Рішення № 86950634, 15.01.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. справа № 300/1415/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.03.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.03.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно оскаржуваною податковою вимогою № 9319-52 від 25.03.2019 року визначено позивачу податкове зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 10 416,67 грн. на об`єкт оподаткування транспортний засіб Audi Q7 Premium Plus, об`єм двигуна - 2995 см. куб., тип пального бензин, 2015 року випуску, оскільки середньо-ринкова вартість транспортного засобу становить менше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 183 596 грн., тобто менше 1 396 125 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року позовну заяву залишено без руху (а.с.18-19).

Ухвалою суду від 02.08.2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в періоди: з 05.08.2019 року по 06.09.2019 року; з 09.09.2019 року по 04.10.2019 року перебував у відпустці, з 07.10.2019 року по 11.10.2019 року; з 11.11.2019 року по 15.11.2019 року перебував у службових відрядженнях, з 02.12.2019 року по 10.01.2020 року перебував у відпустці та з 11.01.2020 року по 14.01.2020 року перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим, 60-денний строк розгляду справи продовжено.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 21.08.2019 року. У відзиві представник Головного управління ДФС в Івано-Франківській області просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки транспортний засіб Audi Q7 Premium Plus, об`єм двигуна - 2995 см. куб., тип пального бензин, 2015 року випуску зазначений у наявній базі даних переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році, розміщеному на офіційному веб-сайт Мінекономрозвитку. Транспортний засіб у відповідності до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування, а позивач згідно п.п. 267.1.1ст.267 ПК України - платником транспортного податку (а.с. 28 - 30).

Правом подання відповіді на відзив та заперечення сторони не скористались.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Позивач є власником транспортного засобу Audi Q7 Premium Plus, об`єм двигуна - 2995 см. куб., тип пального бензин, 2015 року випуску.

25.03.2019 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області сформовано та направлено позивачу податкову вимогу за № 9319-52 від 25.03.2019 року, якою ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 10 416,67 грн. (а.с. 16).

При вирішенні цього спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 ст. 267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пунктів 267.5 та 267.6 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Пунктами 13, 14 Методики визначення середньо-ринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України за №66 від 18.02.2016 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньо-ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, обєм циліндрів двигуна, тип пального. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, обєм циліндрів двигуна та тип пального.

Згідно статті 10 Податкового кодексу України транспортний податок належить до місцевих податків.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує, зокрема тим, що належний їй транспортний засіб Audi Q7 Premium Plus, об`єм двигуна - 2995 см. куб., тип пального бензин, 2015 року випуску не був у 2018 році об`єктом оподаткування відповідно до статті 267 Податкового кодексу України, оскільки його середньоринкова вартість становить менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як зазначалося судом вище, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2018 року визначена у розмірі 3 723 грн.

Таким чином, об`єктом оподаткування у 2018 році є легкові автомобілі, середньо-ринкова вартість яких станом на 01.01.2018 року становить понад 1 396 125 грн. ( 375х3723 ).

В матеріалах справи відсутні і позивачем на надано доказів про те, що середньоринкова вартість зазначеного вище автомобіля Audi Q7 Premium Plus, об`єм двигуна - 2995 см. куб., тип пального бензин, 2015 року випуску, становила менше 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2018 року.

Натомість, вказаний автомобіль зазначений у Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

При цьому, суд враховує, що позивач не зверталася до контролюючого органу, згідно підпункту 267.6.10 Податкового кодексу України із письмовою заявою для проведення звірки даних щодо розглядуваного транспортного засобу як об`єкту оподаткування.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача про те, що транспортний засіб Audi Q7 Premium Plus, об`єм двигуна - 2995 см. куб., тип пального бензин, 2015 року випуску не є у 2018 році об`єктом оподаткування відповідно до статі 267 Податкового кодексу України.

Твердження позивача про те, що належний їй автомобіль, який виготовлений у січні 2015 року не може бути об`єктом оподаткування в липні 2018 року є помилковими, оскільки згідно наведених вище норм права об`єктом оподаткування у податковому (звітному) році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше пяти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. В даному випадку - станом на 01.01.2018.

Згідно пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

За об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (п.п.267.6.6 п.267 ст.267 ПК України).

Згідно посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, датою реєстрації автомобіля, що належить позивачу, є 15.07.2018 року.

Отже, сума транспортного податку з фізичних осіб за належний позивачу автомобіль Audi Q7 Premium Plus, дата реєстрації 15.07.2018 року, об`єм двигуна - 2995 см. куб., тип пального бензин, 2015 року випуску, за 2018 податковий рік повинна становити 10416,67 грн. (25000:12х5).

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, а в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, питання щодо розподілу судових витрат вирішення судовим рішенням не потребують.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Панікар І.В.