Рішення № 86951919, 13.01.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2020 року Чернігів Справа № 620/2244/19 Н/620/20/19

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

представника заявника Чубко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 620/2244/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації та просить:

1. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни 3 групи та видачі посвідчення інваліда війни.

2. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Менську районну державну адміністрацію Чернігівської області встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи та видати ОСОБА_1 посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

3. Здійснити судовий контроль за виконанням винесеного судового рішення по даній справі і встановити для Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області для надання суду звіту про виконання судового рішення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у період з 05.05.1986 по 12.05.1986, залучався до участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та виконував ці функції в складі підрозділів (штабу Цивільної оборони в м. Прип`ять). Будучи учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 1) та інвалідом 3 групи по захворюванню пов`язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС має право на встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи. Не встановлення йому такого статусу порушує його права та соціальні гарантії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії було відмовлено.

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд справи № 620/2244/19 у зв`язку з нововиявленими обставинами, в якій просить суд скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заява обгрунтована тим, що, на момент розгляду справи судом, позивачу не було відомо про наявність у Чернігівської спеціалізованої автобази № 19 інформації про те, що ОСОБА_1 , як військовозобов`язаний, в званні рядового, направлявся для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Таку інформацію позивач отримав лише після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні представник позивача-заявника заяву підтримала та просила суд її задовольнити, посилаючись на обставини викладені в ній.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання від відповідача, в якому він просить розглядати заяву за відсутності його представника, та відзив на адміністративний позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника заявника, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Згідно інформації Чернігівської спеціалізованої автобази № 19 інформації вих. № 286 від 14.05.1986 вбачається, що ОСОБА_1 , як військовозобов`язаний, в званні рядового, направлявся для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( т. 2, а.с. 12).

З наявних, в матеріалах справи доказів, вбачається наступне.

ОСОБА_1 , є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 21.02.2019.

Позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 05.05.1986 по 12.05.1986.

Це підтверджується наступним: довідкою №137 від 19.11.1992, довідкою № 179 від 26.09.1990, трудовою книжкою (запис 10, 11).

На час аварії позивач був військовозобов`язаний, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 .

Захворювання (інвалідність) позивача пов`язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою акту огляду у МСЕК серії МСЕ-ЧНВ № 339921 від 6.07.2010.

Позивач перебуває на обліку у Головному Управлінні Пенсійного фонду України Чернігівської області. Має посвідчення серії НОМЕР_3 від 09.12.2008.

На даний час позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 21.02.2019. Настання інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з участю у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС також відповідачем не оспорюється.

На позивача, як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи поширюються пільги, гарантії та компенсації, передбачені Законом № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

27.03.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача, у якій просив встановити йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, на що йому було надано відмову.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Для набуття статусу інваліда війни (з підстав, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), окрім факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, необхідною умовою є встановлення факту, що прийняття такою особою участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відбувалось саме у складі Формувань Цивільної оборони.

Це пояснюється тим, що крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, як створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Згідно з частиною першою статті 10 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 № 1111 та Положенням про невоєнізовані формування Цивільної оборони СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 06.1975 № 90 було передбачено, що формування Цивільної оборони, у тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

Також, управлінням соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації отримано лист Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 04-9492/281 від 14.08.2006, лист Міністерства праці та соціальної політики України № 146/15-06/014 від 28.03.2006 та лист Міністерства соціальної політики України № 2213/014/91-13 від 29.08.2013 «щодо встановлення статусу інваліда війни», згідно яких надано роз`яснення усім органам соціального захисту населення України, де зазначено, що «підставою для надання учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС статусу інваліда війни є довідки, що надаються управліннями з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з зазначенням назви формування, терміну перебування у зоні відчуження та причинний зв`язок інвалідності з захворюванням, пов`язаним з цією аварією.

Органи праці та соціального захисту населення встановлюють статус інваліда війни на підставі довідки, яка містить інформацію про наказ чи розпорядження про залучення особи до формувань Цивільної оборони, займану посаду та документів про роботу, яку виконував громадянин під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також довідки про встановлення інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи».

З доданих до позову ОСОБА_1 доказів, а саме інформації Чернігівської спеціалізованої автобази № 19 інформації вих. № 286 від 14.05.1986 вбачається, що ОСОБА_1 , як військовозобов`язаний, в званні рядового, направлявся для ліквідації наслідків аварії на ЧАС ( т. 2, а.с. 12), що підтверджує його залучення до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

При цьому суд зазначає, що участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань Цивільної оборони підтверджена належним та допустимим доказом, якими є розпорядчі документи по підприємству про залучення його до дій у складі формувань Цивільної оборони.

Ця обставина є істотною для набуття позивачем статусу інваліда війни згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII.

Зважаючи на наведене вище, судом встановлено, що позивачем представлено суду належні та допустимі доказів того, що він має право для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII у позивача немає, а відтак дії Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни 3 групи та видачі посвідчення інваліда війни є не правомірними.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Згідно ч.1 та ч.2 ст.367 КАС України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Відповідно до п.2 ч.4 ст.367 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 ч.5 ст.361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду (п.1 ч.1 ст.369 КАС України).

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку про достатність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 620/2244/19 та скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 з прийняттям нової, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії необхідно задовольнити.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає, що дане питання регулюється ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України та відноситься до дискреційних повноважень суду і не містить в собі імперативного обов`язку, а отже суд вільний у виборі щодо застосування заходів впливу до правопорушника. Враховуючи положення вказаної норми, підстав для зобов`язання відповідача у справі подати звіт про виконання рішення, суд не знаходить, з огляду на що, в задоволенні даного клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст., ст. 227, 241-243, 248, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 620/2244/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі № 620/2244/19 – скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни 3 групи та видачі посвідчення інваліда війни.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Менську районну державну адміністрацію Чернігівської області встановити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи та видати ОСОБА_1 посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16.01.2020.

Суддя С.Л. Клопот