Рішення № 86950771, 15.01.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3149/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі – позивачі) до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі – відповідач) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просять:

- визнати протиправною відмову, викладену у листах від 01.11.2019 р. № 1276 та від 01.11.2019 р. № 1276, у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею по 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області;

- зобов`язати повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяви (клопотання) про надання позивачам кожному окремо дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею по 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, і прийняти обґрунтоване та законне рішення;

- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказали, що відповідачем з надуманих, необґрунтованих та непередбачених чинним законодавством підстав відмовлено в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, позивачі наголошують на тому, що ними було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством, для отримання такого дозволу.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи це тим, що обрані позивачами земельні ділянки не відносяться до земель колективної власності колишнього КСП "Дружба" Новопразької селищної ради, а перебувають в землях запасу державної власності сільськогосподарського призначення. Також, в графічних матеріалах позивачами вказана інформація про земельну ділянку, яка рішенням сесії селищної ради зарезервована для продажу права оренди на земельному аукціоні. (а.с.26-29)

Позивачі подали відповідь на відзив та просили суд викладені відповідачем заперечення відхилити (а.с.31-32).

Заперечення на таку відповідь до суду не надходило.

Згідно із ст.ст.262, 263 КАС України дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

02.09.2019 р. позивачі звернулися до відповідача із заявами про надання кожному окремо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення на території Новопразької селищної ради, місце розташування якої зазначено на графічних матеріалах (а.с.13-16).

Листами від 01.11.2019р. №№1276 відповідач повідомив позивачів про те, що обрана ними земельна ділянка кадастровий №: 3520355400:02:004:9157 зарезервована для продажу права оренди на земельних торгах (а.с.17-18).

Не погодившись з цим позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.

У відповідності зі ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, ст.ст.12, 122 Земельного кодексу України.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Однак, як слідує з відзиву за результатами розгляду заяв позивачів не прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про відмову в його наданні.

Відтак, в порушення ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо прийняття в межах повноважень рішення за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Більш того, заяви позивачів по суті були розглянуті селищним головою, який не наділений правом одноособово вирішувати вказане питання, а тому доводи відповідача, викладені у відзиві, суд не приймає до уваги взагалі.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною 3 статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивачів є зобов`язання відповідача належним чином розглянути заяви позивачів про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою, оскільки саме по собі судове рішення про визнання відмови (дій) у наданні дозволу протиправною не відновлює порушеного права позивача.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає, що ч.1 ст.382 Кодексу вказує те, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим, позивачі не навели причин і не надали доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Відтак, підстави зобов`язувати відповідача подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов – задовольнити частково.

2. Визнати бездіяльність Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо розгляду заяв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 02.09.2019 р. про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області – протиправною.

3. Зобов`язати Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

4. Зобов`язати Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 02.09.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) здійснені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ – 04366086).

6. Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ – 04366086).

7. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько