Ухвала суду № 86959707, 16.01.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10963/19

Провадження № 1-кс/638/295/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т.В.,

за участю секретаря – Бадран В.Р., Вакула І.В.,

за участю прокурора - Ярового Р.О.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисників - Остапова М.О., Балон І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Євсюкової О.Е., погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Яровим Р.О., по кримінальному провадженню №42018221090000226 від 01.08.2018 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, розлученого, перебуває у фактичних шлюбних стосунках, має двоє неповнолітніх дітей 2015 та 2018 років народження, працює: начальником ДЕФ №1 КП «Шляхрембуд», раніше не судимого, до кримінальної відповідальності не притягувався, інвалідності, хронічні захворювання спростовує, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.191 КК України, -

в с т а н о в и в :

14.01.2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Євсюкової О.Е., погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Яровим Р.О., по кримінальному провадженню №42018221090000226 від 01.08.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ..

Слідчий клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 11.10.2016 по теперішній час ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника ДЕФ № 1 Комунального підрядного спеціального підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд». Будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище, ОСОБА_1 , маючи умисел направлений на розтрату майна КП «Шляхрембуд», в ході усних телефонних розмов 28.08.2018 та 30.08.2018, а також при особовій зустрічі в ході усної розмови 18.07.2019, домовився з ОСОБА_2 про продаж останньому асфальту, що згодом й було реалізовано через водіїв ДЕФ №1. За продаж асфальту ОСОБА_1 отримував грошові кошти, якими розпоряджався на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 , як вважає орган досудового розслідування, заподіяв КП «Шляхрембуд» матеріальну шкоду, згідно висновку судової економічної експертизи № 23448 від 21.12.2019, матеріальну шкоду в сумі 24191 гривень 52 копійок; згідно висновку судової економічної експертизи № 23448 від 21.12.2019, матеріальну шкоду на загальну суму 44407,68 грн.; згідно висновку судової економічної експертизи № 23448 від 21.12.2019, матеріальну шкоду в сумі 47128 гривень 20 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та ч. 3 ст. 191 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена повторно.

В судовому засіданні підозрюваний свою вину не визнав, повністю заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Захисник Остапов М.О. також заперечував проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Його думку підтримав адвокат Балон І.Д. Захисник Остапов М.О. долучив до матеріалів клопотання копії документів, які на його погляд спростовують доводи клопотання прокурора.

Прокурор наполягав на задоволенні клопотання, звертав увагу на ризики, зазначені в клопотанні, які можуть вплинути на розгляд справи, вважав, що обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із позбавленням волі, є недоцільним та матиме негативні наслідки при розслідуванні та подальшому розгляді у суді вказаного кримінального провадження.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

В провадженні Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування № 42018221090000226 від 01.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України.

10.01.2020 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України. 13.01. 2020 підозра уточнена.

Надані стороною обвинувачення докази та матеріали кримінального провадження свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України.

При цьому, з урахуванням наданих пояснень та представлених сторонами кримінального провадження матеріалів та доказів, слідчий суддя вважає, що наявність ризиків, на які посилається орган досудового розслідування обґрунтовані та вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу судом були оцінені всі обставини з урахуванням представлених сторонами кримінального провадження матеріалів, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, наявність у нього родини та утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, його майновий стан, наявність судимостей у підозрюваного, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується відповідні обставини.

Суд вважає за необхідне враховувати, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у вказаному кримінальному проівадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість, багатоепізодійна злочинна діяльність та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, наявна можливість ухилення від явки до суду.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Зі змісту КПК України вбачається, що перевірка обґрунтованості підозри під час досудового розслідування по кримінальному провадженню при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в повному обсязі покладається виключно на слідчого суддю, що постановляє відповідні ухвали.

А питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення та чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення під час судового розгляду кримінального провадження вирішуються судом тільки при ухваленні вироку, відповідно до ст. 368 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину, ті обставини, що місце реєстрації та місце проживання ОСОБА_3 не співпадає, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як обрання можливого домашнього арешту не можливе по причині відсутності розуміння судом підстав мешкання за адресою м АДРЕСА_3 Харків, маючи реєстрацію АДРЕСА_1 . Суд окремо зауважує, що не зважаючи на те, що ОСОБА_1 вказує, що він мешкає у цивільному шлюбі з дружиною, проте не зміг повідомити чим викликане його розлучення з дружиною та те, що він офіційного перебуває в розірваному шлюбі. Все це свідчить про нестійкі соціальні зв`язки.

Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, вважає можливим встановити розмір застави – 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Також, відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним визначити необхідність виконання підозрюваною, у разі внесення застави та з моменту звільнення її з-під варти внаслідок внесення застави, наступних обов`язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого злочину; здати на зберігання до прокуратури свій закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193-197, 206, 211,213, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання старшого слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Євсюкової О.Е., погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Яровим Р.О., по кримінальному провадженню №42018221090000226 від 01.08.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів – до 19-00 години 16 березня 2020 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з 16.01.2020 року 19 години 00 хвилин.

Визначити суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 168 160,00 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят грн. 00 коп.) гривен, яку можливо внести до спливу терміну тримання під вартою на відповідний рахунок.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого злочину;

3) здати на зберігання до прокуратури свій закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

4) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 , в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст.ст. 111,112 КПК України.

Слідчий суддя: Т.В. Штих

Копію ухвали отримав «____»____2020 р. ( ОСОБА_1