Ухвала суду № 86982770, 15.01.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6023/18

провадження № 2-п/753/53/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Литвин Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ „Молодіжне" 43 495 грн. 64 коп. в рахунок стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, 1 760 грн. 28 коп. 3%-річних, 8 173 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 4 762 грн. судового збору, а всього 58 191 грн. 82 коп. (а.с.47-49).

Копію даного заочного рішення було направлено відповідачу 30.11.2018 року після виготовлення його повного тексту (а.с.50). Інформація про отримання нею в матеріалах справи відсутня. 12.04.2019 року представник відповідача ОСОБА_1 отримала в приміщенні суду копію заочного рішення суду від 14.11.2018 року (а.с.60).

2.05.2019 року представник відповідача ОСОБА_1 зареєструвала у канцелярії суду заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2018 року, що підтверджується відбитком штампу на першому аркуші заяви (а.с.65), мотивуючи її тим, що відповідач не з`явилась у судове засідання, оскільки не отримувала судове повідомлення про призначений розгляд справи, тому вона була позбавлена права подавати докази та заперечення щодо предмету позову. В рекомендованому листі стоїть не її підпис. Крім того, до суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи, а суд навіть не оголосив його у судовому засіданні, проігнорувавши його наявність. Також судом не постановлялась ухвала про заочний розгляд справи і суд не видалявся до нарадчої кімнати, не було надіслано копію заочного рішення відповідачу. Рішення суду ґрунтувалось тільки на розрахунку заборгованості, наданого позивачем, без посилань на розмір тарифів та обґрунтування витрат. За таких обставин просить скасувати заочне рішення і призначити справу до судового розгляду, так як вказані обставини впливають на процесуальну та матеріальну законність винесення судового рішення.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала, просила їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні змісту заяви про перегляд заочного рішення.

Представники позивача ОСББ „Молодіжне" Бардаш О.В. та Варченко М.В. в судовому засіданні вимоги заяви не визнали, пояснивши, що судом було винесено заочне рішення, яке повністю відповідає вимогам діючого законодавства.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Приймаючи до уваги положення ч.1, ст.287 ЦПК України, яке надає право на безперешкодний розгляд справи за неявкою осіб, належним чином повідомлених про її розгляд, суд провів розгляд заяви у відсутність представника позивача.

У відповідності до ч.3, ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.1, ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.04.2018 року було відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено на 14.11.2018 року об 11-30 годин (а.с.32-33). Сторони про дату і місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином (а.с.34). Відповідач отримала судове повідомлення особисто 20.10.2018 року, що підтверджує рекомендований лист (а.с.35), який містить штамп поштового відділення, яке несе відповідальність за його справжність і достовірність. Таким чином, ствердження представника відповідача про те, що у рекомендованому листі стоїть підпис не відповідача, а іншої особи не ґрунтується на доказах.

Згідно протоколу судового засідання від 14.11.2019 року суд розпочав судовий розгляд об 11-40 годин, а проголосив вступну та резолютивну частину рішення о 12-12 годин (а.с.43-44). На цей час суд не мав ніякого клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи. За змістом такого клопотання представник відповідача його направила електронною поштою на електронну пошту суду, яке було зареєстроване у канцелярії суду о 13-54 годин (а.с.40), про що суддя Колесник О.М. не міг знати в період розгляду справи. Тому ствердження ОСОБА_1 , що таке клопотання вона надіслала ранком 14.11.2019 року спростовується змістом штампу суду.

14.11.2019 року відповідач та/або її представник до суду не з`явились (а.с.43-44), тому суд, ухваливши про заочний розгляд справи (№17 протоколу судового засідання) на підставі ч.1, ст.223; ч.1, ст.287 ЦПК України, розглянув цивільну справу з винесенням судового рішення.

Як наголошує ч.3, ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Таким чином, суд належним чином виконав всі вимоги норм процесуального права щодо виклику відповідача до суду за його зареєстрованим місцем проживання, і будь-яких порушень цивільно-процесуального законодавства не вчиняв.

Ствердження представника відповідача про те, що суд не виносив окремим процесуальним документом ухвалу про заочний розгляд справи і не виходив до нарадчої кімнати, суд не може покласти в основу даної ухвали, оскільки положення ст.281 ЦПК України не зобов`язують суд вчиняти саме такі дії, на які посилається представник відповідача, тому винесення ухвали як окремого процесуального документу в нарадчій кімнаті є правом суду, а не його обов`язком.

За описаних вище обставин суд вважає необхідним залишити без задоволення заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач не з`явилась до суду без поважних підстав, крім того вона або її представник не надали судові доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Щодо ствердження представника відповідача, що суд незаконно виніс рішення на підставі розрахунку заборгованості, який не містить розміру тарифів та обґрунтування витрат, то вказане не є доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи в розумінні ч.1, ст.288 ЦПК України.

Керуючись ст.27; 127; 284; 287-288 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2018 року залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів після проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :