Рішення № 86954606, 16.01.2020, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/1454/19

Провадження № 2/685/22/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням

встановив:

представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про позбавлення права користування житловим приміщенням, мотивуючи його тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Позивач зареєстрована та проживає за вказаною адресою. Відповідач є колишнім чоловіком позивачки і також зареєстрований у квартирі, однак з 2012 року за місцем реєстрації не проживає, оскільки вони розлучені з 07.12.2009 року, житловим приміщенням відповідач не користується, місце його знаходження невідоме. Тобто, відповідач відсутній без поважних причин понад один рік за зареєстрованим місцем проживання, ніякої домовленості про користування житловим приміщенням між ним та власником житла не встановлено. Через те, що в будинку зареєстрований відповідач, позивачу створюються перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження його майном, тому просив позбавити відповідача права користування квартирою АДРЕСА_1 .

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно ст. 128 ЦПК України, про причину неявки не повідомив, клопотань не подав.

Суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 25.02.1992 року, реєстраційним посвідченням, квитанцією про оплату вартості квартири, свідоцтвом про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Згідно з довідками Теофіпольського ВУЖГК від 24.09.2019 та 16.01.2020 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований, зокрема, ОСОБА_2 , але з 2012 року не проживає. Шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 07.12.2009 року.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Частиною 1 та 4 статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням; до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки.

Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Оскільки відповідач не надав доказів того, що між ним та позивачем є інша домовленість про користування житлом, чи про поважність причин не проживання у квартирі позивача протягом одного року, то суд встановив, що відповідач не проживає у квартирі АДРЕСА_1 більше одного року без поважних причин.

Згідно ч.1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 156 ЖК УРСР, ст.405 ЦК України, ст. 12, 81, 89, 265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 права користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 768,40 грн. судового збору (отримувач коштів:ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через районний суд.

Відповідач має право звернутися до Теофіпольського районного суду із заявою про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуючий