Ухвала суду № 86961989, 17.01.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"17" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3102/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у підготовчому засіданні справу №916/3102/16

за позовом Заступника прокурора Одеської області

до відповідачів: 1) Одеська міська рада; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕПТУН-БІЛА СФЕРА"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про визнання незаконним рішення та визнання недійсним договору оренди землі

за участю представників:

від позивача: Тунік В.М., посвідчення № 031409 від 19.01.2015р.

від відповідача-1: Танасійчук Г.М., довіреність від 23.12.2019р. №193/вих-мр

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: Коваль І.В., довіреність від 12.07.2018р. №01-36/24

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є. розглядається справа №916/3102/16 за позовом Заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради та ТОВ „Нептун-Біла Сфера” про визнання незаконним рішення Одеської міської ради від 17.12.2013р. №4256-V „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ТОВ „Нептун-Біла Сфера” в оренду земельної ділянки площею 0,2499 га за адресою м. Одеса, пляж „Ланжерон”, 1 для експлуатації обслуговування нежитлових приміщень і споруд аварійно-рятувальної станції” та визнання недійсним договору оренди землі площею 0,2499 га укладеного 15.01.2014р. між Одеською міською радою та ТОВ “Нептун-Біла Сфера” для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд аварійно-рятувальної станції.

09.01.2020р. за вх.№358/20 господарським судом одержано клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач-2 просить суд зупинити провадження у справі №916/3102/16 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 посилається на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, а також з метою дотримання принципу правової визначеності (зокрема, щодо застосування ст. 23 Закону України "Про прокуратуру”).

У поясненнях за вх.№788/20 від 15.01.2020р. прокуратура просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі із посиланням на те, що предметом розгляду у справі № 912/2385/18 є спірні правовідносини у сфері енергетики та бюджету, які не є подібними до правовідносин у сфері землекористування, що є предметом розгляду у справі №916/3102/16. Крім того, прокуратура посилається на те, що у справі № 912/2385/18 органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в особі відповідних державних органів, які є позивачами у справі, в той час як у справі № 916/3102/16 органи прокуратури в силу положень ст.53 ГПК України виступають самостійним позивачем. Так, приймаючи до уваги, що Одеська міська рада є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у правовідносинах в сфері володіння, розпорядження землями комунальної власності, проте виступає в якості відповідача у даній справі, прокуратура Одеської області, захищаючи інтереси держави, виступає в якості самостійного позивача у справі, що в свою чергу узгоджується з положеннями п.2.10. постанови пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013р. Прокуратура зазначає, що приймаючи до уваги, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, у чому саме полягає порушення інтересів держави (тобто навів підстави позову), та визначив орган, уповноважений державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах, звернення до суду з метою захисту інтересів держави у даному випадку здійснено прокурором в межах дискреційних повноважень. Необґрунтоване зупинення провадження у справі, на думку прокуратури, призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

16.01.2020р. за вх.№1034/20 господарським судом одержано заяву про залишення позовної заяви Заступника прокурора Одеської області без розгляду, в якій відповідач-2 просить суд позовну заяву Заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕПТУН-БІЛА СФЕРА", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про визнання незаконним рішення та визнання недійсним договору оренди землі залишити без розгляду.

В обґрунтування поданої заяви відповідач-2 посилається на те, що Заступник прокурора Одеської області не мав законних правових підстав для звернення з даним позовом до господарського суду Одеської області. Як зазначає відповідач-2, аналіз ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох «виключних» випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та у разі відсутності такого органу. На думку відповідача-2, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор; щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно; у кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду. За посиланнями відповідача-2, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018р. у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018р. у справі №926/03/18, від 06.02.2019р. у справі №927/246/18. Таким чином, на думку відповідача-2, Заступник прокурора Одеської області самостійно звернувся із позовом до господарського суду Одеської області, всупереч нормам чинного законодавства України.

У підготовчому засіданні представники відповідача -1 та третьої особи підтримали як заяву відповідача -2 про зупинення провадження у справі, так і заяву відповідача-2 про залишення без розгляду позову прокуратури.

Відповідач -2 у підготовче засідання не з`явився та про причини свого нез`явлення суд не повідомив. Про дату, час і місце підготовчого засідання відповідач-2 повідомлений належним чином шляхомм направлення останньому телефонограм та відповідних ухвал суду.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також за власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного суду.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України. В якій встановлено вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, при виборі і застуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18 прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019р.

При цьому, в обґрунтування постановленої ухвали Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Окрім того зазначено, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Щодо різної судової практики із зазначених питань в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18 вказано про постанову Апеляційного суду Черкаської області від 18.06.2019р. у справі №22-ц/793/1011/19, в якій зазначено, що залишати позовну заяву без розгляду з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд вправі, якщо її заявлено особою, яка не може особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, що в даній справі не має місця, адже позивач - Черкаська місцева прокуратура в особі відповідної посадової особи (заступника керівника), вправі мати та здійснювати процесуальні обов`язки під час розгляду цивільних справ. Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково вказав на відсутність у прокуратури цивільної процесуальної дієздатності, одночасно аргументувавши це відсутністю у прокуратури права на позов, що є різними за змістом правомочностями.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи необхідність врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, приймаючи до уваги наявну в матеріалах справи заяву відповідача-2 про залишення позову прокурора без розгляду з підстав відсутності у нього законних правових підстав для звернення до суду з даним позовом через наявність належного суб`єкта владних повноважень – Одеської міської ради, а також обґрунтування постановленої ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача-2 та зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.

Посилання прокуратури на те, що предметом розгляду у справі № 912/2385/18 є спірні правовідносини у сфері енергетики та бюджету, які не є подібними до правовідносин у сфері землекористування, що є предметом розгляду у справі №916/3102/16, господарський суд не приймає до уваги, оскільки обставини справи №916/3102/16 щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором є подібними до обставин справи №912/2385/18. При цьому в якості прикладу різної судової практики Великою Палатою Верховного Суду зазначено зокрема постанову Апеляційного суду Черкаської області від 18.06.2019р. у справі №22-ц/793/1011/19, в якій Заступник прокурора Черкаської місцевої прокуратури звернувся до суду інтересах держави як позивач самостійно, а орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області, визначено прокурором як відповідач у справі.

Керуючись п.7 ч.1 ст.228, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕПТУН-БІЛА СФЕРА" про зупинення провадження у справі за вх.№358/20 від 09.01.2020р. задовольнити.

2.Провадження у справі №916/3102/16 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18.

Повну ухвалу складено 17.01.2020р.

Ухвала набирає чинності 17.01.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Г.Є. Смелянець