Вирок № 86970074, 17.01.2020, Селидівський міський суд Донецької області

242/1258/19

1-кп/242/298/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях: Сафроновій К.В., Гандзюк К.С., за участю прокурора Осадчої О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050140000048 від 17.01.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красноармійське Слов`янського району Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого: 14 червня 2018 року Селидівським міським судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., який сплачено 16.01.2019 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В серпні 2015 року в денний час доби ОСОБА_1 , перебуваючи на території гаражного кооперативу АДРЕСА_6, між гаражами, які розташовані напроти гаражів АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8, побачив 40-мм постріл гранатомета ВОГ-25П (1од.) з підривачем ВМГ-П та корпус наступальної осколкової ручної гранати типу РГ-42. Після чого ОСОБА_1 , діючи по раптово виниклому наміру, спрямованому на придбання, зберігання та носіння боєприпасів, вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї, пристроїв вітчизняного виготовлення для відстрілу набоїв з гумовими, або аналогічними якостями, метальними снарядами несмертельної дії, та указаних набоїв, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС №662 від 21 серпня 1998 року, підібрав вищезазначені предмети та поклав у свій ПЕТ пакет, таким чином навмисно, незаконно придбав бойові припаси та вибухову речовину без передбаченого законом дозволу. Надалі ОСОБА_1 переніс ПЕТ пакет з боєприпасами та вибуховою речовиною до місця свого тимчасового мешкання, а саме: до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , та поклав на підвіконня зали вказаної квартири, таким чином навмисно, незаконно переніс та став зберігати бойові припаси та вибухову речовину без передбаченого законом дозволу до жовтня 2016 року, більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені.

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 змінив місце тимчасового мешкання та в ПЕТ пакеті переніс пакет з боєприпасами та вибуховою речовиною до місця свого нового тимчасового мешкання, а саме: до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , та поклав його в шафу в приміщенні спальні квартири, таким чином навмисно, незаконно переніс та продовжив зберігати бойові припаси та вибухову речовину без передбаченого законом дозволу до липня 2018 року, більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені.

В липні 2018 року ОСОБА_1 змінив місце тимчасового мешкання та в ПЕТ пакеті переніс пакет з боєприпасами та вибуховою речовиною до місця свого нового тимчасового мешкання, а саме: до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , та поклав його під диван в приміщенні зали квартири, таким чином навмисно, незаконно переніс та продовжив зберігати бойові припаси та вибухову речовину без передбаченого законом дозволу до 18 лютого 2019 року.

18 лютого 2019 року в період часу з 14 год. 33 хв. до 17 год. 55 хв. працівниками Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області в ході проведення у встановленому законом порядку (згідно ухвали Селидівського міського суду Донецької області) обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_5 за місцем мешкання ОСОБА_1 під диваном в приміщенні зали квартири було виявлено та вилучено предмети, які згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи №2/21-40 від 26.02.2019р. є:

-40-мм пострілом гранатомета ВОГ-25П (Іод.) з підривачем ВМГ-П, який виготовлений промисловим (заводським) способом. Конструктивно передбачено спорядження корпусів даних гранатометних пострілів вибуховою сумішшю групи бризантних - А-1Х-1 (флегматизований гексоген);

-корпусом наступальної осколкової ручної гранати типу РГ-42 (Іод.), виготовленим промисловим (заводським) способом, який споряджено вибуховою речовиною. Конструктивно передбачено спорядження корпусів даних гранат вибуховою речовиною групи бризантних, нормальної потужності-тротилом масою 110-120 грам;

40-мм постріл гранатомета ВОГ-25П (Іод.) з підривачем ВМГ-П відноситься до категорії бойових припасів. Корпус гранати РГ-42 (Іод.) до категорії бойових припасів, вибухових пристроїв не відноситься (у зв`язку з відсутністю конструкційно передбаченого підривача типу Ковешников або УЗРГМ (УЗРГМ-2), є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці)

40-мм постріл гранатомета ВОГ-25П (Іод.) до вибуху штатним способом придатний, вибухова речовина, якою споряджено корпус гранати РГ-42 ( Іод.) до вибухового перетворення від детонаційного імпульсу електродетонатора УД-8ж придатна.

Вказані предмети ОСОБА_1 незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно в серпні 2015 року вдень на території гаражного кооперативу АДРЕСА_6 між гаражами знайшов згорток, в якому знаходились металеві предмети - боєприпаси та вибухівка та переніс його до місця свого тимчасового мешкання до квартири за адресою: АДРЕСА_3 , де зберігав його до жовтня 2016 року. В жовтні 2016 року він змінив місце проживання та переніс пакет з боєприпасами та вибуховою речовиною до місця свого нового тимчасового мешкання, до квартири АДРЕСА_4 , де зберігав. В липні 2018 року він знову змінив місце мешкання та переніс вищевказаний згорток з боєприпасами та вибуховою речовиною до свого нового місця мешкання за адресою: АДРЕСА_5 , де продовжив його зберігати. 18 лютого 2019 року під час обшуку вказаної квартири працівниками поліції було виявлено та вилучено вищевказані предмети. Дозвілу на зберігання, носіння і придбання боєприпасів та вибухової речовини він не мав. У скоєному щиро розкаюється.

Визнавши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання бойових припасів, вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, займається суспільно-корисною працею.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину.

Згідно досудової доповіді Авдіївського міського сектору філії ДУ «Центр пробації» у Донецькій області, складеної відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого, історію правопорушення, щире каяття та бажання його стати на шлях виправлення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без позбавлення або обмеження волі.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов`язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

З урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, з урахуванням відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та його наслідків, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією статті 263 ч.1 КК України. Разом з тим, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, приймаючи до уваги процес позитивних змін, які відбулись в особистості обвинуваченого та які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, обставини, викладені в досудовій доповіді, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_1 для суспільства не перевищує положення принципу поваги до особистої свободи та дійшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, що є підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням експертизи у розмірі 1144 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, і призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два)роки, зобов`язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави на р/р UA338999980313000115000005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження», процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судової вибухотехнічної експертизи у розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп. (за висновком експерта № 2/21-40 від 26.02.2019 року).

Речові докази: осколки 40-мм пострілу гранатомета ВОГ-25П, осколки корпусу наступальної ручної гранати типу РГ-42, що зберігаються в камері речових доказів в сейф-пакеті № 3862846 Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП України в Донецькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М.Владимирська