Рішення № 86960966, 17.01.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/179/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2020 Справа № 908/3008/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26)

до відповідача Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А)

про стягнення 88661,59 грн.

25.10.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява № 2184 від 21.10.2019 (вх. № 3224/08-07/19 від 25.10.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення грошових коштів в сумі 88661,59 грн., що складаються з пені в розмірі 81626,27 грн. та 3 % річних в розмірі 7035,32 грн. за порушення строків розрахунків за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 16 від 09.01.2019.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2019 справу № 908/3008/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2019 у справі № 908/3008/19 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2019 у зв`язку із усуненням недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3008/19 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/179/19, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

23.12.2019 через службу діловодства господарського суду Запорізької області Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя в порядку ст. 46 ГПК України подано суду заяву про збільшення позовних вимог № 3254 від 16.12.2019 (вх. № 08-08/26777/19 від 23.12.2019), якою позивач просить суд прийняти до розгляду збільшені позовні вимоги та стягнути з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя пеню в розмірі 106459,89 грн. та 3 % річних в розмірі 9143,39 грн. за порушення строків розрахунків за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 16 від 09.01.2019, а разом – 115603,28 грн. грошових коштів. Подана заява мотивована тим, що при здійсненні розрахунків пені і 3 % річних, які були додані до позовної заяви № 2184 від 21.10.2019, помилково не були враховані рахунки за фактичне споживання електричної енергії за лютий 2019 року, які отримані відповідачем 11.03.2019, а саме рахунки № 55_14445/2П від 11.03.2019 на суми 275545,20 грн. і 39258,24 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог – до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 18.12.2019 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя про збільшення позовних вимог № 3254 від 16.12.2019 (вх. № 08-08/26777/19 від 23.12.2019) та матеріали справи № 908/3008/19, суд встановив, що вказана заява подана позивачем після тридцятиденного терміну наданого сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, що є порушенням приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України з урахуванням вимог ч., ч. 2 і 3 ст. 252 ГПК України, а тому вказана заява судом до розгляду не приймається.

За таких обставин, судом розглянуті і вирішені по суті первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя пені в розмірі 81626,27 грн. та 3 % річних в розмірі 7035,32 грн. за порушення строків розрахунків за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 16 від 09.01.2019.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 16, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 ЦК України, ст., ст. 193, 230 ГК України. Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 16 від 09.01.2019 щодо своєчасної та повної оплати спожитої активної електричної енергії за період з лютого 2019 року по квітень 2019 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 643732,32 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання з оплати спожитої активної електричної енергії позивач, керуючись умовами пункту 5.11 договору та приписами діючого законодавства, нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення оплати заборгованості з 12.03.2019 по 27.08.2019 у розмірі 81626,27 грн. та 3 % річних за період прострочення з 12.03.2019 по 27.08.2019 у розмірі 7053,32 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.11.2019 у справі № 908/3008/19 відповідачу запропоновано у строк до 06.12.2019 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 22144952) є: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 6900118681285) вбачається, що ухвала господарського суду Запорізької області від 18.11.2019 у справі № 908/3008/19 отримана уповноваженою особою КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради 20.11.2019.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3008/19.

При цьому судом враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду від 18.11.2019 у справі № 908/3008/19 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 17.01.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

09.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник, позивач у справі ) та Комунальним підприємством «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (далі за текстом скорочено – КП «Запоріжремсервіс», Споживач, відповідач у справі ) укладено Договір № 16 (№ 55_14445) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі – Договір постачання).

В пункті 1.1 Договору постачання сторонами визначено, що цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі – споживач) постачальником універсальних послуг (далі – постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього Договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.

Додатком 1 до Договору є підписана директором КП «Запоріжремсервіс» Ращепкіним С.В. (Споживачем) заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачання за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за Код ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (Постачання електричної енергії на нежитлові будинки Дніпровського району м. Запоріжжя), а Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежу згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 5.8 Договору постачання розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Підпунктом 1 пункту 6.2 Договору постачання встановлено, що Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього Договору.

Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка складає 3887933,50 грн. з ПДВ та визначається додатком 3 до цього Договору. (п. 5.1 Договору постачання)

У додатку 3 до Договору постачання викладена комерційна пропозиція «Універсальна» про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» юридичним особам та фізичним особам – підприємцям на період з 01.01.2019 по 01.07.2019» (далі – комерційна пропозиція).

Відповідно п. 6 комерційної пропозиції Споживач здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії через постачальника у складі ціни універсальної послуги.

Пунктом 13.1 Договору постачання встановлено, що цей Договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією.

За умовами п. 11 комерційної пропозиції термін дії Договору визначено з дати надання Споживачем Постачальнику заяви-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, але не раніше 01.01.2019, якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції. Договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк по 01.07.2019. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.

Сторони не надали доказів припинення дії Договору. Отже, Договір постачання є чинним на момент розгляду даної справи судом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та наявних в матеріалах справи письмових доказів, позивач виписав відповідачу рахунки на оплату за фактичне споживання електричної енергії та послуги з розподілу за період березень – квітень 2019 року на загальну суму 643732,32 грн., а саме:

- № 55_14445/3П від 31.03.2019 на суму 334049,52 грн. (за березень 2019 року);

- № 14445/04-П від 30.04.2019 на суму 309,682,80 грн. (за квітень 2019 року).

При цьому, на рахунку за березень 2019 року міститься підпис з боку відповідача про його отримання (без зазначення дати), а на рахунку за квітень 2019 року міститься підпис з боку відповідача із зазначенням дати отримання рахунка – 13.05.2019.

27.08.2019 сторони у справі уклали Договір реструктуризації № 014/ПУП (далі – Договір реструктуризації), предметом якого є умови і порядок сплати Споживачем Постачальнику заборгованості за спожиту електричну енергію згідно Договору про постачання електричної енергії, укладеного між постачальником електричної енергії та споживачем (надалі іменується «Основний договір – Універсальна послуга») в розмірі 643732,32 грн. в період з 01.02.2019 по 30.04.2019 (п. 1.1 Договору реструктуризації).

У п. 1.2 Договору реструктуризації Споживач підтвердив факт наявності заборгованості та виразив вільне волевиявлення щодо сплати заборгованості, що утворилась в розмірі 643732,32 грн.

Згідно з п. 1.3 Договору реструктуризації Постачальник надав розстрочку Споживачу в погашенні заборгованості, а Споживач зобов`язався сплатити заборгованість у розмірі 643732,32 грн. самостійно на рахунок Постачальника, відповідно до графіку погашення заборгованості (додаток № 1).

У додатку № 1 встановлено такий графік погашення заборгованості:

100000,00 грн. – до 04.09.2019;

321866,16 грн. – до 19.09.2019;

221866,16 грн. – до 21.10.2019.

Договір реструктуризації укладено на строк з 27.08.2019 по 31.10.2019 включно (п.4.1 Договору реструктуризації).

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Споживачем грошових зобов`язань за договором постачання позивач виписав відповідачу рахунок № 14445-ШС від 28.08.2019 на оплату штрафних санкцій в загальній сумі 89343,10 грн., з яких пені – 82254,86 грн., 3 % річних – 7088,24 грн.

На цьому рахунку міститься підпис про отримання відповідачем.

Відповідач не оплатив нараховані позивачем пеню та 3 % річних, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 7035,32 грн. за період з 12.03.2019 по 27.08.2019 та пені в сумі 81626,27 грн. за період з 12.03.2019 по 27.08.2019, а всього 88661,59 грн.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли при виконанні Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 09.01.2019 № 16 (№ 55_14445) з урахуванням договору реструктуризації від 27.08.2019 № 014/ПУП, які укладені сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії та послуг з розподілу в період з березня по квітень 2019 року на суму 643732,32 грн. підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема рахунками на оплату за відповідний період з доказами їх отримання відповідачем, а також Договором реструктуризації, у якому відповідач визнав вказану суму як заборгованість станом на 27.08.2019 за відповідний спірний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому суд враховує положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За умовами п. 5.10 Договору постачання оплата рахунка постачальник за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Відповідно до п. 4 комерційної пропозиції розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.

Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати 100% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період, яка здійснюється до дати початку розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Таким чином, строки оплати визначені в п. 5.10 Договору постачання альтернативно: або у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Виходячи з умов комерційної пропозиції строки оплати за спірний період з березня по квітень 2019 року становлять відповідно 05.04.2019 та 08.05.2019.

Щодо дати отримання рахунків суд зазначає, що на рахунку за березень 2019 року міститься підпис з боку відповідача про його отримання (без зазначення дати). При цьому суд погоджується з доводами позивача про отримання відповідачем рахунку за березень 2019 року у дату його виписки – 31.03.2019, оскільки іншу дату відповідачем не зазначено. На рахунку за квітень 2019 року відповідачем зазначено дату отримання рахунка – 13.05.2019.

Виходячи з дати отримання відповідачем рахунків, строки оплати є такими:

- по рахунку за березень 2019 року № 55_14445/3П від 31.03.2019 на суму 334049,52 грн. – 07.04.2019;

- по рахунку за квітень 2019 року № 14445/04-П від 30.04.2019 на суму 309682,80 грн. – 20.05.2019.

Враховуючи те, що строки оплати визначені сторонами альтернативно, суд визначає строки оплати виходячи з дати отримання відповідачем рахунків, оскільки вони є більш пізніми в порівнянні зі строками оплати за комерційною пропозицією.

Отже, прострочення оплати рахунку за березень 2019 року № 55_14445/3П від 31.03.2019 на суму 334049,52 грн. виникло з 08.04.2019, а рахунку за квітень 2019 року № 14445/04-П від 30.04.2019 на суму 309682,80 грн. прострочення оплати виникло з 21.05.2019.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст., ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.11 Договору постачання передбачено, що в разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в порядку та розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

У п. 7 комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу.

Отже, сторони погодили період нарахування пені по день фактичної оплати, тобто за весь період прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування пені та 3 % річних за прострочення оплати цих рахунків позивач здійснив по 27.08.2019, тобто по день укладення сторонами договору реструктуризації.

Суд визнав невірним включення позивачем в період прострочення оплати дня укладення Договору реструктуризації, оскільки в п. 4.1 Договору сторони погодили, що Договір реструктуризації укладено на строк з 27.08.2019 по 31.10.2019 включно. Отже, 27.08.2019 є днем, з якого спірна заборгованість, щодо якої сторонами укладено договір реструктуризації, вже мала сплачуватися в інші строки на умовах розстрочення відповідно до графіку реструктуризації. Тому суд здійснив перерахунок пені та 3 % річних станом на 26.08.2019.

Так, від суми боргу за березень 2019 року (334049,52 грн.) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 08.04.2019 по 26.08.2019 включно (141 день) складає 44973,13 грн., а 3 % річних за відповідний період – 3871,31 грн.

Від суми боргу за квітень 2019 року (309682,80 грн.) пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 21.05.2019 по 26.08.2019 включно (98 днів) складає 28770,80 грн., а 3 % річних за відповідний період – 2494,43 грн.

Таким чином, всього за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 73743,93 грн. та 6365,74 грн. 3 % річних. В іншій частині позовні вимоги заявлені безпідставно.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 73743,93 грн. пені та 6365,74 грн. 3 % річних за порушення строків розрахунків за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 16 (№ 55_14445) від 09.01.2019. В іншій частині позовних вимог в задоволені позову відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 46, 129, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення грошових коштів в сумі 88661,59 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-а, ідентифікаційний код юридичної особи 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) 73743 (сімдесят три тисячі сімсот сорок три) грн. 93 коп. пені, 6365 (шість тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 74 коп. 3 % річних і 1735 (одну тисячу сімсот тридцять п`ять) грн. 71 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено « 17» січня 2020 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.