Ухвала суду № 86982159, 10.01.2020, Нововодолазький районний суд Харківської області

провадження № 1-кс/631/3/20

справа № 631/1/20

У Х В А Л А

п р о в і д м о в у в з а д о в о л е н н і к л о п о т а н н я

п р о а р е ш т т и м ч а с о в о в и л у ч е н о г о м а й н а

10 січня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Слідчий суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В.

за участю

з боку сторони обвинувачення:

прокурора Біляєва Є. О.

слідчого Циганенко Ю. С.

а також:

секретаря судового засідання Ракової С. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду клопотання старшого слідчого Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Циганенко Юлії Сергіївни, погодженого Начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Біляєвим Євгенієм Олександровичем «Про арешт тимчасово вилученого майна», подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 грудня 2019 року під № 12019220390000490,-

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Циганенко Ю. С. в порядку, передбаченому пунктом 5 частини 2 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України, за допомогою поштових засобів зв`язку звернулась до слідчого судді, обраному шляхом автоматизованого розподілу, із заявою про поновлення строку на подачу клопотання «Про арешт тимчасово вилученого майна» та безпосередньо самим клопотанням, складеним 03.01.2020 року та погодженим того ж дня начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області юристом 1 класу Біляєвим Є. О., в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 грудня 2019 року під № 12019220390000490 (а. с. 1 - 4, 5 - 8, 32, 33).

Зазначене клопотання зареєстроване за вхідним № 66/20-вх від 09.01.2020 року о 17 годині 11 хвилин 15 секунд, із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/1/20 (провадження № 1-кс/631/3/20) (а. с. 34, 35).

На обґрунтування клопотання слідчий за погодженням із прокурором зазначили, що 29.12.2019 року о 22 годині 40 хвилин до чергової частини Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області надійшов рапорт старшого оперуповноваженого з ОВС Оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області Дубинки А. про те, що за адресом: АДРЕСА_1 ,- виявлено АЗС, яка працює без відповідних дозвільних документів (на введення в експлуатацію та ліцензування). З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення 30.12.2019 року у період часу з 15 години 20 хвилин по 16 годину 10 хвилин згідно із письмовим дозволом, наданим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уповноваженим на це відповідною довіреністю, складеною в цей день ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Циганенко Ю. С. проведено огляд за правилами обшуку вказаної автозаправної станції, під час якого виявлено територію, огороджену по периметру бетонними плитами із металевими воротами та написом на фрагменті бетонної плити з лицевої сторони: «АЗС КРУГЛОСУТОЧНО» та «АЗС КВАДР А-95 26,00; А-92 25,00; А-80 23,00; ДТ-26,00; ГАЗ-12,00», - на якій міститься обладнання для заправки пальним, резервуари для його зберігання та цистерна на ватажному автомобілі без державного реєстраційного номеру для зберігання газу. Під час здійснення замірів за допомогою металевої палиці шток-метру із цифровими позначками, зафіксована наявність залишку пального у резервуарах та газу у цистерні, а саме: пального марки «А-95» - 576 літрів; пального марки «А-92» - 756 літрів; пального марки «А-80» - 342 літрів; пального марки «ДТ» - 864 літрів та газу - 400 літрів. Під час проведення слідчої дії дозвільних документів на ведення такого виду господарської діяльність не надано та не виявлено. Довідкою, виданою КП «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро» за вихідним № 2 від 02.01.2020 року, зафіксовано, що приміщення, розташоване за адресом: АДРЕСА_1 ,- належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на Ѕ частки цієї нерухомості та свідоцтва про право на спадщину за заповітом на іншу Ѕ частки. Крім того, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ТОВ «КВАДР ОІЛ ТРЕЙД» (ідентифікаційний код юридичної особи 33709542 та місцезнаходження: 63202, Харківська область, Нововодолазький район, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Харківська, будинок № 142) засновано ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_4 ), останній з яких є й кінцевим бенефіціаром, та має такий вид діяльності за КВЕД як 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний) та 47.30 «Роздрібна торгівля пальним». Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «КВАДР ОІЛ ТРЕЙД» здійснює свою діяльність за адресом: АДРЕСА_1 . Враховуючи, що виявлені речі мають статус тимчасово вилученого майна, виникла необхідність у накладенні на них арешту задля запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, використання тощо. З метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів й подальшого проведення експертних досліджень, необхідно накласти арешт, тобто тимчасово, до скасування у встановленому кримінальному процесуальному порядку, позбавити права на відчуження, розпорядження та використання майном, власника, та інших осіб, які фактично користувалися зазначеним майном, для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, використання тощо. При цьому майно, стосовно якого ставиться питання про накладення арешту, не відноситься до майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Обґрунтовуючи строк звернення із цим клопотанням, повідомили, що сам огляд проводився 30.12.2019 року, що був вихідним днем, визначеним на законодавчому рівні, а наступні дні - 31.12.2019 року та 01.01.2020 року також не були робочими. Отже тільки у перший робочий день після проведення огляду - 02.01.2020 року вони змогли з`ясувати відомості, які мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а тому підготувати та подати клопотання у передбачений законом строк виявилося неможливим, тому просили поновити строк, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України для подачі цього клопотання, та накласти арешт на майно, виявлене та вилучене 30.12.2019 року в ході проведення огляду за правилами обшуку, території АЗС «КВАДР», розташованого за адресом: АДРЕСА_1, а саме: на пальне марки «А-95», об`ємом 576 літрів, яке знаходиться у резервуарі для пального; на пальне марки «А-92», об`ємом 756 літрів, яке знаходиться у резервуарі для пального; на пальне марки «А-80», об`ємом 342 літрів, яке знаходиться у резервуарі для пального; на пальне марки «ДТ», об`ємом 864 літрів, яке знаходиться у резервуарі для пального; на 400 літрів газу, який знаходиться у цистерні, - залишивши арештоване майно на зберіганні на зазначеній території АЗС «КВАДР».

Старший слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області старший лейтенант поліції Циганенко Ю. С. та начальник Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Біляєв Є. О. до слідчого судді не з`явились, про місце, день, місяць, рік і час прибуття були сповіщені своєчасно та належним чином шляхом здійснення судового виклику, однак надали заяви, зареєстровані за вхідним № 91/20-вх та № 87/20-вх від 10.01.2020 року відповідно, в яких просили питання вирішити за їх відсутності зазначивши, що клопотання підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити, наклавши арешт на майно, зазначене у ньому (а. с. 36, 41, 37).

Власники майна, щодо якого розглядається клопотання, тобто ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , а також представник ОСОБА_3 - Скотаренко В . М . , до слідчого судді також не з`явились, про місце, день, місяць, рік і час прибуття були сповіщені своєчасно та належним чином шляхом здійснення судового виклику, однак надали заяви, зареєстровані за вхідним № 90/20-вх, № 89/20-вх та № 88/20-вх від 10.01.2020 року відповідно, в яких просили питання вирішити за їх відсутності, зазначивши, що заперечують проти його задоволення внаслідок необґрунтованості (а. с. 38 - 40).

Частиною 1 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Отже, неприбуття за судовим викликом у судове засідання слідчого, прокурора та третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт (власників майна ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , а також представника ОСОБА_3 - Скотаренка В. М.) не є перешкодою для розгляду клопотання.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами, в тому числі й особами, які не з`явились, у порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України їх процесуальних прав на безпосередню участь у розгляді справи в суді, вважає за можливе розглянути клопотання за їх відсутності.

Дослідивши матеріали клопотання у кримінальному провадженні № 12019220390000490 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 275 Кримінального кодексу України, перевіривши їх доказами, дослідженими у відкритому судовому засіданні у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, сумлінно і принципово здійснюючи свої повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діючи у межах і відповідно до вимог процесуального та матеріального закону, а також ретельно перевіривши наявність об`єктивної необхідності й виправданості саме такого втручання у права і свободи особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Оскільки на цей час Валківський окружний суд свою діяльність не розпочав, справа перебувала на розгляді слідчого судді належного суду.

Кримінальний процесуальний кодекс України у пункті 18 частини 1 статті 3 визначає слідчого суддю як суддю суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Вказаний контроль здійснюється ним в тому числі й шляхом вирішення питань, пов`язаних з обмеженням конституційних прав і свобод таких осіб.

Стаття 64 Основного Закону України, прийнятого 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) гарантує, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Крім того, як закріплює стаття 16 Кримінального процесуального кодексу України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження також здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим кодексом.

