Ухвала суду № 86976737, 16.01.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6574/18

Номер провадження 2-п/404/38/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі :

головуючого судді – Павелко І.Л.

за участі секретаря – Пиипенко Є.І..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву представника ОСОБА_1 адвоката Шепеленко Анастасії Олександрівни про перегляд заочного рішення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Шепеленко А.О. звернулась до суду з заявою, в якій просить поновити строк на оскарження, скасувати заочне рішення винесене Кіровським районним судом м. Кіровограда від року, відповідно до якого з неї стягнута заборгованість за договором позики у розмірі 2 698,86 грн. - тіло кредиту; 114 048,49 грн. - процентів за користуванням кредитом та 1 762 грн. судового збору на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Заяву обґрунтовує тим, що відповідач по справі ОСОБА_1 належним чином про розгляд справи не була повідомлена, а про наявність судового рішення довідалась випадково в жовтні 2019 року із реєстру боржників. Копію заочного рішення представник заявника отримала 30.10.2019 року.

З матеріалів справи (а.с. 56) вбачається, що 25.01.2019 на адресу ОСОБА_1 Кіровським районним судом міста Кіровограда направлено судове рішення від 24 січня 2019 року у справі № 404/2847/18 поштовим відправленням № 2500665678172.

Зазначене поштове відправлення 14.03.2019 року повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки відмітка у поштовому відправленні «повернуто за закінченням термінів зберігання» не визначена, як належний доказ вручення судового рішення (ч.6 ст. 272 ЦПК України), то в матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачеві ОСОБА_1 заочного рішення суду від 24 січня 2019 року у справі № 404/6574/18 в установленому ст. 272 ЦПК України порядку.

Крім того, вказує на те, що не погоджується з позовними вимогами по суті, оскільки у заяві ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначено, що відповідачка згодна з тим, що позовна заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку AT КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У заяві позичальника від 09.04.2013 року процентна ставка не зазначена.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 09.04.2013 року, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна. 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку. а також те. то вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ- повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у справі 342/180/17, Постанова від 03.07.2019 року в даному випадку, також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої-договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим AT КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (09.04.2013 року ) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (26.09. 2019 року), тобто кредиіор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Представник ОСОБА_1 вважає, що надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником.

А тому, вважає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо укладення між сторонами кредитного договору та одержання відповідачем грошових коштів (кредиту) на певний строк зі сплатою процентів на зазначених у позовній заяві умовах.

Представник позивача до суду не зявився, повідомлений належними чином.

Представник ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи щодо скасування заочного рішення у її відсутність, вимоги заяви про скасування заочного рішення підтримала.

Судом встановлено, що заочним рішенням від 24 січня 2019 року винесеним Кіровським районним судом м. Кіровограда з ОСОБА_1 стягнуто кредитну заборгованість у розмірі у розмірі 2 698,86 грн. - тіло кредиту; 114 048,49 грн. - нараховано процентів за користуванням кредитом та 1 762 грн. судового збору на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Згідно заяви представника Рязанцевої Р.М. від 01.11.2019 року вказану копію рішення адвокат отримала 30.10.2019 року (а.с.61), а тому суд поновлює пропущені строки звернення до суду, визнавши поважність їх попуску.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини відсутності, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Згідно із ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи, що відповідач належним чином не був повідомлений, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву представника ОСОБА_1 про скасування заочного рішення, суд вважає, що вказану цивільну справу вирішено у відсутності відповідачки, яка належним чином не була повідомлена та не враховані обставини, умови укладеної угоди, на які вона посилається як на суттєві обставини, які не були досліджені в судовому засіданні, а тому заочне рішення суду від 24 січня 2019 року необхідно скасувати.

Враховуючи, що справа є малозначною, сума позову становить 116 747,35 гривень, вважаю за необхідне розгляд справи поводити за правилами спрощеного провадження.

Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 адвокату Шепеленко Анастасії Олександрівні строк на оскарження.

Заяву представника представника ОСОБА_1 адвоката Шепеленко Анастасії Олександрівни про перегляд заочного рішення, винесеного Кіровським районним судом м. Кіровограда від 24 січня 2019 року -задовольнити.

Скасувати заочне рішення винесене Кіровським районним судом м. Кіровограда від 24 січня 2019 року, відповідно до якого з ОСОБА_1 стягнуто 2 698,86 грн. - тіло кредиту; 114 048,49 грн. - нараховано процентів за користуванням кредитом та 1 762 грн. судового збору на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», призначивши до розгляду за правилами спрощеного провадження у приміщенні Кіровського районного суду м. Кіровограда (м. Кропивницький, вул. Габдрахманова, 7, зал.№20) на 25.02.2020 року о 09-00 год.

Відправити відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію ухвали направити сторонам по справі. Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1109/.

Ухвала може бути оскаржена у зв`язку з порушенням правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда І. Л. Павелко