Рішення № 86969387, 17.01.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/17805/19

Провадження № 2-а/263/84/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Кияна Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Рябова С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі в порядку загального провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до командира взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Ханакової Людмили Станіславівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання дій незаконними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАК № 1779627 від 22.11.2019 р., винесену командира взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Ханаковою Л.С., якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження. Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

22.11.2019 р. відповідачем складено постанову серії ЕАК № 1779627 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч.2 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, 22.11.2019 о 19 год. 03 хв. в м. Маріуполі по пр. Леніна (нова назва Миру), 62/37 водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушив вимоги п.9.2Б Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою не погоджується, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм права, є незаконною, оскільки правил дорожнього руху не порушував, тому не вважає себе винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Вважає, що постанова є необґрунтованою та протиправною, тому звернувся до суду з вимогою про її скасування.

Ухвалою від 10.12.2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недодержанням при її подання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.

Ухвалою від 26.12.2019 року відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки на відеозаписі з відеокамери, яка була закріплена на патрульною автомобілі зафіксований факт порушення позивачем п. 9.2Б ПДР України. З`ясувавши всі обставини справи, які підлягають з`ясуванню під час розгляду адміністративної справи (ст. 280 КУпАП), оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), додержуючись вимог ст. 258 КУпАП, наказу №1395 від 07.11.2015 року «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, роз`яснивши права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: ст.ст. 268, 287-289, 307-308 КУпАп, ОСОБА_2 винісла, на місці вчинення правопорушення, відносно ОСОБА_1 постанову за ч.2 ст. 122 КУпАП. Згідно ст. 258 КУпАП було ознайомлено зі змістом Постанови, запропоновано поставити підпис в графі про отримання копії документу, на що правопорушник погодився, що підтверджується відеозаписом. Зауважує, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню. Вважає, що постанова винесена по справі є законною та обґрунтованою.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.11.2019 відносно ОСОБА_1 відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1779627 та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 22.11.2019 о 19 год. 03 хв. в м. Маріуполі по пр. Леніна (нова назва Миру), 62/37 керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушив п.9.2 б ПДР України.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з вимогами п. 9.2.б ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У частині 3 статті 77 КАС України передбачено право сторін надати докази суду на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна із сторін.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідачем, як доказ правомірності своїх дій, до суду наданий диск з відеозаписами з нагрудного реєстратора патрульного, з якого лише вбачається факт спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 та розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Суд не бере до уваги доводи позивача стосовно не допиту свідків оскільки, під час розгляду даної справи позивачем не було заявлено клопотання про допит будь-яких свідків, будь-яких доказів ОСОБА_1 не надавалося поліцейському під час розгляду справи.

Будь-яких доказів, які б указували на реальний факт допущення ОСОБА_1 порушення п.9.2 б ПДР України матеріали справи не містять, тобто не увімкнення позивачем світлового сигналу покажчика повороту при перестроюванні, з метою змінити напрямок руху відповідачем не доведено, відеозапису з таким правопорушенням суду не надано, тому суд позбавлений можливості оцінити дії позивача під час здійснення маневру при перестроюванні, які стосуються порушення п.9.2 б ПДР України.

З огляду на імперативний обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а також у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 77 КАС України довести у подальшому перед судом правомірність своїх дій, і такі обставини повинні бути підтвердженні як належними, допустимими, достовірними, такі достатніми доказами, суд не може прийняти як доказ правомірності винесення оскаржуваної постанови лише саму постанову та відеофайли спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 , оскільки з них не вбачається беззаперечного факту порушення п. 9.2 б ПДР України ОСОБА_3 ..

Отже, відповідач правомірність свого рішення не довів, а обставини, викладені у його відзиву не спростовують доводів позивача.

Вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова у справі про адміністративне правопорушення від 29.11.2019 року серії ЕАК №1779627 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Щодо вимог позивача про визнання дій відповідача протиправними суд зазначає наступне.

Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Наведена норма процесуального права регулює питання наслідків розгляду справи з приводу рішення, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій не передбачено можливості вирішувати вимоги про визнання протиправним дій інспектора поліції щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

За змістом частини 2 статті 20 КАС України такі вимоги підсудні виключно окружним адміністративним судам.

На підставі викладеного, враховуючи, що розгляд вимоги про визнання протиправним дій командиру взводу щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 віднесено до виключної компетенції окружного адміністративного суду, необхідно дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Відповідно до ст. 143 КАС України судовий збір відноситься на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 9, 10, 11, 72, 77, 242, 245, 246, 286 КАС України, ст. ст. 9, 122, 219, 251, 280, 284, 293 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до командира взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Ханакової Людмили Станіславівни про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання дій незаконними – задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 29.11.2019 року серії ЕАК №1779627 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Командир взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Ханакова Людмила Станіславівна, ЄДРПОУ № 40108646, юридична адреса: м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, буд. 16.

Суддя Д.В. Киян