Ухвала суду № 86986216, 17.01.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8149/19

УХВАЛА

17 січня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до голови П`ятого апеляційного адміністративного суду Джабурії О.В. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Голови П`ятого апеляційного адміністративного суду Джабурія О.В. про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач просить звільнити її від сплати судового збору за принципом рівності, змагальності, верховенства права та/або надати доступ до ДБІ для оплати судвитрат без відшкодування, встановивши порядок такого доступу, надавши достатній час для усунення недоліків.

- витребувати від ДОН ООДА довідку про неотримання з/п позивачкою в ДОН ООДА за весь час існування ДОН ООДА .

Ухвалою суду від 02.01.2020 року адміністративний позов залишений без руху.

Вказавши позивачу на необхідність усунути недоліки з урахуванням приписів ст.ст.160-161 КАСУ, а саме:

- не зазначено власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України;

- не зазначено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- до позовної заяви не додано її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

- не додану документ про сплату судового збору.

13.01.2020 року надійшла заява ОСОБА_1 за вхід. № 1335/20.

Розглянувши заяву за вхід. № 1335/20, суд не вбачає підстав для його задоволення.

Приписами ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо cплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справіза таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину - інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Позивач не відноситься до переліку вказаних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика ЄСПЛ під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

ЄСПЛ в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Вказане кореспондується із приписами національного законодавства, зокрема, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.133 КАСУ.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат,зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності процесуального закону, Закону України "Про судовий збір".

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. На підтвердження скрутного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка пенсійного органу про отримання пенсії тощо.

Приписами ст.167 КАС України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, а саме:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Приписами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотань (заяв) предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд звертає увагу на те, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин за яких позивача повинно бути звільнено від сплати судового збору надано не було, зазначено лише, звільнити від сплати судового збору.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що приписами ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зокрема, учасники справи зобов`язані:

- подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

- виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

- виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Приписами ч. 4 ст. 45 КАС України встановлено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Суддя критично ставиться до доводів ОСОБА_1 , щодо посилань на принцип рівності сторін.

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях («Фелдбрюгге проти Нідерландів», §44).

Зміст забезпечення «справедливого балансу» між сторонами: рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента: («Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів», §33).

Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції", "Ф.С.Б. проти Італії", "Т. проти Італії" та "Кайя проти Австрії").

Питання щодо забезпечення доступу до ДБУ для вирішення питання для оплати судових витрат без відшкодування, суперечить принципам чинного законодавства та не відповідає завданням КАСУ

З огляду на викладене суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, позивачем не усунені інші недоліки визначені в ухвалі від 02.01.2020 р.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне продовжити строк для залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 133, 143, 294 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви № 1335/20 від 13.01.2020 р. ОСОБА_1 .

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Суддя Л.М. Токмілова