
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
15 січня 2020 року м. Рівне№460/141/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
до Сарненської міської ради Рівненської області
про визнання незаконним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сарненської міської ради Рівненської області, у якій позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Сарненської міської ради від 22.02.2019 № 1142 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 " про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0.0801 га для індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту одинадцятого частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем не дотримано вимог зазначеної вище норми та не викладено власне письмове підтвердження.
Крім того, у позовній заяві позивач зазначив третьою особою Сарненське Управління водного господарства (4500, Рівненська обл., Сарненський район, місто Сарни, вул. Вишнева, буд. 61), не зазначивши яких прав або обов`язків вказаної особи може стосуватися вирішення даного спору у суді.
Частиною п`ятою статті 161 КАС України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
При цьому, відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Тому суд дійшов висновку, що позивачу слід запропонувати подати суду відповідну заяву про залучення третьої особи на стороні позивача або відповідача у порядку частини другої статті 49 КАС України із зазначенням, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі (частина четверта статті 49 КАС України).
Окрім того, за правилами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У позовній заяві позивач, як на підставу звільнення його від сплати судового збору, посилається на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), додавши копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1, виданого 26.02.2016.
На переконання суду, позивач безпідставно стверджує про наявність у нього такої пільги у даній справі, оскільки спір в ній не пов`язаний із захистом прав позивача, що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Конструкція пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
При цьому пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI кореспондується із положеннями статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Тобто, за змістом вказаної норми, наявність в особи статусу учасника бойових дій надає пільгу тільки у справах, предметом позову яких є захист прав позивача, що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
У позовній заяві позивач зазначає, що звертаючись до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва він надав докази того, що він є учасником бойових дій та відповідно до пункту 14 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
Водночас, за змістом позовної заяви підставою для звернення до суду з даним позовом слугувала відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва з тих підстав, що означена земельна ділянка розміщена у прибережній захисній смузі водного об`єкту.
Вказане свідчить про те, що приводом для звернення позивача до суду з даним позовом не слугувало порушення відповідачем порядку, а саме черговості, відведення земельної ділянки громадянам у власність, зокрема порушення права позивача саме на першочергове відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, яке законодавчо визначено пільгою для учасників бойових дій та обумовлене спеціальним статусом особи.
Отже, відповідні вимоги не стосуються захисту прав позивача, що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій, а тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній в ухвалах від 26.03.2018 по справі № 805/3967/17-а, від 03.04.2018 по справі № 814/2000/17, від 07.08.2018 по справі № 826/14550/17, а також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23.08.2018 по справі № 800/416/17.
Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі, судовий збір за подання адміністративного позову підлягає сплаті на загальний підставах.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року установлено в розмірі 2102,00 грн.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання даного адміністративного позову з заявленою вимогою немайнового характеру належить сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн (2102,00 грн х 0,4).
Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків із зазначенням номера справи, до якої додати:
власне письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, який перебуває на розгляді у суді;
заяву про залучення третьої особи на стороні позивача або відповідача (за необхідності);
оригінал документа про сплату судового збору у сумі 840,80 грн.
Визначену судом суму судового збору слід перерахувати за наступними платіжними реквізитами: рахунок UA688999980313111206084017002; одержувач УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101; банк одержувача Казначейство України (ЕАП); код МФО банку отримувача 899998; код ЄДРПОУ отримувача 38012714; призначення платежу "*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд".
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сарненської міської ради Рівненської області про визнання незаконним та скасування рішення залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Нор У.М.
Судове рішення № 86951249, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 15.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/141/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: