Ухвала суду № 86957193, 15.01.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6728/16-к

1кс/755/309/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Старовойтової С.М.,

секретаря Гончаренка П.В.,

розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Руснака Д.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040001673 від 06.02.2016 року, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

14 січня 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 звернувся до суду із клопотання, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040001673 від 06.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 2 ст. 298 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що на даний час ТОВ «Нова слобідка» здійснюється будівництво житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:178:0086, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, 7-9.

Рішенням Київської міської ради від 02.02.06 № 792170 «Про продаж земельної ділянки ТОВ «ЛВ Холдинг» для будівництва, експлуатації об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального та готельного комплексу з паркінгом на вул. Микильсько-Слобідська, 7, продано ТОВ «ЛВ Холдинг» частину земельної ділянки площею 1.2381 га, яка перебувала в оренді у вказаного товариства.

В подальшому, 12.04.06 ТОВ «ЛВ Холдинг» придбало у ПП «Спортивно- оздоровчий клуб «Фаворит» земельну ділянку площею 0.2512 га, що розташована за адресою : м. Київ. вул. Микильсько-Слобідська, 9.

24.10.2007 року ТОВ «ЛВ Холдинг» отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1.4892 га з цільовим призначенням для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази.

02.11.2010 року між ТОВ «ЛВ Холдинг» та ТОВ «Нова Слобідка» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 1.4892 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Микильсько-Слобідська, 7-9 .

Відповідно до інформації департаменту Культури виконавчого органу Київської міської ради, земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Микильсько-Слобідська, 7-9 розташована в межах території пам`ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долин р. Дніпро», відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 року № 58/0/16-10.

Так, земельна ділянка на якій проводяться будівельні роботи розташовується в межах пам`ятки історії та ландшафту місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро», таким чином відбувається знищення об`єкту культурної спадщини.

Встановлено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 26.08.14 року замовнику ТОВ «Нова Слобіка» та генеральному підряднику ТОВ «КЖБК БМУ-1» видано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Микильсько-Слобідській, 7-9, у Дніпровському районі м. Києва без наявного погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

В той же час, Відповідно до ст.39 Земельного Кодексу України використання земель під забудову повинно бути у відповідності до генерального плану населеного пункту.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

В свою чергу, відповідно додатку до листа від 26.12.2019 року за № 055-15476 Департаменту містобудування та архітектури КМДА, який на сьогоднішній день є балансоутримувачем чинного Генерального плану міста Києва, земельна ділянка яка зазначена в клопотанні за функціональним призначенням за чинною містобудівною документацією відноситься до територій зелених насаджень загального користування, входить в зону затоплень повеневими водами та частково в зону затоплень природного та техногенного характеру.

Передання земельної ділянки віднесеної навіть частково, до територій зелених насаджень загального користування, для будівництва житлового будинку без зміни її цільового призначення суперечить закону, таку правову позицію сформувала Велика Палата Верховного Суду в своєму рішенні за № 761/31121/14-ц від 12.12.2018 року.

Також, 08.01.2020 року на земельній ділянці проведено огляд місця події, за результатами якого зафіксовано, що відстань від початку будівництва до берега Річки Дніпро становить 86 метрів.

Таким чином, земельна ділянка на якій проводяться будівельні роботи розташована в прибережно-захисній смузі річки Дніпро, яка становить 100 метрів. Будівництво в межах прибережно-захисної смуги прямо заборонено ст. ст. 77. 87, 88, 89 Водного Кодексу України та ст. ст. 60,61 Земельного Кодексу України.

Разом з тим, статтею 1 Водного кодексу України визначено вичерпний перелік об`єктів, які віднесені до водних об`єктів - море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал та водоносний горизонт. Усі інші елементи довкілля, в яких зосереджені води, є частинами перелічених водних об`єктів, тобто рукави та протоки річок є їх частинами.

Відповідно до ст. 79 Водного кодексу України (ВКУ) р. Дніпро за класифікацією належить до великих річок, а відповідно до Локаційного опису річки Дніпро і Русанівська протока також.

Відповідно до ст. 88 ВК України, прибережно-захисна смуга річки Дніпро становить сто метрів. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

За нормами ст.89 п. 4 ВК України встановлено, шо у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється «будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при ньому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Прокурором - процесуальним керівником у кримінальному провадженні частину земельної ділянки з кадастровими номерами 8000000000:66:178:0143, 8000000000:66:178:0086, 8000000000:66:178:0142 за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7-9, в межах вказаного кримінального провадження визначено речовими доказами.

Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки, не повідомив.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Положення п. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осі.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, відповідно до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу..

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, у клопотанні прокурор, в порушення вимог ст. 171 КПК України, не зазначив та не додав до клопотання документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника.

Згідно зі ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернути клопотання прокурору, в зв`язку з не додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години, для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 167-175, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Руснака Д.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100040001673 від 06.02.2016 року, про арешт майна - повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 4 Руснаку Д.О., для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Для усунення недоліків встановити строк в сімдесят дві години.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: