Ухвала суду № 86971888, 15.01.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9057/19

Провадження № 1-кс/461/293/20

УХВАЛА

15.01.2020 року. м. Львів.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Чорненької К.М.,

прокурора Мотрука Н.В.,

слідчого Шуфлата Ю.З.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Кінаша З.Ф.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Головного управління Національної поліції у Львівській області Шуфлата Ю.З. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 у межах кримінального провадження №12019140000000506 від 04 червня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.191, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий Головного управління Національної поліції у Львівській області Шуфлат Ю.З. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Прокуратури Львівської області Мотруком Н.В., у кримінальному провадженні №12019140000000506 від 04 червня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.191, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 .

Клопотання мотивує тим, Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140000000506 від 04.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.191, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради ОСОБА_2

№ 06-П від 09.03.2017 ОСОБА_1 призначено з 10.03.2017 за контрактом на посаду генерального директора обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (надалі ОКС ЛГП «Галсільліс»).

ОКС ЛГП «Галсільліс» створене на підставі рішення Львівської обласної ради від 08.02.2000 №249.

ОКС ЛГП «Галсільліс» є у спільній власності територіальних громад Львівської області, повноважним власником якого є Львівська обласна рада в особі управління майном спільної власності Львівської обласної ради.

ОСОБА_1 , будучи директором комунального підприємства, в межах строків передбачених контрактом, постійно обіймав посаду у комунальному підприємстві, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто був службовою особою.

Разом з тим, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного особистого збагачення, використовуючи службове становище та повноваження генерального директора ОКС ЛГП «Галсільліс» створив злочинну схему з одержання неправомірної вигоди від підпорядкованих йому керівників дочірніх лісогосподарських підприємств за перебування їх на займаних посадах, нестворення їм штучних перешкод у виконанні службових обов`язків, непритягнення, за наявності на те підстав, їх до дисциплінарної відповідальності та лояльне ставлення з боку керівництва обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства.

Зокрема, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, у період з жовтня 2019 року по січень 2020 року, серед інших, висловив неправомірну вимогу директору Яворівського ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_3 , та створив йому такі умови праці, за яких відмова від виконання його вимог, щодо надання неправомірної вигоди на визначених ним умовах, неодмінно тягнутиме за собою негативні наслідки та обмеження для нього.

Діючи в умовах висловленої йому ОСОБА_1 вимоги, на протязі жовтня-листопада 2019 року ОСОБА_3 перебуваючи на посаді директора Яворівського ДЛГП «Галсільліс» з метою збору коштів, які мали використовуватися як неправомірна вигода, з подальшою передачею її частини генеральному директору ОКС ЛГП «Галсільліс» ОСОБА_1 , надав вказівки підпорядкованим працівникам, для того щоб вони використовуючи своє службове становище, реалізовували необліковану лісопродукцію за готівкові кошти фізичним та юридичним особам.

При цьому ОСОБА_3 застосовував раніше доведений до його відома ОСОБА_1 розрахунок суми необхідної неправомірної вигоди, а саме 1 долар США за кожен офіційно реалізований підпорядкованим йому підприємством кубометр лісопродукції.

В подальшому, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на протязі грудня місяця 2019 року відбувались зустрічі в приміщенні ОКС ЛГП «Галсільліс», в ході яких ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, висловлював ОСОБА_3 незаконні вимоги про необхідність надання йому останнім неправомірної вигоди.

У подальшому 13 січня 2020 року ОСОБА_3 з метою надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 , в першій половині дня прибув у службовий кабінет генерального директора ОКС ЛГП «Галсільліс» ОСОБА_1 .

Після розмови з останнім, на його вимогу ОСОБА_3 вийшов з адміністративного приміщення ОКС ЛГП «Галсільліс», підійшов до службового автомобіля ОКС ЛГП «Галсільліс» марки «Nissan X-Trail» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та поклав туди грошові кошти в сумі 17800 гривень та 300 доларів США в якості надання неправомірної вигоди, після чого правоохоронними органами була припинена протиправна діяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Орган досудового розслідування зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

13 січня 2020 року в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_1 затримано запідозрою у вчиненні злочину.

14 січня 2020 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Кричильськ, Сарнанського району, Рівненської області, громадянин України, українець, раніше не судимий, з вищою освітою, який працює на посаді генерального директора ОКС ЛГП «Галсільліс», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_1 надав показання з приводу проведення обшуку службового автомобіля марки «Nissan X-Trail» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , а також вилучення з нього грошових коштів. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що кошти які були вилучені в ході проведення обшуку йому не належать та їх походження йому невідоме. Також, підозрюваний ОСОБА_1 повідомив, що він готовий сприяти слідству у встановленні певних фактів.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням свого службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід.

Відповідно до змісту стаття 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до змісту стаття 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування вбачає наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, яких неможливо запобігти у разі перебування підозрюваного на волі, а саме те, що він може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років і це може стимулювати підозрюваного до втечі.

-незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні із використанням свого службового становища шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, зміни показів, що підтверджується характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених

ст. 2 КПК України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 10.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи викладені обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, а тому слідчий та прокурор звертається до суду з клопотанням про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обов`язків.

Окрім цього, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив тяжке кримінально-каране діяння з ознаками корупції безпосередньо у зв`язку із займаною посадою, з використанням його можливості в силу займаної посади, а також поєднане із вимаганням неправомірної вигоди, наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 може продовжити вчиняти аналогічні корупційні кримінальні правопорушення.

Згідно ст.183 КПК України, заборон для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі. Просив визначити заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Окрім цього, слідчий просить визначити обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали заявлене клопотання, та просять задовольнити.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду справи проти задоволення клопотання слідчого заперечили. Захисник вважає, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується на припущеннях, ризики відсутні. Підозрюваний ніколи не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки. Вважає, що розмір застави, який вказаний у клопотанні, є надмірним, оскільки підозрюваний не володіє значними заощадженнями, має кредитні фінансові зобов`язання.

Заслухавши думку прокурора на підтримання внесеного клопотання, заслухавши думку захисника Кінаша З.Ф. та підозрюваного ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

-заявою ОСОБА_5 від 06.10.2018 про вчинення стосовно ного неправомірних дій працівниками Яворівського ДЛГП «Гальсільліс»;

-показаннями свідка ОСОБА_5 щодо фактів збуту працівниками Яворівського ДЛГП «Галсільліс» не облікованої деревини за готівкові кошти;

-протоками ідентифікації та огляду грошових купюр від 31.10.2019 та від 04.11.2019;

-протоколом обшуку від 13.01.2020, під час якого в службовому автомобілі ОКС ЛГП «Галсільліс» марки «Nissan X-Trail» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким користується генеральний директор ОКС ЛГП «Галсільліс» ОСОБА_1 , виявлено та вилучено грошові кошти надані в якості неправомірної вигоди;

-протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

-речовими доказами - грошовими коштами в сумі 17800 гривень та 300 доларів США, які вилучені в ході проведення обшуку службового автомобіля ОКС ЛГП «Галсільліс» марки «Nissan X-Trail» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким користується генеральний директор ОКС ЛГП «Галсільліс» ОСОБА_1 ..

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного та думку його захисника, враховуючи особу ОСОБА_1 , який обґрунтовано підозрюється у

вчиненні тяжких злочинів (ч.2 ст.364, ч.3 ст.191, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України), санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд вважає, що у випадку обрання м`якого запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити та приховати або спотворити речі, документи які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків злочину та учасників кримінального провадження, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, у зв`язку з чим запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу не є можливим, а тому приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, визначити підозрюваному заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що становить 1 051 000, 00 гривень, оскільки саме така застава достатня для того, щоб забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, вважаю необхідним визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки підозрюваній у випадку внесення нею або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів до 14.03 2020 року.

Визначити заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 1 051 000, 00 гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду IBAN: UA598201720355219002000000757 Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області.

Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити ОСОБА_1 у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на 60 днів з моменту внесення такої:

1) прибувати до слідчого ГУ Національної поліції у Львівській області Шуфлата Ю.З. або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із с. Липник Жовківського району Львівської області без дозволу слідчого ГУ Національної поліції у Львівській області Шуфлата Ю.З. або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого ГУ Національної поліції у Львівській області Шуфлата Ю.З. або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_3 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю у разі застосування органом поліції.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку невиконання зазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Головного управління Національної поліції у Львівській області Шуфлата Ю.З.

Повний текст ухвали проголошено 17.01.2020 року о 12:50 год.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення.

Слідчий суддя О.Р. Юрків.