Рішення № 86952106, 15.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року м. Київ № 640/19083/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С.,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомПублічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення №0757721208 від 30.10.2018

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Фортуна-банк" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0757721208 від 30.10.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення Правління Національного банку України від 21.02.2017 № 9-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ФОРТУНА-БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.02.2017 № 665, «Про початок процедури ліквідації AT «ФОРТУНА-БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно вимог ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав, таким чином, у банку не виникає жодних зобов`язань у тому числі щодо сплати податків і зборів, крім тих, що виникають під час здійснення ліквідаційної процедури. Таким чином, Банк було подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2018 року і відображено різницю до податкової декларації податку на прибуток підприємства у рядку 3.2.4, що в свою чергу є способом визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а не пільгами податку на прибуток.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з огляду на те, що 03.05.2018 року ПАТ «Фотуна-Банк» було подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2018 року (від 03.05.2018 року №9082324925) і задекларовано фінансовий результат до оподаткування (р.2 декларації) в сумі 7035034 грн., який зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років - 1068297662 грн. Підприємство скористалося пільгою 11020301 «Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу», відповідно до Довідника №86/2 інших податкових пільг (станом на 01.01.2018 року). За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 30.10.2018 року № 0757721208 про застосування штрафу за неподання звіту про суми податкових пільг у розмірі 170 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.7б Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N» 2755-VI (зі змінами та доповненнями) головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у м. Києві Солодовпіковою Ж.В. проведена камеральна перевірка з питання своєчасності подання (неподання) підприємством AT "ФОРТУНА-БАНК" , код ЄДРПОУ 26254732 звіту про суми податкових пільг (ф. І-ПП)

Так, перевіркою встановлено, що платник порушив приписи пп.49.18.2, п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України в частині граничних термінів подання (неподання) податкової звітності за І квартал 2018 року про що складено акт камеральної перевірки від 05.10.2018 №7421/26-15-12-08-20/26254732.

16.10.2018 Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" подано заперечення на акт податкової перевірки вих. №478/07, в якому останній проти акту заперечив, посилаючись на те, що згідно Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 що звіт подається суб`єктом господарювання за три, шість, дев`ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб`єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається. Враховуючи те, що позивач, як суб`єкт господарювання не користувався податковими пільгами, то і звіт останнім не подавався.

26.10.2018 Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві надано відповідь на заперечення №90060/10/26-15-12-08-14 згідно якого вбачається, що 03.05.2018 року AT «ФОРТУНА-БАНК» було подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2018 року (від 03.05.2018 №9082324925) і задекларовано фінансовий результат до оподаткування (р.2 декларації) в сумі 7035034 грн., який зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років - 1068297662 грн. Отже, підприємство скористалося пільгою 11020301 «Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення" цього Кодексу», відповідно до Довідника №86/2 інших податкових пільг (станом на 01.01.2018). Таким чином, підприємство повинно подати звіт про суми податкових пільг за три місяці 2018 року до 10.05.2018 року ( граничний термін подання ). Оскільки Кодексом передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 Кодексу.

30.10.2018 Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі акт камеральної перевірки від 05.10.2018 №7421/26-15-12-08-20/26254732 винесено податкове повідомлення рішення №0757721208, яким застосовано до Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" штрафні санкції у сумі 170, 00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглянувши адміністративну справу по суті, суд зазначає слідуюче.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 16.1.6 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Згідно з підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право, зокрема, користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.1, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, то відповідно до п. 1260.1 ст. 120 Податкового кодексу України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Посилаючись на приписи зазначеної норми, Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкове повідомлення рішення №0757721208, яким застосовано до Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" штрафні санкції у сумі 170, 00 грн.

За визначенням, наведеним у п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України, податковою пільгою є передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

У відповідності до п. 30.2, 30.5, 30.9 ст. 30 Податкового кодексу України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.

Також у п. 30.6. ст. 30 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку та збору, не сплачені суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб`єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.

ДФС України кожного кварталу затверджує довідники пільг. Так, у Довіднику №85/2 інших податкових пільг станом на 31.12.2017, затвердженого ДФС України 29.12.2017, у розділі «Інші пільги з податку на прибуток» передбачена пільга з кодом 11020301, зміст якої полягає у тому, що «Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу»

Аналогічна норма міститься у Довіднику № 86/2.

Судом встановлено, що у зазначеному довіднику під кодом 11020301 розміщено таку пільгу як "фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років".

Таким чином, відповідач вважає, що від`ємне значення податку на прибуток, задеклароване позивачем за І квартал 2018 року є податковою пільгою, користування якою передбачає подачу окремого звіту.

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення даного пункту застосовуються з урахуванням п.3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Зазначену різницю суб`єкти підприємницької діяльності відображають у рядку 3.2.4 додатка РІ «Різниці» до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 879.

Судом встановлено, що в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2018 року №9082324925 позивачем задекларовано фінансовий результат до оподаткування (р.2 декларації) в сумі 7035034 грн., який зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років - 1068297662 грн.

Таким чином, від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток не підлягає обкладенню цим податком. Це є загальним правилом, а не спеціальною нормою, якими є положення про податкові пільги. Отже, оскільки жодного нарахування податку не відбувається, відсутні підстави для висновку про існування спеціального правила, яке звільняє від сплати податку.

Так, облік податкових пільг ведеться згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 №1233 "Про порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг" (далі - Порядок №1233).

Згідно пункту 2 Порядку № суб`єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв`язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком.

Пунктом 3 Порядку № 1233 передбачено, що звіт подається суб`єктом господарювання за три, шість, дев`ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб`єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Згідно пункту 8 Порядку № 1233 податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об`єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток не підлягає обкладенню цим податком. Це є загальним правилом, а не спеціальною нормою, якими є положення про податкові пільги. Отже, оскільки жодного нарахування податку не відбувається, то підстави для висновку про існування спеціального правила, яке звільняє від сплати податку відсутні.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не користується податковою пільгою у розумінні Податкового кодексу України, оскільки від`ємне значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років не є такою пільгою, а відтак застосування до нього штрафу в розмірі 170,00 грн. є протиправним, у зв`язку з чим, оскаржувати податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1,3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, код ЄДРПОУ 26254732) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2018 року № 0757721208 про застосування до Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" штрафу за неподання звіту про суми податкових пільг у розмірі 170 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, код ЄДРПОУ 26254732) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур