Вирок № 86971434, 16.01.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.01.2020

Справа № 320/5023/19

Провадження № 1-кп/937/339/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«16» січня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Фоміна В.А.,

при секретарі - Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані матеріали кримінального провадження № 12019080140001619 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який не працює, не одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-24 жовтня 1996 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 229-1 КК України до 3 років позбавлення волі. З застосуванням с. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 2 роки;

-10 грудня 1997 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 141 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 43 КК України частково приєднано покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 жовтня 1996 року та визначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з конфіскацією майна. Звільнений 13 листопада 2000 року по відбуттю строку покарання;

-29 квітня 2003 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки. 05 вересня 2003 року після перегляду вироку, направлений до місць позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнений 15 серпня 2008 року по відбуттю строку покарання;

-14 липня 2016 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 120 годин громадських робіт;

-27 грудня 2016 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 50 годин громадських робіт;

-16 травня 2017 року Первомайським міським судом Миколаївської області з ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72-1 КК України до 1 року 12 днів позбавлення волі;

-01 лютого 2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року 1 місяця 10 днів позбавлення волі;

-04 червня 2019 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту;

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового розгляду:

прокурора - Капліної К.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2019 року приблизно о 10 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи на території церкви, що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М.Оратовського, тер.№301А, шляхом вільного доступу таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_2 велосипед марки «Салют», в рамі сіро-червоного кольору вартістю 1850 грн. 00 коп. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 , з місця події зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1850 грн. 00 коп.

Крім того, 18 червня 2019 року, о 09 годині 00 хвилин, знаходячись на паркувальному майданчику біля магазину «АТБ-маркет №1200», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б.Хмельницького 78/1, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, через незачинене вікно, з переднього пасажирського сидіння автомобіля марки «Део», моделі «Ланос», д/н НОМЕР_1 , таємно викрав належний ОСОБА_3 шуруповерт марки «Forte», моделі «СD 1413 В2» з серійним номером « НОМЕР_2 », чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 1200 грн. 00 коп.

Крім того, 17 серпня 2019 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись біля магазину «Айсберг», який розташований по вул. Університетській у м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з бордюру дороги, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Huawei P smart +» моделі «Ine LX1» IMEI: НОМЕР_3 в корпусі синього кольору вартістю 9 596 гривень, в якому знаходилась сім-карта «Київстар» № НОМЕР_4 , вартістю 15 гривень на рахунку якої були грошові кошти у розмірі 20 гривень.

Після чого ОСОБА_1 виконав всі злочинні дії та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 9631 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) за ч. 2 ст.185 КК України визнав повністю, згоден з обсягом і кваліфікацією вчиненого, та пояснив, що 12 червня 2019 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи на території церкви, що розташоване за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М.Оратовського, тер.№301А, викрав належний потерпілому ОСОБА_2 велосипед марки «Салют», в рамі сіро-червоного кольору, після чого з місця події зник. Крім того, 18 червня 2019 року, о 09 годині 00 хвилин, знаходячись на паркувальному майданчику біля магазину «АТБ-маркет №1200», який розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б.Хмельницького 78/1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, через незачинене вікно, з переднього пасажирського сидіння автомобіля марки «Део», моделі «Ланос», таємно викрав шуруповерт. Крім того, 17 серпня 2019 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись біля магазину «Айсберг», який розташований по вул. Університетській у м. Мелітополі Запорізької області, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з бордюру дороги, таємно викрав мобільний телефон марки «Huawei P smart +». У скоєному щиросердно розкаюється.

Судом роз`яснене обвинуваченому ОСОБА_1 суть обвинувачення та з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст викладених обставин та у суду відсутні сумніви у добровільності його позиції. Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, від них надійшли заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, викрадене майно їм було повернуто.

У зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Європейський суд з прав людини, практика якого у відповідності до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ застосовується як джерело права, у справі „Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі „Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) зазначив, що „досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу „законності" і воно не було свавільним".

Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем мешкання характеризується задовільно, щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, що судом визнається як пом`якшувальні обставини.

Однак суд враховує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово засуджений за вчинення умисних кримінальних правопорушень, належних висновків не зробив, і знову вчинив аналогічне кримінальне правопорушення, що характеризує його, як суспільно небезпечну особу, яка не бажає ставати на шлях виправлення та може продовжити вчинення аналогічних злочинів.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту, оскільки зазначене покарання відповідає тяжкості та обставинам вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, що у сукупності, на думку суду, дає підстави вважати, що виправлення засудженого неможливе без ізоляції його від суспільства.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 04 грудня 2019 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 04 грудня 2019 року до дня набрання вироком законної сили із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день арешту.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- мобільний телефон марки «Huawei P smart +» моделі «Ine LX1» IMEI: НОМЕР_3 в корпусі синього кольору, який переданий потерпілому ОСОБА_4 на відповідальне зберігання - залишити потерпілому ОСОБА_4 ;

- електронний носій компакт-диск біло-синього кольору з написом на зовнішньому боці «VIDEX MAMBA 16X DVD-R 120 Min 4.7 GB», долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- шуруповерт марки «Forte» моделі «CD 1413 В2» з серійним номером: НОМЕР_2 , який переданий потерпілому ОСОБА_3 на відповідальне зберігання - залишити потерпілому ОСОБА_3 ;

- футболку сірого кольору, шорти синього кольору та капці синього кольору, які передані ОСОБА_1 - залишити останньому за належністю;

- велосипед марки «Салют» в рамі червоно-сірого кольору, який переданий потерпілому ОСОБА_2 на відповідальне зберігання - залишити потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: В.А.Фомін