Рішення № 86972386, 11.01.2020, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

11 січня 2020 рокуСправа №451/638/17 Провадження № 2-а/451/3/20

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Семенишин О.З.,

секретаря Табен Л.В.,

з участю представника позивача Косендюка Я.А., представника відповідача Капля Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

13 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Кам`янка- Бузького об`єднання управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

В позовній заяві зазначає, що з 24 березня 2017 року вона звернулася до відповідача, Кам`янка-Бузького об`єднаного управління пенсійного фонду України Львівської області (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України), із заявою, у якій просила зарахувати до страхового стажу, який визначає право на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи на виборній посаді з 31 березня 1990 року по 22 травня 2002 року, загалом 12 років 02 місяці та здійснити нарахування та виплату належної їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день її призначення у розмірі 19774,80 грн. відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом Кам`янка-Бузького об`єднаного управління пенсійного фонду України Львівської області від 12 квітня 2017 року № С-8/Рд вона отримала відмову у задоволенні вимог, викладених нею у згаданій заяві, мотивовану тим, що посади заступника голови сільської ради чи секретаря сільської ради відповідним Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, не передбачено. А тому підстав для зарахування періоду виборної роботи до стажу роботи необхідного для призначення одноразової грошової допомоги передбаченої п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає. З огляду на вказане, відповідач зазначає про відсутність підстав для зарахування періоду роботи на виборній посаді до страхового стажу, що визначає право на виплату допомоги згідно п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також нарахування та виплату належної їй допомоги. Крім того, одночасно зазначає, що при поданні нею заяви на призначення пенсії за віком, не було додано додаткової заяви про призначення грошової допомоги згідно п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не долучено додаткових документів згідно Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191. За таких обставин, вважає протиправним рішення Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови зарахувати до страхового стажу, який визначає право на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період її роботи на виборній посаді з 31 березня 1990 року по 22 травня 2002 року, загалом 12 років 02 місяці та здійснити нарахування та виплату належної їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком станом день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області від 15 травня 2017 року відкрито провадження у справі (а.с.13-14).

14 листопада 2018 року автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.55).

Ухвалою судового засідання від 14.08.2019 року замінено відповідача належним - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (а.с.82).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, разом із заявою про учтонення позовних вимог, у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов заперечив у повному обсязі та в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов, просив в задоволені позовних вимог відмовити (а.с.15-16).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 18 КАС України (в редакції чинній до внесення змін Законом України №2147-VIII, тобто до 15.12.2017 року), місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції. Ці зміни до Кодексу вводяться в дію з урахуванням особливостей, визначених в розділі VІІ "Перехідні положення" КАС України.

Згідно з пунктом 10 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до Розділу VII п.12 Перехідних положень КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 3 ст.30 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року), визначено, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Враховуючи вищенаведене, адміністративні суди (як місцеві, так і окружні) розглядають всі позови, заяви та скарги, в яких відкрито провадження ними до 14.12.2017 року включно, навіть якщо з 15.12.2017 року КАС України в новій редакції змінив для таких справ правила предметної юрисдикції (підсудності).

Заслухавши пояснення, представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд робить висновки, що позовні вимоги необхідно задовольнити з таких підстав.

Суд встановив, що 24.03.2017 року позивач звернулась до Кам`янка-Бузького об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою, у якій просила зарахувати до страхового стажу, який визначає право на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи на виборній посаді з 31 березня 1990 року по 22 травня 2002 року, загалом 12 років 02 місяці та здійснити нарахування та виплату належної їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день її призначення відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.5-6).

Рішенням №С-8/Рд від 12.04.2017 року, відповідач відмовив у в задоволенні вимог, викладених у заяві позивача. Відмову мотивовано тим, що посади заступника голови сільської ради чи секретаря сільської ради не передбачено Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженим постановою КМУ від 23.11.2011 року №1191. Крім того, зазначає, що при поданні позивачем заяви на призначення пенсії за віком, не було додано додаткової заяви про призначення грошової допомоги згідно з п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не долучено додаткових документів згідно Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (а.с.7-7 зворот).

З трудової книжки позивача вбачається, що з 15.08.1981 року по 16.09.1981 року вона працювала на посаді вчителя російської мови та літератури Острівської середньої школи; з 16.09.1981 року по 01.09.1987 року - на посаді вчителя російської мови та літератури Розжалівської восьмирічної школи; з 01.09.1987 року по 19.04.1990 року - на посаді заступника директора школи; з 31.03.1990 року обрана заступником голови Розжалівської сільської Ради народних депутатів (з 28.02.1991 року посада заступника голови Розжалівської сільської Ради перейменована на посаду секретаря виконкому сільської Ради народних депутатів); з 24.04.1998 року обрана секретарем сільської ради та звільнена з посади секретаря 22.05.2002 року у зв`язку з закінченням строку повноважень; з 15.08.2002 року призначена на посаду вчителя російської мови та літератури Розжалівської осн. школи (а.с.8-11).

Таким чином, стаж позивача як педагогічного працівника був перерваний у зв`язку із обранням її на виборну посаду заступника голови Розжалівської сільської Ради народних депутатів (з 28.02.1991 - секретаря виконкому сільської Ради народних депутатів) і продовжився після звільнення з посади секретаря виконкому сільської Ради народних депутатів.

Відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженого Постановою КМУ № 1191 від 23.11.2011 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема, з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.

До Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року, включено такі заклади освіти, як загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи, дитячі клініки, поліклініки, лікарні, санаторії, диспансери, будинки дитини, дитячі відділення в лікарнях, санаторіях, диспансерах і установах для виконання покарань, та відповідні їм посади - учителі, вихователі, логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги.

Разом з тим, зазначений Перелік дійсно не містить посилання на виборні посади в органах місцевого самоврядування, стаж роботи у яких має бути врахований для призначення пенсії за вислугу років.

Однак, з метою забезпечення охорони трудових прав осіб, які займають виборні посади, законодавець дане питання врегулював у спеціальному законодавстві, що регламентує діяльність органу місцевого самоврядування.

Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, статтею 42 Закону Верховної Ради УРСР від 13.12.1979 року № 5439-IX "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про селищну Раду депутатів трудящих Української РСР"", чинного у період зайняття позивачем виборної посади з 31.03.1990 року - заступника голови Розжалівської сільської ради та який втратив чинність згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР від 08.12.1990 року №534-ХІІ, було визначено, що виконавчим і розпорядчим органом селищної Ради народних депутатів є виконавчий комітет, який обирається нею з числа депутатів у складі: голови, заступника голови, секретаря і 2 - 6 членів виконавчого комітету. Кількісний склад виконавчого комітету селищної Ради встановлюється селищною Радою.

Отже, голова, заступник голови та секретар виконавчого комітету селищної Ради народних депутатів до 08.12.1990 року обирався з числа депутатів даної ради.

Відповідно до ч.3 ст.88 цього ж Закону, час роботи депутата на виборній посаді в органі Ради зараховується до трудового стажу за тією спеціальністю, за якою депутат працював до обрання на виборну посаду в органі Ради.

Крім цього, Закон України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» від 04.02.1994 року також передбачав, що час роботи депутата на виборній посаді у Раді зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби) депутата, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду в Раді. За депутатом зберігаються усі права і пільги, якими користуються працівники відповідного підприємства, установи, організації.

Аналогічне положення також містить й Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 року №93-ІV у пункті 4 статті 33, в якому зазначено, що час роботи депутата у місцевій раді на постійній основі зараховується до загального і безперервного стажу роботи (служби) депутата, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду в раді.

Таким чином, оскільки позивач до обрання на виборну посаду заступника голови виконкому селищної ради працювала на посаді вчителя російської мови та літератури восьмирічної школи, яка передбачена Переліком №909 від 04.11.1993 року, тому період її роботи на виборній посаді заступника голови сільської Ради (секретаря сільської ради та виконкому) з 31.03.1990 року по 22.05.2002 року підлягає зарахуванню до спеціального (педагогічного) стажу роботи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні питання про наявність потрібного страхового стажу та права на грошову допомогу позивача застосуванню підлягають положення п. 4 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.ст.42, 88 Закону Верховної Ради УРСР від 13.12.1979 року № 5439-IX "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про селищну Раду депутатів трудящих Української РСР"", а не вказані постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг та повністю не охоплюють встановлених законом прав.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2015 року по справі № 0310/3358/12.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Крім цього, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, необхідно стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження м.Львів вул.Митрополита Андрея,10 ЄДРПОУ 13814885, на користь ОСОБА_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень.

Керуючись ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.4 ст.24, п.7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кам`янка-Бузького об`єднаного управління пенсійного фонду України Львівської області, оформлене листом № С-8/Рд від 12 квітня 2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і здійснити нарахування та виплату на її користь грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 16 січня 2020 року.