Ухвала суду № 86977203, 16.01.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

16.01.2020 Справа №607/675/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року

Справа № 607/675/20

Провадження № 1кс/607/380/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при секретарі судового засідання Бойко І.І., за участю прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Жука І.О., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Павлюка В.А., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жуком І.О. про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою щодо підозрюваної:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Українки, уродженки с. Новооленівка Запорізького району Запорізької області, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , раніше не судимої

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Павлюк В.А., за погодженням з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жуком І.О., в рамках кримінального провадження №42019211180000081 від 19.09.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.199, ч.3 ст.358 КК України, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у невстановлений слідством період часу, в ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на зберігання, пересилання з метою збуту та збуті незаконно одержаних голографічних захисних елементів. Переслідуючи мету збагачення шляхом зберігання, пересилання з метою збуту та збуті незаконно одержаних голографічних захисних елементів ОСОБА_1 вступила в злочинну змову із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, у невстановлений слідством період часу та спосіб, ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зберігала у невстановленому слідством місці голографічні захисні елементи.

В подальшому, ОСОБА_1 здійснюючи свою злочину діяльність, керуючись корисливим мотивом, з метою отримання прибутку, отримавши від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інформацію про замовника, використовуючи послуги ТОВ «Нова пошта» відправила на прохання ОСОБА_2 підроблене посвідчення водія із серійним номером ВОВ НОМЕР_1 на якому міститься захисна плівка з голографічним зображенням малого Державного герба України на адресу отримувача ОСОБА_4 у м. Тернопіль, за що отримала частину грошей в сумі 2000 гривень. У вказаний спосіб ОСОБА_1 збула незаконно одержані голографічні захисні елементи, що містяться на захисній плівці.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у зберіганні, пересиланні з метою збуту та збуті незаконно одержаних голографічних захисних елементів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.199 КК України.

Крім цього, у ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на підробку посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі посвідчення та збут такого посвідчення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, в період з 11.10.2019 по 15.10.2019 ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 у невстановленому слідством місці та спосіб, підробили посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 шляхом внесення неправдивих відомостей щодо наявності категорій «С С1 С1Е СЕ», що дають право керувати іншими видами транспортних засобів. В подальшому здійснили його друк не на держаному спеціалізованому підприємстві, що повинно здійснювати його випуск та покрили бланк вищевказаного посвідчення водія незаконно одержаною захисною плівкою з голографічним зображенням малого державного герба України.

Надалі, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за допомогою ТОВ «Нова Пошта» збули вищевказане підроблене посвідчення водія із серійним номером ВОВ НОМЕР_1 ОСОБА_4 за гроші в загальній сумі 4500 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у підроблені посвідчення водія, яке видається установою, яка має право видавати такі посвідчення та збут такого посвідчення, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України.

15 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 199, ч.3 ст.358 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності.

З врахуванням наведеного, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України, існування ризиків, встановлених ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні ОСОБА_1 роз`яснено право мати захисника шляхом залучення його самостійно або судом, у випадках встановлених Законом. Однак, остання не виявила бажання мати захисника, про що подала письмову заяву.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просить його задовольнити. Вважає, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні нею злочинів, передбачених ч.2 ст.199, ч.3 ст.358 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_1 .

Підозрювана ОСОБА_1 заперечила щодо клопотання слідчого та просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначила, що прокурором не доведені зазначені у клопотанні ризики, а також необґрунтовано неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

З врахуванням наведеного, наявністю на її утриманні п`яти неповнолітніх дітей, наявність постійного місця проживання по АДРЕСА_2 , просила застосувати щодо неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст. 194 КПК України).

На думку слідчого судді ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.199, ч.3 ст.358 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих їй злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме:

- протоколом за результатами спостереження за ОСОБА_2 ;

- протоколом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера ОСОБА_2 ;

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 18.10.2019.

- висновком експерта №1.1-461/19 від 31.10.2019.

- іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 199, ч. 3 ст. 358 КК України не є вочевидь необґрунтованою.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрюваний може: переховуватися від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків на які посилався прокурор у клопотанні застосування запобіжного заходу та позицію захисту щодо їх недоведеності суд приходить до наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від від пяти до десяти років з конфіскацією майна.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_1 ніде не працює, офіційних доходів не отримує, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків, суд вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела, що існує ризик того, що підозрювана ОСОБА_1 зможе переховуватись від суду.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні є те, що на даний час триває досудове розслідування, не встановлено всіх осіб причетних до злочину та обставин його вчинення.

Окрім того, існує ризик, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки встановлено, що остання не має постійного місця роботи, не працює, на утриманні має п`ять неповнолітніх дітей.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого злочину, особу підозрюваної, стан її здоров`я, репутацію та міцність соціальних зв`язків, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання її виною у вчиненні злочину, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст. 177 КПК України.

Таким чином, прихожу до висновку про доцільність обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки наявність декількох ризиків у сукупності, унеможливлює застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу, тому що жоден із таких, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

У зв`язку із наведеним, клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Павлюка В.А., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жук І.О. про застосування запобіжного заходу слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відтак, у клопотанні підозрюваного про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту із визначенням адреси- АДРЕСА_2 слід відмовити, з підстав наведених вище.

Крім того, судом не встановлено та ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів на підтвердження факту її постійного місця проживання по АДРЕСА_2 , яке відмінне від місця реєстрації, відомостей про власника даного житла та стосунки із підозрюваним.

Більше того, в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що дане житло вона орендує, а місце її реєстрації не бажає визначати для домашнього арешту.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В силу вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка ніде не працює, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, її вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення застави відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон, утриматись від спілкування із свідками у справі.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку не виконання покладених обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання підозрюваної про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовити.

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Павлюка В.А., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у сумі 105 100 ( сто п`ять тисяч сто) грн. (50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): НОМЕР_3 ; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №42019211180000081 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 січня 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон, утриматись від спілкування із свідками у справі.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку не виконання покладених обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Павлюк В.А.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 15 березня 2020 року.

Копію ухвали вручити ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя

Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області І.М. Черніцька