Постанова № 86971726, 15.01.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

15.01.2020

Справа № 337/145/20

Провадження № 3/337/109/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2020 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Лілія Геннадіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Хортицького відділення поліліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,

за ст. 156 ч.1 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

26.12.2019 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення по ст.156 ч.1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому порядку.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про повернення справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до Хортицького ВП Дніпровського ВП Головного Управління національної поліції України з наступних підстав.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Отже обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони даного правопорушення на переконання суду є вина суб`єкта правопорушення у формі умислу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відношенні ОСОБА_1 складений протокол за ч.1 ст. 156 КУпАП, однак склад адміністративного правопорушення зазначено некорректно, диспозиція статті в протоколі взагалі не описана, свідки правопорушення не допитані.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Зазначені обставини унеможливлюють розгляд справи, в зв`язку з чим, матеріали справи підлягають поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 256 КпАП України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Повернути адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 156 ч.1 КУпАП - Хортицькому ВП Дніпровського ВП Головного Управління національної поліції України - для дооформлення.

Суддя: Л. Г. Салтан