При цьому, з огляду на приписи пункту 2 частини 1 статті 7 та частини 1 і 5 статті 9 кримінального процесуального кодифікованого закону України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність, яка полягає у неухильному додержуванні вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З метою належного дотримання вимог, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчим суддям під час розгляду клопотань про арешт тимчасово вилученого майна слід враховувати правові позиції Європейського суду з прав людини, сформульовані ним, зокрема, у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, де визначено, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Окрім того, у пункті 38 рішення «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року Європейський суд з прав людини встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчий суддя перш за все ураховує, що завданням кримінального провадження, визначеним у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Постановляючи ухвалу, слідчий суддя також ураховує зміст частини 1 і пункту 7 частини 2 статті 131, а також частини 1 і 2 статті 132 вище зазначеного кодексу, відповідно до яких заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з метою досягнення дієвості цього провадження.

Діюче законодавство у статті 190 Цивільного кодексу України визначає майно як особливий об`єкт та вважає ним окрему річ, сукупність речей, а також майнові права, що визнаються речовими правами та є неспоживаною річчю, а також обов`язки.

Одночасно з цим частина 2 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України обумовлює як певне майно речі, документи, гроші тощо.

Так, стаття 179 Цивільного кодексу України роз`яснює, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 99 Кримінального процесуального кодексу України документ - це спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, що містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини.

З огляду на приписи статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями) кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). При цьому грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість, а єдиним законним платіжним засобом в Україні є грошова одиниця України (гривня).

Таким чином, грошима є банкноти і монети.

Отже, норми права, які містяться у частинах 10 - 12 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, роз`яснюють, що арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. При цьому:

?не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів;

?заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна;

?заборона використання житлового приміщення особами, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Приписами абзацу 1 частини 1 статті 170 кримінального процесуального кодифікованого закону України визначено, що арешт майна полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Одночасно абзац 2 цієї ж норми права вказує на те, що завданням арешту майна - є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо, а частина 2 зазначеної статті його метою - забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Розглядаючи клопотання, слідчий суддя переконався, що органом досудового розслідування кримінальне правопорушення, про вчинення якого здійснено реєстраційний запис в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019220390000490, кваліфіковане за частиною 1 статті 275 Кримінального кодексу України, якою таке правопорушення визначено як порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд, тобто порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов`язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12019220390000490, зареєстрованого 30.12.2019 року о 09 годині 34 хвилини 08 секунд, сформованого начальником Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Шевченком В. В., вбачається, що на підставі повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб, яке надійшло 29.12.2019 року, зареєстроване кримінальне провадження із правовою кваліфікацією, передбаченою частиною 1 статті 275 Кримінального кодексу України, про те, що (ЖЄО - 5004 від 29.12.2019 року) 29.12.2019 року о 22 годині 40 хвилин до чергової частини Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області надійшов рапорт старшого оперуповноваженого з ОВС Оператиного управління ГУ ДФС у Харківській області Дубинки А. про те, що за адресом: АДРЕСА_1 ,- виявлено АЗС, яке працює без відповідних дозвільних документів (на введення в експлуатацію та відповідні ліцензії). Органом досудового розслідування визначено Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області; слідчими, які здійснюють досудове розслідування, вказані Шевченко В. В. , Животченко І. П ., Гирда А . О., Циганенко Ю. С. та Булгакова А . Г., а прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво, - Біляєв Є. О., Яблонська Т. В. та Малюкін Р. В. відповідно (а. с. 31).

З постанови про призначення групи прокурорів, прийнятої 30.12.2019 року Першим заступником керівника Первомайської місцевої прокуратури Травкіним Р. в межах процесуальних прав, визначених частиною 1 статті 37 й статтею 110 Кримінального процесуального кодексу України, вбачається, що у кримінальному провадженні № 12019220390000490 від 30.12.2019 року призначено групу прокурорів у складі: начальника Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Біляєва Є. О., прокурора Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Малюкіна Р. В. та прокурора Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Яблонської Т. В. (а. с. 42).

Відповідно до змісту постанови про створення слідчої групи, прийнятої 30.12.2019 року начальником СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції Шевченком В. В. в межах процесуальних прав, визначених статтями 39 - 41 й 110 Кримінального процесуального кодексу України, у кримінальному провадженні № 12019220390000490 від 30.12.2019 року створено слідчу групу до складу якої включені: старший слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Циганенко Ю. С.; слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції Животченко І. П.; слідчий СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції Булгакова А. Г., заступник начальника СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції Гирда А. О. та начальник СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області підполковник поліції Шевченко В. В. (а. с. 9).

Протоколом огляду місця події, складеним 30.12.2019 року старшим слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Циганенко Ю. С. за участю двох понятих, слідчого Животченка І. П., трьох оперуповноважених та представника власника - Скотаренка В. М., із застосуванням технічних засобів - фотокамери марки «Panasonic HC-V260», зафіксовані обстановка та обставини вчинення кримінального правопорушення на території АЗС, розташованого за адресом: АДРЕСА_1 ,- тобто виявлено територію, огороджену по периметру бетонними плитами із металевими воротами та написом на фрагменті бетонної плити з лицевої сторони: «АЗС КРУГЛОСУТОЧНО» та «АЗС КВАДР А-95 26,00; А-92 25,00; А-80 23,00; ДТ-26,00; ГАЗ-12,00», - на якій міститься обладнання для заправки пальним, резервуари для його зберігання та цистерна на ватажному автомобілі без державного реєстраційного номеру для зберігання газу, проведено заміри за допомогою металевої палиці шток-метру із цифровими позначками, якими встановлено наявність залишку пального у резервуарах та газу у цистерні, а саме: пального марки «А-95» - 576 літрів; пального марки «А-92» - 756 літрів; пального марки «А-80» - 342 літрів; пального марки «ДТ» - 864 літрів та газу - 400 літрів. Дозвільні документи на ведення такого виду господарської діяльність представником власника не надано та в ході огляду їх не виявлено. Виявлені оглядом залишки пального та газу опечатані, вилучені та передані під розписку представнику власника ОСОБА_1 (а. с. 14 - 18, 19).

Крім цього, на підтвердження факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 275 Кримінального кодексу України, надано відповідний рапорт старшого оперуповноваженого з ОВС Оперативного управління ГУ ДФС в Харківській області майора податкової поліції Дубинки А., складений на ім`я Начальника Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції Глущенка А. В. й одразу ж зареєстрованого під № 5004 від 29.12.2019 року відповідальним працівником поліції Семенченком І. В. в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події) Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління національної поліції в Харківській області (а. с. 10 - 11).

З протоколу допиту свідка ОСОБА_1 , попередженого про кримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, вбачається, що він є представником власника території, на якій розташована АЗС, ОСОБА_3 , про що його попрохав її син ОСОБА_5 , надавши ключі та довіреність, а також він під особистий короткий розпис отримав усе пальне, виявлене на АЗС (а. с. 24 - 25).

На підставі інформації, наданої директором КП «Нововодолазьке архітектурно-інвентаризаційне бюро» ОСОБА_11 та зареєстрованої за вихідним № 2 від 02.01.2020 року, убачається, що нежитлове приміщення, розташоване за адресом: АДРЕСА_1 ,- належить на праві власності із однією цілою часткою ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності (серії НОМЕР_3 від 02.03.2016 року) та Свідоцтва про право на спадщину (серії НОМЕР_2 від 02.03.2016 року) (а. с. 28, 29, 30).

Отже, наведеними доказами доведено, що ОСОБА_3 є єдиним власником усього нежитлового приміщення, розташованого за адресом: АДРЕСА_1 .

Відповідно до заяви ОСОБА_1 , наданої на ім`я старшого слідчого СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Циганенко Ю. С. 30.12.2019 року, той повідомив, що діє за довіреністю, наданою без номера в цей день ОСОБА_3 , та дозволив працівникам поліції провести огляд АЗС «КВАДР» за адресом: АДРЕСА_1 (а. с. 13, 12).

Вивчаючи довіреність, на яку посилався ОСОБА_1 , слідчий суддя убачає, що вона не відповідає вимогам, встановленим цивільним законодавством України, зокрема, частині 3 статті 237, статтям 244, 245, 1000 та 1003 Цивільного кодексу України, хоча і містить дату її вчинення - 30.12.2019 року, а тому вона з точки зору приписів частини 3 статті 247 вказаного кодифікованого закону України не є нікчемною.

Крім того, з Детальної інформації про юридичну особу вбачається, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КВАДР ОІЛ ТРЕЙ» зареєстроване за юридичним адресом: 63202, Харківська область, Нововодолазький район, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Харківська, будинок № 142 ,- має ідентифікаційний код юридичної особи, що відповідає 33709542, двох засновників, один з яких є кінцевим бенефіціаром, а саме: ОСОБА_5 ,- а основним видом діяльності цього товариства вказана оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71) (а. с. 20 - 23).

Ухвалою слідчого судді Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В. «Про відмову в задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла», постановленою 10.01.2020 року у справі з єдиним унікальним № 631/1/20 (провадження № 1-кс/631/4/20) в межах кримінального провадження № 12019220390000490 від 30.12.2019 року, стороні обвинувачення, а саме: старшому слідчому СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області старшому лейтенанту поліції Циганенко Ю. С., відмовлено у задоволенні її клопотання, погодженого Начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Біляєвим Є. О. «Про проведення обшуку», поданого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 грудня 2019 року під № 12019220390000490 (а. с. 43 - 54).

За приписами частини 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Зі змісту частини 2 вказаної статті вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно щодо якого є достатні підстави вважати, що вони:

1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як визначає стаття 168 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час законного затримання особи в порядку, передбаченому статтями 207 і 208 цього кодексу, а також під час обшуку й огляду із складанням відповідного протоколу, наданням його копії особі, у якої вилучене майно, або її представнику та забезпеченням його схоронності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, приписами частини 3 статті 170 кримінального процесуального кодифікованого закону України регламентовано, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів), той накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу, а саме: речовими доказами є матеріальні об`єкти, а також документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Також арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно, відповідно до правил цього кодексу.

Системний аналіз відповідного законодавства та змісту клопотання слідчого, погодженого прокурором, свідчить про те, що заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна, не можуть застосовуватись поза межами конкретного кримінального провадження й після закінчення строків досудового розслідування, а тому будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, в тому числі й застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Зі змісту статті 219 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом 2 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Цей строк може бути продовжений, однак загальний його строк не може перевищувати 6 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості та 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Також, вирішуючи питання щодо арешту тимчасово вилученого майна, слідчий суддя ураховує зміст частини 2 статті 132 зазначеного нормативно-правового документу, відповідно до якої клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Підпункт «а» пункту 1 частини 1 статті 38 Кримінального процесуального кодексу України визначає слідчі підрозділи органів Національної поліції органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство).

Одночасно із цим й пункт 3 частини 2 розділу 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017 року, визначає, що органами досудового розслідування, зокрема, є слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.

Вивчаючи наданий відповідно до вимог частини 6 статті 132 Кримінального процесуального кодексу України витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, слідчим суддею з`ясовано, що в ньому органом досудового розслідування визначено Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Отже, слідчий суддя впевнився у тому, що дійсно клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Окрім того, приписами статті 171 кримінального процесуального кодифікованого закону України встановлені вимоги до клопотання про арешт майна, з огляду на які, із відповідним клопотанням до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

При цьому до клопотання слідчого чи прокурора про арешт майна повинні бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими воно обґрунтовується, а у самому клопотанні слід зазначити: підставу і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Якщо ж клопотання подано без додержання цих вимог, воно на підставі приписів частини 3 статті 172 Кримінального процесуального кодексу України повертається прокурору, цивільному позивачу із одночасним встановленням строку в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача меншого строку для усунення недоліків, про що поставляється ухвала слідчим суддею.

Крім того, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (частина 5 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України).

Також як чітко зазначено у абзаці 1 частині 1 статті 173 вказаного вище кодифікованого закону, у задоволенні клопотання про арешт майна, слідчий суддя повинен відмовити, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього Кодексу, як то: можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.

У відповідності до правил, визначених у частині 2 тієї ж норми процесуального права, яка регламентує порядок вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя, при вирішенні цього питання, повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому у відповідності до приписів частини 4 зазначеної вище норми права, слідчий суддя, суд, постановляючи ухвалу про арешт майна, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, саме такий, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що:

1.обраний в клопотанні вид заходу забезпечення кримінального провадження передбачений пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України й застосовується тільки на підставі ухвали слідчого судді;

2.клопотання подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування;

3.із клопотанням про арешт майна звернулась уповноважена службова особа в межах строків досудового розслідування та своєї компетенції, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України;

4.клопотання містить відомості, визначені частиною 2 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, а також докази обставин, на які посилається в ньому сторона обвинувачення, й обґрунтоване копіями документів та інших матеріалів, що відповідають принципу належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, окрім доказів щодо підтвердження визнання майна, про яке йде мова у цьому клопотанні, речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019220390000490;

5.на виконання приписів частини 6 статті 132 та перевірку приписів частини 8 статті 223 Кримінального процесуального кодексу України слідчим за погодженням із прокурором додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;

6.клопотання погоджене прокурором, який наділений правом здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12019220390000490;

7.стороною кримінального провадження, що звернулась із цим клопотанням до слідчого судді, доведено наявність потреби досудового розслідування кримінального провадження № 12019220390000490, що виправдовує саме такий ступінь втручання у права і свободи фізичної особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, погодженого прокурором, а також відповідність майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, вимогам, викладеним у частинах 10 - 12 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України;

Однак, стороною кримінального провадження, яка звернулась із цим клопотанням до слідчого судді, не доведено, що: дійсно існує обґрунтована підозра вважати, що громадянка України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 275 Кримінального кодексу України, яке визначене законом як порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд, тобто порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов`язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого.

Також, стороною кримінального провадження, яка звернулась із цим клопотанням до слідчого судді, жодним чином не доведено, що дійсно є обґрунтована підозра вважати, що будь-ким взагалі було вчинено за адресом: АДРЕСА_1 ,- кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 275 Кримінального кодексу України.

Окрім цього, стороною обвинувачення також не доведено, що 30.12.2019 року існували невідкладні випадки увійти до іншого володіння особи, розташованого за адресом: АДРЕСА_1 ,- до постановлення ухвали слідчого судді.

При цьому посилання слідчого у клопотанні «Про проведення обшуку» та у судовому засіданні із його розгляду, про що зазначено у відповідній ухвалі слідчого судді, долученій до матеріалів цього клопотання, на те, що огляд за правилами обшуку нею був проведений до отримання відповідної ухвали слідчого судді задля рятування майна у виді палива та газу, не є слушним, оскільки в ході проведення цієї слідчої дії, виявлене нею паливо та газ залишені на тому ж місці і у тих самих резервуарах, що й до огляду.

Також, не доведено слідчому судді й те, що короткий розпис на долученій довіреність від імені ОСОБА_3 вчинений саме нею й добровільно, без будь-якого примусу з будь-якої сторони, що це доручення, надане від імені ОСОБА_3 її повіреному ОСОБА_1 , висловлює її справжню думку щодо надання нею добровільної згоди на огляд приміщення АЗС.

Окрім зазначеного, також стороною обвинувачення, яка звернулась до слідчого судді із клопотанням, що розглядається, не ураховано, що на час проведення відповідної слідчої дії процесуальний статус ОСОБА_3 як власника приміщення, на території якого його проводять, визначається кримінальним процесуальним законом як інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, оскільки вона дійсно є особою, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені Кримінальним процесуальним кодексом України (пункт 16-1 частини 1 статті 3 цього кодексу), а тому й представництво цієї особи повинно визначатись саме цим нормативно-правовим документом.

Наведені обставини поставили під сумнів добровільність згоди ОСОБА_3 як власника іншого приміщення, розташованого за адресом: АДРЕСА_1 ,- на проведення у ньому 30.12.2019 огляду за правилом обшуку, оскільки відсутні всі процесуальні гарантії, які захищають її здатність висловлювати свою справжню думку.

Крім того, слідчий суддя також вважає слушним той факт, що сторона кримінального провадження, яка звернулась із цим клопотанням до слідчого судді, тобто сторона обвинувачення, вважає дію, проведену старшим слідчим СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенант поліції Циганенко Ю. С. 30.12.2019 року саме оглядом іншого приміщення, належного ОСОБА_3 , а не оглядом місця події, незважаючи на назву протоколу, оскільки жодної події, яка давала б підстави для проведення невідкладного огляду у розумінні частини 3 статті 214 Кримінального процесуального кодифікованого закону України не було, а слідча дія відбулась виключно з метою виявлення та фіксації речових доказів, про що чітко зазначено слідчим у клопотанні та безпосередньо у судовому засіданні із його розгляду.

Усе це надає надало підстави слідчому судді прийти до висновку, що огляд приміщення автозаправної станції, розташованої за адресом: АДРЕСА_1,- проведено не у передбачений кримінальним процесуальним законом спосіб, а тому у наданні відповідного дозволу слідчому, який звернувся до слідчого судді за погодженням із прокурором, було відмовлено, що з огляду на зміст частини 3 статті 233 Кримінального процесуального закону України, яка мовить про те, що якщо слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього кодексу, є підставою у відмові щодо задоволення й цього клопотання.

Окрім того, слідчим за погодженням із прокурором не надано достатніх сукупних підстав та розумних підозр вважати, що майно, щодо якого вирішується доля за цим клопотанням слідчим суддею, є доказами злочину, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2019 року о 09 годині 33 хвилини 47 секунд за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 275 Кримінального кодексу України, оскільки до клопотання не додано постанови про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання стосовно виявленого та вилученого в ході огляду місця події - території автозаправної станції, розташованої за адресом: АДРЕСА_1,- майна, а саме: пального марки «А-95», що знаходиться в резервуарі для пального, в об`ємі 576 літрів; пального марки «А-92», що знаходиться в резервуарі для пального, в об`ємі 756 літрів; пального марки «А-80» », що знаходиться в резервуарі для пального, в об`ємі 342 літри; пального марки «ДТ» », що знаходиться в резервуарі для пального, в об`ємі 864 літрів, та газу, що знаходиться в цистерні, в об`ємі 400 літрів.

Ураховуючи наведене, оцінюючи потреби досудового розслідування, враховуючи й правову підставу для арешту, й ризики, передбачені частиною 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, й можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні № 12019220390000490, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 275 Кримінального кодексу України, а також беручі до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 завданням кримінального провадження, а також можливі наслідки арешту для цих осіб, у разі його застосування, слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Циганенко Ю. С., погоджене начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Біляєвим Є. О. не підлягає задоволенню.

Приходячи до такого, слідчий суддя, керуючись приписами частини 3 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, вважає за можливе та необхідне роз`яснити старшому слідчому СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУ НП в Харківській області старшому лейтенанту поліції Циганенко Ю. С., що відмова у задоволенні цього клопотання тягне за собою негайне повернення усього тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, керуючись статтею 64 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями); рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року; частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); статтями 179, 190 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; статтею 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІІІ від 05.04.2001 року (із змінами та доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; пунктом 3 частини 2 розділу 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017 року; статтями 2, 3, 7, 9, 13, 15, 16, частинами 1 та 3 статті 21, частиною 6 статті 22, статтею 36, підпунктом «а» пункту 1 частини 1 статті 38, статтею 64-2, частиною 1 статті 99, статтею 98, частиною 4 статті 115, статтею 116, частиною 1 та пунктом 7 частини 2 статті 131, статтями 132, 135, 137, 167 - 168, 170 - 175, 207 - 208, 219, 223, 235, частиною 7 статті 236, частиною 3 статті 309, частиною 3 статті 392, статтями 532 і 533 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями),-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції Циганенко Юлії Сергіївни, погодженого Начальником Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Біляєвим Євгенієм Олександровичем «Про арешт тимчасово вилученого майна», подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 грудня 2019 року під № 12019220390000490,- відмовити повністю.

Роз`яснити старшому слідчому Слідчого відділення Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшому лейтенанту поліції Циганенко Юлії Сергіївні, що відмова у задоволенні цього клопотання тягне за собою негайне повернення усього тимчасово вилученого майна.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного робочого дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію ухвали.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала, що набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Повний текст ухвали було виготовлено 15.01.2020 року, однак у зв`язку із перебуванням в цей день о 17 годині 00 хвилин в нарадчій кімнаті по справі з єдиним унікальним № 631/1020/19 (провадження № 1-кп/631/31/20) за обвинуваченням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчинені правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, оголошено у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду 16.01.2020 року о 17 годині 15 хвилин.

Слідчий суддя: С. В. Мащенко