Ухвала суду № 86973388, 17.01.2020, Новоодеський районний суд Миколаївської області

17.01.2020

Справа № 490/8323/19

Номер провадження 2-з/482/2/2020

У Х В А Л А

про забезпечення позову

17 січня 2020року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Баранкевич В.О., за участю секретаря Шведової Я.О., розглянувши заяву представника позивачів - адвоката Мірошніченка Андрія Олександровича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія, державного реєстратора Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уварова Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі Позивач 1) та ОСОБА_2 (далі Позивач 2) звернулися до суду із позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія (далі Відповідач 1), державного реєстратора Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уварова Сергія Васильовича (далі Відповідач 2) про скасування рішення державного реєстратора.

Провадження у справі відкрито ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 18.11.2019року.

Представником позивачів подано до суду заяву про забезпечення позову в якій він просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивачів вказує, що предметом поданого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позову є державна реєстрація права власності квартири АДРЕСА_2 за ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», що на думку позивачів була проведена з порушенням чинного законодавства України і внаслідок цієї реєстрації змінився власник вказаної квартири.

Представник позивачів вказує, що на їх державний реєстратор не мав законодавчо визначеного права проводити реєстраційні дії з приводу реєстрації права власності на квартиру за ТОВ Фінансова компанія «Довіра та гарантія», так як:

1)ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» жодним чином не повідомила Позивачів про те, що вони є новими кредиторами по відношенню до Позивача 1;

2)при здійсненні державної реєстрації права власності не було проведено оцінки предмета іпотеки, як то передбачено ч. 5 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;

3)у інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказані дві вимоги від 29.08.2018 р. та два рекомендованих повідомлення про вручення від 05.09.2018 р., які ні Позивачі, ні Поручитель не отримував, про надходження таких листів на адресу Позивачів ніхто не повідомляв та не відмовлявся від їх отримання.

У разі задоволення позову квартира має повернутися у власність позивача.

Представник позивачів зазначає, що їм стало відомо, що нинішній власник даного житла - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», намагається продати квартиру АДРЕСА_2 , про що розмістив оголошення на інтернет сайті "ОЛХ".

Такі дії з боку Відповідача 1 у разі позитивного вирішення спору можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, адже здійснивши продаж квартири, що в теперішній час активними діями намагається вчинити Відповідач 1, власник житла зміниться, чим потенційно будуть порушені й права нового власника, адже в підсумку вилучати вказану квартиру доведеться у іншого набувача.

Дослідивши заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами, суд приходить до висновку, що заява представника позивачів про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позову у цивільні справі № 490/8323/19 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія, державного реєстратора Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уварова Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора є є державна реєстрація права власності квартири АДРЕСА_2 за ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», що на думку позивачів була проведена з порушенням чинного законодавства України, внаслідок чого змінився власник вказаної квартири.

Так представник позивачів позивач посилається на те, що державний реєстратор не мав законодавчо визначеного права проводити реєстраційні дії з приводу реєстрації права власності на квартиру за ТОВ Фінансова компанія «Довіра та гарантія», так як:

1)ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» жодним чином не повідомила Позивачів про те, що вони є новими кредиторами по відношенню до Позивача 1;

2)при здійсненні державної реєстрації права власності не було проведено оцінки предмета іпотеки, як то передбачено ч. 5 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;

3)у інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказані дві вимоги від 29.08.2018 р. та два рекомендованих повідомлення про вручення від 05.09.2018 р., які ні Позивачі, ні Поручитель не отримував, про надходження таких листів на адресу Позивачів ніхто не повідомляв та не відмовлявся від їх отримання.

У разі задоволення позову квартира має повернутися у власність позивача.

Представник позивачів зазначає, що їм стало відомо, що нинішній власник даного житла - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», намагається продати квартиру АДРЕСА_2 , про що розмістив оголошення на інтернет сайті ОЛХ», що підтверджується скріншотом із інтернет майданчика оголошень https://www.olx.ua/

Такі дії з боку Відповідача 1 у разі позитивного вирішення спору можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду

Захищаючи своє право власності, позивачі звернулися до суду із вищевказаним позовом та заявою про його забезпечення.

Видом забезпечення позову представник позивача позивачів обрав накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З`ясувавши обсяг позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оцінивши спосіб і обсяг забезпечення позову про яке просить заявник, суд приходить до висновку, що вид та об`єм забезпечення позову про яке просить їх представник відповідає їх позовним вимогам, не порушує права інших осіб.

Враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ситуації коли

власник житла зміниться, чим потенційно будуть порушені права і нового власника, ускладнить виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивачів, а відтак порушить їх право на судовий захист

Керуючись ст. ст. 149-157 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника позивачів - адвоката Мірошніченка Андрія Олександровича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія, державного реєстратора Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уварова Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Стягувачі:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_4 );

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_5 ).

Боржники:

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія», код ЄДРПОУ 38750239, (адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 поверх 6, оф. 32 );

Державний реєстратор Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваров Сергій Васильович (56664, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, вул. Леніна, 93

Строк пред`явлення даної ухвали до виконання - 3 роки.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і виконується негайно, в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Примірник ухвали направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: В.О.Баранкевич