Ухвала суду № 86952210, 15.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

15 січня 2020 року м. Київ№ 640/18399/19Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., при секретарі судового засідання Коноваловій Н.Ю., під час розгляду у судовому засіданні адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві

треті особи 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспроект"

2) ОСОБА_2

про зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспроект", ОСОБА_2 , в якому просить суд зобов`язати відповідача скасувати запис в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:75:177:0068, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28 жовтня 2019 року до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за загальними правилами позовного провадження. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 10 грудня 2019 року.

У вказаній ухвалі судом зазначено, що ознайомившись з матеріалами адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, враховуючи необхідність заслухати пояснення сторін та дослідити подані разом із відзивом на позовну заяву докази, суд дійшов висновку про необхідність призначити судове засідання.

Вказана ухвала суду від 19 листопада 2019 року була скерована на адресу позивача зазначену у позовній заяві, проте поштова кореспонденція повернулась на адресу суду.

У зв`язку з чим секретарем судового засідання було повідомлено позивача про судове засідання призначене на 10 грудня 2019 року телефонограмою, що підтверджується матеріалами справи.

У судове засідання 10 грудня 2019 року, а ні позивач, а ні представник позивача не прибули, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання із зазначенням поважних причин до суду не подавали. У зв`язку з першою неявкою позивача без поважних причин судове засідання було відкладено на 15 січня 2020 року.

Позивач повторно не прибула у судове засідання, призначене на 15 січня 2020 року, через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування чого зазначив, що він буде зайнятий при розгляді іншої справи, яка призначена до розгляду на 15 січня 2020 року в судовому засіданні

Щодо вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, перерва у зв`язку із неявкою учасника справи або його представника може бути оголошена тільки з підстав, визначених пунктами 1, 2, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу.

Згідно пунктів 1, 2 та 5 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Отже, з наведених норм вбачається, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні за клопотанням сторони за умови, що причини неявки у судове засідання судом визнано поважними.

Суд, дослідивши подане клопотання, встановив, що до нього не надано жодного доказу на підтвердження того, що представник позивача буде зайнятий при розгляді іншої справи, яка призначена до розгляду на 15 січня 2020 року в судовому засіданні.

Разом з тим, представником позивача не вказано у клопотанні номер справи в якій він буде зайнятий, тим самим позбавив суд можливості перевірити вказану інформацію, яка наявна в загальному доступі.

У судовому засіданні 15 січня 2020 року суд визнав причини неявки позивача неповажними та зафіксовано другу неявку позивача без поважних причин.

У зв`язку з повторною неявкою позивача у судові засідання 15 січня 2020 року судом на обговорення було поставлено питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник третьої особи - 2 не заперечив проти залишення позовної заяви без розгляду.

З порушеного питання суд зазначає наступне.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до Сучасного тлумачного словника української мови (100 000 слів/ За загальною редакцією доктора філософських наук, професора В.В. Дубічинського.- Х.: ВД "ШКОЛА", 2008. 1008 с.) термін "повторно" тлумачиться як - який буває, трапляється знову, вдруге, ще раз, тобто, повторяється, але не обов`язково поспіль.

Таким чином, "повторність" означає вчинення знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного, при цьому черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. А тому "повторне неприбуття" як підстава для залишення позовної заяви без розгляду означає нез`явлення у судове засідання два чи більше рази без поважних причин протягом усього розгляду справи (а не обов`язково двічі підряд).

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі № К/9991/15646/11 від 26.05.2011.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Згідно із частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Матеріали справи не містять поданого на виконання вимог цієї норми повідомлення від представників позивача про неможливість прибуття в судові засідання 10 грудня 2019 року та 15 січня 2020 року з поважних причин.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено обов`язок суду залишити позовну заяву без розгляду у разі настання певних обставин, зокрема, неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Частинами третьою статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Керуючись статтями 240, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова

Повний текст ухвали виготовлений 16.01.2020.