Рішення № 86986252, 06.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, зміну формулювання, підстави та дати звільнення, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому (з урахуванням ухвали суду від 11.06.2019 року про об`єднання в одне провадження адміністративних справ та заяви про зміну (доповнення) предмету позову, вхід. № 31532/19) позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 15.11.2018 року № 3904 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП в Одеській області» в частині притягнення старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області - позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28.11.2018 року № 1819 о/с в частині формулювання, підстави та дати звільнення майора поліції - позивача, старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області, зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 30 листопада 2018 року, підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.11.2018 року № 3904;

- змінити формулювання, підставу та дату звільнення позивача, старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області:

- формулювання з «за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби») на належне «за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції)»;

- підставу з «наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.11.2018 № 3904» на належну «свідоцтво про хворобу медичної (військово-лікарської) комісії ДУ ТМО МВС України по Одеській області від 07.11.2018 № 328/2»;

- дату з «з 30 листопада 2018 року» на належну «з 09 листопада 2018 року»;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.02.2019 року № 253 о/с, яким внесено зміни до наказу від 28.11.2018 № 1819 о/с.

Ухвалами суду від 08.01.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; від 05.02.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 20.03.2019 року: зупинено провадження у справі; від 11.06.2019 року: поновлено провадження у справі; об`єднано в одне провадження адміністративні справи № 420/2/19 та № 420/38/19, присвоєно об`єднаним справам загальний номер № 420/2/19; розгляд справи почато спочатку відповідно до ч. 14 ст. 31 та ч. 2 ст. 35 КАС України; від 08.08.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 07.10.2019 року: розгляд справи по суті почато спочатку відповідно до ч. 5 ст. 223 КАС України.

В судове засідання 28.10.2019 року сторони та/або їх представники не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (т.4 а.с.180-181)

28.10.2019 року представником позивача до суду подано заяву, вхід. № 39864/19, в якій останній просить, зокрема, розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження. (т.4 а.с.183) Також 28.10.2019 року представником відповідача до суду подано заяву, вхід. № 39863/19, в якій останній просить провести судове засідання без участі відповідача, в порядку письмового провадження. (т.4 а.с.184)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно зі змістом адміністративного позову, відповіді на відзив та додаткових пояснень щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, позивач обґрунтовує заявлені вимоги, із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач з 06.1992 року по 03.1994 року служив в Збройних Силах України, з 05.1998 року по 11.2005 року - в органах МВС, з 11.2015 року - в Національній поліції України. З 08.09.2017 року ОСОБА_1 займав посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області. За час проходження служби отримав спеціальне звання - «майор поліції»;

- 16.01.2017 року відповідно до Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом МВС України від 17.11.2015 року № 1465, ОСОБА_1 успішно пройшов атестування та був таким, що займаній посаді відповідає. Згідно змісту атестаційного листа позивача за період служби в органах внутрішніх справ та органах поліції зарекомендував себе з позитивного боку, дисциплінованим, совісним, ретельним, професійно грамотним та досвідченим співробітником, порушень дисципліни та законності не припускав;

- під час служби позивач сумлінно ставився до своїх посадових обов`язків та робив високі показники по попередженню та виявленню правопорушень. За період служби ОСОБА_1 було виявлено значну кількість автомобілів з підробленими документами, з перебитими номерами кузова та іншими ознаками шахрайських дій, знайдено багато викрадених автомобілів;

- за свою сумлінну службу позивач був неодноразово заохочений: подякою - за професіоналізм при супроводженні президента України, наказ від 01.03.2002 року; подякою - по результатам профілактично-оперативного відпрацювання міста, наказ від 15.03.2002 року; грошовою винагородою 70 грн. - на честь 5-ї річниці ДАІ України, наказ 12.04.2002 року; грошовою винагородою 50 грн. - за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, наказ 05.11.2002 року; грошовою винагородою 70 грн. - за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, наказ 08.01.2003 року; грошовою винагородою 100 грн. - за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, наказ від 06.02.2003 року; подякою - за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, самовіддану плідну працю та у зв`язку із святкуванням 11-ї річниці Дня Міліції, наказ 17.12.2003 року; подякою - за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, наказ від 09.04.2004 року; подякою - за сумлінне виконання доручених завдань, наказ від 08.11.2004 року; подякою - за сумлінне ставлення виконання службових обов`язків, наказ від 11.04.2005 року; подякою - за сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, наказ від 18.04.2005 року; грошовою винагородою 100 грн. - за сумлінність, професіоналізм та ініціативність, наказ від 17.08.2005 року; подякою - за сумлінність, професіоналізм та з нагоди дня незалежності України, наказ від 23.08.2005 року. За період служби ОСОБА_1 нагороджений відзнакою - медаллю «За сумлінну службу» 3 ступеня, а також медаллю/відзнакою « 15 років сумлінної служби». Позивач позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем проживання. На обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері ОСОБА_1 не перебуває, не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень до 20.09.2018 року не підозрювався. Позивач має міцні соціальні зв`язки, одружений та має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матір похилого віку, ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- проте, незважаючи на позитивну характеристику ОСОБА_1 за 20 років його служби в органах МВС, а потім в Національній поліції України на відсутність з його боку інших порушень, на його сумлінну службу, а також високі показники службової діяльності, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.11.2018 року № 3904 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП в Одеській області» на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- позивач вказує, що на виконання наказу про дисциплінарне стягнення 28.11.2018 року було видано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області, яким позивача було звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 30.11.2018 року. Витяг з наказу про звільнення, а також трудову книжку та військовий квиток ОСОБА_1 отримав 03.12.2018 року;

- наказ про дисциплінарне стягнення є протиправним та підлягає скасуванню, перш за все, у зв`язку з тим, що службове розслідування, на підставі якого видано наказ про дисциплінарне стягнення, було проведено з грубим порушенням діючого законодавства, а висновки службового розслідування, які відображені у наказі про дисциплінарне стягнення не відповідають дійсності;

- наказ про дисциплінарне стягнення винесено на підставі висновку службового розслідування, проведеного за фактом надзвичайної події за безпосередньою участю майора поліції ОСОБА_1 від 09.11.2018 року, складеного дисциплінарною комісією, склад якої затверджено наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 12.10.2018 року № 3548. У висновку службового розслідування вказано, що 19.09.2018 року до ГУНП в Одеській області надійшла інформація про те, що 31.07.2018 року військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України внесені відомості до ЄДР та розпочато кримінальне провадження № 42018161010000345 за фактом вчинення працівниками поліції ГУНП в Одеській області кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 368 (прийняття, пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди) КК України. Досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню проводиться слідчим відділом Управління служби безпеки України в Одеській області. Також, надійшла інформація про те, що 19.09.2018 року о 16:19 год. працівники військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України та УСБ України в Одеській області, в рамках вказаного кримінального провадження, затримано старшого інспектора - чергового сектора реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 під час отримання неправомірної вигоди у сумі 1500 доларів США від гр. ОСОБА_2 за не притягнення його до юридичної відповідальності та не постановку автомобіля «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , яким керував останній, на спеціальний майданчик. Відповідно до вказаного висновку від 09.11.2018 року, дисципліна комісія дійшла висновку про підтвердження відомостей, що стали підставою для проведення службового розслідування та рекомендувала за грубе порушення Дисциплінарного статуту, ст.ст. 18 та 23 Закону України «Про Національну поліції», Правил етичної поведінки поліцейських, Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі, Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, Присяги поліцейського, Правил внутрішнього службового розслідування розпорядку ГУНП в Одеській області, тимчасових посадових інструкцій, що виразилось в особистій недисциплінованості та в умисному невиконанні 11 та 19.09.2018 року основних обов`язків і повноважень поліцейських, пов`язаних із притягненням гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, незатримані та не постановці автомобіля «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ-ресурси», не інформуванні 19.09.2018 року чергового Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про виявлене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 290 КК України, невжитті заходів щодо документування вказаного кримінального правопорушення, недотриманні заходів безпеки під час виконання службових повноважень, веденні в оману колег по службі, вступу у корупційні зв`язки з гр. ОСОБА_2 , вимаганні та отриманні від останнього неправомірної вигоди, що призвело до оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, та безпідставному невиході 25, 26, 27, 28.09.2018, 01, 02, 03, 04, 05, 08, 09, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31.10.2018, 01, 02, 05, 06, 08 і 09.11.2018 року на службу без поважних причин, відповідно до пп. 7 п. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, на старшого інспектора - чергового сектора реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- позивач категорично не згоден з висновками дисциплінарної комісії, вважає його необґрунтованим, а наказ про дисциплінарне стягнення, винесений на підставі зазначеного висновку протиправним. Службове розслідування проведено з грубим порушенням правил його проведення, передбачених зокрема, Дисциплінарним статутом;

- у матеріалах службового розслідування дисциплінарна комісія протиправно використала документи із матеріалів досудового розслідування за кримінальним провадженням № 42018161010000345, при цьому допустивши порушення таємниці досудового розслідування, а також опираючись на матеріали досудового розслідування, як на встановлені і доведені факти, що не відповідає дійсності. При ознайомленні з матеріалами службового розслідування було встановлено, що майже всі аргументи службового розслідування базуються на матеріалах досудового розслідування з кримінального провадження № 42018161010000345 та відомостях, наданих військовою прокуратурою ОГПР України по вказаному кримінальному провадженню. У матеріалах досудового розслідування міститься подання (у порядку ч. 3 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції») військової прокуратури ОГПР України від 20.09.2018 року № 5454 вих-18, у якому описується обставини кримінального провадження № 42018161010000345, а також обставини затримання 19.09.2018 року ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України. Супровідним листом від 03.10.2018 року № 5607 вих.18 військова прокуратура ОГПР України передала до матеріалів службового розслідування: повідомлення про підозру ОСОБА_1 , протокол затримання ОСОБА_1 , витяг з ЄДР № 42018161010000345 від 31.07.2018 року, ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 Норми діючого законодавства не наділяють дисциплінарну комісію повноваженнями щодо отримання та використання у службовому розслідувані матеріалів досудового розслідування кримінального провадження. Оскільки матеріали службового розслідування не містять письмового дозволу слідчого або прокурора на розголошення матеріалів досудового розслідування, позивач вважає, що діями дисциплінарної комісії порушено вимогу щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування, тобто таємницю досудового слідства, а отже службове розслідування проведено з порушення норм діючого законодавства, а також прав та законних інтересів позивача на захист конфіденційної інформації. З метою встановлення, кому та на якій підставі надавалися матеріали досудового розслідування із кримінального провадження № 42018161010000345, були направлені на адресу УСБУ в Одеській області та військової прокуратури ОГПР України адвокатські запити від 18.12.2018 року. Однак, встановити на якій підставі до ГУНП в Одеській області надавалися матеріали досудового розслідування не вдавалось можливим, оскільки УСБУ в Одеській області листом від 21.11.2018 року № 65/16/К-78/389 повідомило, що в період з 01.09.2018 року по 30.11.2018 року особам, які не є учасниками кримінального провадження матеріали досудового розслідування не надавались, а військова прокуратура ОГПР України листом від 22.12.2018 року № 7094 вих-18 жодної інформації по суті запиту не надавала, Тобто, військова прокуратура ОГПР України не навела правових підстав для надання ГУНП в Одеській області матеріалів досудового розслідування. При ознайомленні з матеріалами службового розслідування було встановлено наявність у вказаних матеріалах копії протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 Наявність у матеріалах службового розслідування копії протоколу допиту підозрюваного вказує, не тільки на порушення зазначених вище норм щодо дотримання таємниці досудового слідства та захисту конфіденційної інформації про позивача, а також дає підставу обґрунтовано вважати, що даний документ одержано з порушенням встановленого порядку збирання інформації для проведення службового розслідування, оскільки матеріали службового розслідування не містять ані запиту на одержання протоколу допиту підозрюваного, ані відомостей від уповноваженого органу щодо надання даного протоколу. Згідно листа військової прокуратури ОГПР України від 03.10.2018 року № 5607 вих.18 на запит ГУНП в Одеській області від 02.10.2018 року № 9/вх.6094 були передані лише: повідомлення про підозру ОСОБА_1 , протокол затримання ОСОБА_1 , витяг з ЄДР № 42018161010000345 від 31.07.2018 року, ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 Протокол допиту підозрюваного листом військової прокуратури ОГПР України від 03.10.2018 року № 5607 вих.18 ГУНП в Одеській області не передавався. Будь-які інші докази одержання документів із досудового розслідування кримінального провадження № 42018161010000345 у матеріалах службового розслідування відсутні. Зазначена обставина вказує не тільки на порушення вимог щодо дотримання таємниці досудового слідства, а також порушення порядку одержання матеріалів службового розслідування, встановленого ст. 15 Дисциплінарного статуту, що є не допустимим. Крім того, допит підозрюваного є слідчою (розшуковою) дією оформленою протоколом, а не свідченням позивача щодо обставин справи, а отже посилання у висновку дисциплінарної комісії на допит підозрюваного є незаконним. КПК України не забороняє проводити повторний допит підозрюваного, на якому останній може надати інші свідчення, або взагалі, відмовитись від свідчень, посилаючись на ст. 63 Основного Закону. Недопустимість використання у службовому розслідуванні матеріалів досудового розслідування взагалі, оскільки такі матеріали на даному етапі кримінального провадження не наділені ще достатньою доказовою силою. Матеріалам досудового розслідування необхідно надати правову оцінку судом у рамках кримінального провадження, та лише після цього опиратися на них, як на встановленні та підтвердженні судом докази. Факти взяті дисциплінарною комісією із матеріалів досудового розслідування в основній масі не відповідають дійсності. Так, не відповідають дійсності обставини, викладені у матеріалах досудового розслідування щодо: зустрічі позивача та гр. ОСОБА_2 (нібито потерпілого) 11.09.2018 року (насправді позивач зустрів ОСОБА_2 19.09.2018 року вперше), вимаганні у гр. ОСОБА_2 неправомірної вигоди (насправді позивач став жертвою провокації зі сторони ОСОБА_2 , що буде встановлюватись в рамках кримінального провадження) тощо. Усі наведені у кримінальному провадженні обставини будуть спростовуватись захисником ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, а отже не можуть бути використанні у матеріалах службового розслідування, як встановленні факти без їх правової оцінки судом в рамках кримінального провадження. Сам факт відкриття кримінального провадження, а також затримання підозрюваного жодним чином не може свідчити про безспірну вину позивача. Таким чином, відповідно до ст. ст. 12, 13 Дисциплінарного статуту, до дисциплінарної відповідальності може бути притягнутий поліцейський, виключно вина якого встановлена у визначеному порядку. У випадку посилання в якості доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку на матеріали кримінального провадження, у такому разі вина ОСОБА_1 може бути встановлена, виходячи із принципу презумпції невинуватості, виключно обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили;

- крім того, самі висновки дисциплінарної комісії від 09.11.2018 року не відповідають дійсності та являють собою перекручення фактів. Так, у висновку дисциплінарної комісії від 09.11.2018 року зазначено, що ОСОБА_1 умисно не виконав основні свої обов`язки, пов`язані із притягненням гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, не затриманні та не постановці автомобіля «BMW X6» номерний знак НОМЕР_7 , на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ-ресурси», не проінформував 19.09.2018 року чергового Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про виявлене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 290 КК України, невжитті заходів щодо документування вказаного кримінального правопорушення. Проте, матеріали службового розслідування не містять однозначних доказів того, що гр. ОСОБА_2 своїми діями (або бездіяльністю) скоїв (допустив) правопорушення, передбачене ст. 121 КУпАП або ст. 290 КК України. Належність номерних знаків НОМЕР_7 автомобілю «BMW X6» може бути встановлена та підтверджена виключно висновками експерта, якого немає у матеріалах службового розслідування. За загальним принципом юриспруденції, передбаченим, зокрема, нормами Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Тобто, ОСОБА_2 не міг притягатися ОСОБА_1 до відповідальності за правопорушення, передбачене одночасно і ст. 121 КУпАП і ст. 290 КК України;

- у висновку дисциплінарної комісії від 09.11.2018 року зазначено, що ОСОБА_1 безпідставно не виходив на службу без поважних причин 25, 26, 27, 28.09.2018 року, 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31.10.2018 року, 1, 2, 5, 6, 7, 8 і 09.11.2018 року. Однак, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки позивач не мав можливості вийти у ці дати на службу, у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Безпосереднє керівництво позивача, а саме т.в.о. начальника Біляївського ВП ГУНП в Одеській області було обізнано про тимчасову непрацездатність позивача, що зокрема підтверджується службовою характеристикою ОСОБА_1 від 25.10.2018 року, де зазначено, що «в період з 13 по 27 лютого 2018 року (15 діб), з 27 вересня по 18 жовтня 2018 року (22 доби), з 22 жовтня 2018 року по т/час перебуває на лікарняному»;

- у висновку дисциплінарної комісії від 09.11.2018 року зазначено, що ОСОБА_1 ввів в оману колег по службі. Зазначений висновок спростовується поясненнями колег (напарників) по службі: капітана міліції ОСОБА_6 та підполковника поліції ОСОБА_7 , які працювали з ОСОБА_1 у групі (копії пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 додаються). У зазначених поясненнях колеги по службі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не надавали свідчень про введення їх позивачем в обману;

- у висновку від 09.11.2018 року в якості обтяжуючої обставини навмисно зазначено, що надзвичайна подія, яка відбулася 19.09.2018 року з майором поліції ОСОБА_1 нібито набула громадянського резонансу, оскільки була висвітлена у засобах масової інформації. Однак, такий висновок не відповідає дійсності, матеріали службового розслідування не містять жодних доказів висвітлення події у засобах масової інформації. Ніякого громадського резонансу подія 19.09.2018 року не мала;

- наведені вище факти вказують на те, що висновки дисциплінарної комісії не відповідають дійсності. В основі своїй сукупності висновки дисциплінарної комісії або не підтвердженні доказовою базою або спростовуються доказами позивача;

- дисциплінарна комісія, в порушення ст. 19 Дисциплінарного статуту не взято до уваги жодних обставин, які пом`якшують відповідальність позивача, а навпаки у висновку від 09.11.2018 року вказують, що обставини які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлені, що не відповідає дійсності. Так, обставинами, що пом`якшують відповідальність позивача є: попередня бездоганна поведінка позивача; високі показники виконання повноважень, наявні заохочення та державних нагород; вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність. З огляду на зазначені пом`якшуючі обставини, позивач вважає, що до нього можливо було застосувати більш м`яке дисциплінарне стягнення, оскільки на час застосування до нього дисциплінарного стягнення у нього були відсутні діючі дисциплінарні стягнення та на службі у поліції він знаходиться тривалий час;

- в порушення ст. 149 КЗпП, ст. 18 Дисциплінарного статуту, дисциплінарна комісія не надала позивачу можливості надати пояснення щодо обставин справи. Акти про відмову позивача надати пояснення, складені 18.10.2019 року та 19.10.2018 року, не можливо вважати достовірною відмовою позивача від надання, оскільки дані акти не відповідають дійсності. Події, зафіксовані у акті від 18.10.2018 року відбулися у приміщенні військової прокуратури ОГПР України (вул. Армійська, 18), а не у ГУПН в Одеській області за місцем знаходження дисциплінарної комісії. У цей день позивач перебував на лікарняному та прибув до військової прокуратури ОГПР України за викликом прокурора разом із своїм захисником виключно для здійснення процесуальних дій в рамках кримінального провадження та не був готовий надати пояснення з приводу проведення службового розслідування. 19.10.2018 року позивач у хворому стані та фізично не мав можливості прибути для надання пояснень, що підтверджується лікарняними позивача. За дії Євценко Р.І. , який обіцяв прибути 19.10.2018 року до кабінету 212 ГУПН в Одеській області, позивач не має можливості та не повинен відповідати. Докази, які містяться у матеріалах службового розслідування, не відповідають вимогам щодо підтвердження отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, регламентованим ч. 8 ст. 18 Дисциплінарного статуту. Так, у матеріалах службового розслідування відсутні поштові повідомлення про вручення або про відмову від отримання позивачем виклику ГУ НП в Одеській області чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Проте, зазначені вище 3 поштових відправлення були відправлені без повідомлень про вручення, а конверти не містять інформації про відмову від отримання позивача виклику ГУНП в Одеській області чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Крім того, поштові відправлення були оформленні без опису вкладення, що унеможливлює встановлення відомостей, які саме були надісланні даними поштовими відправленнями. Незважаючи на наявність у матеріалах службового розслідування зазначених вище 3-х поштових відправлень, насправді позивач не отримав виклик до дисциплінарної комісії для надання пояснень, що зокрема підтверджується поштовими конвертами, які знаходяться не у позивача, а в матеріалах службового розслідування та без відмітки повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Також, відсутні поштові повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, необхідність яких регламентована ч. 8 ст. 18 Дисциплінарного статуту;

- за змістом подання військової прокуратури ОГПР України від 20.09.2018 року № 5454 вих-18 службове розслідування повинно бути спрямоване на виявлення причин та умов, що сприяли не виконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів до їх усунення. Основною метою проведення службового розслідування є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку. Однак, за змістом матеріалів службового розслідування, а також висновків дисциплінарної комісії, склалося таке враження, що у випадку, який розглядаються основною метою проведення службового розслідування стало лише звільнення позивача, що і привело до допущення багаторазових порушень з боку дисциплінарної комісії під час проведення службового розслідування;

- разом з тим, ніякої зустрічі позивача та гр. ОСОБА_2 11.09.2018 року не було та жодної неправомірної вигоди позивач не вимагав. Проаналізувавши матеріали службового розслідування, які описують обставини зустрічі позивача та гр. ОСОБА_2 11.09.2018 року та 19.09.2018 року взагалі залишається незрозумілим та здається нелогічним чому позивач відпустив гр. ОСОБА_2 11.09.2018 року без отримання неправомірної вигоди, а також чому 19.09.2018 року позивач знов так детально перевіряв документи гр. ОСОБА_2 на автомобіль, звіряв номерні знаки та інше, якщо він вже знав про підроблені документи. Зазначені відомості про зустріч позивача та гр. ОСОБА_2 11.09.2018 року наведені у матеріалах службового розслідування, а потім у наказі про дисциплінарне стягнення не відповідають дійсності та являють собою перекручення фактів, що ставить під сумнів висновки дисциплінарної комісії взагалі. Така недостовірність відомостей, наведених у матеріалах службового розслідування виникла у зв`язку з тим, що за основу службового розслідування дисциплінарна комісія «сліпо» взяла матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42018161010000345, як встановлені і доведені факти, не перевіряючи їх дійсність. При цьому, факти взяті дисциплінарною комісією із матеріалів досудового розслідування є недостовірними. Позивач вважає недопустимим використовувати у службовому розслідуванні матеріали кримінального провадження та роботи висновки, виключно виходячи із матеріалів досудового розслідування. Оскільки такі матеріали на даному етапі кримінального провадження не наділені достатньою доказовою силою. Матеріали досудового розслідування необхідно надавати правову оцінку судом у рамках кримінального провадження та лише після цього опиратися на них, як на встановленні та підтверджені судом докази;

- сам факт відкриття кримінального провадження, а також затримання підозрюваного жодним чином не може свідчити про безспірну вину позивача та достовірність відомостей, наведених у матеріалах досудового розслідування. Факти наведені у матеріалах кримінального провадження набудуть доказової бази лише після їх оцінки відповідним судом та підтвердження обвинувальним вироком. Неприпустимо опиратися на матеріали досудового розслідування, як на встановлені та доведені факти. Посилання у службовому розслідуванні на відомості кримінального провадження, як на встановлені факти, робить недостовірними висновки дисциплінарної комісії взагалі, та, як наслідок, вказує на протиправність наказу про дисциплінарне стягнення, який виданий па підставі таких висновків дисциплінарної комісії;

- не відповідають дійсності відомості, які «сліпо» взяті із матеріалів кримінального провадження, про те, що позивач нібито вимагав від гр. ОСОБА_2 отримання неправомірної вигоди. Насправді 19.09.2018 року ОСОБА_2 за співучастю з працівниками УСБУ в Одеській області вчинив провокацію підкупу, тобто дії з підбурення позивача на прийняття пропозиції чи одержання неправомірної вигоди. Так, 01.02.2019 року факт вчинення провокації підкупу ОСОБА_1 подав до слідчого управління ГУНП в Одеській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 та ч. ст. 370 КК України. У зв`язку з бездіяльністю посадових осіб слідчого управління ГУНП в Одеській області, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.02.2019 року у справі № 520/2764/19 ухвалено зобов`язати відповідних посадових осіб слідчого управління ГУ НП в Одеській області внести відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 , яка була прийнята та зареєстрована 01.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування;

- згідно зі ст.ст. 12, 13 Дисциплінарного статуту до дисциплінарної відповідальності позивача може бути притягнутий, виключно якщо вина його буде встановлена у визначеному порядку. У випадку посилання в якості доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку на матеріали кримінального провадження, у такому разі вина ОСОБА_1 може бути встановлена, виходячи із принципу презумпції невинуватості, виключно обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили;

- наявність у матеріалах справи службового розслідування копії протоколу допиту підозрюваного дає підставу обґрунтовано вважати, що даний документ одержано з порушенням встановленого порядку збирання інформації для проведення службового розслідування, оскільки матеріали службового розслідування не містять ані запиту на одержання протоколу допиту підозрюваного, ані відомостей від уповноваженого органу щодо надання копії даного протоколу. Протокол допиту підозрюваного листом військової прокуратури ОГПР України від 03.10.2018 року № 5607 вих.18 до ГУ НП в Одеській області не передавався. Будь-які інші докази одержання документів із досудового розслідування кримінального провадження № 42018161010000345 у матеріалах службового розслідування відсутні. Зазначена обставина вказує на порушення порядку одержання матеріалів службового розслідування, встановленого ст. 15 Дисциплінарного статуту, що є не допустимим. Крім того, допит підозрюваного є слідчою (розшуковою) дією оформленою протоколом, а не свідченням позивача щодо обставин справи, а отже посилання у висновку дисциплінарної комісії на допит підозрюваного є незаконним. КПК України не забороняє проводити повторний допит підозрюваного, на якому останній може надати інші свідчення, або, взагалі, відмовитись від свідчень посилаючись на ст. 63 Основного Закону;

- під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія повинна врахувати характер проступку (ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту) відповідачем не доведено, що таке порушення дисципліни, як порушення заходів безпеки, може бути достатньою підставою для застосування, такого суворого дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби;

- матеріали службового розслідування не містять доказів в підтвердження того, що гр. ОСОБА_2 своїми діями (або бездіяльністю) скоїв (допустив) правопорушення, передбачене ст. 121 КУпАП або ст. 290 КК України. Відомості про наявність ознак зміни відповідного номерного знаку знов таки «сліпо» взяті із матеріалів кримінального провадження та не підтверджуються жодними доказами. Належність номерних знаків НОМЕР_7 автомобілю «BMW X6» може бути встановлена та підтверджена виключно висновком експерта, якого немає у матеріалах службового розслідування, без наявності відповідного висновку експерту зазначені ознаки зміни відповідного номерного знаку залишаються лише ознаками, які не знайшли свого підтвердження достатніми та необхідними доказами. При цьому, відповідно до ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 19.03.2018 року за справою № 523/3738/18, згідно якої на автомобіль «BMW X6» номер кузову (VIN) НОМЕР_2 накладено арешт та передано на відповідальне зберігання гр. ОСОБА_2 дозволивши йому ним користуватися. Згідно протоколу огляду від 19.10.2018 року проведеного в рамках кримінального провадження ЄРДР № 42018161010000345, номер кузова автомобіля «BMW X6», який зупинив позивач, (VIN) НОМЕР_2. Наявність такої ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 19.03.2018 року надає гр. ОСОБА_2 право безперешкодного користуватися автомобілем «BMW X6» та виключає можливість притягнення його до юридичної відповідальності, що гр. ОСОБА_2 навмисно, з метою провокації, приховав від позивача. Крім того, вказаний автомобіль і досі не поставлений на спеціальний майданчик ДП МВС України «Інформ-ресурси», а гр. ОСОБА_2 не притягнуто до відповідальності та продовжує користуватися автомобілем, що ще раз вказує на відсутність підстав для притягнення його до відповідальності, а отже відсутність порушення з боку позивача. Таким чином, позивач не мав можливості затримати автомобіль «BMW X6», оскільки наявність ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 19.03.2018 року виключає жодних порушень законодавства з боку гр. ОСОБА_2 та надає йому право безперешкодно користуватись автомобілем «BMW X6». Очевидно, що будь-якої шкоди дії (бездіяльність) позивача щодо невиконання своїх обов`язків, пов`язаних із притягненням гр. ОСОБА_2 до юридичної відповідальності не спричинило, оскільки гр. ОСОБА_2 мав право користуватися (керувати) автомобілем «BMW X6»;

- в матеріалах службового розслідування, яке стало підставою для видання наказу, що оскаржується, не міститься жодних статей ЗМІ, у яких висвітлено подію, яка набула 19.09.2018 року з майором поліції ОСОБА_1 і яка нібито набула громадського резонансу;

- окрім того, наказ про дисциплінарне стягнення, який видано 15.11.2018 року, є незаконним та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що ГУНП в Одеській області повинно було звільнити ОСОБА_1 зі служби в поліції ще з 09.10.2018 року за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), тобто станом на дату винесення Наказу про дисциплінарне стягнення позивач вже не міг мати статусу службовця органу поліції та відповідно бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності. Перебуваючи на лікарняному з 05.11.2018 року по 30.11.2018 року відповідно до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 року № 285. Позивач 07.11.2018 року пройшов медогляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ ТМО МВС України по Одеській області. За результатами медичного огляду комісія встановила, що ОСОБА_1 не придатний до служби в поліції, про що склала відповідне свідоцтво про хворобу № 328/2 від 07.11.2018 року. 08.11.2018 року позивач подав до ГУНП в Одеській області рапорт, у якому просив звільнити його зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Позивач звертає увагу, що наказ про дисциплінарне стягнення було видано 15.11.2018 року, тобто після виникнення підстави для звільнення позивача через хворобу. При цьому, відповідачем проігноровано той факт, що згідно з п. 15 розділу 9 Положення № 285, свідоцтва про хворобу з постановкою ВЛК щодо поліцейських та військовослужбовців, які визнанні непридатними до подальшої служби, реалізуються невідкладно. Проте, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» на рапорт позивача від 08.11.2018 року про звільнення його через хворобу з боку відповідача не було здійснено жодних дій. Відповідач не звільнив ОСОБА_1 через хворобу та навіть не надав жодної відповіді (повідомлення) про результати розгляду його рапорту від 08.11.2018 року про звільнення через хворобу;

- у своєму листі від 10.12.2018 року № 9/245аз відповідач зазначає, що рапорт було зареєстровано у відділі документального забезпечення ГУПН в Одеській області за вхідним номером 8792 від 9 листопада 2018 року, тобто не заперечує та підтверджує той факт, що йому було відомо про хворобу ОСОБА_1 несумісну із проходженням служби у поліції. Також, листом від 10.12.2018 року № 9/245аз відповідач не заперечує та надає згоду на те, що свідоцтво про хворобу № 328/2 від 07.11.2018 року є підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Відповідачем не взято до уваги той факт, що під час написання 08.11.2018 року рапорту ОСОБА_1 був на лікарняному, тобто у хворому стані. Згідно свідоцтва про хворобу № 328/2 від 07.11.2018 року діагноз позивача: гіпертонічна хвороба II ступеня, 3 ступень артеріальної гіпертензії, ризик високий, кризовий перебіг. 05.11.2018 року позивачу був відкритий лікарняний зі скаргами на сполох, слабкість, млявість, стомлюваність, головний біль, запаморочення, зниження працездатності і концентрації уваги, тощо. Зовсім не дивно, що у такому стані позивач міг спутати та не вірно написати місяць. Відповідач навіть не намагався зв`язатися з позивачем з приводу допущенної останнім помилки з метою її виправлення. Більш того, відповідач повідомив про допущену помилку тільки після отримання адвокатського запиту. При цьому, маючи на руках усі достатні та необхідні для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) документи, відповідач міг та повинен був звільнити ОСОБА_1 зі служби в поліції виходячи не з тієї дати, яку зазначив позивач у рапорті, а з дати, яка міститься у офіційному документі, яка вказує на неправдивість позивача до служби у поліції - свідоцтві про хворобу № 328/2. Таким чином, наявність у позивача хвороби, яка не сумісна з проходження служби у поліції, що зафіксовано у встановленому законом порядку відповідно до Положення № 285 уповноваженим органам - ВЛК ДУ ТМО МВС України по Одеській області, а також обізнаність про це відповідача, є об`єктивним чинником того, що ОСОБА_1 з 07.11.2018 року вже не мав можливості виходити на службу та повинен був бути невідкладно звільнений відповідачем за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), а отже станом на дату винесення наказу про дисциплінарне стягнення позивач вже не міг мати статусу службовця органу поліції та бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Проте, замість звільнення позивача через хворобу, відповідач 15.11.2018 року видав наказ про дисциплінарне стягнення, а з 28.11.2018 року - наказ про звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби» з 30.11.2018 року;

