Рішення № 86986313, 16.01.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4909/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнати п.4 Протоколу № l62 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22 листопада 2019 року щодо відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, як інваліду війни 2 групи з 08 лютого 2017 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов`язані із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до п. "б" ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, та вжити заходи до її виплати.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (надалі також - відповідач), третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат (надалі також - третя особа, Полтавський ОСОБА_2 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4909/19 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період з липня 1986 року по липень 1987 року під час проходження військової служби він брав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан. У 1987 році при виконанні обов`язків військової служби він отримав осколкове поранення голови та контузію. Згідно із витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України від 26.01.2017 №275, наявні у позивача поранення, контузія та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. З 08.02.2017 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку з наявністю поранень, контузії та захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

За твердженням позивача, враховуючи те, що останній набув інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

На думку позивача, Міністерство оборони України безпідставно відмовило йому в призначенні, як інваліду ІІ групи, одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, звернувся до суду з даним позовом.

В наданому до суду 08 січня 2020 року відзиві на позов, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що позивачу обґрунтовано, як на його думку, було повернуто документи щодо призначення одноразової грошової допомоги. Відповідачем наголошено, що позивачем було подано неповний пакет документів, а саме не було подано документи, що свідчать про причини та обставини поранення, зокрема, про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. При цьому відповідач вважав перелік таких документів, що визначений п. 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року, - вичерпним. Покази свідків поранення, які заявник надав разом зі заявою про призначення ОГД, до переліку документів, якими можуть бути підтверджені причини та обставини поранення, на думку відповідача, не входять. З посиланням на правові позиції Верховного Суду відповідач стверджував, що постанова військово-лікарською комісії щодо встановлення причинного зв"язку поранення з виконанням обов"язків військової служби, документом щодо причин і обставин поранення не є.

Від третьої особи до суду надійшли пояснення, у яких Полтавський ОСОБА_2 заперечував проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своїх заперечень Полтавський ОСОБА_2 посилався на доводи, тотожні викладеним у відзиві відповідача.

За змістом частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв`язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу під час бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан в період з 20 липня 1986 року по 27 липня 1987 року, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 та довідкою Котелевського районного військового комісаріату №1 від 02.03.2017, копії якого наявна у матеріалах справи /а.с.20, 23-24/.

18.01.2017 судово-медичним експертом відділу експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації складено акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 77 відносно ОСОБА_1 , згідно з яким при огляді виявлено шрами шкіри голови, які є результатом загоєння ран, і по своїх морфологічних характеристиках не вступають в протиріччя з механізмом їх утворення, внаслідок вогнепальних поранень та давністю їх утворення в період бойових дій, на які вказує обстежуваний /а.с.19/.

Згідно з витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №275 від 26.01.2017 поранення, контузія та захворювання позивача, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час перебування в країнах, де велися бойові дії /а.с.18/.

Довідкою МСЕК Серії АВ № 0563255 від 22.02.2017, ОСОБА_1 з 08.02.2017 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час перебування в країнах, де велися бойові дії.

ОСОБА_1 16 березня 2018 року звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату із заявою, у якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу. До заяви додав копії: паспорта, ідентифікаційного коду, посвідчення, довідки до акта МСЕК, акта судово-медичного дослідження, витягу з протоколу Центральної військово-лікарської комісії, довідки про проходження військової служби в ЗС.

Листом від 23 березня 2018 року № 12/556 Полтавський ОСОБА_2 повідомив позивачу, що згідно з переліком документів, визначених Порядком та умовами призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, підставою для виплати допомоги, зокрема, є документ, що свідчить про причини та обставини поранення. А оскільки копію такого документа заявником не надано, матеріали щодо нього не можуть бути поданими на розгляд розпоряднику бюджетних коштів -Міністерству оборони України.

З даного приводу ОСОБА_1 звертався до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 816/1363/18, що набрало законної сили, було задоволено позов ОСОБА_1 та визнано протиправною відмову Полтавського обласного військового комісаріату у складанні висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІ групи з 08 лютого 2017 року; зобов`язано Полтавський обласний військовий комісаріат скласти висновок за заявою ОСОБА_1 від 16 березня 2018 року щодо виплати одноразової грошової допомоги та направити такий висновок на розгляд комісії Міністерства оборони України.

У цьому рішенні суд прийшов до висновку, що наведений у пункті 21.8 цього Положення перелік документів є примірним, а обставини отриманих позивачем травм (поранень, контузії) можуть бути підтверджені будь-якими документами, що міститимуть достовірні відомості. Документом, який свідчить про причини та обставини травм (поранень, контузії), зокрема, про те, що вони не пов`язані з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, є акт судово-медичного дослідження (обстеження) №77 від 18 січня 2017 року, оскільки такий акт містить вказівку на першопричину отриманих позивачем травм (поранень, контузії).

Це рішення суду було виконано Полтавським ОСОБА_2 .

Супровідним листом №12/3058 від 28.10.2019 Полтавський обласний військовий комісаріат подав розпорядникові бюджетних коштів, Міністерству оборони України, пакет документів щодо вирішення питання виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, зазначивши при цьому, що він має право на отримання такої допомоги.

22 листопада 2019 року за результатами розгляду направлених Полтавським ОСОБА_2 документів щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , комісією МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом №162, пунктом 4 якого прийнято рішення про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги громадянину ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), якого 19.05.1994 звільнено зі військової служби та 08.02.2017 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направленні документів (довідка МСЕК серія АВ № 0563255 від 22.02.2017). Висновок спеціаліста з питань судово-медичної експертизи від 18.01.2017 №77, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 26.01.2017 №275, які подано разом з іншими документами не є документами, що свідчать про обставини поранення (травми, каліцтва). Висновок про причинний зв`язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, яку не подано на розгляд комісії /а.с.16/.

Про прийняття цього рішення, оформленого протоколом від 22.11.2019 №162 (пункт 4), позивача повідомлено листом Полтавського ОВК від 04.12.2019 №12/3644 /а.с.15/.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, вважаючи його фактично відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Норми права, які підлягають застосуванню

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до статті 41 цього Закону, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно статті 1 вищевказаного Закону, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Розділом ІІ Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлені права військовослужбовців, зокрема, щодо грошового забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 16 вищенаведеного Закону, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону № 1774-VІІІ від 06.12.2016, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Частиною дев`ятою статті 16-3 України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку № 975 встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 3 Порядку №975 передбачено, що у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії

Згідно п. 12 Порядку № 975 - призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно п. 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Як встановлено судовим розглядом та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, інвалідність позивача настала внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно до п. п. 21.3, 21.7, 21.21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення №402) причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК (військово-лікарська комісія) цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року N 36 (0169-01 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за N 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

За наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців-учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально- профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн (63-94-п), посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв`язку поранення (каліцтва).

Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2 (0177-94), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за N 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення №402).

Висновки щодо правозастосування

Єдиним аргументом відповідача для повернення ОСОБА_1 на доопрацювання його заяви з додатками щодо призначення одноразової грошової допомоги слугувало те, що позивачем було подано неповний пакет документів, а саме: не надані документи, що свідчать про причини та обставини поранення, зокрема, про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

При оцінці такого аргументу відповідача суд виходить з наступного.

Порядок №975 не визначає, який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.

Позивачем разом із заявою про призначення одноразової грошової допомоги надано витяг із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол №275 від 26 січня 2017 року), у якому зазначено, що: вогнепальні осколкові поранення голови (контузія 1987 року) колишнього військовослужбця ОСОБА_1 , 1960 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, наслідком яких стали рубці на нижній та верхній повіках правого ока, в тім`яній ділянці, що підтверджується актом судового-медичного дослідження №77 від 18.01.2017 Полтавського обласного СМЕ, які у подальшому призвели до розвитку: «Хронічної дисциркуляторної енцефалопатії на фоні гіпертонічної хвороби, перенесеної ЧМТ (1987) з цефалгічним, атактичним синдромами. ІХС стенокардії напруги стабільної. ФК ІІ. Кардіосклерозу атеросклеротичного. СН ІІ А. ФК ІІ. Гіпертонічної хвороби ІІІ ст., ст.2, ризик 3», що підтверджується медичними документами - ПОРАНЕННЯ, КОНТУЗІЯ, ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ ОБОВ`ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПРИ ПЕРЕБУВАННІ В КРАЇНАХ, ДЕ ОСОБА_4 ДІЇ /а.с.18/.

Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0563255, ОСОБА_1 з 08.02.2017 "вперше" встановлено ІІ групу інвалідності "Поранення, контузія, захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії" /а.с.17/.

Відповідно до пункту 21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402), постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за N 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Також, відповідно до підпункту "г" пункту 21.5 Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Суд звертає увагу на те, що власне поранення позивач отримав, приймаючи участь як військовослужбовець у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан у 1987 році.

В силу об"єктивних причин позивач не у змозі отримати документ (довідки військової частини), яким би було встановлено обставини і причини поранення, що передбачений Положенням № 402.

Як уже зазначалося, відповідно до п.п.21.8 Положення № 402, при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2 (0177-94), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за N 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

Суд вказує, що всупереч твердженням відповідача, цей перелік не є вичерпним.

Зокрема, ОСОБА_1 надав до своєї заяви про призначення одноразової грошової допомоги завірені нотаріально заяви колишніх військовослужбовців ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які у цих заявах повідомили про причини та обставини отримання поранення ОСОБА_1 .

На думку суду, ці заяви підпадають під визначення "іншого документу", яким підтверджуються причини та обставини отримання поранення з переліку, передбаченого п. 21.8 Положення № 402.

У наданій позивачем копії витягу з протоколу №275 від 26 січня 2017 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв зазначено, що поранення, контузія, захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Ця копія витягу з протоколу засідання ЦВЛК містить інформацію про наявність поранення та причини його виникнення, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Наявність даного висновку виключає можливість отримання відповідного поранення внаслідок вчиненням позивачем кримінального чи адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Крім того судом досліджено військовий квиток позивача, у якому відсутні відомості щодо отримання порання в інший спосіб, аніж під час виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатній обсяг документів для прийняття рішення про призначення й виплату йому одноразової грошової допомоги.

Однак, вирішуючи позовні вимоги, суд констатує, що оскаржуваним рішенням комісії Міністерства оборони України не було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги.

Відповідно до п. 13 Порядку №975, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було.

Водночас прийняття Міноборони рішення про повернення на доопрацювання документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку № 975, оскільки положеннями цього Порядку не передбачено можливості вирішення цього питання шляхом прийняття рішення про повернення документів на доопрацювання.

Таким чином, рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.11.2019 №162, прийняте з порушенням Порядку № 975, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідна позовна вимога ж - підлягає задоволенню.

Оскільки кінцевого рішення за заявою ОСОБА_1 не прийнято, суд не вважає за можливе задовольнити позовну вимогу про зобов"язання відповідача прийняти рішення про виплату.

Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, неодноразово викладеним, наприклад, у у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 741/982/16, від 11 вересня 2019 року у справі №760/12922/16, від 09 жовтня 2019 року у справі № 817/662/18, від 19 грудня 2019 року у справі №741/972/16.

Суд вважає за необхідне з метою захисту порушеного права та на підставі частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України зобов"язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення й виплату йому одноразової грошової допомоги з урахуванням правової оцінки суду, викладеної у цьому рішенні.

Висновки суду у цьому рішенні, які підлягають врахуванню Міністерством оборони України при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення й виплату йому одноразової грошової допомоги, полягають у тому, що:

- позивач обґрунтовано не має змоги надати документу про причини й обставини отримання ним поранення у вигляді довідки військової частини, передбаченого п. 21.8 Положення № 402;

- неможливість з об"єктивних причин надати довідку військової частини про причини й обставини отримання поранення не може бути підставою для відмови ОСОБА_1 у позитивному вирішенні його заяви;

- при вирішенні питання про підстави призначення й виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги підлягають врахуванню нотаріально завірені заяви колишніх військовослужбовців ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та копія витягу з протоколу №275 від 26 січня 2017 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, зміст яких є достатнім для встановлення причин та обставин отримання ОСОБА_1 поранення при виконанні обов"язків військової служби.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", ОСОБА_1 як особа з інвалідністю ІІ групи звільнений від сплати судового збору. Доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат (вул. Шевченка, 78 а, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 07851296) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.11.2019 №162, у частині повернення на доопрацювання ОСОБА_1 заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності з 08.02.2017, внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою КМУ від 25.12.2013 №975, як особі з інвалідністю 2 групи з 08 лютого 2017 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов`язані із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до п. "б" ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, - з урахуванням правової оцінки суду, викладеної у цьому рішенні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий суддя І.С. Шевяков