Ухвала суду № 86981203, 17.01.2020, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1175/17

Провадження № 2-а/610/4/2020

УХВАЛА

17.01.2020 м. Балаклія

Балаклійський районний суд Харківської області у складі головуючого - судді Феленка Ю.А., розглянувши в порядку письмового провадження питання про направлення адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Харківської установи виконання покарань (№ 27) управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області про визнання дій незаконними та стягнення суми до належного суду,

ВСТАНОВИВ:

04.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської установи виконання покарань (№ 27) управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати незаконними дії Харківської установи виконання покарань (№ 27) управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області щодо припинення виплати належної ОСОБА_1 суми індексації заробітної плати;

- зобов`язати Харківську установу виконання покарань (№ 27) управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму індексації заробітної плати в період з 01.05.2015 по 29.01.2016 в сумі 6042 грн 54 коп.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 19.06.2017 по справі № 610/1175/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Судуу складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року скасовано постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 у справі № 610/1175/17. Справу № 610/1175/17 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до пп. 10 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, до Балаклійського районного суду Харківської області справа № 610/1175/17 надійшла 13.01.2020, отже повинна розглядатися за правилами КАС в редакції чинній з 15.12.2017.

Правила предметної юрисдикції адміністративних судів встановлені статтею 20 КАС України, в редакції чинній з 15.12.2017.

Частиною 1 статті 20 КАС України встановлено, що 1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, положеннями частини першої статті 20 КАС України встановлено вичерпний перелік справ, які за своєю предметною юрисдикцією підсудні місцевим загальним судам.

Разом з тим, законодавцем окремо встановлено, що всі адміністративні справи, крім визначених частиною 1 статті 20 КАС України підсудні окружним адміністративним судам.

Враховуючи суб`єктний склад учасників спірних правовідносин по даній справі, зміст заявлених позивачем позовних вимог, суд дійшов висновку, що даний спір предметно не підсудний місцевим загальним судам як адміністративним судам, що виключає можливість його вирішення місцевим загальним судом як адміністративним.

Слід відмітити, що розгляд справи № 610/1175/17, розпочатий Балаклійським районним судом Харківської області до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, закінчився прийняттям постанови від 19.06.2017, яка в подальшому була скасована Верховним Судом, а справа направлена на новий судовий розгляд.

Посилання на підпункт 10 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, як на підставу для розгляду даної справи Балаклійським районним судом Харківської області, є неможливим, оскільки здійснюється новий розгляд цієї справи, та відповідно до правил, що діють з 15.12.2017 (набрання чинності нової редакції КАС України), дана справа предметно підсудна окружному адміністративному суду.

Також неможливе посилання на ч. 3 ст. 30 та пп 12 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України щодо неможливості направлення справи за підсудністю після прийняття справи до свого провадження, оскільки дане правило стосується виключно територіальної підсудності, тобто передачі справи між судами одного рівня, однієї юрисдикції, розташованих в різних адміністративно-територіальних одиницях. За аналогією закону вказана норма теж не може бути застосована, оскільки визначення юрисдикції суду по розгляду конкретної справи за аналогією та судовою практикою є неможливим, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях.

Таким чином, суд констатує, що чинний КАС України не містить жодної норми, яка б визначала за місцевими загальними судами, як адміністративними юрисдикцію по розгляду вказаної категорії справ та дозволяла би продовжити судовий розгляд саме Балаклійським районним судом Харківської області.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства.; фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 КАС України адміністративним судом є суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

В той же час, Кодекс адміністративного судочинства України не визначає порядок дій суду першої інстанції у разі подання до суду позову, який предметно не підсудний цьому суду, не визначає можливості повернення такого позову заявнику чи направлення його до суду, до предметної підсудності якого віднесено розгляд справи.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Відповідно до статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.

Отже, беручи до уваги, що зареєстрованим місцем проживання позивача є м. Балаклія Харківської області, а місцезнаходженням відповідача - м. Харків, слід дійти висновку, що справа № 610/1175/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківської установи виконання покарань (№ 27) управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області про визнання дій незаконними та стягнення суми предметно підсудна Харківському окружному адміністративному суду, а не Балаклійському районному суду Харківської області як адміністративному суду.

Висновки суду, викладені в даній ухвалі узгоджуються з судовою практикою, що склалася під час розгляду аналогічних питань (приклад: ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 по справі № 546/222/17).

Враховуючи викладене, з метою забезпечення права позивача на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, суд вважає за необхідне направити дану справу для розгляду до Харківського окружного адміністративного суду за предметною юрисдикцією.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 25, 29, 248 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Справу № 610/1175/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківської установи виконання покарань (№ 27) управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області про визнання дій незаконними та стягнення суми, направити на розгляд Харківському окружному адміністративному суду за предметною юрисдикцією.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд Харківської області.

Суддя Ю.А. Феленко