Ухвала суду № 86975328, 17.01.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 202/7100/18

Провадження № 1-кп/185/240/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

суддів Головіна В.О., Бондаренко В.М.,

секретаря Шемет Ю.І.

розглядаючи в судовому засіданні в приміщенні суду в м.Павлоград Дніпропетровської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369, ч.3 ст.357, ч.4 ст.358, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369 КК України,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311 КК України,

за участю:

прокурора – Мазітова Т.Г.,

захисників обвинувачених – Кушніра В.В., Кобринчук О.М., Палька О.М., Мелешка І.В., Залізко С.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И Л А :

Під час проведення судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів у зв`язку з тим, що строк тримання його під вартою спливає 23 січня 2020 року, судовий розгляд лише розпочато, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати: ОСОБА_3 обвинувачуються у скоєнні злочинів, що відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років, під загрозою можливого покарання обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, після відкриття усіх зібраних доказів, анкетних даних свідків, експертів, спеціалістів (їх місця проживання) існує висока вірогідність спроби обвинуваченого вплинути на свідків, які ще судом не допитані; обвинувачений ОСОБА_3 схильний до продовження злочинної діяльності, безробітний, не має постійного джерела доходу, має батьків, проте тривалий час з ними не спілкується. Інший більш м`який запобіжний захід обвинуваченому, на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечує проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявив усне клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Захисники та обвинувачені, кожний окремо, заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 січня 2020 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується, однак, завершити кримінальне провадження неможливо, за кримінальним провадженням проведено підготовче судове засідання, розпочато судовий розгляд.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як тримання під вартою та домашній арешт.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На виконання вказаних вимог Закону колегією суддів встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 інкриміновані злочини, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, злочинів середньої тяжкості, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено у вигляді позбавлення волі більше 10 років з конфіскацією майна. Тому у суду є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання останнього винуватим у інкримінованих злочинах, ОСОБА_3 може переховуватися від суду. Після відкриття сторонами доказів, зокрема анкетних даних свідків, спеціалістів, експертів, враховуючи, що судовий розгляд за кримінальним провадженням лише розпочато, існує велика ймовірності впливу та чинення тиску з боку обвинувачених на свідків, які ще судом не були допитані. Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення на даний час не втратив своєї актуальності.

Тяжкість злочинів не є єдиною підставою продовження строку обраного запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, на даний час відсутні докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні та продовженні запобіжного заходу на даний час втратили свою актуальність.

Тому, на думку колегії суддів, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовження обвинуваченому ОСОБА_3 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 331 КПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів - задовольнити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну обраного йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 березня 2020 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Строк дії ухвали - до 16 березня 2020 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 , захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді В.О. Головін

В.М. Бондаренко