Ухвала суду № 86951822, 16.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 січня 2020 року справа № 580/146/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Паламар П.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ПрАТ “Первомайський кар`єр “Граніт” до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору – державна податкова інспекція у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось ПрАТ “Первомайський кар`єр “Граніт” (18016, м. Черкаси, вул. Євгена Кухарця, буд. 8; код ЄДРПОУ 00292356) (далі – позивач) до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18001, м. Черкаси, просп. Хіміків, буд. 50; код ЄДРПОУ 36157425) (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Постоєнка Михайла Васильовича прийняті у формі:

-постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.03.2018 року ВП №56066894 з примусового виконання вимоги ГУ ДФС у Черкаській області від 06.02.2018 № Ю-2655-25-У про сплату боргу (недоїмки);

-постанови від 08.06.2018 року про закінчення виконавчого провадження №56066894.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями.

Водночас, ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України “Про судовий збір”, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14 листопада 2019 року № 294-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 2102грн.

Суд враховує, що позивач, не є суб`єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Натомість, в матеріалах позову не міститься жодного документа про сплату судового збору.

Статтею 9 ЗУ “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви з двома вимогами немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити 4204 грн. (2102*2).

Крім того, у відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів позову вбачається, що спірні рішення державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Постоєнка Михайла Васильовича прийняті 28.03.2018 (постанова про відкриття виконавчого провадження) та 08.06.2018 ( постанова про закінчення виконавчого провадження).

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

При цьому, суд зазначає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 08.06.2018 винесена державним виконавцем на підставі повного фактичного виконання рішення .

Тобто, судом встановлено, що позивач знав про спірні рішення у 2018 році, оскільки списання грошових коштів з ПрАТ “Первомайський кар`єр “Граніт” відбулося.

Однак, позивач звернувся з адміністративним позовом первинно в кінці 2019 року – 27.12.2019, що перевищує встановлений законом десятиденний строк звернення до адміністративного суду.

Приписами ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач в прохальній частині позову зазначив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке вмотивоване тим, що про спірні рішення дізнався 16.12.2019 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.

Розглянувши дане клопотання, суддя вважає, що підстави пропуску строку викладені в останньому не є поважними, оскільки норма ст. 287 КАС України, чітко врегульовую початок перебігу десятиденного строку звернення до суду (обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав).

Тобто, оскільки позивач про порушення свого права повинен був дізнатися в 2018 році при отриманні рекомендованого повідомлення та відповідного списання грошових коштів з рахунків підприємства, тому посилання представника позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду на те, що про спірні постанови дізналися 16.12.2019 є недоречним та таким, що вводить суд в оману.

Отже, при зверненні до суду з даним позовом, значно пропущено строк звернення до суду визначеного ст. 287 КАС України, а доводи зазначені в заяві про його поновлення не є поважними. Тому, з урахуванням відсутності зазначення у клопотанні непереборних підстав для звернення до суду вчасно, строк пропущено без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивач повинен надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначивши інші підстави поважності пропуску строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПрАТ “Первомайський кар`єр “Граніт” до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору – державна податкова інспекція у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування рішень – залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали суду заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.Г. Паламар