Рішення № 86950985, 16.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 р. № 400/2588/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286 до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003 про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (надалі – Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною бездіяльність Управління Держпраці у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) щодо непогодження «Плану видобутку та витрат підземних вод Галицинівського родовища на водозаборі ТОВ «МГЗ» на 2019 рік»;

зобов`язати Управління погодити «План видобутку та витрат підземних вод Галицинівського родовища на водозаборі ТОВ «МГЗ» на 2019 рік».

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що відповідне погодження, з приводу якого позивач неодноразово звертався до відповідача, є однією з умов, дотримання яких є обов`язковим для Товариства як для користувача надр. Протиправна бездіяльність Управління, як вказав позивач, може призвести до припинення права позивача користування надрами (зупинення дії наявного дозволу).

У відзиві (арк. спр. 65-69) Управління просило відмовити у задоволенні адміністративного позову. Як вказав відповідач, причиною, з якої клопотання позивача не були задоволені, було, зокрема, невиконання Товариством вимог припису від 10.01.2019 № 20, що був виданий за результатами планової перевірки. Управління повідомило, що у своїх листах воно зазначило «… зауваження та недоліки, на які необхідно звернути увагу позивачу та доопрацювати ...». Тільки за таких умов, як вказано у відзиві, відповідач зможе погодити план видобутку та витрат підземних вод.

Позивач подав відповідь на відзив (арк. спр. 70).

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представники Управління просили відмовити у його задоволенні.

Як встановлено судом, 17.11.2010 Міністерство охорони навколишнього середовища України видало позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами В № 003726, реєстраційний номер 5220 (надалі – Дозвіл, арк. спр. 39).

Згідно з Дозволом: вид користування надрами – видобування; ділянка надр, що надається у користування, - Галицинівськое родовище (свердловини №№ 1717, 1718, 1719, 1762, 1763, 1768, 1769, 17140, 17141, 17142); вид корисної копалини – питні підземні води; мета користування надрами – видобування питних підземних вод для господарсько-побутових, питних і виробничих потреб підприємства; строк дії Дозволу – 20 років.

В «Особливих умовах» Дозволу було зазначено, в тому числі, виконання умов Держгірпромнагляду від 30.06.2010 № 1/02-7.12/4433.

Листом від 30.06.2010 № 1/02-7.12/4433 за підписом першого заступника Голови Держгірпромнагляд, з посиланням на «Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами у 2009 році», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 № 608, погодив надання Товариству Дозволу за умови виконання позивачем, після отримання Дозволу «… наступних вимог законодавства … погодження щорічних планів видобутку та витрат прісних підземних вод з територіальними органами Держгірпромнагляду …» (арк. спр. 46).

Підпунктом 25 пункту 4 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1640 «Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду» (надалі – Положення про Держгірпромнагляд) було передбачено, що Держгірпромнагляд відповідно до покладених на нього завдань погоджує, в тому числі, проекти проведення дослідно-промислового видобування корисних копалин, проекти та щорічні плани їх видобування та переробки.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 408/2011 було затверджено «Положення по Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України» та встановлено, що Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України є правонаступником Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Підпунктом 38 пункту 4 вказаного Положення також було передбачено, що вказана Державна служба (скорочена назва – Держгірпромнагляд) погоджує проекти проведення дослідно-промислового видобування корисних копалин, проекти і щорічні плани їх видобування та переробки.

11.02.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 вказаної постанови Кабінет Міністрів України утворив як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Пунктом 2 вказаної постанови Кабінет Міністрів України установив, що територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов`язків територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці, що реорганізуються.

Відповідно до «Переліку територіальних органів Державної служби з питань праці, що утворюються» (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100), шляхом злиття Територіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області і Територіальної інспекції з питань праці у Миколаївській області було утворено Управління Держпраці у Миколаївській області.

Підпунктом 29 пункту 4 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 «Положення про Державну службу України з питань праці» (надалі – Положення про Держпраці) передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань погоджує проекти проведення дослідно-промислового видобування корисних копалин, проекти і щорічні плани їх видобування та переробки.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, у 2016-2018 роках Держпраці погоджувала (листами) плани видобутку та витрат прісних вод Галицинівського родовища на водозаборі ТОВ «МГЗ».

Листом від 24.01.2019 № НГЗ-Исх-07-19-018 Товариство звернулось до Управління з проханням погодити «План видобутку та витрат прісних підземних вод Галицинівського родовища на водозаборі ТОВ «МГЗ» на 2019 рік» (надалі – План).

До цього листа позивач додав: План, «Розрахунок видобутку та витрат прісних підземних вод Галицинівського родовища на водозаборі ТОВ «МГЗ» на 2019 рік», пояснювальну записку з порядку розробки Галицинівського родовища на водозаборі ТОВ «МГЗ», звіт відбору води від свердловин у 2018 році, план оглядів та профілактичного техобслуговування та ремонту водозабірних споруд в 2019 році, акт генеральної перевірки стану свердловин, інформацію стосовно режимних спостережень та лист Товариства від 01.06.2018 № НГЗ-Исх-07-18-124, до якого раніше позивач додав схему розташування експлуатаційних та спостережних свердловин із зазначенням їх номерів і експлуатаційних параметрів, Дозвіл, дозвіл на спеціальне водокористування від 09.08.2017 № 21/мл/49д-17, Угоду про умови користування надрами від 17.11.2010 № 5220 (арк. спр. 10-18).

14.02.2019 листом № 14/700 перший заступник начальника Управління повідомила Товариство про те, що «… наданий на погодження План видобутку буде розглянут Управлінням після усунення ТОВ «МГЗ» зауважень виявлених за результатами планової перевірки (Акт перевірки ТОВ «МГЗ» від 10.01.2019 року № 20) …» (арк. спр. 19).

У листі від 25.03.2019 № НГЗ-Исх-07-19-067 (арк. спр. 20) позивач повторно просив відповідача розглянути та погодити План, вказавши при цьому, що «… за результатами планової перевірки ТОВ «МГЗ» Управлінням Держпраці (Акт перевірки ТОВ «МГЗ» від 10.01.2019 р. №20), про який йдеться у Вашій відповіді, на підприємстві не було виявлено порушень стосовно умов додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки при розробці Галицинівського родовища питних підземних вод та використання питної води на підприємстві. Тобто, зазначені в Акті порушення не мають відношення до користування надрами (видобутку води) і не мають бути підставою для непогодження планів видобутку води …». До цього листа позивач додав зареєстровану відповідачем у березні 2019 року «Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці».

Управління у листі від 22.04.2019 № 14/861(арк. спр. 23) знову зазначило про розгляд Плану «… після усунення ТОВ «МГЗ» зауважень виявлених за результатами планової перевірки …».

13.05.2019 позивач втретє (лист № НГЗ-Исх-01-19-400, арк. спр. 24) звернувся до Управління з приводу погодження Плану. Товариство вказало на те, що викладені у листі відповідача від 22.04.2019 фактичні обставини, наявність яких, на думку Управління, перешкоджає розгляду звернення, не мають відношення до суті звернення.

За відсутності реакції Управління, Товариство 18.06.2019 (лист № НГЗ-Исх-01-19-535, арк. спр. 26) в черговий раз звернулось до Управління з проханням розглянути та погодити План.

Відповідач у листі від 16.07.2019 № 14/3670 (арк. спр. 27) пояснив, що розгляд поданих позивачем документів буде здійснений після виконання Товариством «… Припису від 10.01.2019 № 20 …».

До позовної заяви Товариство додало виданий 10.01.2019 Управлінням, на підставі статті 39 Закону України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ «Про охорону праці», статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 63 Кодексу України про надра, Положення про Держпраці, припис № 20 та складені позивачем заперечення до нього (надалі – Припис, арк. спр. 28-34).

Виходячи з тексту листа Управління від 22.04.2019, для погодження Плану позивач має виконати пункти 46 та 47 Припису.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Частиною другою статті 51 Кодексу України про надра встановлено, що плани розробки родовищ корисних копалин погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Як вказано вище, Положенням про Держпраці погодження щорічних планів видобування та переробки корисних копалин віднесено до повноважень відповідача.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач безпідставно ухилився від виконання покладеної на нього функції.

Доводи про невиконання позивачем вимог Припису суд відхилив. По-перше, Управління не зазначило норми права, відповідно до яких розгляд поданого позивачем для погодження Плану залежить від результатів планової перевірки Товариства. По-друге, терміном усунення порушень, вказаних у пунктах 46 та 47 Припису, відповідач вказав: «За рішенням суду». За таких обставин, твердження Управління про те, що Товариство не виконало вимоги Припису, є недоречними.

Проте, підстави для задоволення позову, на думку суду, відсутні.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якии несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Жодним нормативним актом, як правильно зазначило Товариство у позові, не визначено процедуру погодження територіальними органами Держпраці щорічних планів видобування корисних копалин.

За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити, чи відповідає бездіяльність відповідача вказаним вище критеріям.

Отже, судове рішення, яким відповідач буде зобов`язаний погодити План, не відповідатиме змісту частини другої частини19 Конституції України.

На думку суду, за відсутності правового регулювання поведінки відповідача, законність самої процедури погодження Управлінням Плану є сумнівною.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Необхідність судового захисту Товариство обґрунтувало таким.

Бездіяльність відповідача спричиняє порушення права позивача на здійснення законної підприємницької (господарської) діяльності. Наслідками такої бездіяльності може бути припинення права Товариства на користування надрами (зупинення дії Дозволу) та, як результат, - повна зупинка виробничої діяльності в зв`язку з неможливістю експлуатації артезіанських свердловин.

Суд з доводами позивача не погодився.

Докази того, що бездіяльність відповідача призвела до порушення прав позивача, у справі відсутні. Відсутність погодження не є перешкодою для здійснення Товариством господарської діяльності. В даному випадку йдеться про можливе (в майбутньому) порушення прав або про порушення законних інтересів.

Пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра встановлено, що право користування надрами припиняється у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Згідно з частиною другою вказаної статті, право користування надрами у такому випадку припиняється (у разі незгоди користувача) у судовому порядку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 22 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 «Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінекоенерго, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Отже, умовою для припинення права позивача користування надрами (зупинення дії Дозволу) є доведення відповідним суб`єктом владних повноважень факту порушення Товариством умов Дозволу.

При цьому, суд, оцінюючи аргументи Товариства про те, що факт відсутності погодження Плану може бути визнаний порушенням, яке допустив позивач, зауважив, що погодження Плану – результат спільних дій користувача надрами і відповідного суб`єкта владних повноважень (Управління).

На думку суду, ухилення Управління від погодження Плану не доводить порушення позивачем умов Дозволу, тому Товариство не може нести відповідальність чи зазнавати інших негативних наслідків через бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Підсумовуючи викладене, суд визнав, що підстави для надання Товариству судового захисту шляхом визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання його погодити План, відсутні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна