Рішення № 86977652, 02.12.2019, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/4454/18

(провадження № 2/658/304/19)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Каховка Херсонської області

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі головуючого судді Марків Т.А.,

за участю секретарів судового засідання Ганжевої В.Г., Левицької Н.Я.,

представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

у відкритому судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації (визнання інформації недостовріною, її спростування), відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації (визнання інформації недостовірною, її спростування), відшкодування моральної шкоди.

В позовній заяві (а.с. 2 – 7) та в поясненнях, наданих представниками позивача в судовому засіданні, викладено наступну позицію.

28 жовтня 2018 року приблизно о 13.00 год. у клубі (Будинку культури) Богданівської сільської ради (що розташований за адресою: с. Богданівка Каховського району, вул. Паркова, 3) були проведені збори мешканців села Богданівка за участю більш ніж 50 громадян. Під час указаних зборів ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5 поширена недостовірна інформація, яка ганьбить його честь, гідність і ділову репутацію позивача, та міститься в наступних фактичних твердженнях:

- «…Я не буду скрывать, я очень плохо отношусь к Мелконяну. Я считаю его негодяем. Я считаю его человеком, который развращает мою страну, развращает наших людей. Он пытается строить взаимоотношения, которые не свойственны нашему народу – это подлость, гадость, совращение. И таких случаев я знаю очень много.

Вот буквально был последний случай, когда он едет к врачам, те говорят, у кого какая болезнь. Платит деньги этому врачу, врач говорит человеку пайщику, что у него болезнь и ему нужно немедленно деньги. Ты продай землю – и у тебя есть деньги. Человек продает. Понимаете, да?

Была задолженность по алиментам. Он нашел первую жену – Мелконян, нашел судебного исполнителя, которые его запугали. Сказали, что сейчас тебя в тюрьму посадят за алименты, хотя это бред полнейший. Давление, потом угрозы были при мне и понимаете, цель была одна – любыми путями выдурить эту землю, по сути за бесценок…»;

- «…Мы платим больше чем Мелконян. Он только запугивает, обманом подпирает и люди отдают им…»;

- «…Чем легче Мелконяну – он обманет, а потом этого никогда не сделает…»;

- «…У вас проблема одна в селе – Мелконян. Он делает гадость на каждом шагу…»;

- «…Самое печальное для тех людей, которые Мелконяну продали, потому что все там делается так, что действительно люди останутся потом без земли и без дома, и вообще без ничего. Эти люди не знают, что в такую зависимость к нему попадают…».

Внаслідок таких протиправних дій у деяких присутніх на зборах громадян змінилося ставлення до особи позивача з позитивного або нейтрального на негативне. У зв`язку із цим від громадян-орендодавців земель, які орендують ТОВ «АГРОФІРМА «ГАВАН» ПЛЮС» та ПП «ГАВАН» (засновником і керівником яких є ОСОБА_5 ), почали надходити заяви про дострокове розірвання договорів оренди землі.

Поширенням недостовірної інформації позивачу завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 1 грн.

За вказаних обставин позивач вважав, що поширена відносно нього вищенаведена інформація підлягає спростуванню в спосіб, який вона була поширена, та просив:

-визнати вказану інформацію недостовірною;

-зобов`язати ОСОБА_6 спростувати її шляхом публічного повідомлення в клубі с. Богданівка Каховського району перед мешканцями с. Богданівка Каховського району про визнання судом вказаної інформації недостовірною;

-стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 1 грн.

У відзиві (а.с. 58 – 61) та поясненнях, наданих відповідачем та його представниками в судовому засіданні, викладені наступні заперечення проти позову.

Факт поширення інформації, на визнанні недостовірності та спростуванні якої наполягає позивач, відповідачем не оспорююється.

Проте, інформація, яка міститься в фразах:

-«…Я не буду скрывать, я очень плохо отношусь к Мелконяну. Я считаю его негодяем. Я считаю его человеком, который развращает мою страну, развращает наших людей. Он пытается строить взаимоотношения, которые не свойственны нашему народу – это подлость, гадость, совращение…»;

-«…Мы платим больше чем Мелконян. Он только запугивает, обманом подпирает и люди отдают им…»;

-«…Чем легче Мелконяну – он обманет, а потом этого никогда не сделает…»;

-«…У вас проблема одна в селе – Мелконян. Он делает гадость на каждом шагу…»;

-«…Самое печальное для тех людей, которые Мелконяну продали, потому что все там делается так, что действительно люди останутся потом без земли и без дома, и вообще без ничего. Эти люди не знают, что в такую зависимость к нему попадают…»,

є особистою точкою зору ОСОБА_6 щодо особи позивача та відображає його особисте ставлення до діяльності ОСОБА_5 .

Інформація, яка міститься в фразах:

-«…Вот буквально был последний случай, когда он едет к врачам, те говорят, у кого какая болезнь. Платит деньги этому врачу, врач говорит человеку пайщику, что у него болезнь и ему нужно немедленно деньги. Ты продай землю – и у тебя есть деньги. Человек продает. Понимаете, да?

Была задолженность по алиментам. Он нашел первую жену – Мелконян, нашел судебного исполнителя, которые его запугали. Сказали, что сейчас тебя в тюрьму посадят за алименты, хотя это бред полнейший. Давление, потом угрозы были при мне и понимаете, цель была одна – любыми путями выдурить эту землю, по сути за бесценок…»,

є послідовним відтворенням повідомлень фізичних осіб, які зверталися до відповідача, як орендодавці, або як до депутата Херсонської обласної ради. Вказана інформація є достовірною та викладена з позиції особистого ставлення ОСОБА_6 до цих подій.

Враховуючи наведене відповідач просив відмовити в позові.

01 серпня 2019 року Каховським міськрайонним судом постановлено ухвалу про відмову в задоволення заяви представника відповідача про витребування доказів (а.с. 163 – 165):

-витребування у Каховського міськрайонного ВДВС інформації про те, чи перебуває в провадженні Каховського МРВ ДВС виконавче провадження № 29105472 за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Каховського міськрайонного суд від 17 березня 2010 року № 2-846, та про існування заборгованості за вказаним виконавчим листом станом на 2018 рік, її розміру та погашення боржником;

-витребування у відділу державної реєстрації Каховської міської ради інформації про правочин, на підставі якого зареєстровано право власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку, кадастровий номер: 6523583600:05:010:0005 та інформації про власника земельної ділянки до 18 жовтня 2018 року.

01 серпня 2019 року Каховським міськрайонним судом задоволено заяви сторін про виклик свідків (а.с. 166 – 168).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є керівником (директором) ПП «АГРОФІРМА «ГАВАН» та ТОВ «АГРОФІРМА «ГАВАН» ПЛЮС» (а.с. 19, 21, 22, 23), які здійснюють окремі види діяльності в галузі сільського господарства.

ОСОБА_6 є депутатом Херсонської обласної ради, що підтверджується даними з офіційного сайту вказаного органу місцевого самоврядування (а.с. 85).

28 жовтня 2018 року в денний час у будинку культури (клубі) Богданівської сільської ради в присутності мешканців села Богданівка ОСОБА_6 було поширено інформацію, яка містить оспорювані позивачем тези, зокрема:

-«…Я не буду скрывать, я очень плохо отношусь к Мелконяну. Я считаю его негодяем. Я считаю его человеком, который развращает мою страну, развращает наших людей. Он пытается строить взаимоотношения, которые не свойственны нашему народу – это подлость, гадость, совращение. И таких случаев я знаю очень много.

Вот буквально был последний случай, когда он едет к врачам, те говорят, у кого какая болезнь. Платит деньги этому врачу, врач говорит человеку пайщику, что у него болезнь и ему нужно немедленно деньги. Ты продай землю – и у тебя есть деньги. Человек продает. Понимаете, да?

Была задолженность по алиментам. Он нашел первую жену – Мелконян, нашел судебного исполнителя, которые его запугали. Сказали, что сейчас тебя в тюрьму посадят за алименты, хотя это бред полнейший. Давление, потом угрозы были при мне и понимаете, цель была одна – любыми путями выдурить эту землю, по сути за бесценок…»;

-«…Мы платим больше чем Мелконян. Он только запугивает, обманом подпирает и люди отдают им…»;

-«…Чем легче Мелконяну – он обманет, а потом этого никогда не сделает…»;

-«…У вас проблема одна в селе – Мелконян. Он делает гадость на каждом шагу…»;

-«…Самое печальное для тех людей, которые Мелконяну продали, потому что все там делается так, что действительно люди останутся потом без земли и без дома, и вообще без ничего. Эти люди не знают, что в такую зависимость к нему попадают…».

Указані обставини не оспорюються відповідачем та підтверджуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом (а.с. 206), показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та показами ОСОБА_6 , допитаного в якості свідка.

Як встановлено ч. 4 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема честь, гідність і ділова репутація.

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Як встановлено ч. 1 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації (ч. 2 ст. 299 ЦК України).

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 (далі – Постанова) роз`яснено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одної особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно із ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та Протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до Конвенції, ч. 2, ч. 3 ст. 34 Конституції України, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У п. 19 Постанови роз`яснено, що відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні ст. 10 Конвенції.

Згідно із ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд вважає, що фрази:

-«…Я не буду скрывать, я очень плохо отношусь к Мелконяну…»;

-«…Мы платим больше, чем Мелконян…»

не є недостворіною інформацією, є особистими судженнями, які не можна визнати образливим.

Оскільки в судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти відчуження громадянами ОСОБА_5 та члену його сім`ї земельних ділянок сільськогосподарського призначення, фраза:

- «…Самое печальное для тех людей, которые Мелконяну продали, потому что все там делается так, что действительно люди останутся потом без земли и без дома, и вообще без ничего. Эти люди не знают, что в такую зависимость к нему попадают…»

є оціночним судженням фактів та дій і вони не є відомостями, які можуть бути спростовані в порядку, передбаченому ст. 277 ЦК України.

Фрази:

-«... Я считаю его негодяем. Я считаю его человеком, который развращает мою страну, развращает наших людей. Он пытается строить взаимоотношения, которые не свойственны нашему народу – это подлость, гадость, совращение. И таких случаев я знаю очень много…»;

-«… Он только запугивает, обманом подпирает и люди отдают им…»;

-«…Чем легче Мелконяну – он обманет, а потом этого никогда не сделает…»;

-«…У вас проблема одна в селе – Мелконян. Он делает гадость на каждом шагу…»

– суб`єктивна думка ОСОБА_6 , висловлена у формі образи, що принижує честь, гідність позивача, завдає шкоди його діловій репутації.

Проте указана інформація не являється недостовірною у розумінні ст. 277 ЦК України.

Інформація, викладена в фразах:

-«…Вот буквально был последний случай, когда он едет к врачам, те говорят, у кого какая болезнь. Платит деньги этому врачу, врач говорит человеку пайщику, что у него болезнь и ему нужно немедленно деньги. Ты продай землю – и у тебя есть деньги. Человек продает…»;

-«Была задолженность по алиментам. Он нашел первую жену – Мелконян, нашел судебного исполнителя, которые его запугали. Сказали, что сейчас тебя в тюрьму посадят за алименты, хотя это бред полнейший. Давление, потом угрозы были при мне и понимаете, цель была одна – любыми путями выдурить эту землю, по сути за бесценок…»

не є оціночним судженням, має стверджувальний характер, а тому може бути перевірена, підтверджена або спростована.

На підтвердження достовірності інформації в цій частині відповідачем надано наступні докази.

В детальній інформації про юридичну особу ПП «АГРОФІРМА «ГАВАН» (а.с. 81 – 84), зазначено, що до осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, належить ОСОБА_11 – підписант.

Згідно з відеозаписом (а.с. 62) ОСОБА_11 повідомляє, що з особами, які опинилися в складних життєвих обставинах, ПП «Агрофірма «ГАВАН» укладає договори міни земельних ділянок з доплатою.

Указаний відеозапис не підтверджує факти заволодіння позивачем земельними ділянками шляхом обману їх власників, тиску на них, застосування насильства тощо.

Відповідно до показів, наданих в судовому засіданні допитаним в якості свідка відповідачем ОСОБА_6 , власник земельної ділянки ОСОБА_12 захворів на тяжку хворобу, від якої лікувався стаціонарно. Коли він був виписаний з лікарні виявилося, що його земля перебуває у власності ОСОБА_5 . Проте землю він не продавав, будь-яких договорів не підписував.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що рік тому захворів на тяжку хворобу та перебував на стаціонарному лікуванні Херсонському протитуберкульозному диспансері. Не маючи коштів на лікування, свідок хотів одержати орендну плату за свій земельний пай, тому зателефонував на підприємство ОСОБА_5 , де йому повідомили, що земля продана. Сільська рада цю інформацію підтвердила.

Документів про те, що ОСОБА_13 є власником землі свідок не бачив, договорів купівлі-продажу своєї землі ні з ким не укладав. До правоохоронних органів або до суду з приводу незаконності позбавлення права власності на землю свідок не звертався.

В кінці листопада 2018 року свідок познайомився з ОСОБА_6 , до якого звернувся за допомогою.

Тобто, на момент поширення щодо ОСОБА_5 оспроюваної інформації відповідачем, останній зі свідком ОСОБА_14 знайомим не був.

Будь-яких інших доказів перебування у власності ОСОБА_14 земельної ділянкою або земельною часткою (паєм), заволодіння позивачем цією землею, незаконність способу такого заволодіння, суду не надано.

Відповідно до відомостей про земельну ділянку (а.с. 66 – 67), земельна ділянка, кадастровий номер: 6523586000:07:005:0011, площею 6,47 га належить на праві приватної власності з 12 листопада 2014 року ОСОБА_5 (а.с. 66 – 67). Попереднім власником указаної земельної ділянки був ОСОБА_15 , що підтверджується витягами та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 68, 69, 127 – 128).

Згідно із свідоцтвом про смерть (а.с. 65), ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час допиту в якості свідка відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в 2012 – 2013 роках пайовик ОСОБА_15 йому розповів, що він тяжко хворий, а ОСОБА_5 , дізнавшись від лікарів діагноз, повідомив йому, що грошей від продажу землі вистачить на лікування. Відповідач його відмовляв, проте земельна ділянка ОСОБА_15 була відчужена ОСОБА_5 В 2015 році ОСОБА_15 помер, його сім`я на даний час перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Як показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , в оренді підприємства ОСОБА_6 – ФГ «Акант» перебувала земельна ділянка пайовика ОСОБА_15 . Одного дня ОСОБА_15 приїхав до відповідача в офіс та розповів, що ОСОБА_5 повідомив йому, що знає від лікарів про онкологічне захворювання ОСОБА_15 , та що грошей від продажу землі вистачить на лікування.

Відповідно до показів, наданих в судовому засіданні свідком ОСОБА_17 , ОСОБА_15 був його сусідом та другом. Декілька років тому ОСОБА_15 захворів на онкологічне захворювання. ОСОБА_5 вмовляв його продати землю та обіцяв таку суму, що вистачить на лікування. ОСОБА_15 казав, що позивач дізнався про хворобу від лікарів.

Показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 є показаннями з чужих слів. Можливість допитати особу, яка надала первинне повідомлення, відсутня. У зв`язку із чим та за відсутності інших доказів факту психологічних маніпуляцій ОСОБА_5 відносно людини, що опинилася в складних життєвих обставинах, направлених на заволодіння майном останньої, вказані показання, відповідно до ч. 2 ст. 90 ЦПК України, не може бути допустимими доказами.

Як зазначено у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 70 ) земельна ділянка, кадастровий номер: 6523583600:05:010:0005, площею 5,5148 га, з 18 жовтня 2018 року належить на праві приватної власності ОСОБА_7 . Попереднім власником вказаної земельної ділянки був ОСОБА_18 , що підтверджується відомостями про земельну ділянку та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 71, 126).

В провадженні Каховського міськрайонного суду перебували кримінальні провадження, цивільні справи та справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_18 , зокрема справи № 658/1178/18 та № 658/3632/18.

Згідно з постановою судді Каховського міськрайонного суду від 10 травня 2018 року провадження в справі № 658/1178/18 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП, закрите.

Відповідно до постанови судді Каховського міськрайонного суду від 04 жовтня 2018 року в справі № 658/3632/18, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП, повернутий до Каховського ВДВС для належного оформлення (а.с. 79 – 80).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка відповідач ОСОБА_6 показав, що до нього звертався ОСОБА_18 з проханням про допомогу. На зустрічах останній був дуже наляканий та повідомляв, що ОСОБА_5 тисне на нього, вимагає продати земельну ділянку. ОСОБА_19 повідомив, що має аліментні зобов`язання перед своєю колишньою дружиною, через невиконання яких допустив велику заборгованість. Позивач дізнався про вказану ситуацію, зателефонував ОСОБА_20 та сказав, що якщо він не сплатить аліменти – його помістять до в`язниці. ОСОБА_6 телефону розмову між ОСОБА_5 та ОСОБА_21 , під час якої позивач погрожував вбити і ОСОБА_22 , і відповідача, вимагав негайно переоформити землю. Через деякий час відповідач дізнався, що ОСОБА_19 продав землю та сплатив заборгованість за аліментами.

Згідно з показами, наданим в судовому засіданні свідком ОСОБА_16 , рік тому вона їздила разом із ОСОБА_6 до м. Нова Каховка на зустріч з ОСОБА_21 , який потребував допомоги. Останній був в розпачі, казав, що ОСОБА_5 тисне на нього з приводу продажу земельної ділянки, обіцяє допомоги у вирішенні проблеми з аліментами, погрожував в`язницею.

Через деякий час вона разом із відповідачем знову зустрілися ОСОБА_21 Останній був наляканий, сказав, що позивач дізнався про зустріч з відповідачем та погрожував. При ній ОСОБА_20 зателефонували та з телефону було чутно погрози вбивством в бік останнього та в бік ОСОБА_6 . Пізніше вона дізналася, що ОСОБА_19 землю продав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що працював охоронником ОСОБА_6 . Одного разу в відповідача була зустріч з молодим чоловіком (як пізніше дізнався – ОСОБА_21 ) в м. Нова Каховка. При цьому свідок чув як цей хлопець негативно відгукувався про ОСОБА_5 та повідомляв, що позивач хоче купити його землю за безцінь. Наступного дня також в ОСОБА_6 з ОСОБА_21 відбулася зустріч. Останній був дуже наляканий та повідомив, що ОСОБА_5 дізнався про його великий борг перед дружиною та про його зустріч з відповідачем.

Через деякий час свідок випадково зустрівся з ОСОБА_21 та дізнався від нього, що позивач приніс документ про погашення заборгованості перед дружиною, але решту грошей за землю не віддав.

Під час розгляду справи відповідач, його представники не заявляли клопотання про виклик і допит ОСОБА_22 (особу, яка надала первинне повідомлення) в якості свідка. Доказів того, що ОСОБА_5 в будь-який спосіб впливав на державного виконавця, на виконанні в якого перебувало виконавче провадження відносно ОСОБА_22 , або на суддів, які розглядали відповідні справи про адміністративні правопорушення, суду не надано. За відсутності таких доказів та можливості допитати ОСОБА_22 , вищенаведені показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_16 , згідно з ч. 2 ст. 90 ЦПК України, є недопустимими доказами.

Самі по собі факти відчуження ОСОБА_21 ОСОБА_7 земельної ділянки, перебування відносно нього в провадженні суду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та відкриття відносно нього виконавчого провадження з примусового стягнення аліментів, не підтверджують достовірність поширеної ОСОБА_6 інформації.

Відповідач є публічною особою і дані його висловлювання сприймаються широким колом осіб як достовірні фактичні дані, вони не є критикою чи оціночними судженнями, підривають репутацію й авторитет позивача перед громадськістю.

За вказаних обставин поширена ОСОБА_6 у вищенаведеній частині інформація підлягає визнанню недостовірною, проте вимоги про її спростування задоволенню не підлягають.

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач просив суд зобов`язати спростувати відповідача оспорювану інформацію шляхом публічного повідомлення у клубі с. Богданівка, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , перед мешканцями с. Богданівка про визнання судом вказаної інформації недостовірною.

Відповідно до п. 25 Постанови, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Доказів того, що відповідач має можливість ініціювати та організувати збори мешканців громади с. Богданівка (зокрема осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію) та має право користування сільським клубом (Будинком культури) вказаного села суду не надано.

За вказаних обставин підстави для спростування недостовірної інформації в обраний ОСОБА_5 спосіб відсутні.

Як встановлено ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Суд вважає, що поширенням відповідачем негативної інформації завдано ОСОБА_5 моральної шкоди, яка полягає в приниженні його честі, гідності а ділової репутації.

Враховуючи матеріальний еквівалент моральної шкоди, вимоги про стягнення якого заявлені, часткове задоволення судом позовних вимог про визнання інформації недостовірною буде достатньою компенсацією моральних втрат позивача.

Як встановлено ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна, правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2 – 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

При зверненні до суду із вказаним позовом позивачем сплачений судовий збір в сумі 3 171,60 грн. (а.с. 1).

Відповідно до акту виконаних робіт (а.с. 198 – 200), квитанції (а.с. 197) відповідачем понесені витрати на правничу допомогу адвоката Стукан Ю.О . в сумі 15 022,80 грн.

Згідно з актом виконаних робіт (а.с. 202 – 203), квитанції (а.с. 201) відповідачем понесені витрати на правничу допомогу адвоката Краснової І.В. в сумі 20 854 грн.

Враховуючи, що представники відповідача висловили та підтримували в судовому засіданні єдину позицію, суд вважає, що участь в даній справі двох адвокатів не була необхідною. За вказаних обставин розмір компенсації витрат на правничу допомогу повинен бути визначений з середньої арифметичної суми цих витрат – 17 938,40 грн. (15 022,80 грн. + 20 854 грн.)/2).

Враховуючи, що з трьох позовних вимог, заявлених позивачем, частково задоволена одна (немайнова), має бути присуджена компенсація судових витрат:

-позивачу – витрат на сплату судового збору в сумі 352,40 грн. (704,80 грн./2);

-відповідачу – витрат на правничу допомогу в сумі 13 453,80 грн. (17 938,40 грн./4* 3).

Керуючись ст.ст. 3 – 10, 13, 18, 76 – 82, 263 – 265, 268 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_5 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_6 (адреса реєстраційного обліку місця проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), в частині вимог про визнання інформації недостовірною задовольнити частково.

Визнати недостовірною, поширену ОСОБА_6 28 жовтня 2018 року приблизно о 13.00 год. в приміщенні клубу с. Богданівка Каховського району Херсонської області (розташованого за адресою: с. Богданівка Каховського району Херсонської області, вул. Паркова, 3) серед мешканців села щодо ОСОБА_5 , інформацію: «…Вот буквально случай, когда он едет к врачам, те говорят у кого какая болезнь. Платит деньги этому врачу, врач говорит человеку-пайщику, что у него болезнь и ему нужно немедленно деньги. Ты продай землю и у тебя есть деньги. Человек продает...», «…Была задолежнность по алиментам. Он нашел его первую жену, ОСОБА_24 судебного исполнителя, которые запугали его. Сказали, что сейчас тебя в тюрьму посадят за алименты. Давление, потом угрозы были при мне...».

В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , в частині вимог про спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 352,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 13 453,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Марків