
у.н. 415/2313/18
н.п. 2/415/61/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.01.20 р. м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
з участю
секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,
представника позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку та відшкодування матеріальної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просить припинити право відповідачки користування належним їй майном, а саме правом користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та зняти відповідачку з реєстраційного обліку за зазначеною адресою; стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду у сумі 10737,38 грн., витрати на правову допомогу за договором №7 від 29.01.2018 р. у сумі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 1405,6 коп.
Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідачка у судове засідання не з`явилась, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслала, про причину неявки суд не повідомила.
Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що 15 червня 2017 р. позивачка згідно рішення Лисичанського міського суду Луганської області, справа №415/6947/16-ц, зареєструвала за собою право власності на майно - житловий будинок АДРЕСА_1 .
Відповідачка у вказаному будинку мешкає та зареєстрована за місцем проживання без родинних стосунків та правових підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з такого.
Позивачкою заявлені позовні вимоги про позбавлення відповідачки права користування спірним житлом. Вимога про зняття її з реєстрації є похідним від цієї вимоги.
Позбавлення права користування, в тому числі і житловим приміщенням, можливе тільки за наявності такого права.
Тобто для задоволення вимоги про позбавлення відповідачки права користування належним їй житлом позивачці необхідно було довести наявність у відповідачки права користування або припинення такого права у зв`язку з будь-яким юридичним фактом - припинення договору оренди житла, сервітуту, розірвання шлюбу з колишнім власником тощо.
Однак позивачка категорично заперечувала наявність будь-якого права відповідачки на користування спірним житлом. Зокрема, вона наголосила у позові на ту обставину, що відповідач зареєстрована у спірному житлі без родинних відносин, та категорично не визнає, що відповідачка заселилася у це житло як цивільна дружина колишнього власника - померлого сина позивачки.
Тому позов про визнання відповідачки такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задоволенню не підлягає за недоведеністю наявності у відповідачки такого права.
Позовні вимоги про захист права власності позивачки шляхом виселення відповідачки за відсутності у неї правових підстав для користування належною позивачці власністю, позивачкою не заявлялися.
Згідно ст.7 ч.1 абз.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Оскільки відповідачка не визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - підстав для задоволення вимог про зняття її з реєстрації немає.
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги про відшкодування шкоди.
Згідно позовній заяві та поясненням представника позивачки шкода фактично є заборгованістю за комунальними послугами, нарахування яких здійснюється на позивачку, тоді як ними користується відповідачка.
Таким чином, має місце не нанесення шкоди відповідачкою, а безпідставне збереження нею майна - власних грошових коштів, які вона не сплачує за спожиті комунальні послуги.
Однак і у цьому випадку стягнення коштів можливе тільки у разі доведення, що позивачка сплатила за такі нарахування. Але докази цього суду не надані.
Таким чином, у задоволенні позову повинно бути відмовлено у повному обсязі.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 263-265 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 про припинення права користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку та відшкодування матеріальної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня виготовлення повного судового рішення 17 січня 2020 р.
Суддя:
Судове рішення № 86980756, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 08.01.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/2313/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: