Ухвала суду № 86977220, 16.01.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

16.01.2020 Справа №607/25234/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Вийванко О.М.

за участю секретаря с/з Стрілкової М.С.

представника позивача ОСОБА_1 Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.12.2018 року відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи тим, що договір банківського рахунку з ПАТ «Приватбанк» укладався ОСОБА_2 як фізичною особою-підприємцем. Оскільки спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору 25.02.2016 року, ФОП ОСОБА_2 втратив статус суб`єкта підприємницької діяльності 14.06.2018 року, а позов поданий банком до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 13.09.2018 року, відтак спір належить до юрисдикції господарського суду. Така правова позиція висловлена і Великою палатою Верховного суду у п. 29 Постанови ВП ВС від 04 вересня 2019 року у справі №640/16902/18 (провадження №14-358цс19). А тому на підставі наведеного просить закрити провадження у справі.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання про закриття провадження у справі і вважає, що справу можна розглядати.

Перевіривши та оглянувши матеріали справи, суд вважає, що слід закрити провадження у справі.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною першою статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього кодексу, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями. Винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, визначені у статті 20 цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З огляду на приписи частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4 і 45 цього кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (пункт 4.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18).

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу (далі - ГК) України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.

Зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням (частина перша статті 173 ГК України).

Я вбачається з матеріалів справи, наданий відповідачу як фізичній-особі підприємцю кредит не є споживчим, а кредитний договір спрямований на забезпечення платежів, які пов`язані з підприємницькою діяльністю відповідача, що не спростовано позивачем.

14 червня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знятий з обліку як фізична – особа – підприємець, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (див. пункт 4.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18).

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися, суд вважає, що в даному випадку між сторонами виникли господарські відносини, що в свою чергу виключає розгляд справи у порядку цивільного судочинства.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 640/16902/18).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд вважає, що слід закрити провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору відноситься до компетенції господарського суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. 255, 259, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Ухвала суду складена та підписана 16 січня 2020 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко