Рішення № 86952047, 15.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року м. Київ № 640/22079/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України», на підставі матеріалів переписки позивача з пенсійною службою МВС України та ГУ ПФУ в м. Києві для перерахунку пенсії, та приведеним у позовній заяві аналізом бездіяльності з боку відповідача;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в сумі 166 644, 00 грн. щомісячно позивачу з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ без обмежень згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції України», Законом України народного депутата України ОСОБА_2 «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», на підставі грошового атестату № 83, а також приведеним у позовній заяві аналізом бездіяльності з боку відповідача;

зобов`язати відповідача негайно сплатити позивачу заборгованість у сумі 6 663 169, 32 грн., яка виникла за період з 01 січня 2016 року по листопад 2019 року включно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перерахунок та виплата пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» відповідачем досі не проведено.

Зокрема, позивач вказує, що відповідно до названої постанови № 988 генерал поліції 1 рангу, що на його думку прирівнюється до генерал-полковника міліції має отримувати 3 000 грн. за звання, а не 150 грн. із яких позивачу платять пенсію. Розмір посадового окладу заступника Голови Національної поліції, яку позивач прирівнює до заступника Міністра внутрішніх справ України - начальника Головного слідчого управління складає 18 000 грн., а не 14 000 грн., яка врахована для обчислення позивачу пенсії.

Також позивач наводить власний розрахунок пенсії, розмір якої становить 166 644, 00 грн. та яку, на його переконання, він має отримувати щомісячно, а відповідач, в свою чергу, заборгував позивачу з 01 січня 2016 року по листопад 2019 року 6 663 169, 32 грн.

У відзиві представник відповідача вказує на те, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою (посадами) для перерахунку пенсії військовослужбовцям не враховуються, тобто позивач просить включити при обрахуванні пенсії види грошового забезпечення, на які не має вказівки в чинних нормативно-правових актах, що також суперечить вимогам пункту 5 Порядку № 45.

Представник відповідача стверджує, що вимога позивача до ГУ ПФУ в м. Києві щодо перерахунку пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення не тільки не має належних правових підстав, а й не узгоджується з відомостями із довідки, яка є єдиною підставою для перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону.

Нові умови грошового забезпечення за останньою займаною позивачем посадою встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 з 01 травня 2016 року, на підставі чого ГУ ПФУ в м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивачу відповідно до вказаної постанови на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення за останньою посадою займаною позивачем.

При цьому, оскільки після перерахунку розмір пенсії позивача не змінився, доплата до пенсії відсутня, а підсумок пенсії (з надбавками) позивача до виплати з 01 травня 2016 року - 24 874, 44 грн.

Після прийняття постанови № 988 умови грошового забезпечення за посадою позивача, на думку представника відповідача, не змінились, а тому підстави для проведення перерахунку відсутні, в той час як законодавчі норми не передбачають індивідуальні підстави для здійснення перерахунку пенсій.

За таких умов, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача фактично наводить ті самі аргументи та доводи, що містяться у позовній заяві.

Водночас, представник позивача погоджується, що підставою для перерахунку пенсії є видані державними органами довідки про розмір грошового забезпечення та відповідну довідку відносно позивача складено Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України 04 серпня 2017 року за № 22/6-4520, розмір грошового забезпечення за якою мав би становити 37 950, 00 грн., які все одно не нараховуються та не сплачуються позивачу у повному обсязі.

Представник позивача також зазначає, що наказом МВС України від 12 вересня 2017 року № 964 введено посаду заступника Голови Національної поліції України - начальника Головного слідчого управління, що по суті прирівняло зазначену посаду до посади, яку обіймав ОСОБА_1 - «заступник міністра внутрішніх справ України - начальник Головного слідчого управління».

18 грудня 2019 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке не підлягає задоволенню з огляду на положення п. 2 ч. 1 статті 263 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Як видно з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

02 серпня 2017 року позивач звернувся до МВС України з заявою (т. 1 а.с. 45), в якій просив надати довідку про розмір грошового забезпечення для скерування в органи пенсійного забезпечення.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, 04 серпня 2017 року складено довідку № 22/6-4520 (т. 1 а.с. 46) про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, згідно з якою, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 травня 2016 року, за посадою заступник Міністра внутрішніх справ України - начальник Головного слідчого управління становить: посадовий оклад - 14 000 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 150 грн., надбавка за вислугу років - 7 000 грн., надбавка за інтенсивність праці - 14 000 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 2 800 грн., що разом складає 37 950 грн.

09 жовтня 2019 року позивач звернувся до МВС України з заявою про надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (т. 1 а.с. 47).

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України листом від 16 жовтня 2019 року № 22/6-К-1781 (т. 1 а.с. 48-49) повідомив позивачу, зокрема, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», яка стала підставою для перерахунку пенсій зазначеним особам з 01 травня 2016 року, змінено умови оплати праці окремих керівних працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу». При цьому, постанови № 2288 та № 510 визнані такими, що втратили чинність, стосовно працівників, розміри посадових окладів яких затверджено постановою № 304.

Управлінням координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань ДПООНД МВС на виконання ст. 63 Закону, постанови № 304, та відповідно до списку ГУ ПФУ в м. Києві оформлено і надіслано до зазначеного управління довідку про розмір грошового забезпечення від 04 серпня 2017 року № 22/6-4520, обчислену виходячи з грошового забезпечення за посадою заступник Міністра внутрішніх справ України.

При оформлені довідки для перерахунку пенсії до грошового забезпечення включені виплати, які передбачені постановою № 304, а саме: посадовий оклад - 14 000 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 150 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 7 000 грн., надбавка за інтенсивність праці (100%) - 14 000 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 2 800 грн.

За інформацією Департаменту фінансово-облікової політики МВС відповідно до постанови № 304 заступникові Міністра внутрішніх справ України встановлено та виплачено надбавку за інтенсивність праці у розмірі відсотків посадового окладу з 01 травня 2016 року, премія не встановлювалась.

Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо неврахування всіх видів грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених для поліцейських.

Вказану статтю доповнено наведеною частиною згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII, який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 29 грудня 2015 року).

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Відтак, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичне складовим грошового забезпечення колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача. Така правова є сталою та неодноразово висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 362/5993/16-а (адміністративне провадження № К/9901/37319/18), від 26 вересня 2019 року у справі № 803/1831/16 (касаційне провадження № К/9901/33524/18), від 25 листопада 2019 року у справі № 802/2143/16-а (адміністративне провадження № К/9901/17715/18).

Разом з тим, суд зауважує, що здійсненню перерахунку пенсії передує чітко визначена законодавством процедура, передбачена Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Згідно з п. 2 Порядку № 45 на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Таким чином, Порядком № 45 передбачено, що МВС України повідомляє Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій. В свою чергу, Пенсійний фонд України повідомляє головні управління в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління складають відповідні списки таких осіб та подають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії - органам, з яких особи були звільнені із служби.

Отже, без повідомлення МВС (а відтак, відсутності підготовлених відповідно до Порядку № 45 списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку) відсутні підстави для оформлення відповідної довідки про грошове забезпечення, без отримання якої у ГУ ПФУ в м. Києві немає підстав та повноважень для проведення перерахунку пенсії. Така правова також є сталою та неодноразово висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 164/1522/16-а (адміністративне провадження № К/9901/7740/18), від 30 липня 2019 року у справі № 363/4428/16-а (адміністративне провадження № К/9901/30773/18), від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а (адміністративне провадження № К/9901/29727/18).

Як встановлено судом, попередній розмір пенсії позивача обчислений на підставі довідки про грошове забезпечення, виданої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 510 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Матеріали справи не містять доказів того, що ГУ ПФУ в м. Києві повідомлялось уповноваженими органами про підстави перерахунку пенсії позивачу, так само, й відсутні докази про отримання необхідної для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення.

При цьому, як стверджує представник відповідача, до списків осіб, які перебувають на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві, отримують пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пенсії яких підлягають перерахунку у зв`язку з прийняттям постанови № 988, для надання довідок про розмір грошового забезпечення позивача включено не було.

Доказів того, що позивач звертався до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою та відповідними доданими до неї документами, спрямованою на перерахунок раніше призначеної пенсії, матеріали справи також не містять.

В той же час, суд зауважує, що позивач безумовно мав право на перерахунок пенсії, однак невірно обрав спосіб захисту свого права, оскільки позивачем не враховано положення Порядку № 45. Наведена правова позиція узгоджується з висновками, висловленими, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 164/1522/16-а (адміністративне провадження № К/9901/7740/18), від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а (адміністративне провадження № К/9901/29727/18).

Крім того, з матеріалів справи видно, що нові умови грошового забезпечення за останньою займаною позивачем посадою встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 з 01 травня 2016 року, на підставі чого ГУ ПФУ в м. Києві здійснило перерахунок пенсії останньому на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення.

Разом з тим, як стверджує представник відповідача, оскільки після перерахунку розмір пенсії позивача не змінився, доплата до пенсії відсутня, а підсумок пенсії (з надбавками) позивача до виплати з 01 травня 2016 року - 24 874, 44 грн., що також підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років (т. 1 а.с. 58).

Також судом враховуються вимоги ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Наведена позиція Європейського суду з прав людини також застосовується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 у справі № 802/2236/17-а.

Поряд з цим, згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких умов, суд не може прийняти доводи та аргументи позивача, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оспорювану бездіяльність відповідача, в розумінні положень статті 2 КАС України, не можна вважати такою, що вчинена не на підставі, не у межах та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, зважаючи на що відсутні підстави і для задоволення решти похідних позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк