Ухвала суду № 86976091, 17.01.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/732/20

Провадження № 1-кс/344/355/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., за участю секретаря Кондратів Х.І., прокурора Цап В.Д., слідчого Грегулецького Р.В., захисника Крамаренко К.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в межах кримінального провадження № 12019090010003927 від 21.11.2019 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначив, що Відділом слідчого управління ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12019090010003927 від 21.11.2019 за підозрою ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.11.2019 в період часу з 08 год. 30 хв. по 12 год. 30 хв., ОСОБА_2 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шляхом підбору ключа до вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , проникли в середину, звідки таємно викрали майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , чим спричинили останньому майнову шкоду на загальну суму 12741 гривень.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, уродженець м. Одеса, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_3 , не одружений, приватний підприємець, з середньою спеціальною освітою, раніше судимий : 26.12.2001 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 289, ст. 69 КК України, до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений із іспитовим строком на 3 роки. 22.11.2014 суворовським районним судом м. Одеси за ч. 3 ст. 289, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України, до 11 років позбавлення волі із конфіскацією майна; 13.09.2013 Жовтневим районним судом м. Харків за ч.1 ст. 393 КК України, до 3 років позбавлення волі; 31.07.2018 обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, скеровано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

21 листопада 2019 року ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та 22 листопада 2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У подальшому, 23 листопада 2019 року Івано-Франківським міським судом до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 115 260 гривень з покладенням відповідних обов`язків на строк 60 днів, до 20.01.2020 включно.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Абзацом 175 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено термін «обґрунтована підозра», який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме : даними, які містяться у протоколах прийняття заяв про вчинені кримінальні правопорушення від 21.11.2019, протоколах огляду місць події від 21.11.2019, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_5 від 21.11.2019, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_6 від 21.11.2019, протоколах допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 21.11.2019, протоколі огляду відеозапису від 21.11.2019, протоколі огляду речей від 21.11.2019, протоколі пред`явлення речей для впізнання від 21.11.2019, протоколі затримання ОСОБА_1 , від 21.11.2019 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Однак, у встановлений 2-х місячний термін досудове розслідування не завершено, оскільки необхідно провести наступні слідчі та процесуальні дії: завершити судово-товарознавчі, судово-дактилоскопічні та судово-трасологічні експертизи, які знаходяться на виконанні у судових експертів Івано-Франківського НДЕКЦ при МВС України, встановити всі фактичні обставини вчинення злочинів та інших осіб, причетних до їх вчинення, провести додатковий допит підозрюваних, за необхідності визначитися з доцільністю проведення одночасних допитів, оголосити остаточну підозру ОСОБА_1 , з урахуванням отриманих експертних висновків, виконати вимоги ст. 290 КПК України та скласти обвинувальний акт.

Обставини, що перешкоджали здійсненню вищезазначених процесуальних дій раніше, це значна завантаженість експертних установ, які не змогли своєчасно завершити судові експертизи, значна кількість попередньо проведених першочергових невідкладних слідчих та процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження, спрямованих на отримання доказів злочинної діяльності, їх аналізі та оцінці.

Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції ч. 3 ст. 185 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 не має постійного місця проживання на території

м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, тому може виїхати за межі м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області, або території України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу;

- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни їх показань, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнає та йому достеменно відоме місце їх проживання;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має відомостей про джерело доходу підозрюваного ОСОБА_1 , останній підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, неодноразово судимий за корисливі злочини, а тому з метою отримання засобів для існування може продовжити свою злочинну діяльність.

Вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб.

Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти ОСОБА_9 зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Враховуючи вищенаведені ризики, репутацію підозрюваного, наявність судимостей за систематичне вчинення злочинів вважаю, що обрання більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_1 буде недостатнім, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою підозрюваного на строк проведення досудового розслідування та визначити розмір застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити, продовжити підозрюваному строк запобіжного заходу на строк 60 днів.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення даного клопотання заперечила, зазначивши, що підозра необгрунтована, ризики не доведені, просила врахувати, що клопотання подане з порушенням строків, визначених ст.199 КПК України та відмовити в задоволенні клопотання. Однак, якщо слідчий суддя прийде до переконання про продовження строку тримання під вартою, зменшити визначений розмір застави, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, та у нього на утриманні знаходиться матір.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановлено наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

21 листопада 2019 року ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та 22 листопада 2019 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами прийняття заяв про вчинені кримінальні правопорушення, протоколами огляду місць події, протоколами допиту потерпілого ОСОБА_10 , протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколом огляду відеозапису, протоколом огляду речей, протоколом пред`явлення речей для впізнання, протоколом затримання особи та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності його вини, що не стосується питань даного судового розгляду.

23 листопада 2019 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід – тримання під вартою із визначення застави у розмірі 115260 грн. на строк до 20.01.2020, включно.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п. 1 – переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення тяжких та особливо злочинів у виді позбавлення волі; п. 3 – незаконно впливати на свідків, експерта, інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, п.5 - вчинити інше кримінальне правопорушення.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність об`єктивних обставин, які, в свою чергу, перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаних кримінальних правопорушень, характеризуючі дані щодо особи підозрюваного, який має постійне місце проживання, та раніше притягався до кримінальної відповідальності.

Таким чином, приходжу до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, тому продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

Посилання захисника про те, що клопотання подане з порушенням строку, визначеного ст.199 КПК України, не може бути прийнято до уваги, оскільки клопотання подане за 5 днів до закінчення строку дії ухвали.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини їх вчинення та не вбачаю підстав для зменшення розміру застави визначеного ухвалою слідчого судді від 23.11.2019 року.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини та враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під ватрою закінчується 20.01.2020 року, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування- до 16 березня 2020 року, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - в сумі 126120 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176 -178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на шістдесят днів - до 16 березня 2020 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 126120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 16 березня 2020 року обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Татарінова О.А.