Ухвала суду № 86950952, 16.01.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 січня 2020 р. № 400/4386/19 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., розглянувши заяву позивача про відвід судді у адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області, просп. Центральний, 83/9, м. Миколаїв, 54017

треті особи:Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, вул. Борисоглібська, 3, м. Київ, 04070 ОСОБА_2, АДРЕСА_2

про:визнання дій протиправними; скасування рішення оформленого протоколом № 11 засідання дисциплінарної палати КДКА Миколаївської області від 28.11.2019 р.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області та скасувати рішення оформлене протоколом № 11 від 28 листопада 2019 року щодо задоволення самовідводів членів КДКА Миколаївської області та передачі матеріалів дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 на дії ОСОБА_1 голові КДКА Миколаївської області ОСОБА_3 для скерування скарги до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з метою визначення КДКА іншого регіону, яка буде розглядати скаргу.

Ухвалою від 09.12.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

15.01.2020 року від позивача до суду надійшло клопотання про відвід судді Мороза А.О. від розгляду справи № 400/4386/19.

Клопотання обґрунтовано тим, що 15.01.2019 року суддею Морозом А.О. під час судового засідання відхилено заяву про витребування доказів.

Ухвалою суду від 15.01.2020 року провадження у справі зупинено до вирішення суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, питання щодо обґрунтованості заявленого відводу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 15.01.2020 року, вказане вище клопотання передано на розгляд судді Мельнику О.М.

Позивачем та його представником заявлено про розгляд заяви про відвід судді Мороза А.О., з викликом сторін, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні даного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до норм ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Як вбачається з заяви від 15.01.2019 року №958 про бажання взяти участь в розгляді заяви про відвід судді, жодних доводів та обґрунтування щодо необхідності особистої участі заявника та його представника в розгляді даного питання не наведено.

Нормами КАС України передбачено можливість, а не обов`язковість за ініціативою суду, а не сторін, призначення розгляду даного питання в судовому засіданні.

Згідно норм ч.11 статті 40 КАС України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Таким чином, з огляду на викладене та з метою процесуальної економії, суд не вбачає підстав для призначення розгляду питання про відвід в судовому засіданні з викликом сторін, тому призначив та розглянув дане питання в письмовому провадженні відповідно до норм КАС України.

Суд надав оцінку доводам заявника щодо відводу судді Мороза А.О., та зазначає таке.

Підстави для відводу судді визначено частиною 1 статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Водночас, згідно з частиною 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним та об`єктивним критерієм.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»). Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50). При визначенні об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52).

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

На думку заявника, доказами упередженості судді є порушення під час розгляду даної справи головуючим суддею Морозом А.О. норми процесуального права при вирішення судом питання про витребування доказів.

Суд зазначає, що наведені позивачем обставина не можуть слугувати підставою для відводу як такі, що викликають сумнів у неупередженості судді, оскільки за правилами ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладене та враховуючи той факт, що позивачем не зазначено в чому полягає пряма чи опосередкована упередженість судді Мороза А.О., у результаті розгляду справи та не надання доказів на підтвердження вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід.

Про наявність інших підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 КАС України для відводу судді, відповідачем не зазначено, а судом при розгляді заяви не встановлено.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості включення до апеляційної скарги за наслідками розгляду справи по суті своїх зауважень щодо вказаних у заяві про відвід процесуальних дій судді.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про відвід головуючого судді Мороза А.О., тому у задоволенні такої заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мороза А.О. від розгляду адміністративної справи № 400/4386/19 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя О.М. Мельник