Вирок № 86980974, 14.01.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/98/2020

Справа № 428/14443/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Глазунової О.В.,

представника потерпілої Асєєвої О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370002052 від 29.11.2019 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, який не працює, учасника бойових дій, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

20.10.2010 року Сєвєродонецьким міським судом Луганській області за ст. 186 ч. 2 КК України 2001 року до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднана невідбута частина покарання за вироком Сєвєродонецького міського суд Луганської області від 04.02.2009 року у вигляді 3 місяців позбавлення волі, остаточно до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 21.08.2014 року з Краснолуцької ВК Луганської області № 19 по відбуттю терміну покарання,

12.04.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік (судимість погашена);

12.04.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, за ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік (судимість погашена);

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17.12.2017 року, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України вирішено питання про застосування покарання, а саме: вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.04.2017 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, з іспитовим строком на 1 рік та вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.04.2017 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік, виконувати самостійно (судимості погашені),

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2019 року приблизно о 12 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у торгівельному залі магазину «Ватсонс» компанії ТОВ «ДЦ Україна», розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, 42а, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, усвідомлюючи противоправний характер своїх злочинних дій, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкодити, шляхом вільного доступу з полиці вітрини магазину таємно викрав станок для гоління чоловічий марки «Gillette» моделі «Fusion Styler (5+1 лез)» вартістю 569 гривень, згідно висновку судово - товарознавчої експертизи. Далі, ОСОБА_1 , з метою укриття викраденого майна сховав вищевказаний товар під куртку, у яку був вдягнений, та покинув приміщення магазину, чим завдав ТОВ «ДЦ Україна» матеріальну шкоду на вищевказану суму. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на свій власний розсуд

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 24.11.2019 року приблизно о 12 годин 50 хвилин, він прийшов до магазину «Ватсонс», розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, 42-а. Перебуваючи у зазначеному магазині, у нього раптово виник злочинний умисел на викрадення чужого майна. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, він шляхом вільного доступу взяв з прилавку магазину станок для гоління чоловічий марки «Gillette», після чого залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. В скоєному злочині він щиросердно кається, засуджує свою поведінку, матеріальну шкоду не відшкодував.

Представник потерпілого Асєєва О.І. в судовому засіданні пояснила, що 24.11.2019 року приблизно о 12 годині 50 хвилин, обвинувачений, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Ватсонс» компанії ТОВ «ДЦ Україна», розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, 42а, шляхом вільного доступу з полиці вітрини магазину таємно викрав станок для гоління чоловічий марки «Gillette» моделі «Fusion Styler (5+1 лез)» вартістю 569 гривень. Цивільний позов підтримує у повному обсязі. Покарання просила призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та представник потерпілого також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місця проживання, не працює, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває у лікаря нарколога, задовільно характеризується за місцем мешкання, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, є учасником бойових дій, вину визнав, щиро розкаявся, матеріальну шкоду не відшкодував

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки у відповідності з ч.1 ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Розглядаючи заявлений цивільний позов ТОВ «ДЦ Україна» до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд виходить з наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання обвинуваченим цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в обсязі її доведення належними доказами.

Як вбачається із заявленого цивільного позову ТОВ «ДЦ Україна», представник цивільного позивача просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 900 грн. 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_1 , ТОВ «ДЦ Україна» було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 569 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, в ході судового розгляду знайшла своє підтвердження сума матеріальної шкоди, заявлена до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 у розмірі 569 грн. 00 коп., оскільки така сума підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги потерпілої підлягають частковому задоволенню.

Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Цивільний позов представника потерпілого ТОВ «ДЦ Україна» до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальної правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «ДЦ Україна» матеріальну шкоду у розмірі 569 (п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/11-1182-д від 05.12.2019 року, які згідно довідки складають 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази:

-диски DVD-R зелено-сріблястого кольору із написом «4.7 GB DVD-R KAKTUZ 8-16 x», які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова