Ухвала суду № 86964391, 17.01.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/267/20

Провадження № 1-кс/524/167/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Вінтоняк Н.Д., за участю секретаря Воблікової І.О., прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Лукаша М.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника – Коротченка О.П., розглянувши в судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання слідчого СВ Кременчуцького відділення поліції ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Петрищева Дениса Леонідовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120191702200003962 від 21.11.2019 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в силу 89 КК України не судимий, підозрюваного в об`єднаному кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кременчуцького відділення поліції ГУНП в Полтавській області лейтенант поліції Петрищев Д.Л. звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Лукашем М.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_1 , з невстановленого слідством часу, діючи з протиправним, корисливим умислом, спрямованим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту і незаконному збуті наркотичного засобу «метадон», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів і бажаючи їх настання, придбав у невстановленої слідством особи, у невстановлений слідством час, наркотичний засіб «метадон», який зберігав при собі, з метою збуту за грошову винагороду.

У подальшому, 27.12.2019, в період часу з 14:40 год. по 15:06 год., ОСОБА_1 керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись у дворі будинку по вулиці АДРЕСА_2 міста Кременчука, незаконно збув (продав) за 600 (шістсот) гривень громадянину ОСОБА_2 кристалічну речовину білого кольору у полімерному згортку.

Цього ж дня, приблизно о 15:06 год., за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції вищевказаний полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору.

Відповідно до висновку експерта №6 від 03.01.2020 року, надана на дослідження вилучена кристалічна речовина білого кольору містить метадон, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону в речовині становить – 0,094 грам.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту і збуті наркотичного засобу «метадон», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Він же повторно, діючи з протиправним корисливим умислом, спрямованим на незаконне придбання, зберігання з метою збуту і незаконний збут наркотичного засобу «метадон», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів і бажаючи їх настання, повторно, придбав у невстановленої слідством особи наркотичний засіб «метадон», який зберігав при собі, з метою збуту за грошову винагороду.

У подальшому 16.01.2020, в період часу з 13 години 53 хвилини по 14 годин 16 хвилин ОСОБА_1 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, і бажаючи їх настання, знаходячись біля під`їзду №1 будинку 77 по проспекту Свободи міста Кременчука, незаконно, повторно, збув (продав) за 600 гривень громадянину ОСОБА_2 наркотичний засіб “метадон” .

Цього ж дня, ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції вище вказані полімерні пакети з наркотичним засобом метадон.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту і збуті наркотичного засобу «метадон», вчиненому повторно, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

17.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1,2 ст. 307 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться зібраними в провадженні доказами.

Під час досудового розслідування установлено наявність ряду ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть суттєво вплинути на проведення досудового розслідування, а саме: продовження злочинної діяльності щодо збуту та зберігання наркотичних засобів, так як офіційно не працевлаштований та не має постійних джерел доходу. Крім того, у зв`язку з тим, що на даний час не допитані всі свідки кримінального правопорушення, є ризик того, що підозрюваний може впливати на свідків з метою зміни їх показів на досудовому розслідуванні та в суді.

Посилаючись на вказані обставини, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки йому необхідно працювати, щоб заробляти собі на життя. Пояснив, що неофіційно працює у питомнику в м. Кременчуці.

Захисник Коротченко О.П. проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи підозру, оголошену за ч.1 ст. 307 КК України частково обґрунтованою, оскільки підозра ґрунтується на доказах, які , на думку захисника, є неналежними, а ч.2 ст. 307 КК України необґрунтованою, оскільки на даний час відсутні будь-які докази на підтвердження того, що передані після оперативної закупки ОСОБА_2 полімерні пакети містили наркотичний засіб метадон. Також захисник посилався на те, що цілодобовий домашній арешт зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, який не має наміру перешкоджати слідству чи переховуватися. Звернув увагу на те, що в умовах ізоляції від суспільства у підозрюваного може загостритися туберкульоз, від якого він проходив лікування. Крім того, просив врахувати, що підозрюваний має маму, з якою разом проживає в м. Кременчуці, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні(ч.1 ст.194 КПК України)

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.01.2020 року о 14.20 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

17.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 307 КК України.

На переконання слідчого судді, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.307 КК України, що підтверджується доданими до клопотання доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , рапортами оперуповноваженого ОСОБА_4 , протоколами оперативної закупівлі від 27.12.2019 року, протоколами допитів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , протоколом затримання особи в порядку ст.208 КПК України, протоколами оперативної закупівлі від 16.01.2020 року, висновком хімічної експертизи №6 від 03.01.2020 року; речовими доказами у їх сукупності.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.ч.1, 5 ст. 177 КПК України, а саме, ризики того, що ОСОБА_1 , зважаючи на особу підозрюваного, який є наркотично залежним, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин у сфері обігу наркотичних засобів (на цей час судимість погашена), офіційно не працює та не має постійних джерел доходу, неодружений, проживає з матір`ю у м. Кременчуці, хоча значиться зареєстрованим в с. Попівка Кіровоградської області, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, продовжити злочинну діяльність щодо збуту та зберігання наркотичних засобів.

Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує його вік та стан здоров`я, вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину та тяжкість покарання, що йому загрожує, а також те, що підозрюваний, не має постійного місця роботи, соціальні зв`язки підозрюваного в місці його постійного проживання не є настільки міцними, для того, щоб на час розслідування забезпечити належне виконання покладених на нього обов`язків.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, суд враховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Слідчий суддя наголошує, що питання кваліфікації дій підозрюваного не можуть бути предметом розгляду під час обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування. На думку слідчого судді, дослідження судом доказової бази, встановлення фактичних обставин вчинення злочину, вини підозрюваного, кваліфікація його дій можлива лише під час розгляду справи судом по суті після завершення досудового розслідування.

Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою. У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість підозрюваного, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: відповідно до пункту 79 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважують правило поваги до особистої свободи. Пунктом 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» також передбачено, що суспільний інтерес з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В п.2 ч.5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи встановлені слідчим суддею обставини та беручи до уваги матеріальний і сімейний стан ОСОБА_1 , ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя визначає заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 грн. 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 184, 193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Кременчуцького відділення поліції ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції Петрищева Дениса Леонідовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120191702200003962 від 21.11.2019 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк запобіжного заходу рахувати з часу фактичного затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,. з 14 год. 20 хв. 16.01.2020 року.

Строк дії ухвали, відповідно до ч.ч. 1,2 ст.197 КПК України визначити строком на шістдесят днів, тобто до 14 год. 20 хв. 16.03.2020 року.

Визначити суму застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 грн. 00 коп.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA188999980313191205000026001

Код класифікації доходів бюджету - 22030200

Призначення платежу: Автозаводський районний суд м.Кременчука; ухвала слідчого судді від 17.01.20 по справі № 524/267/20, провадження № 1кс/524/168/20, ОСОБА_1 , запобіжний захід – застава.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Петрищева Д.Л., прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури та слідчого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1. не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2. повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Слідчий суддя Н. Д. Вінтоняк