Ухвала суду № 86950909, 16.01.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

16 січня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/5331/19 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” (місцезнаходження: 93313, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри (Свердлова), буд. 371, офіс 1-А) до Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0000271202, яким Приватному акціонерному товариству “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, в сумі 1050891,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 525445,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0000281202, яким Приватному акціонерному товариству “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9757606,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року № 0000291202, яким Приватному акціонерному товариству “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 744864,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 372432,00 грн.

Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202 залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 31067,88 грн.

11 січня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 1169/2020 від позивача надійшло клопотання від 09 січня 2020 року б/н про поновлення строку звернення до суду та відстрочення сплати судового збору на певний час.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 травня 2019 року на адресу позивача надійшов наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 16 травня 2019 року № 518 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності декларування сум від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, податкового періоду березня 2019 року з терміном перевірки 10 робочих днів, починаючи з 03 червня 2019 року.

20 червня 2019 року позивач отримав акт від 18 червня 2019 року № 72/12-32-12-02/32292929 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з питань достовірності декларування від`ємного значення ПДВ за березень 2019 року». Перевірка була проведена відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Заперечення позивача до акта перевірки від 01 липня 2019 року залишені відповідачем без задоволення.

В подальшому позивач отримав податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2019 року:

- № 0000271202, яким Приватному акціонерному товариству “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, в сумі 1050891,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 525445,50 грн;

- № 0000281202, яким Приватному акціонерному товариству “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9757606,00 грн;

- № 0000291202, яким Приватному акціонерному товариству “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 744864,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 372432,00 грн.

Не погодившись з отриманими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем вживались заходи щодо їх оскарження до Державної фіскальної служби України. Листом Державної фіскальної служби України від 19 вересня 2019 року № 2454/6/99-99-04-02-25 у задоволенні скарги позивачу відмовлено.

З посиланням на положення статті 198 Податкового кодексу України, позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду та відстрочення сплати судового збору на певний час.

Згідно з пунктом 7 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Щодо заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає таке.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що поважними причинами пропущення строку звернення до суду протягом місяця з дня завершення процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 00002711202, 0000281202, 0000291202 є той факт, що позивач вперше звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про скасування спірних податкових рішень 14 листопада 2019 року, а отже, в межах місячного терміну. Втім, ухвалою суду від 15 листопада 2019 року (справа № 360/4456/19 суддя Борзаниця С.В.) позов залишено без руху у зв`язку з неповною сплатою судового збору і в подальшому позов повернуто позивачеві через неможливість своєчасно, тобто в межах визначеного ухвалою строку, сплатити суму судового збору через відсутність коштів. Вдруге позивач звернувся до суду з адміністративним позовом після часткового усунення його недоліків 14 листопада 2019 року, втім доплатити решту суми судового збору не зміг через відсутність вільних коштів, тому ухвалою суду від 19 листопада 2019 року позов знову було залишено без руху, а 27 листопада 2019 року повернуто позивачеві. Зазначена в судових рішеннях сума судового збору, що підлягала сплаті, на думку суддів склала 26562,12 грн. Судовий збір у розмірі 26562,12 грн сплачено позивачем платіжним дорученням від 17 грудня 2019 року № 2684 як тільки позивачем було отримано фінансування за узгодженим головною компанією реєстром платежів, і раніше це здійснити не мав змоги з об`єктивних та таких, що не залежали від нього причин, оскільки перебуває в стані зупинення виробництва з випуску нафтопродуктів через руйнування під час бойових дій з липня 2014 року. З урахуванням викладеного, позивач просить поновити йому строк звернення до суду.

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується:

днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1);

днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (підпункт 56.17.2);

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 56.17.3);

днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались (підпункт 56.17.5).

Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Як вбачається з доданих до позовної заяви документів позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Луганській області від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202.

Рішенням Державної податкової служби України від 19 вересня 2019 року № 245416/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291 залишено без змін, а скаргу Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” без задоволення.

Рішення Державної податкової служби України від 19 вересня 2019 року № 245416/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарги позивач отримав 23 вересня 2019 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції (вхідний № 0563 від 23 вересня 2019 року).

Оскільки до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України Приватне акціонерне товариство “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” мало звернутися до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Луганській області від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202 протягом місяця з дня отримання рішення про результати розгляду скарги, тобто до 23 жовтня 2019 року включно.

Разом з тим, з матеріалів позовної заяви судом встановлено, що 11 жовтня 2019 року Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 360/4456/19 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202 повернуто позивачу.

14 листопада 2019 року позивач повторно звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202. Ухвалою від 27 листопада 2019 року у справі № 360/4886/19 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202 повернуто позивачу.

Отже, судом встановлено, що при першому зверненні позивачем дотримано місячний строк звернення до суду.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору до дня завершення підготовчого провадження у справі суд зазначає таке.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору до дня завершення підготовчого провадження у справі позивач зазначив, що на цей час ним здійснюються заходи щодо сплати решти суми судового збору. На підставі цього позивач просить відстрочити йому сплату судового збору до дня завершення підготовчого провадження у справі.

До клопотання про відстрочення сплати судового збору до дня завершення підготовчого провадження у справі позивачем надано довідку від 09 січня 2020 року № 130000/100000-1, відповідно до якої Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» станом на 01 січня 2020 року знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, а збитки складають більш як 16 млрд. грн. Грошові кошти на розрахунковому рахунку позивача тимчасово відсутні.

Згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

З урахування зазначених у клопотанні обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання позивача та відстрочення Приватному акціонерному товариству «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» сплати судового збору у розмірі 31067,88 грн до першого підготовчого засідання у справі.

Згідно з пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи положення частин першої, другої, третьої статті 12, частини третьої статті 257 КАС України, суд вважає за необхідне розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження.

Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 121, 122, 132, 133, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” (місцезнаходження: 93313, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри (Свердлова), буд. 371, офіс 1-А) до Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202.

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити Приватному акціонерному товариству “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202 у адміністративній справі № 360/5331/19.

Відстрочити Приватному акціонерному товариству “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” сплату судового збору у розмірі 31067,88 грн за подання до суду позовної заяви до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 липня 2019 року №№ 0000271202, 0000281202, 0000291202 у адміністративній справі № 360/5331/19 до першого підготовчого засідання у справі.

Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 13 лютого 2020 року об 11 год. 00 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18, І поверх, зала судових засідань № 3.

Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” у строк до 10 лютого 2020 року надати суду в належним чином засвідчених копіях довідку банківської установи про залишок коштів на рахунках та фінансову звітність підприємства на підтвердження обставин неможливості сплати судового збору.

Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.

Відповідно до роз`яснень Ради суддів України, викладених у посібнику “Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях”, затвердженому рішенням Ради суддів України від 02 березня 2018 року № 12, з метою врегулювання конфлікту інтересів через наявність у судді близької особи, яка працювала в Головному управлінні ДФС у Луганській області, розкриваю учасникам справи інформацію, що моя рідна сестра з 13 квітня 2017 року по 28 серпня 2019 року працювала в Головному управлінні ДФС у Луганській області на посаді заступника начальника управління - начальника відділу розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб. З 29 серпня 2019 року моя рідна сестра працює в Головному управлінні ДПС у Луганській області на посаді начальника відділу організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб`єктів декларування управління податків і зборів з фізичних осіб.

Якщо після розкриття інформації про роботу близької особи в Головному управлінні ДФС у Луганській області та Головному управлінні ДПС у Луганській області, учасниками справи не буде заявлений відвід судді, конфлікт інтересів вважатиметься врегульованим.

Якщо після розкриття інформації учасниками справи судді буде заявлено відвід, заяву про відвід буде вирішено у порядку, визначеному процесуальним законом.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі “Електронний суд” для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;

- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

СуддяТ.І. Чернявська