- правовий аналіз ст. 77 та Закону України «Про Національну поліцію» в цілому дозволяє зробити висновок про те, що положення Закону України «Про Національну поліцію», зокрема ст. 77, не передбачають, у тому випадку, коли встановлено існування одночасно декількох підстав для звільнення особи зі служби в поліції застосування черговості під час визначення такої підстави для звільнення. За своєю правовою суттю передбачені ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» підстави для звільнення особи зі служби в поліції є самостійними та рівнозначними, а тому, у випадку наявності декількох підстав для звільнення особи, висновок щодо вибору підстави звільнення, яка зазначатиметься у відповідному наказі про звільнення, має здійснюватися з урахуванням відповідних об`єктивних чинників. Так, зокрема, такими чинниками є обставини, які зумовили виникнення відповідної підстави для звільнення та наслідки її застосування для звільнення. Проаналізувавши таку підставу для звільнення зі служби в поліції як хвороба, що підтверджена рішенням ВЛК ДУ ТМО МВС України по Одеській області про непридатність до служби в поліції, позивач вважає за необхідне звернути увагу на те, що вказана підстава для звільнення має певні особливості. Специфікою зазначеної підстави для звільнення особи зі служби в поліції є наявність у особи відповідної хвороби, яка унеможливлює проходження нею в подальшому служби в органах поліції. При цьому, хвороба в даному випадку є об`єктивним чинником, який не залежить від особистого бажання особи, що звільняється, та її суб`єктивних уявлень про стан свого здоров`я, зокрема, наявність у особи на момент звільнення хвороби, яка робить її непридатною до подальшої служби. В рапорті від 08.11.2018 року ОСОБА_1 висловив конкретне бажання бути звільненим у зв`язку з наявність хвороби, яка унеможливлює його подальшу службу органах поліції. Проте, вказаний рапорт про звільнення зі служби через хворобу відповідачем врахований не був. Позивача було звільнено через застосування до нього дисциплінарного стягнення. Позивач звертає увагу на те, що в Дисциплінарному статуті Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» від 15.03.2018 року № 2337-VIII або іншому нормативно-правовому акті відсутні положення, які б визначали послідовність дій посадових осіб Національної поліції України у випадку встановлення наявності інших об`єктивних підстав для звільнення особи, які передбачені ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема, наявності у особи хвороби несумісної з проходженням служби у поліції яка була встановлена у період до винесення наказу про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення;

- у випадку виникнення до винесення наказу про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції іншої підстави для звільнення, навіть за умови проведення службового розслідування, ГУНП в Одеській області має одним із ключових моментів, який має урахуватись під час визначення підстави звільнення, є наявність бажання самої особи бути звільненою зі служби саме у зв`язку з хворобою та виявлення цього бажання у період часу, що передував притягненню особи до дисциплінарної відповідальності. Проте, відповідач під час прийняття оскаржуваного наказу не було об`єктивно враховано всі обставини, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), зокрема, обґрунтоване бажання позивача бути звільненим, тобто необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що зумовило порушення особистих прав та законних інтересів ОСОБА_1 Таким чином, виданий відповідачем наказ про дисциплінарне стягнення є протиправним, оскільки він був виданий при наявності рішення уповноваженого органу про те, що позивач не придатний до служби в поліції через хвороби, а також наявності волевиявлення позивача бути звільненим зі служби в поліції саме у зв`язку з хворобою, яке було здійснено позивачем у період часу, що передував притягненню його до дисциплінарної відповідальності. До видання 15.11.2018 року наказу про дисциплінарне стягнення позивача вже об`єктивно не мав можливості проходити службу у поліції у зв`язку із хворобою, що було виявлено уповноваженим органом та зафіксовано у офіційному документі - свідоцтві про хворобу № 328/2 від 07.11.2018 року;

- відповідачем проігноровано той факт, що згідно з п. 15 розділу 9 Положення № 285 Свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо поліцейських та військовослужбовців, які визнані непридатними до подальшої служби, реалізуються невідкладно. Тобто, маючи на руках усі достатні та необхідні для звільнення позивача через хворобу документи, відповідач відповідно до п. 15 розділу 9 Положення № 285 зобов`язаний був звільнити ОСОБА_1 невідкладно виходячи з тієї дати, яку зазначив позивач у рапорті, а з дати, яка міститься у офіційному документі;

- скасування наказу про звільнення та зміна судом формулювання, підстави та дати звільнення цілком відповідає нормам матеріального права та не суперечить меті дисциплінарного стягнення, регламентованій Дисциплінарним статутом. Міра покарання у даному випадку повинна застосовуватися до позивача виключно у порядку, встановленому КК України та КПК України;

- скасування неправомірних наказів про дисциплінарне стягнення та наказу про звільнення та зміна судом замість суб`єкта владних повноважень формулювання, підстави та дати звільнення майора поліції ОСОБА_1 на належне, не є втручанням у дискреційні повноваження ГУНП Одеської області, оскільки звільнення майора поліції ОСОБА_1 за пунктом 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) з 09.11.2018 року є єдиним правомірним та законно обґрунтованим варіантом поведінки ГУНП в Одеській області;

- 27.02.2019 року відповідачем видано наказ № 253 о/с, яким внесено зміни до наказу від 28.11.2018 року №1819 о/с, що оскаржується по даній справі. Про наявність наказу від 27.11.2018 року № 253 о/с внесено зміни до пункту наказу від 28.11.2018 року № 1819 о/с в частині звільнення позивача, змінивши слова та цифри «з 30 листопада 2018 року» словами та цифрами «з 01 грудня 2018 року», тобто змінено дату звільнення позивача. Наказ ГУНП в Одеській області від 27.02.2019 року № 253 о/с про внесення змін до наказу від 28.11.2018 року № 1819 о/с є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на те, що жодним діючим нормативно-правовим актом (ані Законом України «Про Національну поліцію», ані Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції», ані Наказом МВС України від 23.11.2016 року № 1235 «Про затвердження Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою КМУРСР від 29.07.1991 року № 114) не встановлено норм права, які б регламентували можливість внесення змін до наказів щодо проходження служби в поліції, зокрема щодо звільнення зі служби. Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого Наказом МВС України від 23.11.2016 року № 1235, яким також затверджено перелік документів з питань проходження служби, не передбачено порядку підготовки та видання наказів про внесення змін до наказів по особовому складу, а Переліком документів з питань проходження служби не передбачено документів, на підставі яких вносяться такі зміни. Зокрема, Переліком документів з питань проходження служби не передбачено таких документів, як лист ВПЗ ГУНП та/або лист КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я, які зазначені відповідачем у наказі про внесення змін підставою для видання даного наказу. Таким чином, наказ про внесення змін є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки виданий у порушення імперативного припису щодо діяльності органів державної влади та їх посадових осіб лише у спосіб, передбачений законами України, встановленого ст. 19 Основного закону. Жодним законом України не передбачена можливість внесення змін до наказів щодо проходження служби в поліції, зокрема щодо звільнення зі служби;

- наказ про внесення змін є протиправним, оскільки відповідач навіть якщо і допустив помилку під час видання наказу від 28.11.2018 року № 1819 о/с про звільнення позивача, не мав права її виправляти за рахунок позивача змінюючи наказом про внесення змін дату звільнення позивача. Окрім того, наказ про внесення змін підлягає скасуванню, оскільки виданий у час коли позивач не перебував у трудових відносинах з відповідачем. ГУНП в Одеській області не мало права видавати будь-які накази з питань регулювання трудових відносин стосовно позивача у час, коли трудові відносини з останнім вже не існували;

- наказ про внесення змін, у порушення порядку, встановленого Дисциплінарним статутом Національної поліції України для наказів про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, не був донесений до відома позивача. У матеріалах справи відсутні будь-які докази про особисте ознайомлення позивача з наказом про внесення змін та/або про відмову останнього від ознайомлення з наказом, а також відсутній рекомендований лист з повідомленням, в підтвердження надсилання позивачу витягу із наказу про внесення змін. Порушення порядку, встановленого законом, для видання наказу про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення є ще однією підставою для визнання неправомірним та скасування наказу про внесення змін;

- наказ про внесення змін є актом індивідуального характеру, дія якого стосується безпосередньо особи позивача, тобто напряму впливає на його права, свободи та інтереси. Оскільки з самого початку розгляду справи предметом позову було протиправне звільнення позивача, то наказ про внесення змін не може бути залишений поза увагою судового розгляду, так як безпосередньо стосується первинного предмету розгляду.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, заперечень на відповідь на відзив та додаткових пояснень щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 27.09.2018 року № 3330 «Про призначення службового розслідування», призначеного наказом ГУНП в Одеській області № 3548 від 12.10.2018 року під час службового розслідування, проведеного за фактом надзвичайної події за участю колишнього старшого інспектора-чергового СРПП № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 встановлено, що 19.09.2019 року до Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла інформація про те, що 31.07.2018 військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження № 42018161010000345 за фактом вчинення працівниками поліції ГУНП в Одеській області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди) КК України. Досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню проводиться слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області;

- також, надійшла інформація про те, що 19.09.2018 року о 16 год. 19 хв. працівники військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України та УСБ України в Одеській області в рамках вказаного кримінального провадження, затримано на «гарячому» старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 під час отримання неправомірної вигоди у сумі 1500 доларів США від гр. ОСОБА_2 за непритягенння його до юридичної відповідальності та не постановку автомобіля «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , яким керував останній, на спеціалізований майданчик;

- службовим розслідуванням встановлено, що наказом Головного управління від 08.09.2017 року № 1453 о/с майор поліції ОСОБА_1 був призначений на посаду старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області;

- згідно з наказом ГУНП в Одеській області від 27.06.2018 року № 2156, з 07.07.2018 року до 07.11.2018 року ряд працівників поліції, у тому числі майор поліції ОСОБА_1 , начальник сектора реагування патрульної поліції № 1 Біляївського ВП Головного управління підполковник поліції Павлін Олександр Сергійович та інспектор сектора реагування патрульної поліції № 2 Усатівського ВП Біляївського ВП капітан поліції ОСОБА_6 відряджені до управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області для несення служби на стаціонарних постах, які обслуговують міжнародні дороги, що проходять в Одеській області. Згідно з цим наказом на вказаних працівників поліції були покладені тимчасові обов`язки поліцейських, пов`язаних із забезпеченням публічної безпеки, наглядом за дорожнім рухом, забезпечення його безпеки та здійсненням контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів на території обслуговування;

- позивачем порушено п.п. 1, 2, 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», які прописані у тимчасових посадових інструкціях майора поліції ОСОБА_1 , у яких останній особисто розписався. У відповідності до цих інструкцій на останнього також було покладено обов`язки з ведення адміністративної практики та проведення відповідних перевірок особового складу, задіяного до несення служби на стаціонарних постах;

- однак, майор поліції ОСОБА_1 , нехтуючи взятими на себе обов`язками, повноваженнями, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, замість здійснення превентивної, профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, виявлення, припинення кримінальних і адміністративних правопорушень та виявлення причин, умов, що сприяли їх вчиненню, сам вчинив протиправне корупційне діяння;

- у ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42018161010000345, 11.09.2018 о 12 год. 00 хв. по вул. Іцхака Рабіна у м. Одесі, майор поліції ОСОБА_1 виявив та зупинив автомобіль «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , яким керував гр. ОСОБА_2 . Під час перевірки документів було встановлено, що номерний знак вказаному автомобілю не належить;

- у подальшому, майор поліції ОСОБА_1 , у порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, тимчасових посадових інструкцій та розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, заходів для документування адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 (керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу) КУпАП, не вжив, відповідну постанову не склав, автомобіль, яким керував гр. ОСОБА_2 , не затримав шляхом постановки на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ - ресурси», про що безпосередньому керівництву не доповів;

- при цьому, майор поліції ОСОБА_1, всупереч службовим обов`язкам та повноваженням, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, Присяги поліцейського та тимчасових посадових інструкцій, вступив з гр. ОСОБА_2 в корупційні стосунки, пов`язані з вимаганням від останнього неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США за не притягнення його до юридичної відповідальності та не постановку вказаного автомобіля на спеціалізований майданчик, при цьому відпустив останнього без документування його протиправних дій;

- з метою припинення і документування протиправних дій майора поліції ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 звернувся до Управління Служби безпеки України в Одеській області, де було проведено ряд відповідних заходів;

- у ході службового розслідування більш детально встановити обставини подій 11.09.2018 року не представилось можливим, оскільки відповідна інформація по кримінальному провадженню не розголошується, а майор поліції ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився (акт від 18.10.2018 року № 9/6835, акт від 19.10.2018 року № 9/6940). Під час опитування капітана поліції ОСОБА_6 та підполковника поліції ОСОБА_7 , останні повідомили, що 11.09.2018 року з майором поліції ОСОБА_1 службові обов`язки не виконували;

- 19.09.2018 року о 08 год. 00 хв. з працівниками поліції, у тому числі з капітаном поліції ОСОБА_6, майором поліції ОСОБА_1 та підполковником поліції ОСОБА_7 , було проведено цільовий інструктаж, що підтверджується підписами останніх у журналі обліку перевірки рівня знань;

- згідно пояснення начальника сектора реагування патрульної поліції № 3 Усатівського ВП Біляївського ВП підполковника поліції Кушніра Олега Анатолійовича, якого, у відповідності до наказу ГУНП в Одеській області від 27.06.2018 № року 2156 призначено керівником та покладено обов`язок із загальної організації превентивної діяльності на стаціонарних постах та ведення службової документації за всіма напрямками роботи, 19.09.2018 року він доручив капітану поліції ОСОБА_6, майору поліції ОСОБА_1 та підполковнику поліції ОСОБА_7 здійснити перевірку роботи СРПП на відрізку автодороги сполученням «Одеса - Южний». Вказаний факт також підтверджується поясненнями капітана поліції ОСОБА_6 та підполковника поліції ОСОБА_7 , який закріплений за службовим автомобілем «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_3 ;

- у подальшому, капітан поліції ОСОБА_6, майор поліції ОСОБА_1 та підполковник поліції ОСОБА_7 , у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 8 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, та пп. 4 п. 3 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 року № 70, табельну зброю в Головному управлінні не отримали та виконували 19.09.2018 року службові обов`язки з порушенням заходів безпеки, про що безпосередньому керівництву не доповіли;

- через деякий час, капітан поліції ОСОБА_6, майор поліції ОСОБА_1 та підполковник поліції ОСОБА_7 , який керував службовим автомобілем «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_3 , після виконання завдань керівництва, перебували біля АЗС «SOCAR», розташованої по вул. Отамана Головатого у м. Одесі, де здійснювали нагляд за дорожнім рухом, забезпечення його безпеки та наглядом за правомірністю експлуатації транспортних засобів на території обслуговування;

- о 15 год. 05 хв., як встановлено у ході досудового та службового розслідування, гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , проїжджав біля вказаної вище АЗС «SOCAR», де був зупинений за допомогою маячків синього кольору;

- після цього, як було встановлено, майор поліції ОСОБА_1 вийшов зі службового автомобіля та відрекомендувався водієві - гр. ОСОБА_2 , який пред`явив для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, а також надав можливість звірити номери вузлів та агрегатів;

- під час зазначеної звірки, яку здійснив майор поліції ОСОБА_1 , було встановлено, що на кузові автомобіля, яким керував гр. ОСОБА_2 , та дублюючій табличці транспорту були присутні ознаки зміни відповідного номеру, у зв`язку з чим вказаний автомобіль підлягав вилученню та поміщенню на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ - ресурси». Також було встановлено, що номерний знак вказаному автомобілю не належить;

- однак, майор поліції ОСОБА_1 , всупереч службовим обов`язкам та повноваженням, у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, та тимчасових посадових інструкцій, заходів для документування адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, не вжив, відповідну постанову не склав, автомобіль, яким керував гр. ОСОБА_2 , не затримав та на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ - ресурси» не помістив, про що у подальшому безпосередньому керівництву не доповів;

- разом з цим, майор поліції ОСОБА_1, у порушення зазначених вище нормативних актів, про виявлений злочин, передбачений ст. 290 КК України, територіальне відділення поліції не проінформував та заходів для його документування не вжив. При цьому ввів в оману капітана поліції ОСОБА_6 та підполковника поліції ОСОБА_7 , яким повідомив, що викликав слідчо-оперативну групу Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі;

- через деякий час, як стверджують у своїх поясненнях капітан поліції ОСОБА_6 та підполковник поліції ОСОБА_7, майор поліції ОСОБА_1 повідомив останнім, що викликав слідчо-оперативну групу Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі для оформлення правопорушення, при цьому повідомив, що залишиться на місці та дочекається працівників поліції. Оскільки допомога майору поліції ОСОБА_1 була непотрібна, капітан поліції ОСОБА_6 та підполковник поліції ОСОБА_7 поїхали до місця зберігання службового транспорту, розташованого по вул. Преображенська , 44, у м. Одесі, для проведення діагностування поломки службового автомобіля;

- після цього, майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині п.п. 8 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, без дотримання правил безпеки, прибув з гр. ОСОБА_2 , що керував автомобілем «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , до Регіонального сервісного центру № 5142 МВС України, розташованого по вул. Аеропортівська, 29, у м. Одесі, де факт підробки був підтверджений експертом;

- у подальшому, як встановлено в ході досудового та службового розслідування, майор поліції ОСОБА_1 наказав правопорушнику рухатись до Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі для документування протиправних дій, затримання автомобіля та притягнення гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності;

- службовим розслідуванням встановлено, що наказом Головного управління від 08.09.2017 року №1453 о/с майор поліції ОСОБА_1 був призначений на посаду старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області;

- згідно з наказом ГУНП в Одеській області від 27.06.2018 року № 2156, з 07.07.2018 року до 07.11.2018 року ряд працівників поліції, у тому числі майор поліції ОСОБА_1 , начальник сектора реагування патрульної поліції № 1 Біляївського ВП Головного управління підполковник поліції Павлін Олександр Сергійович та інспектор сектора реагування патрульної поліції № 2 Усатівського ВП Біляївського ВП капітан поліції ОСОБА_6 відряджені до управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області для несення служби на стаціонарних постах, які обслуговують міжнародні дороги, що проходять в Одеській області. Згідно з цим наказом на вказаних працівників поліції були покладені тимчасові обов`язки поліцейських, пов`язаних із забезпеченням публічної безпеки, наглядом за дорожнім рухом, забезпечення його безпеки та здійсненням контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів на території обслуговування;

- майор поліції ОСОБА_1, нехтуючи взятими на себе обов`язками, повноваженнями, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, замість здійснення превентивної, профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, виявлення, припинення кримінальних і адміністративних правопорушень та виявлення причин, умов, що сприяли їх вчиненню, сам вчинив протиправне корупційне діяння;

- як встановлено у ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42018161010000345, 11.09.2018 року о 12 год. 00 хв. по вул. Іцхака Рабіна у м. Одесі, майор поліції ОСОБА_1 виявив та зупинив автомобіль «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , яким керував гр. ОСОБА_2 . Під час перевірки документів було встановлено, що номерний знак вказаному автомобілю не належить;

- у подальшому, майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, тимчасових посадових інструкцій та розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, заходів для документування адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 (керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу) КУпАП, не вжив, відповідну постанову не склав, автомобіль, яким керував гр. ОСОБА_2 , не затримав, шляхом постановки на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ - ресурси», про що безпосередньому керівництву не доповів;

- при цьому, майор поліції ОСОБА_1, всупереч службовим обов`язкам та повноваженням, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, Присяги поліцейського та тимчасових посадових інструкцій, вступив з гр. ОСОБА_2 в корупційні стосунки, пов`язані з вимаганням від останнього неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США за не притягнення його до юридичної відповідальності та не постановку вказаного автомобіля на спеціалізований майданчик, при цьому відпустив останнього без документування його протиправних дій;

- з метою припинення і документування протиправних дій майора поліції ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 звернувся до Управління Служби безпеки України в Одеській області, де було проведено ряд відповідних заходів;

- у ході службового розслідування більш детально встановити обставини подій 11.09.2018 року не представилось можливим, оскільки відповідна інформація по кримінальному провадженню не розголошується, а майор поліції ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився (акт від 18.10.2018 року № 9/6835, акт від 19.10.2018 року № 9/6940). Під час опитування капітана поліції ОСОБА_6 та підполковника поліції ОСОБА_7 , останні повідомили, що 11.09.2018 року з майором поліції ОСОБА_1 службові обов`язки не виконували;

- 19.09.2018 року 08 год. 00 хв. з працівниками поліції, у тому числі з капітаном поліції ОСОБА_6, майором поліції ОСОБА_1 та підполковником поліції ОСОБА_7 , було проведено цільовий інструктаж, що підтверджується підписами останніх у журналі обліку перевірки рівня знань;

- згідно пояснення начальника сектора реагування патрульної поліції № 3 Усатівського ВП Біляївського ВП підполковника поліції Кушніра Олега Анатолійовича якого, у відповідності до наказу ГУНП в Одеській області від 27.06.2018 року № 2156 призначено керівником та покладено обов`язок із загальної організації превентивної діяльності на стаціонарних постах та ведення службової документації за всіма напрямками роботи, 19.09.2018 року він доручив капітану поліції ОСОБА_6, майору поліції ОСОБА_1 та підполковнику поліції ОСОБА_7 здійснити перевірку роботи СРПП на відрізку автодороги сполученням «Одеса - Южний». Вказаний факт також підтверджується поясненнями капітана поліції ОСОБА_6 та підполковника поліції ОСОБА_7 , який закріплений за службовим автомобілем «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_3 ;

- у подальшому, капітан поліції ОСОБА_6, майор поліції ОСОБА_1 та підполковник поліції ОСОБА_7 , у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 8 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, та пп. 4 п. 3 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 року № 70, табельну зброю в Головному управлінні не отримали та виконували 19.09.2018 року службові обов`язки з порушенням заходів безпеки, про що безпосередньому керівництву не доповіли;

- через деякий час, капітан поліції ОСОБА_6, майор поліції ОСОБА_1 та підполковник поліції ОСОБА_7 , який керував службовим автомобілем «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_3 , після виконання завдань керівництва, перебували біля АЗС «SOCAR», розташованої по вул. Отамана Головатого у м. Одесі, де здійснювали нагляд за дорожнім рухом, забезпечення його безпеки та наглядом за правомірністю експлуатації транспортних засобів на території обслуговування;

- о 15 год. 05 хв., як встановлено у ході досудового та службового розслідування, гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , проїжджав біля вказаної вище АЗС «SOCAR», де був зупинений за допомогою маячків синього кольору;

- після цього, як було встановлено, майор поліції ОСОБА_1 вийшов зі службового автомобіля та відрекомендувався водієві - гр. ОСОБА_2 , який пред`явив для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, а також надав можливість звірити номери вузлів та агрегатів;

- під час зазначеної звірки, яку здійснив майор поліції ОСОБА_1 , було встановлено, що на кузові автомобіля, яким керував гр. ОСОБА_2 , та дублюючій табличці транспорту були присутні ознаки зміни відповідного номеру, у зв`язку з чим вказаний автомобіль підлягав вилученню та поміщенню на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ - ресурси». Також було встановлено, що номерний знак вказаному автомобілю не належить;

- однак, майор поліції ОСОБА_1 , всупереч службовим обов`язкам та повноваженням, у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, та тимчасових посадових інструкцій, заходів для документування адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, не вжив, відповідну постанову не склав, автомобіль, яким керував гр. ОСОБА_2 , не затримав та на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ - ресурси» не помістив, про що у подальшому безпосередньому керівництву не доповів;

- разом з цим, майор поліції ОСОБА_1, у порушення зазначених вище нормативних актів, про виявлений злочин, передбачений ст. 290 КК України, територіальне відділення поліції не проінформував та заходів для його документування не вжив. При цьому ввів в оману капітана поліції ОСОБА_6 та підполковника поліції ОСОБА_7 , яким повідомив, що викликав слідчо-оперативну групу Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі;

- через деякий час, як стверджують у своїх поясненнях капітан поліції ОСОБА_6 та підполковник поліції ОСОБА_7, майор поліції ОСОБА_1 повідомив останнім, що викликав слідчо-оперативну групу Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі для оформлення правопорушення, при цьому повідомив, що залишиться на місці та дочекається працівників поліції;

- оскільки допомога майору поліції ОСОБА_1 була непотрібна, капітан поліції ОСОБА_6 та підполковник поліції ОСОБА_7 поїхали до місця зберігання службового транспорту, розташованого по вул. Преображенська , 44, у м. Одесі, для проведення діагностування поломки службового автомобіля;

- після цього, майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині п.п. 8 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, без дотримання правил безпеки, прибув з гр. ОСОБА_2 , що керував автомобілем «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , до Регіонального сервісного центру № 5142 МВС України, розташованого по вул. Аеропортівська, 29, у м. Одесі, де факт підробки був підтверджений експертом;

- у подальшому, як встановлено в ході досудового та службового розслідування, майор поліції ОСОБА_1 наказав правопорушнику рухатись до Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі для документування протиправних дій, затримання автомобіля та притягнення гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності;

- в ході розмови, яка відбулась під час руху в автомобілі, майор поліції ОСОБА_1 , всупереч службовим обов`язкам та повноваженням, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині п.п. 1, 2, 3 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 5 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1377, п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, Присяги поліцейського та тимчасових посадових інструкцій, заходів для реєстрації виявленого злочину не вжив та знову вступив з гр. ОСОБА_2 в корупційні стосунки, пов`язані з вимаганням від останнього неправомірної вигоди за не притягнення його до юридичної відповідальності та не постановку автомобіля «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , на спеціалізований майданчик, при цьому зменшив суму до 1500 доларів США. У зв`язку з цим, гр. ОСОБА_2 був змушений передати майору поліції ОСОБА_1 1500 доларів США у якості незаконної вигоди;

- о 16 год. 19 хв. майор поліції ОСОБА_1 був затриманий працівниками УСБУ в Одеській області та військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України у відповідності до ст. 208 КПК України. Під час затримання працівники вказаних вище правоохоронних структур вилучили у майора поліції ОСОБА_1 1500 доларів США, які останній зберігав у карманах формених брюк;

- того ж дня, вказаного працівника поліції було поміщено до ІТТ № 1 ГУНП в Одеській області. 20.09.2018 року майору поліції ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Під час допиту підозрюваного, майор поліції ОСОБА_1 свою вину визнав та надав правдиві свідчення. 21.09.2018 року відносно майора поліції ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у сумі 528600 грн., яку останній вніс у подальшому. Вказана надзвичайна подія набула громадського резонансу, оскільки була висвітлена у засобах масової інформації;

- у подальшому, майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 8 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п.п. 3.1., 3.2. Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 28.04.2016 року № 876, Присяги поліцейського та тимчасових посадових інструкцій, 25, 26, 27, 28.09.2018, 01, 02, 03, 04, 05, 08, 09, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31.10.2018, 01, 02, 05, 06, 07, 08 та 09.11.2018 безпідставно на службу не виходив та про причини відсутності на роботі безпосередньому керівництву не доповідав;

- вказані порушення підтверджуються актами про невихід на службу, які відповідним чином були зареєстровані, а також поясненнями підполковника поліції Кушніра О.А. , який безпосередньо виявив ці порушення, старшого інспектора відділу УПД ГУНП підполковника поліції Ткаченка Г.А. , інспекторів відділу УПД капітана поліції Бринзи І.В. та старшого лейтенанта поліції Кліменко Н.В. ;

- згідно відповіді Територіального медичного об`єднання МВС України по Одеській області від 02.11.2018 року № 33/36-681, майор поліції ОСОБА_1 (з 11.09.2018 року по 02.11.2018 року) на лікарняному не перебував;

- у ході службового розслідування майор поліції ОСОБА_1 від надання письмових пояснень відмовився, про що були складенні акти від 18.10.2018 року № 9/6835, та від 19.10.2018 року № 9/6940, які відповідним чином були зареєстровані у канцелярії УКЗ ГУНП. Крім цього, на адреси проживання майора поліції ОСОБА_1 направлялись замовні листи, у яких останнього повідомлялось про необхідність його прибуття до ВІОС УКЗ ГУНП для надання пояснень з приводу надзвичайної події та безпідставного невиходу на роботу (листи від 23.10.2018 року № 9/6965, 9/9666, 9/6967). Однак, останній (станом на 09.11.2018 року) до Головного управління не прибув;

- таким чином, вказана надзвичайна подія сталася через вкрай низькі морально-ділові якості майора поліції ОСОБА_1, грубого порушення ним вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, Інструкції із заходів безпеки при провадженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 року № 70, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 28.04.2016 року № 876, та тимчасових посадових інструкцій;

- у відповідності до п. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, обставин, які пом`якшують відповідальність майора поліції ОСОБА_1 , не встановлено;

- у відповідності до п. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, до обставин, які обтяжують відповідальність майора поліції ОСОБА_1 , відноситься настання тяжких наслідків (набуття громадського резонансу), завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

- за результатами проведення службового розслідування начальником ГУНП в Одеській області було затверджено висновок від 09.11.2018 року, наказом ГУНП в Одеській області від 15.11.2018 року № 3904 за грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3, 8 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 5 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1377, розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, пп. 4 п. 3 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 року № 70, Присяги поліцейського, п.п. 3.1., 3.2. Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 28.04.2016 року № 876, та тимчасових посадових інструкцій, що виразилось в особистій недисциплінованості та в умисному невиконанні 11 та 19.09.2018 року основних обов`язків і повноважень поліцейських, пов`язаних із притягненням гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, не затриманні та не постановці автомобіля «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ - ресурси», неінформуванні 19.09.2018 року чергового Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про виявлене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 290 КК України, невжитті заходів щодо документування вказаного кримінального правопорушення, недотриманні заходів безпеки під час виконання службових повноважень, введенні в оману колег по службі, вступі у корупційні зв`язки з гр. ОСОБА_2 , вимаганні, отриманні від останнього неправомірної вигоди, що призвело до оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, та безпідставному невиході 25, 26, 27, 28.09.2018, 01, 02, 03, 04, 05, 08, 09, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31.10.2018, 01, 02, 05, 06, 07, 08 і 09.11.2018 на службу без поважних причин, відповідно до пп. 7 п. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, на старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;

- наказ ГУНП в Одеській області від 15.11.2018 року № 3904 відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України реалізовано наказом ГУНП в Одеській області № 1819 о/с від 28.11.2018 року;

- окрім того, в порушення Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, ОСОБА_1 без поважних причин не виходив на службу протягом 25, 26, 27, 28.09.2018, 01, 02, 03, 04, 05, 08, 09, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31.10.2018, 01, 02, 05, 06, 07, 08 і 09.11.2018 року, про що було складено відповідні акти про невихід на службу. Також, з пояснень керівництва та колег по службі ОСОБА_1 , останній про причини невиходу на службу не доповідав. Також, було надано запити до ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» для підтвердження або спростування поважності невиходу на службу та отримано відповіді за вих. № 33/36 -604 від 04.10.2018 року, 33/36-681 від 02.11.2018 року про те, що майор поліції ОСОБА_1 за період з 11.09.2018 по теперішній час (02.11.2018 року) на лікарняному в поліклініці не знаходився. За вказаний період військово-лікарську комісію не проходив. Вказані обставини підтверджують невихід на службу без поважних причин ОСОБА_1 , більш того щодо причин невиходу ОСОБА_1 керівництво не повідомляв. Щодо довідок, на які посилається позивач, викликають сумнів у своїй достовірності, крім того, позивач вказані довідки до Головного управління не надавав, щодо перебування на лікарняному в медичних закладах загального типу не доповідав;

- позивач посилається у позові на заохочення, які мали місце за час проходження служби ОСОБА_1 , а також необґрунтованість обраного дисциплінарного стягнення зазначено, що отриманні ним під час проходження служби в органах міліції. Але на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» є працівником поліції. У зв`язку з чим, його минулі заохочення при винесенні рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності мали другорядне значення і не могли значно вплинути на кінцевий результат проведеного службового розслідування, виходячи із обставин вчиненого ним дисциплінарного проступку. Одночасно із цим необхідно вказати, що хоча й дисциплінарні стягнення, які були накладені на ОСОБА_1 на момент проведення службового розслідування були зняті, сам факт їх існування може опосередковано характеризувати особу ОСОБА_1 ;

- крім того, щодо не погодження позивача з обраним щодо нього дисциплінарним стягненням, відповідач звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Тобто, дисциплінарна комісія, в межах своїх дискреційних повноважень, сама обирає вид дисциплінарного стягнення, враховуючі усі обставини, які мають та мали місце при вчиненні особою дисциплінарного проступку.

- відносно посилання позивача на недопущення залучення до матеріалів службового розслідування протоколу допиту підозрюваного, зазначено, що посадові особи ГУНП в Одеській області не є учасниками кримінального провадження № 42018161010000345, попередження про недопущення розголошення відомостей кримінального провадження не отримували, тому жодних протиправних дій щодо залучення до матеріалів службового розслідування протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 не вбачається. Більш того, відомості викладені у протоколі мають значення для з`ясування обставин по справі, для чого і було необхідне проведення службового розслідування, та відображують деякі обставини, які мали місце 19.09.2018 року за участю ОСОБА_1 , тим паче, що ОСОБА_1 від надання пояснень в ході проведення службового розслідування відмовився, про що було складено відповідні акти;

- окрім того, проходження служби в органах Національної поліції регулюється нормами спеціального законодавства. У випадку даних правовідносин - це Дисциплінарний статут Національної поліції України, відповідно до норм якого (ч. 10 ст. 18) якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень. Разом з цим, посадовими особами, які входили до складу дисциплінарної комісії двічі намагалися отримати пояснення від ОСОБА_1 , однак у перший раз він відмовився від їх надання, а вдруге і зовсім не з`явився, про що складені відповідні акти, тому твердження представника позивача щодо того, що позивач не має можливості та не повинен відповідати за дії свого представника, який повинен був прибути до Головного управління не повинні прийматися до уваги та як обґрунтування незаконності дії дисциплінарної комісії. Дисциплінарна комісія в межах проведення службового розслідування діяла на законних підставах, керуючи нормами чинного законодавства та порядку проведення службового розслідування. Крім того, позивачу були направлені рекомендовані листи щодо необхідності прибуття до Головного управління для опитування;

- щодо твердження представника позивача щодо недотримання дисциплінарною комісією порядку затвердження висновку від 09.11.2018 року, відповідач зазначає, що вказане твердження не знаходить свого підтвердження та спростовується, оскільки висновок від 09.11.2018 року затверджений відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме: дата і місце складення висновку зазначено - 09.11.2018 року м. Одеса на першій сторінці; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень - перша сторінка, стовпчик справа, жирний текстом виділені дані щодо ОСОБА_1 ; причини та умови, що призвели до вчинення проступку - сторінка № 9 перший абзац.;

- відносно твердження представника позивача про не висвітлення у засобах масової інформації подій, які мали місце 19.09.2018 року та не набуття громадського резонансу зазначено, що є певний перелік посилань з інформаційних ресурсів, де висвітлюється резонансна події за участю позивача;

- отже, вище перелічені факти стали можливим в результаті низьких морально-ділових якостей та низького професійного рівня позивача, що призвело до такого негативного резонансного явища в суспільстві, оскільки була висвітлена у засобах масової інформації в Інтернеті;

- відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнення у зв`язку із реалізацію дисциплінарного стягнення є однією із підстав, передбачених вказаною статтею, тобто як і звільнення за хворобою. Так, відносно ОСОБА_1 у період з 27.09.2018 року по 09.11.2018 року проводилось службове розслідування, за результатами якого було підтверджено факт вчинення останнім дисциплінарного проступку та притягнено до дисциплінарної відповідальності. Висновок за результатами проведення службового розслідування було затверджено 09.11.2018 року. На момент скоєння дисциплінарного проступку ОСОБА_1 не хворів, на лікарняному не перебував, підстав для звільнення останнього за хворобою не має;

- щодо твердження представника позивача щодо непридатності ОСОБА_1 до служби в поліції, ГУНП в Одеській області не заперечує, оскільки останнього було звільнено у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, що апріорі не сумісно з проходженням служби в органах поліції;

- процедура реалізації дисциплінарного наказу від 15.11.2018 року № 3904 Головним управлінням була повністю дотримана, що є свідченням законності оспорюваного наказу. Таким чином на виконання вимог п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» Головним управління Національної поліції в Одеській області видано наказ від 28.11.2018 року № 1819 о/с про звільнення зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 ;

- щодо вимоги про зміну формулювання звільнення ОСОБА_1 , старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області зазначеного в наказі Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1819 о/с від 28.11.2018 року формулювання зі служби в поліції «за статтею 77, п. 1, п.п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) на «за статтею 77, п. 1, п.п. 2 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції)» Відповідач звертає увагу на правову позицію Верховного Суду (постанова від 28.03.2018 року справа № 522/5656/16-ц), суд не може змінювати дату та підстави звільнення, а тому позовна вимога ОСОБА_1 задоволенню не підлягає;

- відповідно до наказу ГУНП в Одеській області № 253 о/с від 27.02.2019 року, відповідно до якого були внесені зміни до пункту наказу Головного управління від 28.11.2019 року № 1819 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 У зв`язку із ненаданням ОСОБА_1 довідки про тимчасову непрацездатність, ГУНП в Одеській області не було обізнано про знаходження останнього на лікарняному. Враховуючи даний факт були внесені зміни до вказаного наказу в частині звільнення ОСОБА_1 , відповідно до якого останнього звільнено з 01 грудня 2018 року. Таким чином, Головним управлінням було відновлено права та законні інтереси ОСОБА_1 , а не навпаки, як зазначає представник позивача, порушені. ОСОБА_1 звільнено з поліції наказом 28.11.2019 року № 1819 о/с, саме цей наказ впливає на права та обов`язки позивача. Наказ № 253 о/с від 27.02.2019 року не створює нових прав та обов`язків, він, взагалі, жодним чином не погіршує становище позивача. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Вважаємо, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 та у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18. Вказана позиція також узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України у справах № 800/444/14 та № 800/590/16. Більше того, по цим же справам сформована правова позиція Верховного Суду України. Так, у постановах від 03.02.2015 року по справі № 21-617а14 від 28.02.2017 року та від 28 лютого 2017 року № 21-3829а16 Верховним судом визначено, що відсутність у будь-кого, в тому числі і заявника, прав чи обов`язків у зв`язку із виданням оскаржуваного наказу не породжує для останнього і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом. Наказ ГУНП в Одеській області від 27.02.2019 року № 253 о/с виданий на законних підставах та жодним чином не порушує прав та законних інтересів позивача, а тому підстав для його скасування не має.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що наказом ГУНП в Одеській області від 08.09.2017 року № 1453 о/с майор поліції ОСОБА_1 був призначений на посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області. (т.1 а.с.30)

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.09.2018 року № 3330 (т.1 а.с.131), керуючись ч. 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, пунктами 2.1, 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230, зокрема: призначено проведення службового розслідування за вказаним у наказі фактом, а саме: до ГУНП надійшла інформація про те, що 19.09.2018 року працівниками військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України, Одеського управління ДВБ Національної поліції України та УСБУ в Одеській області, в рамках кримінального провадження № 42001816010000345 від 31.07.2018 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, «на гарячому» було затримано старшого інспектора-чергового СРПП № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 12.10.2018 року № 3548 (т.1 а.с.80), керуючись вимогами ст.ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, зокрема: призначено службове розслідування за фактом реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєння старшим інспектором - черговим сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

09.11.2018 року складений висновок службового розслідування, проведеного за фактом надзвичайної події за безпосередньою участю майора поліції ОСОБА_1 , який 09.11.2018 року затверджений начальником ГУНП в Одеській області генералом поліції третього рангу Д.В. Головіним (т.1 а.с.238-250), та відповідно до якого дисциплінарна комісія вважає, зокрема:

- службове розслідування, розпочате за фактом реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєння старшим інспектором - черговим сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та повідомлення останньому про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, закінчити;

- відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, визнати такими, що підтвердились;

- за грубе порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3, 8 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 5 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1377, розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, пп. 4 п. 3 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 року № 70, Присяги поліцейського, п.п. 3.1., 3.2. Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 28.04.2016 року № 876, та тимчасових посадових інструкцій, що виразилось в особистій недисциплінованості та в умисному невиконанні 11 та 19.09.2018 року основних обов`язків і повноважень поліцейських, пов`язаних із притягненням гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, не затриманні та не постановці автомобіля «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ - ресурси», не інформуванні 19.09.2018 року чергового Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про виявлене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 290 КК України, невжитті заходів щодо документування вказаного кримінального правопорушення, недотриманні заходів безпеки під час виконання службових повноважень, введенні в оману колег по службі, вступі у корупційні зв`язки з гр. ОСОБА_2 , вимаганні, отриманні від останнього неправомірної вигоди, що призвело до оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, та безпідставному невиході 25, 26, 27, 28.09.2018 року, 01, 02, 03, 04, 05, 08, 09, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31.10.2018 року, 01, 02, 05, 06, 07, 08 і 09.11.2018 року на службу без поважних причин, відповідно до пп. 7 п. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, на старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Згідно зі змістом цього висновку, на підставі наказів ГУНП в Одеській області від 27.09.2018 року № 3330 та від 12.10.2018 року № 3548, дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування, розпочатого за фактом реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєння старшим інспектором - черговим сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУПН в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та повідомлення останньому про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, встановлено, зокрема, що:

19.09.2018 року до Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла інформація про те, що 31.07.2018 року військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження № 42018161010000345 за фактом вчинення працівниками поліції ГУНП в Одеській області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди) КК України. Досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню проводиться слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області.

Також, надійшла інформація про те, що 19.09.2018 року о 16 год. 19 хв. працівники військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України та УСБ України в Одеській області, в рамках вказаного кримінального провадження, затримано на «гарячому» старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 під час отримання неправомірної вигоди у сумі 1500 доларів США від гр. ОСОБА_2 за не притягнення його до юридичної відповідальності та не постановку автомобіля «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , яким керував останній, на спеціалізований майданчик.

Службовим розслідуванням встановлено, що наказом Головного управління від 08.09.2017 року № 1453 о/с майор поліції ОСОБА_1 був призначений на посаду старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУПН в Одеській області.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» майор поліції ОСОБА_1 був зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків та наказів керівництва.

Згідно з наказом ГУНП в Одеській області від 27.06.2018 року № 2156, з 07.07.2018 року до 07.11.2018 року ряд працівників поліції, у тому числі поліції № 1 Біляївського ВП Головного управління підполковник поліції Павлін О.С. та інспектор сектора реагування патрульної поліції № 2 Усатівського ВП Біляївського ВП капітана поліції ОСОБА_6 відряджені до управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Одеській області для несення служби на стаціонарних постах, які обслуговують міжнародні дороги, що проходять в Одеській області. Згідно з цим наказом на вказаних працівників поліції були покладені тимчасові обов`язки поліцейських, пов`язаних із забезпеченням публічної безпеки наглядом за дорожнім рухом, забезпечення його безпеки та здійснення контролю за правомірністю експлуатації транспортних засобів на території обслуговування.

У відповідності до п.п. 1, 2, 3, 11, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює: превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів та вулично-дорожній мережі.

Вказані обов`язки та повноваження прописані у тимчасових посадових інструкціях капітана поліції ОСОБА_6 , майора ОСОБА_1 та підполковника поліції ОСОБА_7 , у яких останні особисто розписалися. У відповідності до цих інструкцій на останній також було покладено обов`язки з ведення адміністративної практики та проведення відповідних перевірок особового складу, задіяного до несення служби на стаціонарних постах.

Однак, майор поліції ОСОБА_1 нехтуючи взятими на себе обов`язками, повноваженнями, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, замість здійснення превентивної, профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, виявлення, припинення кримінальних і адміністративних правопорушень та виявлення причин, умов, що сприяли їх вчиненню, час вчинив протиправне корупційне діяння.

Як встановлено у ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42018161010000345, 11.09.2018 року о 12 год. 00 хв. по вул. Іцхака Рабіна у м. Одесі, майор поліції ОСОБА_1 виявив та зупинив автомобіль «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , яким керував гр. ОСОБА_2 . Під час перевірки документів було встановлено, що номерний знак вказаному автомобілю не належить.

У подальшому, майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, тимчасових посадових інструкцій та розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 (керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, без номерного знаку або з номерним знаком, що належить цьому засобу) КУаАП, не вжив, відповідну постанову не склав, автомобіль, яким керував гр. ОСОБА_2 не затримав, шляхом постановки на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ-ресурси», про що безпосередньому керівництві не доповів.

При цьому, майор поліції ОСОБА_1, всупереч службовим обов`язкам та повноваженням, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, Присяги поліцейського та тимчасових посадових інструкцій, вступив з гр. ОСОБА_2 в корупційні стосунки, пов`язані з вимаганням від останнього неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США за не притягнення його до юридичної відповідальності та не постановку вказаного автомобіля на спеціалізований майданчик, при цьому відпустив останнього без документування його протиправних дій.

З метою припинення і документування протиправних дій майора поліції ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 звернувся до Управління Служби безпеки України в Одеській області, де було проведено ряд відповідних заходів.

У ході службового розслідування більш детально встановити обставини подій 11.09.2018 року не представилось можливим, оскільки відповідна інформація по кримінальному провадженню не розголошується, а майор поліції ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився (акт від 18.10.2018 року № 9/6835, акт від 19.10.2018 року № 9/6940). Під час опитування капітана поліції ОСОБА_6 та підполковника поліції ОСОБА_7 , останні повідомили, що 11.09.2018 року з майором поліції ОСОБА_1 службові обов`язки не виконували.

19.09.2018 року о 08 год. 00 хв. з працівниками поліції, у тому числі з капітаном поліції ОСОБА_6, майором поліції ОСОБА_1 та підполковником поліції ОСОБА_7 , було проведено цільовий інструктаж, що підтверджується підписами останніх у журналі обліку перевірки рівня знань.

Згідно пояснення начальника сектора реагування патрульної поліції № 3 Усатівського ВП Біляївського ВП підполковника поліції Кушніра Олега Анатолійовича якого у відповідності до наказу ГУНП в Одеській області від 27.06.2018 року № 2156 призначено керівником та покладено обов`язок із загальної організації превентивної діяльності на стаціонарних постах та ведення службової документації за всіма напрямками роботи, 19.09.2018 року він доручив капітану поліції ОСОБА_6, майору поліції ОСОБА_1 та підполковнику поліції ОСОБА_7 здійснити перевірку роботи СРПП на відрізку автодороги сполученням «Одеса - Южний». Вказаний факт також підтверджується поясненнями капітана поліції ОСОБА_6 та підполковника поліції ОСОБА_7 , який закріплений за службовим автомобілем «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_3 .

У подальшому, капітан поліції ОСОБА_6, майор поліції ОСОБА_1 та підполковник поліції ОСОБА_7 , у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 8 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, та пп. 4 п. 3 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 року № 70, табельну зброю в Головному управлінні не отримали та виконували 19.09.2018 року службові обов`язки з порушенням заходів безпеки, про що безпосередньому керівництву не доповіли.

Через деякий час, капітан поліції ОСОБА_6, майор поліції ОСОБА_1 та підполковник поліції ОСОБА_7 , який керував службовим автомобілем «Toyota Prius», номерний знак НОМЕР_3 , після виконання завдань керівництва, перебували біля АЗС «SOCAR», розташованої по вул. Отамана Головатого у м. Одесі, де здійснювали нагляд за дорожнім рухом, забезпечення його безпеки та наглядом за правомірністю експлуатації транспортних засобів на території обслуговування.

О 15 год. 05 хв., як встановлено у ході досудового та службового розслідування, гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , проїжджав біля вказаної вище АЗС «SOCAR», де був зупинений за допомогою маячків синього кольору.

Після цього, як було встановлено, майор поліції ОСОБА_1 вийшов зі службового автомобіля та відрекомендувався водієві - гр. ОСОБА_2 , який пред`явив для перевірки посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, а також надав можливість звірити номери вузлів та агрегатів.

Під час зазначеної звірки, яку здійснив майор поліції ОСОБА_1 , було встановлено, що на кузові автомобіля, яким керував гр. ОСОБА_2 , та дублюючій табличці транспорту були присутні ознаки зміни відповідного номеру, у зв`язку з чим вказаний автомобіль підлягав вилученню та поміщенню на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ - ресурси». Також було встановлено, що номерний знак вказаному автомобілю не належить.

Однак, майор поліції ОСОБА_1 , всупереч службовим обов`язкам та повноваженням, у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, та тимчасових посадових інструкцій, заходів для документування адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП не вжив, відповідну постанову не склав, автомобіль, яким керував гр. ОСОБА_2 , не затримав та на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ - ресурси» не помістив, про що у подальшому безпосередньому керівництву не доповів.

Разом з цим, майор поліції ОСОБА_1, у порушення зазначених вище нормативних актів, про виявлений злочин, передбачений ст. 290 КК України, територіальне відділення поліції не проінформував та заходів для його документування не вжив. При цьому ввів в оману капітана поліції ОСОБА_6 та підполковника поліції ОСОБА_7 , яким повідомив, що викликав слідчо-оперативну групу Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі.

Через деякий час, як стверджують у своїх поясненнях капітан поліції ОСОБА_6 та підполковник поліції ОСОБА_7, майор поліції ОСОБА_1 повідомив останнім, що викликав слідчо-оперативну групу Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі для оформлення правопорушення, при цьому повідомив, що залишиться на місці та дочекається працівників поліції.

Оскільки допомога майору поліції ОСОБА_1 була непотрібна, капітан поліції ОСОБА_6 та підполковник поліції ОСОБА_7 поїхали до місця зберігання службового транспорту, розташованого по вул. Преображенська , 44, у м. Одесі, для проведення діагностування поломки службового автомобіля.

Після цього, майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині п.п. 8 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, без дотримання правил безпеки, прибув з гр. ОСОБА_2 , що керував автомобілем «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , до Регіонального сервісного центру № 5142 МВС України, розташованого по вул. Аеропортівська, 29, у м. Одесі, де факт підробки був підтверджений експертом.

У подальшому, як встановлено в ході досудового та службового розслідування, майор поліції ОСОБА_1 наказав правопорушнику рухатись до Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі для документування протиправних дій, затримання автомобіля та притягнення гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

В ході розмови, яка відбулась під час руху в автомобілі, майор поліції ОСОБА_1, всупереч службовим обов`язкам та повноваженням, у порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині п.п. 1, 2, 3 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 5 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1377, п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, Присяги поліцейського та тимчасових посадових інструкцій, заходів для реєстрації виявленого злочину не вжив та знову вступив з гр. ОСОБА_2 в корупційні стосунки, пов`язані з вимаганням від останнього неправомірної вигоди за не притягнення його до юридичної відповідальності та не постановку автомобіля «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , на спеціалізований майданчик, при цьому зменшив суму до 1500 доларів США. У зв`язку з цим, гр. ОСОБА_2 був змушений передати майору поліції ОСОБА_1 1500 доларів США у якості незаконної вигоди.

О 16 год. 19 хв. майор поліції ОСОБА_1 був затриманий працівниками УСБУ в Одеській області та військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України у відповідності до ст. 208 КПК України. Під час затримання працівники вказаних вище правоохоронних структур вилучили у майора поліції ОСОБА_1 1500 доларів США, які останній зберігав у карманах формених брюк.

Того ж дня, вказаного працівника поліції було поміщено до ІТТ № 1 ГУНП в Одеській області. 20.09.2018 року майору поліції ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Під час допиту підозрюваного, майор поліції ОСОБА_1 свою вину визнав та надав правдиві свідчення. 21.09.2018 року відносно майора поліції ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у сумі 528600 грн., яку останній вніс у подальшому. Вказана надзвичайна подія набула громадського резонансу, оскільки була висвітлена у засобах масової інформації.

У подальшому, майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині пп. 8 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п.п. 3.1., 3.2. Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 28.04.2016 року № 876, Присяги поліцейського та тимчасових посадових інструкцій, 25, 26, 27, 28.09.2018, 01, 02, 03, 04, 05, 08, 09, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31.10.2018, 01, 02, 05, 06, 07, 08 та 09.11.2018 безпідставно на службу не виходив та про причини відсутності на роботі безпосередньому керівництву не доповідав.

Вказані порушення підтверджуються актами про невихід на службу, які відповідним чином були зареєстровані, а також поясненнями підполковника поліції Кушніра О.А. , який безпосередньо виявив ці порушення, старшого інспектора відділу УПД ГУНП підполковника поліції Ткаченка Г.А. , інспекторів відділу УПД капітана поліції Бринзи І.В. та старшого лейтенанта поліції Кліменко Н.В .

Згідно відповіді Територіального медичного об`єднання МВС України по Одеській області від 02.11.2018 року № 33/36-681 майор поліції ОСОБА_1 (з 11.09.2018 року по 02.11.2018 року) на лікарняному не перебував.

У ході службового розслідування майор поліції ОСОБА_1 від надання письмових пояснень відмовився, про що були складенні акти від 18.10.2018 року № 9/6835, та від 19.10.2018 року № 9/6940, які відповідним чином були зареєстровані у канцелярії УКЗ ГУНП. Крім цього, на адреси проживання майора поліції ОСОБА_1 направлялись замовні листи, у яких останнього повідомлялось про необхідність його прибуття до ВІОС УКЗ ГУНП для надання пояснень з приводу надзвичайної події та безпідставного невиходу на роботу (листи від 23.10.2018 року № 9/6965, 9/9666, 9/6967). Однак, останній (станом на 09.11.2018 року) до Головного управління не прибув.

Таким чином, вказана надзвичайна подія сталася через вкрай низькі морально-ділові якості майора поліції ОСОБА_1, грубого порушення ним вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який діяв на той час, нині Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, Закону України «Про Національну поліцію», Присяги поліцейського, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, Інструкції із заходів безпеки при провадженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 року № 70, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 28.04.2016 року № 876 та тимчасових посадових інструкцій.

У відповідності до п. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, обставин, які пом`якшують відповідальність майора поліції ОСОБА_1 не встановлено.

У відповідності до п. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, до обставин, які обтяжують відповідальність майора поліції ОСОБА_1 , відноситься настання тяжких наслідків (набуття громадського резонансу), завданих вчиненням дисциплінарного проступку.

Також, відповідно до актів про відсутність на службі: № 4 від 25.09.2018 року, № 5 від 26.06.2018 року, № 6 від 27.09.2018 року, № 7 від 28.09.2018 року, № 8 від 01.10.2018 року, № 9 від 02.10.2018 року, № 10 від 03.10.2018 року, № 11 від 04.10.2018 року, № 12 від 05.10.2018 року, № 13 від 08.10.2018 року, № 14 від 09.10.2018 року, № 15 від 10.10.2018 року, № 16 від 11.10.2018 року, № 17 від 12.10.2018 року, № 18 від 16.10.2018 року, № 19 від 17.10.2018 року, № 20 від 18.10.2019 року, № 21 від 19.10.2018 року, № 22 від 22.10.2018 року, № 23 від 23.10.2018 року, від 24.10.2018 року, № 25 від 25.10.2018 року, № 26 від 26.10.2018 року, № 27 від 29.10.2018 року, № 28 від 30.10.2018 року, № 29 від 31.10.2018 року, № 30 від 01.11.2018 року, № 31 від 02.11.2018 року, № 32 від 05.11.2018 року, № 33 від 06.11.2018 року, № 34 від 07.11.2018 року, № 35 від 08.11.2018 року, № 36 від 09.11.2018 року, складених співробітниками ГУНП в Одеській області у приміщенні, у якому тимчасово розташована група ГРПП ВОДГР УПД ГУНП в Одеській області, розташованого за адресою: провулок Урядовий 65, с. Усатово, Біляївський район, Одеська область, - ОСОБА_1 був відсутній 25, 26, 27, 28.09.2018 року, 01, 02, 03, 04, 05, 08, 09, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31.10.2018 року, 01, 02, 05, 06, 07, 08 і 09.11.2018 року на службі без поважних причин. (т.1 а.с.175-207)

Листом Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» № 33/36-604 від 04.10.2018 року (т.1 а.с.208) відповідача повідомлено, що майор поліції ОСОБА_1 на лікарняному в ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» не перебував.

Також листом Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» № 33/36-681 від 02.11.2018 року (т.1 а.с.209) відповідача повідомлено, що майор поліції ОСОБА_1 за період з 11.09.2018 року по теперішній час на лікарняному в поліклініці не знаходився, за вказаний період військову-лікарську комісію не проходив.

15.11.2018 року відповідачем видано наказ № 3904 «Про притягнення до відповідальності працівників ГУНП в Одеській області» (т.2 а.с.1-9), згідно з п. 1 якого:

- за грубе порушення вимог пп. 1 п. 2 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, який діяв на той час, нині пп. 1, 2, 3, 8 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п.п. 1, 2, 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 1, 2 п. 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 5 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, пп. 1 п. 3 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, пп. 4 п. 3 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, Присяги поліцейського, п.п. 3.1., 3.2. Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 28.04.2016 № 876, та тимчасових посадових інструкцій, що виразилось в особистій недисциплінованості та в умисному невиконанні 11 та 19.09.2018 року основних обов`язків і повноважень поліцейських, пов`язаних із притягненням гр. ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, незатриманні та непостановці автомобіля «BMW X6», номерний знак НОМЕР_7 , на спеціальний майданчик Державного підприємства МВС України «Інформ - ресурси», неінформуванні 19.09.2018 року чергового Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про виявлене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 290 КК України, невжитті заходів щодо документування вказаного кримінального правопорушення, недотриманні заходів безпеки під час виконання службових повноважень, введенні в оману колег по службі, вступі у корупційні зв`язки з гр. ОСОБА_2 , вимаганні, отриманні від останнього неправомірної вигоди, що призвело до оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції, та безпідставному невиході 25, 26, 27, 28.09.2018 року, 01, 02, 03, 04, 05, 08, 09, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31.10.2018, 01, 02, 05, 06, 07, 08 і 09.11.2018 на службу без поважних причин, відповідно до пп. 7 п. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, на старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського ВП Біляївського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1819 о/с від 28 листопада 2018 року (т.4 а.с.25) відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції: за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби): майора поліції ОСОБА_1 (0041486), старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 30 листопада 2018 року, підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.11.2018 № 3904.

Листом начальника ВПЗ ГУНП в Одеській області № 20/279 від 11.02.2019 року (т.4 а.с.161) повідомлено начальника УКЗ ГУНП в Одеській області про те, зокрема, що ОСОБА_1 надав до суду в адміністративній справі № 420/38/19 довідку КП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» про знаходження позивача на стаціонарному лікуванні з 05.11.2018 по 30.11.2018 року.

Листом від 18.02.2019 року № 116/1 (т.4 а.с.162) Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» на запит відповідача від 15.02.2019 року поінформувало останнього, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на стаціонарному обстеженні та лікуванні в денному стаціонарі КНП «Одеський обласний медичний центр психологічного здоров`я» Одеської обласної ради» з 05.11.2018 по 30.11.2018 року.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області № 253 о/с від 27 лютого 2019 року (т.4 а.с.26) унесено зміни до пункту наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28.11.2018 року № 1819 о/с в частині звільнення:

майора поліції ОСОБА_1 (0041486), старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеської області, замінивши слова та цифри «з 30 листопада 2018 року» словами та цифрами «з 01 грудня 2018 року». Уважати звільненим з вислугою років по день звільнення:

у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років - 22 роки 04 місяці 09 днів.

Підстава: лист ВПЗ ГУНП від 11.02.2019 року № 20/279 та лист КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради від 18.02.2019 року № 116/1.

Не погоджуючись із наказами відповідача: від 15.11.2018 року № 3904 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції; від 28.11.2018 року № 1819 о/с в частині формулювання, підстави та дати звільнення позивача зі служби в поліції; від 27.02.2019 року № 253 о/с, яким внесено зміни до наказу від 28.11.2018 № 1819 о/с, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

Судом також встановлено, що вироком Малиновського районного суду м. Одеса від 25 квітня 2019 року по кримінальній справі № 521/4664/19 (номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018161010000345), який набрав законної сили 27.05.2019 року, зокрема:

- затверджено угоду про визнання винуватості від 19.03.2019 року між прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Росінським О.В., та обвинуваченим ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368, КК України, призначивши покарання у вигляді штрафу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 25500 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень) з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України строком на 3 роки.

Згідно зі змістом вказаного вироку, судом встановлено, зокрема:

- ОСОБА_1 , обвинувачується у тому, що він, будучи старшим інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, тобто являючись відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовою особою, у порушення статей 19, 68 Конституції України, статей 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 1, 2, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», 11.09.2018 близько 12 год. 00 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, перебуваючи на вулиці Іцхака Рабіна у м. Одесі, використовуючи своє службове становище, зупинивши автомобіль BMW Х6 із встановленим індивідуальним номерним знаком «НОМЕР_7» під керуванням ОСОБА_2 , виказав останньому прохання надати неправомірну вигоду для нього у вигляді грошових коштів у сумі 2000 (дві тисячі) доларів СІЛА (що станом на 11.09.2018 відповідно до офіційного курсу НБУ становило 56 400 грн), за невчинення в інтересах ОСОБА_2 , як того хто надає неправомірну вигоду, наданого йому службового становища, а саме: за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення правил експлуатації автомобіля марки BMW моделі Х6 із встановленим індивідуальним номерним знаком «НОМЕР_7», невилучення та непереміщення вказаного автомобіля на штрафний майданчик, та у подальшому, 19.09.2018 близько 16 год. 00 хв., знаходячись поблизу будинку № 4 по вул. Желябова в м. Одеса , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, одержав від громадянина України ОСОБА_2 неправомірну вигоду у самостійно зменшеному розмірі у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США, (що станом на 19.09.2018 відповідно до офіційного курсу НБУ становило 42 225 грн), за невчинення в інтересах ОСОБА_2 , як того хто надає неправомірну вигоду, наданого йому службового становища, а саме: за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення правил експлуатації автомобіля марки BMW моделі Х6 із встановленим індивідуальним номерним знаком «НОМЕР_7», невилучення та непереміщення вказаного автомобіля на штрафний майданчик, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України - проханні надати та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища;

- 19.03.2019 року між прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Росінським Олександром Васильовичем якому на підставі ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника Євценко Р.І. , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості;

- згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_1 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 368 КК України;

- обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у повному обсязі висунутого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 368 КК України;

- обставини вчинення ОСОБА_1 , злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, знайшли своє підтвердження під час судового засідання.

Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 328/2 від 07.11.2018 року медичної (військо-лікарської) комісії ДУ ТМО МВС України по Одеській області (т.2 ас.95), ОСОБА_1 непридатний до служби в поліції.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії (т.1 а.с.18-21, 23-31, 34-37, 42-47, 49-55, 66, 90, 92, 101-110; т.2 а.с.28-33, 69-70, 96, 98; т.4 а.с.40-46):

- документів з особової справи позивача: довідки щодо роботи та проходження служби; атестаційного листа;

- послужного списку позивача;

- трудової книжки НОМЕР_4 ;

- посвідчення про нагородження позивача відзнакою - медаллю «За сумлінну службу»;

- нагороди позивача відомчою заохочувальною відзнакою - медаллю « 15 років сумлінної служби»;

- позитивної службової характеристики позивача від 10.09.2018 року;

- позитивної характеристики позивача, наданої сусідами;

- Свідоцтва про шлюб позивача з ОСОБА_8 та про народження ОСОБА_9 ;

- довідки Одеської обласної клінічної лікарні № 236 від 18.10.2018 року, згідно з якою позивач з 27.09.2018 року по 18.10.2018 року знаходився на стаціонарному лікуванні;

- виписки № 23089 з медичної картки стаціонарного хворого, відповідно якої позивач госпіталізований: 27.09.2018 року, виписаний 18.10.2018 року;

- медичних довідок Відділу охорони здоров`я УМВС в Одеській області № 19 та КУ Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я про знаходження позивача на лікуванні в стаціонарі, відповідно, з 22.10.2018 року по 02.11.2018 року та з 05.11 по 30.11.2018 року;

- виписки № 1762 із медичної картки стаціонарного хворого, відповідно до якої надходження позивача у стаціонар 22.10.2018 року, виписка: 02.11.2018 року;

- епікризу № 2685/1/644, відповідно до якого позивач прибув 05.11.2018 року, виписаний: 30.11.2018 року;

- розписки про те, що позивач трудову книжку НОМЕР_4 , військовий квиток НОМЕР_5 , витяг з наказу про звільнення, направлення для постановки на військовий облік на своє ім`я отримав 03.12.2018 року;

- протоколу допиту позивача як підозрюваного від 21 вересня 2018 року;

- позитивної службової характеристики позивача від 25.10.2018 року, у якій також зазначено, що в період, зокрема, з 27 вересня по 18 жовтня 2018 (22 доби), з 22 жовтня 2018 року по т/ч перебуває на лікарняному;

- листів Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Одеській області від 23.10.2018 року № 9/6965, № 9/6566, № 9/6567, адресованих ОСОБА_1 , про те, що, зокрема, під час службового розслідування було з`ясовано, що починаючи з 25.09.2018 року по теперішній час позивач безпідставно на службу не виходить, що може призвести до звільнення з поліції по негативним мотивам. У зв`язку позивача просили: повідомити, з яких причин (з 25.09.2018 року по теперішній час) він відсутній на службі; у разі непрацездатності, повідомити у якому медичному закладі він проходить лікування та з якого часу; прибути у робочі дні (з узгодженням з виконавцем) для його опитування під час проведення службового розслідування. Зазначені листи надіслані позивачу за адресами: 1) вул. Центральна, 53-Б, с. Нова Дофіновка, Лиманського району, Одеської області; 2) м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 32, кв. 84 ; 3) м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 28, кв. 182;

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААБ № 041636, відповідно до якої, дата огляду: 05.12.2018; огляд інваліда: первинний; група інвалідності: друга; причина інвалідності: захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції; інвалідність встановлена на строк до: 01.01.2020 року;

- протоколу огляду від 19.10.2018 року;

- ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 19.03.2018 року по справі № 523/3738/18;

- заяви про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 369 та ч. 1 ст. 370 КК України;

- ухвали Київського районного суду міста Одеси від 12.02.2019 року по справі № 520/2764/19;

- повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 13.03.2019 року;

- рапорту позивача від 08.11.2018 року на ім`я начальника ГУНП в Одеській області, у якому позивач просив звільнити його зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про національну поліцію» з 9 жовтня 2018 року.

Згідно зі змістом цього рапорту до нього було додано свідоцтво про хворобу № 328/2 від 07.11.2018 року, із зазначенням, що позивач на звільненні наполягає, претензій не має;

- листа від 10.12.2018 року № 9/245ад «Про надання інформації», яким Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомило адвоката Козака М.О., що: рапорт позивача було повернуто керівнику підрозділу у зв`язку з неможливістю звільнити ОСОБА_1 зі служби згідно вказаної дати у рапорті, а саме з 9 жовтня 2018 року; рапорт ОСОБА_1 було зареєстровано у відділі документального забезпечення ГУНП в Одеській області за вхідним номером 8792 від 9 листопада 2018 року; враховуючи викладене, звільнити останнього не надалось можливим з вказаної дати у рапорті, адже свідоцтво про хворобу видане військово-лікарською комісією ДУ ТМО МВС України по Одеській області, що є підставою для звільнення за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» видане 7 листопада 2018 року № 328/2.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, представником відповідача суду також надано копії матеріалів службового розслідування (т.1 а.с.131-250), зокрема:

- доповідної записки «Про доцільність призначення службового розслідування за фактом надзвичайної події, яка мала місце 19.09.2018 року за участю майора поліції ОСОБА_1 »;

- доповідної записки «Про доцільність продовження термінів службового розслідування за фактом надзвичайної події, яка мала місце 19.09.2018 року за участю майора поліції ОСОБА_1 »;

- наказу ГУ НП в Одеській області «Про продовження термінів службового розслідування» від 24.10.2018 року № 3652 до 22.11.2018;

- наказу ГУ НП в Одеській області «Про тимчасове відрядження співробітників ГУНП в Одеській області»» від 27.06.2018 року № 2156;

- службової телеграми від 26.09.2018;

- списку працівників ГУ НП в Одеській області, які направляється на стажування до ГУ НП у Луганській області з 27.09.2018 року по 27.12.2018 року;

- книги служби нарядів Усатівського ВП, початої 20.07.2018 року;

- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 42018161010000345; дата реєстрації провадження: 31.07.2018

- протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.09.2018 року;

- повідомлення про підозру від 20.09.2018 року;

- ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2018 року № 522/16806/18, 1-кс/522/17770/18;

- протоколу допиту підозрюваного від 21.09.2018 року;

- відповідей ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» від 04.10.2018 року та від 02.11.2018 року, відповідно до яких позивач на лікарняному ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» не перебував, за період з 11.09.2018 року по теперішній час в поліклініці не знаходився, за вказаний період військово-лікарську комісію не проходив;

- послужного списку позивача;

- атестаційного листа;

- Присяги позивача на вірність Українському народові;

- довідки про роботу в минулому та проходження служби;

- тимчасових посадових інструкцій інспекторів з обслуговування стаціонарних постів та окремих ділянок автодоріг та автодорогах міжнародного і державного значення Одеської області з числа групи відряджених працівників майора поліції ОСОБА_1 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 ;

- акту про відмову надати пояснення від 18.10.2018 року, відповідно до якого позивач у присутності адвоката Євценка Р.І. відмовився надати письмове пояснення, мотивуючи ст. 63 Конституції України. Після чого адвокат Євценко Р.І. заявив, що прибудуть 19.10.2018 до каб. 212 ГУНП після другої половини дня для надання пояснень;

- акту про відмову надати пояснення від 19.10.2018 року, відповідно до якого до ГУНП 19.10.2018 для надання пояснень з приводу службового розслідування, яке проводиться на підставі наказу від 12.10.2018 № 3548, Євценко Р.І. та ОСОБА_1 для надання письмових пояснень не прибули;

- пояснень ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Кравчука В.С. , Кушніра О.А. , Ткаченка Г.А. , Кліменко Н.В. , Брінза І.В .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут № 3460-IV), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут № 2337-VIII), Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженою наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1377, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2015 р. за № 1498/27943 (далі - Інструкція № 1377), Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 року № 70, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2016 р. за № 250/28380 (далі - Інструкція № 70), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 (далі - Правила № 1179), Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 року № 1235, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 р. за № 1668/29798 (далі - Порядок № 1235).

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Приписами п. 1, 2, 3, 11 статті ст. 23 Закону 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;

виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;

регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 77 Закону 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту № 3460-IV службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу:

дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;

захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;

поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;

дотримуватися норм професійної та службової етики;

берегти державну таємницю;

у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб;

стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою;

постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;

сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;

виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють;

берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Згідно з пп. 1, 2, 3, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Відповідно до пп. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту № 2337-VIII до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення із служби в поліції.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту № 2337-VIII обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч.ч. 7, 8, 9 ст. 19 Дисциплінарного статуту № 2337-VIII у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту № 2337-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Частиною 1 статті 64 Закону 580-VIII встановлено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1377 посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.

Згідно з пп. 4 п. 3 розділу І Інструкції № 70 забезпечення особистої безпеки поліцейськими при поводженні зі зброєю є складовою частиною службової діяльності органів (закладів, установ) поліції і здійснюється під час виконання службових обов`язків поліцейськими з протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до пп. 1 п. 3 розділу IV Інструкції № 1395 по справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов про накладення адміністративного стягнення.

Згідно з п.п. 1, 2 розділу 2 Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;

неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;

виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;

зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено:

сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;

допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками;

використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях;

розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом;

знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов`язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку;

перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Згідно з розділом ІІ Порядку № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до п. 11 розділу ІІІ Порядку № 1235 накази про накладення дисциплінарних стягнень у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення зі служби в поліції реалізовуються шляхом видання наказів по особовому складу в установленому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов таких висновків, а саме.

Позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

1. Так, щодо обґрунтування вимог із посиланням на те, що: висновки службового розслідування, які відображені у наказі про дисциплінарне стягнення, не відповідають дійсності; висновки дисциплінарної комісії від 09.11.2018 року не відповідають дійсності та являють собою перекручення фактів; факти, взяті дисциплінарною комісією із матеріалів досудового розслідування, в основній масі не відповідають дійсності; ніякої зустрічі позивача та гр. ОСОБА_2 11.09.2018 року не було та жодної неправомірної вигоди позивач не вимагав, тощо - слід зазначити таке.

Судом встановлено, що вироком Малиновського районного суду м. Одеса від 25 квітня 2019 року по кримінальній справі № 521/4664/19 (номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018161010000345), який набрав законної сили 27.05.2019 року, зокрема:

- затверджено угоду про визнання винуватості від 19.03.2019 року між прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Росінським О.В., та обвинуваченим ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368, КК України, призначивши покарання у вигляді штрафу у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 25500 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень) з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України строком на 3 роки.

Згідно зі змістом вказаного вироку, судом встановлено, зокрема:

- ОСОБА_1 , обвинувачується у тому, що він, будучи старшим інспектором-черговим сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, тобто являючись відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовою особою, у порушення статей 19, 68 Конституції України, статей 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 1, 2, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», 11.09.2018 близько 12 год. 00 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, перебуваючи на вулиці Іцхака Рабіна у м. Одесі, використовуючи своє службове становище, зупинивши автомобіль BMW Х6 із встановленим індивідуальним номерним знаком «НОМЕР_7» під керуванням ОСОБА_2 , виказав останньому прохання надати неправомірну вигоду для нього у вигляді грошових коштів у сумі 2000 (дві тисячі) доларів СІЛА (що станом на 11.09.2018 відповідно до офіційного курсу НБУ становило 56 400 грн), за невчинення в інтересах ОСОБА_2 , як того хто надає неправомірну вигоду, наданого йому службового становища, а саме: за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення правил експлуатації автомобіля марки BMW моделі Х6 із встановленим індивідуальним номерним знаком «НОМЕР_7», невилучення та непереміщення вказаного автомобіля на штрафний майданчик, та у подальшому, 19.09.2018 близько 16 год. 00 хв., знаходячись поблизу будинку № 4 по вул. Желябова в м. Одеса , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, одержав від громадянина України ОСОБА_2 неправомірну вигоду у самостійно зменшеному розмірі у сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США, (що станом на 19.09.2018 відповідно до офіційного курсу НБУ становило 42 225 грн), за невчинення в інтересах ОСОБА_2 , як того хто надає неправомірну вигоду, наданого йому службового становища, а саме: за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення правил експлуатації автомобіля марки BMW моделі Х6 із встановленим індивідуальним номерним знаком «НОМЕР_7», невилучення та непереміщення вказаного автомобіля на штрафний майданчик, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України - проханні надати та одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища;

- 19.03.2019 року між прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Росінським Олександром Васильовичем якому на підставі ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника Євценко Р.І. , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості;

- згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_1 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 368 КК України;

- обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у повному обсязі висунутого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 368 КК України;

- обставини вчинення ОСОБА_1 , злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, знайшли своє підтвердження під час судового засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України «Підстави звільнення від доказування», вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, з встановлених судом обставин вбачається, що вищенаведене обґрунтування позивача позовних вимог - не відповідає вироку суду в кримінальному провадженні щодо позивача, зокрема, в питанні, чи мали місце встановлені відповідачем дії та чи вчинені вони позивачем, та які згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню (встановленню/дослідженню/тощо) в даній адміністративній справі.

При цьому суд звертає увагу представника позивача, що згідно зі змістом вказаного вироку, зокрема, обвинувачений - позивач у цій адміністративній справі у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у повному обсязі висунутого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 368 КК України.

Отже, наведена позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

2. Щодо обґрунтування вимог із посиланням на те, що: наказ про дисциплінарне стягнення є протиправним та підлягає скасуванню, перш за все, у зв`язку з тим, що службове розслідування, на підставі якого видано наказ про дисциплінарне стягнення, було проведено з грубим порушенням діючого законодавства; норми діючого законодавства не наділяють дисциплінарну комісію повноваженнями щодо отримання та використання у службовому розслідувані матеріалів досудового розслідування кримінального провадження; оскільки матеріали службового розслідування не містять письмового дозволу слідчого або прокурора на розголошення матеріалів досудового розслідування, позивач вважає, що діями дисциплінарної комісії порушено вимогу щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування, тобто таємницю досудового слідства, а отже службове розслідування проведено з порушення норм діючого законодавства, а також прав та законних інтересів позивача на захист конфіденційної інформації; тобто, військова прокуратура ОГПР України не навела правових підстав для надання ГУНП в Одеській області матеріалів досудового розслідування; наявність у матеріалах службового розслідування копії протоколу допиту підозрюваного вказує, не тільки на порушення зазначених вище норм щодо дотримання таємниці досудового слідства та захисту конфіденційної інформації про позивача, а також дає підставу обґрунтовано вважати, що даний документ одержано з порушенням встановленого порядку збирання інформації для проведення службового розслідування, оскільки матеріали службового розслідування не містять ані запиту на одержання протоколу допиту підозрюваного, ані відомостей від уповноваженого органу щодо надання даного протоколу; протокол допиту підозрюваного листом військової прокуратури ОГПР України від 03.10.2018 року № 5607 вих.18 ГУНП в Одеській області не передавався; будь-які інші докази одержання документів із досудового розслідування кримінального провадження № 42018161010000345 у матеріалах службового розслідування відсутні; зазначена обставина вказує не тільки на порушення вимог щодо дотримання таємниці досудового слідства, а також порушення порядку одержання матеріалів службового розслідування, встановленого ст. 15 Дисциплінарного статуту, що є не допустимим, тощо - слід зазначити таке.

По-перше, військова прокуратура ОГПР України - не є учасником цієї адміністративної справи та наведені представником позивача у заявах по суті справи дії військової прокуратури ОГПР України щодо розголошення відомостей досудового розслідування тощо - не є предметом спору (дослідження/доказування/тощо) у цій адміністративній справі.

По-друге, відповідно до ч. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право:

1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи;

3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

З наведених положень ст. 15 Дисциплінарного статуту, на порушенні якої відповідачем наполягає позивач, вбачається, що уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема, одержувати необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи:

- в установах поліції та їхніх підрозділах

чи

- за запитом - в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Отже, для одержання та долучення до матеріалів справи дисциплінарною комісією, що проводить службове розслідування, необхідних документів в установах поліції та їхніх підрозділах надіслання запиту, одержання письмового дозволу, наявність відомостей щодо надання документів тощо - статтею 15 та іншими статтями Дисциплінарного статуту не передбачені.

По-третє, суд звертає увагу позивача на те, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, тобто у межах службового розслідування не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину, а надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви № 11882/85).

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду по справам: № 815/4463/17 від 02.10.2018 року, № 802/1172/17-а від 19.04.2019 року.

Отже, наведена позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.

3. Щодо обґрунтування вимог із посиланням на те, що: у висновку дисциплінарної комісії від 09.11.2018 року зазначено, що ОСОБА_1 безпідставно не виходив на службу без поважних причин 25, 26, 27, 28.09.2018 року, 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31.10.2018 року, 1, 2, 5, 6, 7, 8 і 09.11.2018 року. Однак, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки позивач не мав можливості вийти у ці дати на службу, у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Безпосереднє керівництво позивача, а саме т.в.о. начальника Біляївського ВП ГУНП в Одеській області було обізнано про тимчасову непрацездатність позивача, що зокрема підтверджується службовою характеристикою ОСОБА_1 від 25.10.2018 року, де зазначено, що «в період з 13 по 27 лютого 2018 року (15 діб), з 27 вересня по 18 жовтня 2018 року (22 доби), з 22 жовтня 2018 року по т/час перебуває на лікарняному», - слід зазначити таке.

По-перше, про відсутність позивача на службі без поважних причин у вказана дати співробітниками ГУНП в Одеській області були складені відповідні акти: № 4 від 25.09.2018 року, № 5 від 26.06.2018 року, № 6 від 27.09.2018 року, № 7 від 28.09.2018 року, № 8 від 01.10.2018 року, № 9 від 02.10.2018 року, № 10 від 03.10.2018 року, № 11 від 04.10.2018 року, № 12 від 05.10.2018 року, № 13 від 08.10.2018 року, № 14 від 09.10.2018 року, № 15 від 10.10.2018 року, № 16 від 11.10.2018 року, № 17 від 12.10.2018 року, № 18 від 16.10.2018 року, № 19 від 17.10.2018 року, № 20 від 18.10.2019 року, № 21 від 19.10.2018 року, № 22 від 22.10.2018 року, № 23 від 23.10.2018 року, від 24.10.2018 року, № 25 від 25.10.2018 року, № 26 від 26.10.2018 року, № 27 від 29.10.2018 року, № 28 від 30.10.2018 року, № 29 від 31.10.2018 року, № 30 від 01.11.2018 року, № 31 від 02.11.2018 року, № 32 від 05.11.2018 року, № 33 від 06.11.2018 року, № 34 від 07.11.2018 року, № 35 від 08.11.2018 року, № 36 від 09.11.2018 року.

Листом Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» № 33/36-604 від 04.10.2018 року відповідача повідомлено, що майор поліції ОСОБА_1 на лікарняному в ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» не перебував.

Також листом Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» № 33/36-681 від 02.11.2018 року відповідача повідомлено, що майор поліції ОСОБА_1 за період з 11.09.2018 року по теперішній час на лікарняному в поліклініці не знаходився, за вказаний період військову-лікарську комісію не проходив.

При цьому з характеристики щодо позивача від 25.10.2018 року відповідач об`єктивно не міг знати про перебування позивача на лікарняному 29, 30, 31.10.2018 року, 1, 2, 5, 6, 7, 8 і 09.11.2018 року.

Крім того, у ній нічого не зазначено про причини не виходу на службу 25, 26.09.2018 року та 19.10.2018 року.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV, підставою для призначення, зокрема, допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Довідки, що видаються в медустановах, виконують лише одну функцію лікарняного листка - підтверджують факт лікування, тобто наявність поважної причини відсутності на роботі (службі).

Характеристика позивача - не є належним доказом наявності поважної причини відсутності на роботі (службі).

Крім того, жодних доводів щодо наявності в розпорядженні відповідача належних та допустимих доказів щодо поважної причини відсутності позивача на службі у дати, щодо яких складені вищенаведені акти, на момент прийняття відповідачем оскаржених наказів від 15.11.2018 року № 3904 та від 28.11.2018 року № 1819 о/с та/або докази на їх підтвердження - позивачем не наведено та не надано.

По-друге, згідно з наданими суду медичними документами щодо позивача (довідка Одеської обласної клінічної лікарні № 236 від 18.10.2018 року, довідка Відділу охорони здоров`я УМВС в Одеській області № 19 та довідка КУ Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я від 30.11.2018 року) позивач знаходився на лікуванні в стаціонарі з 27.09.2018 року по 18.10.2018 року, з 22.10.2018 року по 02.11.2018 року та з 05.11 по 30.11.2018 року.

Проте, жодних доводів про законодавчо передбачені причини не виходу на службу 25, 26.09.2018 року та 19.10.2018 року та/або доказів на їх підтвердження позивачем не наведено та не надано.

По-третє, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області № 253 о/с від 27 лютого 2019 року унесено зміни до пункту наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28.11.2018 року № 1819 о/с в частині звільнення:

майора поліції ОСОБА_1 (0041486), старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеської області, замінивши слова та цифри «з 30 листопада 2018 року» словами та цифрами «з 01 грудня 2018 року». Уважати звільненим з вислугою років по день звільнення:

у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років - 22 роки 04 місяці 09 днів.

Підстава: лист ВПЗ ГУНП від 11.02.2019 року № 20/279 та лист КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради від 18.02.2019 року № 116/1.

Отже, наявна в розпорядженні відповідача інформація та її документальне підтвердження щодо перебування позивача на лікуванні, зокрема 30.11.2018 року, врахована відповідачем, в тому числі, шляхом внесення змін до пункту наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28.11.2018 року № 1819 о/с в частині звільнення позивача, який також оскаржується позивачем. При цьому аналіз позиції позивача щодо неправомірності прийняття зазначеного наказу буде наведено далі.

4. Щодо обґрунтування вимог із посиланням на те, що: жодним діючим нормативно-правовим актом (ані Законом України «Про Національну поліцію», ані Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції», ані Наказом МВС України від 23.11.2016 року № 1235 «Про затвердження Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою КМУРСР від 29.07.1991 року № 114) не встановлено норм права, які б регламентували можливість внесення змін до наказів щодо проходження служби в поліції, зокрема щодо звільнення зі служби, - слід зазначити таке.

Як встановлено судом вище, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1819 о/с від 28 листопада 2018 року, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції: за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби): майора поліції ОСОБА_1 (0041486), старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 30 листопада 2018 року, підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.11.2018 № 3904.

Повноваження відповідача щодо видання наказу про звільнення зі служби в поліції не заперечуються позивачем та відповідають положенням ч. 2 ст. 77 Закон 580-VIII, розділу ІІ та п. 11 розділу ІІІ Порядку № 1235 тощо.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області № 253 о/с від 27 лютого 2019 року унесено зміни до пункту наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28.11.2018 року № 1819 о/с в частині звільнення:

майора поліції ОСОБА_1 (0041486), старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеської області, замінивши слова та цифри «з 30 листопада 2018 року» словами та цифрами «з 01 грудня 2018 року». Уважати звільненим з вислугою років по день звільнення:

у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років - 22 роки 04 місяці 09 днів.

Підстава: лист ВПЗ ГУНП від 11.02.2019 року № 20/279 та лист КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради від 18.02.2019 року № 116/1.

З встановленого вбачається, по-перше, що наказом № 253 о/с від 27 лютого 2019 року лише внесено зміни у вже вирішене питання щодо звільнення позивача зі служби в поліції (вирішення якого входить до повноважень відповідача) в частині дати звільнення на підставі додатково отриманих документів.

По-друге, жодних інших/нових питань з проходження позивачем служби в поліції цим наказом не вирішено. Відповідно, обґрунтування позивача неправомірності цього наказу, по суті, тим, що на дату його прийняття фактично вирішені правовідносини з особою - позивачем, з якою у відповідача відсутні правовідносини, - є помилковим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Наведена позиція суду відповідає змісту постанови Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року по справі № 1540/4384/18, якою залишено без змін постанову апеляційної інстанції, якою відмовлено у позові з аналогічними фактичними обставинами (зокрема, п.п. 3.20, 3.21 постанови: 31.07.2018 начальником ГУНП в Одеській області прийнятий наказ №1114/ос, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України «Про Національну поліцію»; 24.09.2018 у вказаний наказ були внесені зміни, в частині дати звільнення, а саме: змінена дата звільнення з 31.07.2018 на 04.08.2018, що обумовлено перебуванням позивача у день звільнення на лікарняному).

По-третє, суд звертає увагу позивача, що внесеними наказом № 253 о/с від 27 лютого 2019 року змінами до пункту наказу від 28.11.2018 року № 1819 о/с, фактично, не порушені, а відновлені права позивача в частині дати звільнення на підставі додатково отриманих відповідачем документів, щодо змісту яких позивачем жодних заперечень не наведено.

5. Щодо обґрунтування вимог із посиланням на те, що: наказ про дисциплінарне стягнення, який видано 15.11.2018 року, є незаконним та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що ГУНП в Одеській області повинно було звільнити ОСОБА_1 зі служби в поліції ще з 09.10.2018 року за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), тобто станом на дату винесення Наказу про дисциплінарне стягнення позивач вже не міг мати статусу службовця органу поліції та відповідно бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності. Перебуваючи на лікарняному з 05.11.2018 року по 30.11.2018 року відповідно до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 року № 285. Позивач 07.11.2018 року пройшов медогляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ ТМО МВС України по Одеській області. За результатами медичного огляду комісія встановила, що ОСОБА_1 не придатний до служби в поліції, про що склала відповідне свідоцтво про хворобу № 328/2 від 07.11.2018 року. 08.11.2018 року позивач подав до ГУНП в Одеській області рапорт, у якому просив звільнити його зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Позивач звертає увагу, що наказ про дисциплінарне стягнення було видано 15.11.2018 року, тобто після виникнення підстави для звільнення позивача через хворобу. При цьому, відповідачем проігноровано той факт, що згідно з п. 15 розділу 9 Положення № 285, свідоцтва про хворобу з постановкою ВЛК щодо поліцейських та військовослужбовців, які визнанні непридатними до подальшої служби, реалізуються невідкладно. Проте, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» на рапорт позивача від 08.11.2018 року про звільнення його через хворобу з боку відповідача не було здійснено жодних дій. Відповідач не звільнив ОСОБА_1 через хворобу та навіть не надав жодної відповіді (повідомлення) про результати розгляду його рапорту від 08.11.2018 року про звільнення через хворобу, тощо - слід зазначити таке.

По-перше, відповідно до листа Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.12.2018 року № 9/245ад «Про надання інформації», адресованого адвокату позивача Козаку М.О., останнього повідомлено, що: рапорт позивача було повернуто керівнику підрозділу у зв`язку з неможливістю звільнити ОСОБА_1 зі служби згідно вказаної дати у рапорті, а саме з 9 жовтня 2018 року; рапорт ОСОБА_1 було зареєстровано у відділі документального забезпечення ГУНП в Одеській області за вхідним номером 8792 від 9 листопада 2018 року; враховуючи викладене, звільнити останнього не надалось можливим з вказаної дати у рапорті, адже свідоцтво про хворобу видане військово-лікарською комісією ДУ ТМО МВС України по Одеській області, що є підставою для звільнення за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» видане 7 листопада 2018 року № 328/2.

Встановлене спростовує доводи позивача, що на рапорт позивача від 08.11.2018 року з боку відповідача не було здійснено жодних дій.

По-друге, дійсно, відповідно до п. 15 розділу ІХ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.04.2017 № 285 (далі - Положення № 285), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 р. за № 559/30427, свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо поліцейських та військовослужбовців, які визнані непридатними до подальшої служби, реалізуються невідкладно.

Проте, відповідно до п. 1 розділу І Положення № 285, це Положення визначає організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.

Відповідно, вимоги цього положення регламентують організацію діяльності саме медичних (військово-лікарських) комісій МВС, а не відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області.

При цьому, правового обґрунтування та доказів на його підтвердження щодо наявності законодавчого обов`язку та порядку його реалізації, в тому числі щодо строків, з реалізації свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК саме відповідачем - позивачем не наведено та/або не надано.

По-третє, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб`єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи адміністративного органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень. Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Згідно зі змістом заяв позивача по суті справи, визнано представником позивача в судовому засіданні, та судом встановлено, що діючим законодавством не встановлений обов`язковий для відповідача порядок щодо черговості застосування підстав для звільнення за наявності декількох з них.

Отже, в даному випадку відповідач наділений дискреційними повноваженнями, та з урахуванням вищенаведених встановлених судом обставин та вимог ст. 21 Дисциплінарного статуту № 2337-VIII щодо строків застосування дисциплінарних стягнень тощо - відповідач при реалізації повноважень щодо застосування дисциплінарних стягнень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

6. Щодо обґрунтування вимог із посиланням на те, що: в порушення ст. 149 КЗпП, ст. 18 Дисциплінарного статуту, дисциплінарна комісія не надала позивачу можливості надати пояснення щодо обставин справи; акти про відмову позивача надати пояснення, складені 18.10.2019 року та 19.10.2018 року, не можливо вважати достовірною відмовою позивача від надання, оскільки дані акти не відповідають дійсності; події, зафіксовані у акті від 18.10.2018 року відбулися у приміщенні військової прокуратури ОГПР України (вул. Армійська, 18), а не у ГУПН в Одеській області за місцем знаходження дисциплінарної комісії; у цей день позивач перебував на лікарняному та прибув до військової прокуратури ОГПР України за викликом прокурора разом із своїм захисником виключно для здійснення процесуальних дій в рамках кримінального провадження та не був готовий надати пояснення з приводу проведення службового розслідування; 19.10.2018 року позивач у хворому стані та фізично не мав можливості прибути для надання пояснень, що підтверджується лікарняними позивача; за дії Євценко Р.І. , який обіцяв прибути 19.10.2018 року до кабінету 212 ГУПН в Одеській області, позивач не має можливості та не повинен відповідати, тощо - слід зазначити таке.

По-перше, відповідно до акту про відмову надати пояснення від 18.10.2018 року, позивач у присутності адвоката Євценка Р.І. відмовився надати письмове пояснення, мотивуючи ст. 63 Конституції України, після чого адвокат Євценко Р.І. заявив, що прибудуть 19.10.2018 до каб. 212 ГУНП після другої половини дня для надання пояснень.

Встановленим спростовується твердження позивача, що дисциплінарна комісія не надала позивачу можливості надати пояснення щодо обставин справи.

По-друге, відповідно до акту про відмову надати пояснення від 19.10.2018 року, до ГУНП 19.10.2018 року для надання пояснень з приводу службового розслідування, яке проводиться на підставі наказу від 12.10.2018 № 3548, Євценко Р.І. та ОСОБА_1 для надання письмових пояснень не прибули.

При цьому, як встановлено вище, позивачем не надано жодних доказів щодо його перебування на лікуванні / на лікарняному 19.10.2018 року.

Отже, наведена позиція позивача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

7. Щодо обґрунтування вимог із посиланням на те, що: дисциплінарна комісія, в порушення ст. 19 Дисциплінарного статуту не взято до уваги жодних обставин, які пом`якшують відповідальність позивача, а навпаки у висновку від 09.11.2018 року вказують, що обставини які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлені, що не відповідає дійсності; так, обставинами, що пом`якшують відповідальність позивача є: попередня бездоганна поведінка позивача; високі показники виконання повноважень, наявні заохочення та державних нагород; вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; з огляду на зазначені пом`якшуючі обставини, позивач вважає, що до нього можливо було застосувати більш м`яке дисциплінарне стягнення, оскільки на час застосування до нього дисциплінарного стягнення у нього були відсутні діючі дисциплінарні стягнення та на службі у поліції він знаходиться тривалий час; під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія повинна врахувати характер проступку (ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту) відповідачем не доведено, що таке порушення дисципліни, як порушення заходів безпеки, може бути достатньою підставою для застосування, такого суворого дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби, тощо - слід зазначити таке.

Норми Закону України «Про національну поліцію» та норми Дисциплінарних статутів органів внутрішніх справ України та Національної поліції України покладають на поліцейських обов`язок щодо неухильного дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та сприянню їх реалізації.

Зокрема, з тексту Присяги працівника поліції вбачається, що основу поведінки працівника поліції мають становити етичні, правові та службово-дисциплінарні норми, дотримання яких є одним із головних обов`язків особи, що іде на службу до органів внутрішніх справ.

Дана обставина зумовлює підвищений рівень відповідальності працівників поліції, у порівнянні з іншими громадянами, та застосування до них більш суворих дисциплінарних стягнень за дисциплінарні правопорушення.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.10.2018 року по справі № 805/996/16-а.

За сукупністю вчинених дисциплінарних проступків, вчинення яких підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи, в тому числі з урахуванням їх характеру, обставин, за яких вони були вчинені, а також особи порушника, ступеня його вини, обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського - позивача, його ставлення до служби, - відповідачем об`єктивно визначений співмірний вид дисциплінарного стягнення.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та доказана правомірність оскаржених наказів, прийняття їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та відповідно до інших вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно

- підстав для визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.11.2018 року № 3904, від 28.11.2018 року № 1819 о/с, від 27.02.2019 року № 253 о/с, та, відповідно, для задоволення позовних вимог позивача, в тому числі похідних вимог зобов`язального характеру, - немає.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (місцезнаходження: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014; ідентифікаційний код юридичної особи: 40108740) про: визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.11.2018 року № 3904 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП в Одеській області» в частині притягнення старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби в поліції; визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28.11.2018 року № 1819 о/с в частині формулювання, підстави та дати звільнення майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області, зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 30 листопада 2018 року, підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.11.2018 року № 3904; зміну формулювання, підстави та дати звільнення ОСОБА_1 , старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 4 Усатівського відділення поліції Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області: формулювання з «за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби») на належне «за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції)»; підстави з «наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.11.2018 № 3904» на належну «свідоцтво про хворобу медичної (військово-лікарської) комісії ДУ ТМО МВС України по Одеській області від 07.11.2018 № 328/2»; дати з «з 30 листопада 2018 року» на належну «з 09 листопада 2018 року»; визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.02.2019 року № 253 о/с, яким внесено зміни до наказу від 28.11.2018 № 1819 о/с, - відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.