Ухвала суду № 86984620, 16.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

16 січня 2020 р. Справа № 120/3998/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши матеріали:

за позовом ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), поданої в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 )

до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 37836770, місцезнаходження: вул. Пирогова, 4, м. Вінниця, 21050) в особі Шаргородського районного відділу Управління Державної Державної міграційної служби у Вінницькій області (немає статусу юридичної особи, місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 296, м. Шаргород, Вінницька область, 23500)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в інтересах неповнолітнього сина позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Шаргородського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправною відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому ОСОБА_2 та зобов`язання відповідача оформити та видати зазначений паспорт.

Ухвалою суду від 09.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а позивачці встановлено строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

23.12.2019 до суду надійшла заява позивачки (вх. № 58874/19), якою недоліки позовної заяви усунуто. Зокрема, позивачкою подано уточнену позовну заяву, в якій відповідачем визначено Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Шаргородського районного відділу Управління Державної Державної міграційної служби у Вінницькій області.

Згідно з прохальною частиною позовоної заяви позивачка просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітньому ОСОБА_2 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, що передбачено Положенням "Про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;

- зобов`язати відповідача оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітньому ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, що передбачено Положенням "Про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора та автоматизованої обробки його персональних даних.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачка та її неповнолітній син ОСОБА_2 звернулись до Шаргородського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області з заявою щодо оформлення ОСОБА_2 паспорта громадянинина України у формі паспортної книжки на підставі Закону України "Про громадянство України" та Постанови Верховної Ради від 26.06.1992 № 2503-ХІІ "Про затвердження Положення про паспорт громадянина України". Однак у цьому було відмовлено з посиланням відсутність правових підстав для видачі паспорта у формі книжечки. Позивачка вважає такі дії незаконними, а тому за захистом прав та інтересів свого неповолітнього сина звертається до суду.

Окрім того, як видно з наданих суду документів, на виконання вимог ухвали від 09.12.2019 позивачкою у визначеному законом порядку засвідчено додані до позовної заяви докази, а також копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , яке вважається документом, що підтверджує повноваження законного представника.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачка в повному обсязі усунула недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі від 09.12.2019.

Відтак позовна заява (уточнена) відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, а перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі не встановлено.

За цих обставин суд вважає можливим прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, суд враховує положення ч. 2 ст. 257 КАС України, згідно з якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не потребує заслуховування усних пояснень сторін для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд доходить висновку про можливість її розгляду та вирішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Водночас суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання позивачки про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін, оскільки, як вже зазначалось, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи. При цьому додатково враховується категорія спору та наявність рішення Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17.

Позивачка також просить суд надати для ознайомлення матеріали адміністративної справи № 120/3998/19-а для засвідчення належним чином копій документів, доданих до первинної позовної заяви.

В цьому контексті суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 44 КАС України учасник справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Таке право є абсолютним і може бути реалізоване позивачкою у визначеному порядку, а саме шляхом ознайомлення з матеріалами адміністративної справи безпосередньо в приміщенні суду.

Щодо засвідчення позивачкою копій тих документів, що були додані до первинної позовної заяви, то суд зауважує, що спосіб усунення відповідного недоліку позовної заяви було визначено в ухвалі суду від 09.12.2019 про залишення позовної заяви без руху. На виконання вимог такої ухвали позивачкою надано засвідчені належним чином копії доказів (документів), доданих до позовної заяви, а отже усунуто відповідний недолік позовної заяви. Водночас засвідчення позивачкою тих додатків, що були долучені до первинної позовної заяви, не відповідатиме ухвалі суду від 09.12.2019 та встановленому цієї ухвалою способу усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Крім того, позивачка просить суд витребувати у відповідача додаткові докази, а саме: копію розпорядчого акта про утворення як юридичної особи публічного права органу з назвою "Державна міграційна служба Управліня ДМС України у Вінницькій області", копію Положення про державний орган (юридичну особу публічного права) з назвою "Державна міграційна служба Управліня ДМС України у Вінницькій області" та копію витягу про державну реєстрацію в ЄДРПОУ Положення про державний орган (юридичну особу публічного права) з назвою "Державна міграційна служба Управліня ДМС України у Вінницькій області".

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу вимог ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Натомість позивачка належним чином не обґрунтувала значення документів, про витребування яких вона просить, для вирішення цієї справи, а також не зазначила, які істотні обставини вони можуть підтвердити і, що найголовніше, не підтвердила того, що не змогла самостійно отримати відповідні докази, або ж вживала заходи для отримання цих доказів, але з незалежних від неї причин не змогла самостійно їх отримати.

Крім того, на переконання суду, докази, про витребування яких просить позивачка, не стосуються предмету доказування (є неналежними доказами) та не мають значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи.

При цьому суд враховує положення ч. 2 ст. 77 КАС України, згідно з якими у справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак у задоволенні клопотання позивачки про витребування додаткових доказів належить відмовити.

Також суд вважає необхідним інфомувати учасників справи про те, що у період з 23.12.2019 до 15.01.2020 суддя-доповідач перебував у відпустці, чим обумовлюється дата вирішення питання про відкриття провадження у цій справі після усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 80, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Шаргородського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання відмови у вчиненні дії протиправною та зобов`язання вчинити дії.

2. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті розпочнеться через 15 днів з дня відкриття провадження у справі, а в силу положень ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

4. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.

5. Встановити позивачу 2-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.

6. Встановити відповідачу 2-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.

7. Відмовити у задоволенні клопотання позивачки про витребування додаткових доказів.

8. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

9. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи, а відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише з мотивів порушення правил підсудності.

Суддя Сало Павло Ігорович