Ухвала суду № 86984920, 17.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 січня 2020 року Справа № 804/2261/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Землеустрій» до Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Землеустрій» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області від 29.02.2016 року № 7/41-16 про непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- зобов`язати Відділ Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6420 га за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення багатофункціональної будівлі з автостоянкою громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2016 року зупинено провадження у справі № 804/2261/16 до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги (касаційне провадження К/800/2838/16) Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у справі № 804/9904/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Землеустрій» до Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Дніпродзержинська міська рада, про визнання протиправним і скасування висновку та зобов`язання вчинити певні дії.

Розпорядженням керівника апарату від 18.11.2019 року №1243 д, у зв`язку із закінченням п`ятирічного терміну повноважень судді Ляшко О.Б., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 804/2261/16, за наслідками якого справу передано на розгляд судді Сліпець Н.Є.

У зв`язку з тим, що обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі №804/2261/16 перестали існувати, провадження у даній справі було поновлено ухвалою суду від 22.11.2019 року та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 10.12.2019 року о 15-00 годині.

10.12.2019 року в судове засідання представник позивача не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, про дату час і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, зокрема, уповноваженою особою ТОВ "Землеустрій" було отримано судову повістку про виклик до суду та копію ухвали про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду - 05.12.2019 року.

10.12.2019 року усною ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, із занесенням до протоколу судового засідання, у зв`язку з неявкою представника позивача було відкладено розгляд справи до 10:30 год. 14.01.2020 року, про що сторони по справі було повідомлено належним чином.

14.01.2020 року представник позивача повторно в судове засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, з заявою про розгляд справи у відсутності представника позивача до суду не звертався, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, зокрема, уповноваженою особою ТОВ "Землеустрій" було отримано судову повістку про виклик до суду - 24.12.2019 року.

Представник відповідача до суду також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно із ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи сторін, суд ухвалив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду через повторну неявку представника позивача в судове засідання.

За змістом ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно до ч. 2 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Як вже було зазначено та вбачається з матеріалів справи представник позивача у судові засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, з заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Вищезазначене розцінено судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки у ч. 5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, регламентовано обов`язки учасників справи, зокрема, серед іншого, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, проте представник позивача даного процесуального обов`язку не виконав.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи представник позивача не звертався до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляд адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Представник позивача був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, проте до суду повторно не прибув.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що таким чином позивач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, що позбавляє суд можливості вирішити спір по суті заявлених вимог.

Положеннями ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

У своєму рішенні у справі Калашников проти Росії Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини Чірікоста і Віола проти Італії).

У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив суд про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

На підставі вищенаведеного, з урахуванням того, що повторна неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи та відсутність заяви представника позивача про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, - залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Землеустрій» до Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець