Вирок № 86982009, 17.01.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4145/19

Номер провадження 1-кп/629/137/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., за участю секретарів судового засідання - Заводяної О.Ю., Воєводіної О.В., прокурорів- Гребенюка В.Є., Решетняк В.О., Мазур М.С., обвинуваченого - ОСОБА_1 , законного представника обвинуваченого- ОСОБА_2 , представника служби у справах дітей- Лобенко Т.Г., захисника - Цувіної О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, учня КЗ «Лозівський ліцей № 1» Лозівської міської ради Харківської області, не одруженого, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

10.07.2019 року близько 23.40 год. неповнолітній ОСОБА_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, побачив раніше незнайомого ОСОБА_3 , який йшов повз «Будинок побуту», розташований за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Соборна, 15. Реалізовуючи свій злочинний умисел, неповнолітній ОСОБА_1 підбіг до ОСОБА_3 та застосувавши відносно нього насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, а саме : завдавши одного удару рукою в потилицю, внаслідок чого останній впав на асфальт і вдарився головою, після чого завдав ще одного удару ногою в область шиї, тим самим спричинивши ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді садни в області лобу справа, що по ступені тяжкості є легке тілесне ушкодження. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, скориставшись тим, що внаслідок падіння ОСОБА_3 в нього з-під руки випало портмоне, вартістю 87 гривень 50 копійок, в якому знаходились його грошові кошти в сумі 745 гривень, неповнолітній ОСОБА_1 відкрито заволодів портмоне з грошовими коштами, піднявши його з асфальту. Утримуючи при собі викрадене майно, неповнолітній ОСОБА_1 з місця події втік та викраденим розпорядився на власний розсуд. В результаті протиправних дій неповнолітнього ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 завдано майнової шкоди на загальну суму 832 гривні 50 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, пояснивши час, спосіб та обставини, за яких він вчинив кримінальне правопорушення, підтвердивши характер та механізм своїх дій, щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Не зважаючи на визнання винуватості, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 186 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема:

Показами потерпілого ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що 10.07.2019 року після 23.00 год. він в стані алкогольного сп`яніння йшов по вул. Соборній в м АДРЕСА_2 області та обвинувачений ззаду вдарив його по голові, від чого він впав на землю. Після чого обвинувачений забрав у нього портмоне, в якому знаходилися документи та гроші. В подальшому портмоне та все, що у ньому знаходилося йому повернули працівники поліції; обвинувачений висловив щирий жаль з приводу вчиненого, просив у нього вибачення і він його вибачив; претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просив призначити йому мінімальне покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які в судовому засіданні пояснили, що 10.07.2019 року вони гуляли компанією разом з ОСОБА_1 та, коли знаходилися поблизу «Будинку побуту», розташованого за адресою: Харківська область, м. Лозова, побачили, що неподалік впав чоловік, від якого відійшов ОСОБА_1 . Підійшовши до них ОСОБА_1 показав їм портмоне, в якому були документи і гроші. Обвинувачений повідомив їм, що відібрав портмоне в потерпілого, та вони пішли геть, при цьому радили ОСОБА_1 повернути викрадене, та він вагався. По дорозі вони зустріли працівників поліції, на пропозицію яких обвинувачений одразу віддав портмоне разом з вмістом, бо з того портмоне вони нічого не вилучали.

Крім того, судом досліджені докази:

протоколи огляду місця події від 11.07.2019 року;

протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 17.07.2019 року;

висновок експерта №12-14/89-ЛЗ/19 від 06.08.2019 року за результатами проведення судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 за фактом спричинення йому тілесних ушкоджень з урахуванням даних з наданої медичної документації, даних з наданих протоколів допиту потерпілого і підозрюваного та протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного, мало місце садно в області лобу зправа, наслідком якого в теперішній час є рожева пляма і яке утворилося від дії тупого предмету, що не відобразив в ушкодженні своїх індивідуальних особливостей чи при ударі о такий, можливо в строк і за обставин, вказаних в настановній частині ухвали і потерпілим в ході проведення допиту. За ступенем тяжкості садно це легке тілесне ушкодження;

висновок судової товарознавчої експертизи № 6/1832СЕ-19 від 22.07.2019 року з відповідними фототаблицями до нього.

Суд, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінив докази з точки зору їх належності, допустимості і достовірності, а також з точки зору їх узгодженості та взаємозв`язку, які в своїй сукупності є достатніми, щоб дійти обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та доведеності вини у його вчиненні.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді органу з питань пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький. Орган пробації вважав, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, та вважав доцільним застосувати до обвинуваченого соціально-виховні заходи, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень з покладенням обов`язків, передбачених п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, заочно навчається, за місцем навчання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, та, з урахуванням думки потерпілого, який будь-яких претензій до обвинуваченого не має і просив його суворо не карати, суд приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити із застосуванням положень статтей 104, 75 КК України з виконанням покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Суд не вважає за доцільне призначати більш м`яке покарання, ніж передбачено законом(ст. 69 КК України), оскільки за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання, вони істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є корисливим та вчинений із застосуванням насильства.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не застосовувався.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, судові витрати покласти на ОСОБА_1 .

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 104, 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на 1(один) рік.

Згідно п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на користь держави(Код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, п/рахунок UA298999980313050115000020005,Код класифікації доходів бюджету 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк: Казначейство України(ЕАП) за проведення товарознавчої експертизи №6/1832СЕ-19 від 22.07.2019 року у розмірі 314,02 гривень.

Після набрання вироком суду законної сили речові докази: грошові кошти- три купюри номіналом по 200 гривень, одну купюру номіналом 100 гривень та 9 купюр номіналом по 5 гривень, чоловіче портмоне чорного кольору, передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3 ; СД-диск з матеріалами відео фіксації з камери відеоспостереження- залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя С.А. Мицик