Ухвала суду № 86951053, 16.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

16 січня 2020 р. № 400/4290/19 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:Приватного підприємства "Міська аптека", пр. Миру, 4-А, м. Миколаїв, 54034

до відповідача:Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Херсонське шосе, 48/8, м. Миколаїв, 54024

про:визнання протиправними та скасування припису від 01.10.2019 р. № 77/1 і постанови від 08.10.2019 року № 34-763/22.02-12,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Міська аптека" (надалі – позивач) звернулось з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (надалі – відповідач) визнання протиправними та скасування припису від 01.10.2019 року № 77/1 і постанови від 08.10.2019 року № 34-763/22.02-12.

15 січня 2020 року позивач подав клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, а саме зупинити дію виконавчого провадження № 60620991 до вирішення справи по суті.

В обґрунтування клопотання зазначено, що на виконанні Інгульського ВДВС міста Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області перебуває ВП № 60620991 з примусового виконання постанови Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради 08.10.2019 року № 34-763/22.02-12. Крім того, відповідачем винесено та направлено до виконання ще дві аналогічні постанови за 40-967/22.02-12, від 12.12.2019 та 23-652/22.02-12, від.10.09.2019, позивач вважає за необхідне оскаржити і їх в рамках розгляду даної справи 400/4290/19.

Внаслідок того, що по трьох постановах відкрите зведене виконавче провадження 60620991, та по двом з них накладено арешт, позивач знаходиться в скрутному стані, що призвело до повного зупинення праці та передує не можливості сплачувати податки та інші платежі.

Дослідивши доводи та підстави, викладені в заяві про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не належить задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в даній справі є правомірність Припису Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 01.10.2019 року № 77/1.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обрані позивачем заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії виконавчого провадження № 60620991 не відповідають її порушеному праву та видам забезпечення позову передбаченим частиною 1 статті 151 КАС України.

Враховуючи співвідношення інтересу позивача, про захист якого він просить, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що обрані заходи забезпечення позову не є співмірними із вимогами, які висуває до відповідача та які просить суд їх забезпечити.

З цих підстав суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити у зв`язку з її необґрунтованістю та невідповідністю нормам ч.1 ст. 151 КАС України.

Керуючись статтями 150, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

2. Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник