Ухвала суду № 86953331, 16.01.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4149/19

Провадження № 1-кс/461/287/20

УХВАЛА

16.01.2020 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д.

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

прокурора Кишки Ю.В.,

слідчого Бориса В.З.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисника Дуди П., Івасюти Г.В.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого Головного управління Національної поліції у Львівській області Бориса В.З. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України працюючої директором ТОВ «Едвіл», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судима,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000378 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 КК України, відомості про які 09 квітня 2019 року внесено до ЄРДР, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того хто надав будь – яких дій з використанням службового становища за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 369 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що підозрювана ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки вона підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину, у зв`язку із чим їй може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк. Крім того, слідчий зазначає, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на учасників кримінального провадження, оскільки в ході досудового розслідування свідки не допитувались. Вважає, що інший, менш суворий, запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 . Просили визначити заставу у сумі 350000 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.

Підозрювана та її захисники під час розгляду справи проти задоволення клопотання слідчого категорично заперечили. Захисники зазначили, що підозра ОСОБА_1 є необґрунтованою, існування ризиків не доведене прокурором належними та допустимими доказами. Вважають, що запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту у повній мірі забезпечив би належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків. Просили суд врахувати важке захворювання підозрюваної.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор та слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Проаналізувавши наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий підтверджує доводи клопотання, слідчий суддя вважає що вони свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, на підтвердження чого в матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази, зокрема:

1) дані укладених впродовж 2019 року між КНП ЛОР «ЗСДМЦ» та ТОВ «Едвіл» договорів про закупівлю виробів медичного призначення за державні кошти №№ 101, 102, 204, 206, від 09 липня 2019 року, № 315 від 16 вересня 2019 року, № 384 від 30 жовтня 2019 року, а також № 312 від 06 грудня 2019 року, тендерна документація;

2) дані протоколу обшуку автомобіля марки «VOLKSWAGEN» «JETTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також особистого обшуку ОСОБА_2 , в ході якого вилучено конверт з грошовими коштами в сумі 24500 грн.;

3) дані протоколів про хід та результати негласних слідчих (розшукових) дій, в тому числі, протоколом ідентифікації грошових коштів, які в подальшому вилучені при особистому обшуку затриманого ОСОБА_2 ,

4) дані протоколу огляду грошових коштів від 15 січня 2019 року.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що у разі необрання запобіжного заходу, можливе перешкоджання встановленню істини у справі, а саме:

- ОСОБА_1 маючи стійкі професійні зв`язки серед працівників ТОВ «Едвіл» та медичних установ контрагентів, може їх використати для знищення, приховування або спотворення речових доказів, речей та документів, які зберігають на собі сліди злочинної діяльності і на даний час ще не перебувають у розпорядженні органів досудового розслідування;

- існує висока ймовірність можливого незаконного впливу підозрюваної на свідків у кримінальному провадженні, зокрема співробітників ТОВ «Едвіл», медичних установи м. Львова, які ще не допитані слідчими, з метою примушування їх до зміни показів.

Судом береться до уваги надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а і для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 , відноситься до корупційних правопорушень. Згідно з санкцією статті, у разі визнання її винуватою, вона може бути позбавлена волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Наведені вище обставини разом із суворістю можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним можуть схилити ОСОБА_1 також і до втечі.

Слідчий суддя зазначає, що відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі. Рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя погоджується зі стороною захисту, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, однак такі не виключають необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об`єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваної.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , суд вважає, що застава у розмірі 350000 грн, що перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яку просить призначити слідчий, є надмірним тягарем для підозрюваної та не відповідає принципу справедливості. Відтак, враховуючи наявність у підозрюваної важкого захворювання та необхідності нести у зв`язку із цим додаткові витрати на лікування, слідчий суддя приходить до переконання, що для визначення розміру застави ОСОБА_1 слід виходити з вимог ч. 3 ст. 183 КПК України та встановити таку у межах, передбачених процесуальним законом.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» строком на 60 днів, тобто по 15 березня 2020 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 126120 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять) грн.

Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрювану ОСОБА_1 :

1) не виїжджати за межі населеного пункту, в якому вона проживає – м. Львова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

4) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування із свідками у справі – членами тендерного комітету та іншими працівниками КНП ЛОР «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр», свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 а також іншими підозрюваними у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Зазначені обов`язки дійсні протягом двох місяців з дня застосування.

Попередити підозрювану, що у випадку невиконання покладених на неї зобов`язань застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним – в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова