Рішення № 86985055, 17.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2020 р. Справа№200/10459/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., при секретарі Кульматицькому Я.В., за участю представника позивача Пономарьова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 233 120,94 грн.,

В С Т А Н О В И В:

22.08.2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Позивач) до фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 233 120,94 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив наступне.

Відповідач не сплатив у визначений законодавством строк податковий борг, який виник внаслідок не cплати акцизного податку з ввезених транспортних засобів (крім мотоциклів та велосипедів) (код бюджетної класифікації 14030800) в сумі 174 094,11 грн., податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів (крім податку на додану вартість від операцій з ввезення лікарських засобів) (код бюджетної класифікації 14070100) в сумі 51 461,83 грн., мита на товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами (код бюджетної класифікації 15010200) в сумі 7 565 грн. З посиланням на статті 59, 87 Податкового кодексу України Позивач просив стягнути з Відповідача суму податкового боргу у розмірі 233 120,94 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

11 жовтня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду замінено позивача Головне управління ДФС у Донецькій області, на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, б. 59, ЄДРПОУ 43142826), розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

25 жовтня 2019 року відповідачем подана зустрічна позовна заява, згідно якої заявник просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0020031304, № 0019921304, № 0019931304 від 20.12.2018 року. Вказаний зустрічний позов обґрунтований тим, що оскаржувані повідомлення-рішення та податкова вимога не надіслані за адресою його місця проживання (перебування). На теперішній час фактичним місцем його проживання/перебування є адреса: АДРЕСА_1 .

Таким чином, грошове зобов`язання не набуло статусу узгодженого. Крім того, необґрунтовано вартість самого автомобіля та нарахованих податків, зборів та штрафних санкцій. Згідно Закону України Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання, розвитку риніт вживаних транспортних засобів, який діяв до 31 грудня 2018 року, тобто на момент ввезення автомобіля та нарахування податків, тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановлено ставки акцизного податку на такі товари: Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: 8703 23 90 13 Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: з об`ємом циліндрів двигуна не більш як 2200 куб. см ставка податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) складає 0,267 євро за 1 куб. см об`єму циліндрів двигуна.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року зустрічний позов прийнято до спірного розгляду з первісним позовом у справі № 200/10459/19-а.

08 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області через канцелярію суду надано відзив на зустрічний позов, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 надані пільги у вигляді умовного повного звільнення від оподаткування автотранспортного засобу марки «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , який переміщується у митному режимі транзиту, виключно у разі дотримання ним вимог та обмежень, встановлених главою 17 Митного кодексу України, та виключно з метою переміщення цього транспортного засобу між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів, без будь-якого його використання, в термін визначений статтею 95 Митного кодексу України.

Використанням товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, в даному випадку є факт перебування транспортного засобу у користуванні ОСОБА_1 на митній території України без виконання зазначених вище та встановлених законодавством обов`язків щодо завершення митного режиму транзит. Отже, Головним управлінням ДФС у Донецькій області відповідно до податкових повідомлень - рішень від 20.12.2018 № 0019921304, 0019931304, 0020031304 застосовано до ОСОБА_1 фінансову відповідальність.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 08 січня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 січня 2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, в зустрічному позові - відмовити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Головне управління ДПС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . З 13.11.2014 року по 28.01.2018 року перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа в м. Києві.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI, із змінами та доповненнями та ст. 336, 345, 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495- VI із змінами та доповненнями,відповідно до наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 14.09.2018 № 1652 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, головним державним ревізором - інспектором, радником податкової та митної справи II рангу відділу контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Донецькій області Зеленським Максимом Миколайовичем, головним державним ревізором - інспектором, радником податкової та митної справи II рангу відділу контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Донецькій області Осадчою Наталією Ігорівною, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 з питань державної митної справи, в частині дотримання вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства при переміщенні транспортного засобу марки «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , рік виготовлення 2000 року, об`єм двигуна 1598 см2, через митний кордон України, який ввезено 10.04.2017, за результатами чого складено акт № 1260/05-99-13-04/3365302016 від 05.11.2018 року.

Згідно висновків вказаного акту, встановлено, що ОСОБА_1 в порушення ст. 289, ст. 293, ч. 4 ст. 296, ст. 276, ст. 278, ст. 377, п. 3 ст. 380 Митного кодексу України та ч. 3 п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 206.6 ст. 206, п. 212.1 ст. 212, п. 213.1, пп. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213, п. 218.3 ст. 218 Податкового кодексу України, не сплатив митні платежі, які згідно з діючим законодавством необхідно сплатити до державного бюджету України при ввезенні транспортного засобу на митну територію України в сумі 149 768,44 грн., а саме в розрізі наступних платежів: мита у розмірі - 4 860,13 грн.; акцизного податку у розмірі - 111 846,68 грн.; податку на додану вартість у розмірі - 33 061,63 грн.

Згідно податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 20.12.2018 року № 0019921304, ОСОБА_1 збільшено грошові зобов`язання на суму 139 808,35 грн. за платежем акцизний податок з ввезених транспортних засобів (крім мотоциклів та велосипедів) (код платежу 14030800).

Згідно пп. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пені на суму 34 285,76 грн.

Згідно податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 20.12.2018 року № 0019931304, ОСОБА_1 збільшено грошові зобов`язання на суму 41 327,04 грн. за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (код платежу 14070100).

Згідно пп. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пені на суму 10 134,79 грн.

Згідно податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 20.12.2018 року № 0020031304, ОСОБА_1 збільшено грошові зобов`язання на суму 6 075,16 грн. за платежем мито на товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами (код платежу 15010200).

Згідно пп. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пені на суму 1 489,84 грн.

Рішення направлені на податкову адресу боржника 21.12.2018 року та були повернуті у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 14.1.137 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов`язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 38.1. ст.38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як передбачено пунктом 58.3 статті 59 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 87.1, 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на вищевикладене, Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до суду з даним адміністративним позовом та просило суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 233 120,94 грн.

ОСОБА_1 не погоджується з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями № 0020031304, № 0019921304, № 0019931304 від 20.12.2018 року, в зв`язку з чим звернувся до суду з зустрічним позовом, згідно якого заявник просить суд визнати протиправними та скасувати зазначені податкові повідомлення рішення.

Згідно з п.216.4 ст.216 Податкового кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.

Крім того, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але нижча митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються ціни товарів.

Згідно з п.187.8 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації митного оформлення.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/ зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності плата податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми й податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п.15 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (станом на 10 квітня 2017 року), тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановити ставки акцизного податку для легкових автомобілів, що використовувалися з кодом 8703 23 90 13 з об`ємом циліндрів двигуна понад 1500 куб. см, але не більш як 2200 куб. см - 0,267 євро за 1 куб. см об`єму циліндрів двигуна.

Одночасно, згідно цього ж пункту, ставки акцизного податку встановлені цим пунктом, не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони вироблені до 1 січня 2010 року, ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі - продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

Так, відповідно до змісту акту перевірки №1260/05-99-13-04/3365302016 від 05.11.2018 року, під час перевірки встановлено, що 10.04.2017 року громадянином України ОСОБА_1 через пункт пропуску «Славутич-Комарин» митного поста «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС на митну територію України ввезено транспортний засіб «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , по смузі руху «зелений коридор» у митному режимі транзиту.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, вартість транспортного засобу «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , становить 1 695,00 Євро (що, згідно з курсом валют, встановлених Національним Банком України на 10.04.2017, складає 48 601,34 грн.).

Постановою Донецької митниці ДФС від 03.10.2017 у справі про порушення митних правил № 0074/70000/17 гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. З ст. 470 МК України, а саме перевищення встановленого статтею 95 МК України строку доставки транспортного засобу «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , до органу доходів і зборів більше ніж на десять діб.

На час розгляду даної справи вище зазначена постанова не оскаржувалася, протилежне відповідачем не доведено.

Під час ввезення в Україну вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 власноруч заповнив митну декларацію для письмового декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності, в якій зазначив відомості про транспортний засіб і режим його ввезення - транзит. Особою, відповідальною за дотримання митних режимів, наданих цій особі, та внаслідок, за повноту нарахування та сплати митних платежів (та інших платежів) за даною операцією ввезення (транзиту) транспортного засобу у разі порушень цього режиму, є ОСОБА_1 , що на транспортному засобі перетнув митний кордон України та порушив умови наданого йому митного режиму транзит та внаслідок чого не сплатив необхідні митні платежі при перетині кордону України.

ОСОБА_1 10.04.2017 року, при ввезенні транспортного засобу в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС, було надано свідоцтво № Н 130734 про реєстрацію транспортного засобу «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , рік виготовлення - 2000, об`єм двигуна - 1598 см2. Матеріали справи свідчать, що імпортований легковий автомобіль вироблено до 1 січня 2010 року, що не заперечує позивач.

На підставі документів, наданих до митного оформлення легкового автомобіля «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), рік виготовлення - 2000, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , сума пільг, наданих у вигляді умовного повного звільнення від оподаткування гр. ОСОБА_1 при ввезенні транспортного засобу «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційна номер (VIN) НОМЕР_2 , складає 149 768,44 грн. (а саме, ввізне мито - 4 860,13 грн., акциз - 111 846,68 грн., ПДВ - 33061,63 грн.).

В ході аналізу інформації, отриманої від Донецької митниці ДФС, та інформації, наявної в АСМО «Інспектор», відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 порушив умови митного оформлення в частині направлення переміщення транспортного засобу - транзит, при цьому, транспортний засіб «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) WVWZZZ1JZYW658990 з митної території України після 03.10.2017 не вивозився та у інший митний режим не поміщувався.

Суд не погоджується із доводами ОСОБА_1 , викладеними у зустрічному позові, та зазначає, що, враховуючи вимоги п.15 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (станом на 10.04.2017), слід застосувати ставку акцизного податку, встановлену пп. 215.3.5-1 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України, а саме: 2,441 євро за 1 см об`єму циліндрів двигуна.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що контролюючий орган правомірно дійшов висновку про наявність порушень ОСОБА_1 вимог ст. 289, ст. 293, ч. 4 ст. 296, ст. 276, ст. 278, ст. 377, п. 3 ст. 380 Митного кодексу України та ч. 3 п. 180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 206.6 ст. 206, п. 212.1 ст. 212, п. 213.1, пп. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213, п. 218.3 ст. 218 Податкового кодексу України при ввезенні на митну територію України в режимі транзит легкового автомобіля «VW GOLF», реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації Литовська Республіка), ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 .

Сукупності належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, які б спростовували висновки про наявність порушень, викладених у акті перевірки № 1260/05-99-13-04/3365302016 від 05.11.2018, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Донецькій області №0020031304, № 0019921304, № 0019931304 від 20.12.2018 року винесені з дотриманням ч.2 ст. 19 Конституції України та відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень - задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог ГУ ДПС у Донецькій області про стягнення податкового боргу в розмірі 233 120,94 грн., суд зазначає, що пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкові повідомлення-рішення №0020031304, № 0019921304, № 0019931304 від 20.12.2018 року направлені на адресу відповідача: АДРЕСА_2 , та повернуті до податкового органу з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Судом, з метою повного та всебічного розгляду справи, було направлено до відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Маріупольської міської ради Донецької області письмовий запит про надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .

Так, з відповіді відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради Донецької області, наявної в матеріалах справи, вбачається, що місцем реєстрації відповідача є: АДРЕСА_2 .

Таким чином, судом встановлено, що вищезазначені податкові повідомлення- рішення були направлені позивачем за адресою, що відповідає фактичному місцю реєстрації ОСОБА_1 .

Згідно пунктів 56.1, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідач оскаржив податкові повідомлення-рішення №0020031304, № 0019921304, № 0019931304 від 20.12.2018 року в судовому порядку.

Оскільки відповідач скористався своїм правом на оскарження податкових повідомлень-рішень в судовому порядку, тому суму грошового зобов`язання, нараховану згідно таких податкових повідомлень - рішень, не можна вважати узгодженою.

Податковим боргом, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визнається сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Оскільки сума грошового зобов`язання в розмірі 187 210,55 грн., є не узгодженою, тому вона не є податковим боргом, відповідно у стягненні вказаної суми необхідно відмовити.

Також суд не вбачає підстав для стягнення нарахованої пені в розмірі 45 910,39 грн., оскільки сума на яку нарахована вказана пеня є не узгодженою і не має статусу податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача передчасними, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, б. 59, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142826) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 233 120,94 грн. - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.12.2018 року № 0020031304, № 0019921304, № 00199313047 - відмовити.

Рішення складене в повному обсязі та проголошено в судовому засіданні 17 січня 2020 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський