Ухвала суду № 86965228, 16.01.2020, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/51/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16.01.2020 року м. Здолбунів

Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі судді Чорного І.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

11 січня 2020 року до суду надійшла вказана позовна заява.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

У позовній заяві позивачем ОСОБА_1 зазначено ціну позову у розмірі 331624,00 грн.

При визначенні ціни позову слід враховувати вимоги ст. 176 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно, визначається вартістю майна, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна, у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог загальною сумою всіх вимог.

Під дійсною вартістю, як зазначено у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Вартість майна визначається згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Однак доказів у підтвердження того, що зазначена в позовній заяві сума є дійсною (ринковою) вартістю указаної частини спадкового майна позивачем не надано, а отже неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову, і з огляду на це, суму необхідного до сплати позивачем судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840 грн. 80 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10510 грн. 00 коп.

У позовній заяві позивач просить суд зменшити розмір судового збору до 840,80 грн., посилаючись на те, що розмір судового збору, який необхідно сплатити відповідно до визначеної нею ціни позову, перевищує 5 відсотків її річного доходу. На підтвердження вказаного надано довідку про доходи.

Дослідивши обґрунтованість заявленого позивачем клопотання, суд дійшов висновку, що відсутні підстави зменшувати ОСОБА_1 розмір судового збору за подання даного позову до 840,80 грн., з огляду на таке.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз`яснено в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Додана позивачем до клопотання про зменшення розміру судового збору довідка про доходи від 26.12.2019 року за №121, видана Миротинською загальноосвітньою школою I-II ступенів Здолбунівської районної ради Рівненської області, з якої вбачається, що загальна сума доходу (заробітна плата) ОСОБА_1 за період з січня 2019 року по грудень 2019 року становила 40511,81 грн., не є беззаперечним та єдиним документом, який підтверджує майновий стан позивача. Інших доказів (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо) позивачем не надано.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір за подачу до суду позову майнового характеру в розмірі 840 грн. 80 коп., що вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, із долучених до позовної заяви документів не вбачається дійсної ціни позову станом на день її подання, що позбавляє можливості встановити розмір судового збору необхідного до сплати, а тому суд вважає за необхідне попередньо встановити розмір судового збору у розмірі 2000 грн.

На момент подання позовної заяви до суду, судовий збір за розгляд справи позивачем був сплачений в розмірі 840 грн. 80 коп., а тому, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 1159 грн. 20 коп..

У разі надання позивачем документів щодо вартості спірного майна, позивач має право сплатити судовий збір, виходячи з розміру спірного майна згідно зі звітом суб`єкта оціночної діяльності.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.

При подачі позову до Здолбунівського районного суду Рівненської області судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Здолбунівському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993013; банк отримувача: ГУДКСУ в Рівненській області; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA178999980000031218206017171; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Здолбунівський районний суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 26406202 (суду).

Також, у позовній заяві не зазначено та до позовної заяви не долучено доказів зміни позивачкою прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевказане, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та позивачу надати строк для усунення недоліків шляхом подачі позову, оформленого у відповідності до вимог Цивільногопроцесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування – залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали, шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А.Чорний