Рішення № 86981306, 17.01.2020, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/594/19

Провадження № 2-а/617/2/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Борщ Л.В.,

представника позивача - Вільхової С.В.

та позивача - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вовчанську Харківської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до адміністративної комісія при виконавчому комітеті Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у квітні 2019 року звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона працює продавцем продовольчих товарів у ФОП ОСОБА_2 у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . В той час, коли вона 12 березня 2019 року перебувала на робочому місці, у магазині перебував також незнайомий хлопець, який ходив по території магазину та оглядав продукти, а коли вона його окликнула, то він узяв пляшку пива та підійшов до прилавку. В цей час до приміщення магазину зайшли чоловіки, які представились працівниками поліції та вказали їй, що вона начебто здійснила реалізацію пива неповнолітній особі, склали відносно неї протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 146652. Зазначає, що ніякого правопорушення вона не здійснювала, оскільки пива неповнолітній особі не продавала. Працівники поліції під час складання протоколу грубо порушили її права, оскільки не роз`яснили їй положення ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, не дали їй можливість викласти свої пояснення на окремому листі, відмовились допитати в якості свідка ОСОБА_3 , який весь час перебував в приміщенні магазину. Протокол складений із чисельними порушеннями, так в ньому не вірно зазначена адреса магазину, її данні. У протоколі взагалі не зазначена потерпіла особа. 29 березня 2019 року їй зателефонувала секретар адміністративної комісії ОСОБА_4 та запросила її 01 квітня 2019 року до Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області. Фактично 01 квітня 2019 року розгляд справи адміністративною комісією не проводився. Секретар комісії ОСОБА_4 видала їй копію постанови, відповідно до якої вона була визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та на неї було накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. 00 коп. Вказану постанову вважає незаконною, винесену з чисельними порушеннями. Зазначає, що їй, як особі, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та положення ст. 63 Конституції України. Постанова містить невірні відомості, оскільки вона свою провину у вчиненні правопорушення ніколи не визнавала, постійно заперечувала проти притягнення її до відповідальності, комісія не надала їй можливості надати докази на спростування доводів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Просила вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення скасувати, як протиправну.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав викладених у позові, а також справу про адміністративне правопорушення закрити. Представник позивача окрім іншого зазначила, що ОСОБА_1 вказаною постановою комісії від 01 квітня 2019 року визнана винуватою за ч. 2 ст. 156 КУпАП в тому, що вона здійснила реалізацію пива, натомість зазначене не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 156 КУпАП, де зазначено про заборону реалізації пива саме неповнолітнім особам.

Представник відповідач у судове засідання не з`явилась, сповіщалась належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 175 КАС України надала суду відзив, згідно якого просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за виявлене порушення, відповідно до встановлених норм та процедури, їй були роз`яснені права та обов`язки. Постанова виносилась на засіданні адміністративної комісії.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 12 березня 2019 року працівником поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення за № 146652, згідно якого ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП (а.с. 8).

Постановою адміністративної комісії при виконкомі Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 01 квітня 2019 року ОСОБА_1 була визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП за те, що вона здійснила реалізацію слабоалкогольного напою пиво «Гараж», на неї було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. 00 коп. (а.с. 7).

Відповідальність за ч. 2 ст. 156 КУпАП настає у разі порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені ст. 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР.

Відповідно до п. 2 ч. 1 цієї статті забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Частиною 4 ст. 15-3 зазначеного ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати суб`єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію. Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв`язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності.

При цьому слід враховувати, що Закон визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 17 цього Закону, є доведеність факту продажу забороненого товару неповнолітньому.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, окрім іншого, ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, орган, який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язаний по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 279 КУпАП, головуючий на засіданні колегіального органу, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Як зазначає позивач та фактично підтверджується змістом протоколу № 1 засідання комісії від 04 квітня 2019 року, наданим представником відповідача до письмових заперечень, ОСОБА_1 фактично не були роз`яснені її права, як особі яка притягається до адміністративної відповідальності, положення ст. 63 Конституції України.

Наведене свідчить, що відповідачем під час винесення постанови були грубо порушені норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

Окрім цього, суд звертає увагу, що згідно вказаного протоколу адміністративної комісії, ОСОБА_1 під час засідання свою провину не визнавала, натомість у постанові комісія посилається на протилежне - визнання нею своєї провини.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Зазначеним вимогам постанова адміністративної комісії не відповідає, оскільки не містить посилання на належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 .

Також, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 визнана винуватою в тому, що вона здійснила реалізацію слабоалкогольного напою пива.

Натомість, згідно наданих суду матеріалів, вона працювала на посаді продавця продовольчих товарів магазину ФОП ОСОБА_2 , яка має відповідну ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (а.с. 11, 60-65), а тому суд приходить до висновку, що реалізація продовольчих товарів відноситься до її посадових обов`язків.

Допитаний під час судового розгляду в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що він перебував 12 березня 2019 року у приміщенні магазину ФОП ОСОБА_2 , спілкувався із ОСОБА_1 . Він бачив, як до приміщення магазину зайшов хлопець, який самовільно узяв пляшку пива та підійшов до прилавку. В цей час до приміщення магазину зайшли працівники поліції та почали складати відносно ОСОБА_1 протокол про здійснення нею реалізації пива неповнолітній особі. Зазначив, що ОСОБА_1 в цей час взагалі нікому пиво не продавала.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до частини 1статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.

Статтею 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, до суду не надійшло доказів на спростування доводів позивача, а тому суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, постанову від 01 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 77, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до адміністративної комісія при виконавчому комітеті Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову адміністративної комісія при виконавчому комітеті Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 01 квітня 2019 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 156 КУпАП на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 1700 грн. 00 коп. - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана Другому апеляційному адміністративному суду протягом десяти днів з дня проголошення до або через Вовчанський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вовчанський районний суд Харківської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_2 , іден. номер НОМЕР_1 .

Представник позивача - Вільхова Світлана Володимирівна , ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчення адвоката № 1193 від 14 червня 2004 року.

Відповідач - адміністративна комісія при виконавчому комітеті Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, адреса місцезнаходження: Харківська обл., Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул. Перемоги, 15, ЄДРПОУ 04399068.

Представник відповідача - Леонець Олена Сергіївна, адреса мешкання: АДРЕСА_3 .

Суддя -