Рішення № 86950208, 15.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Житомир

справа № 240/12025/19

категорія 122030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, оформлені листом від 24.10.2019 №1326/03.9;

- зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, з 13.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у 01.08.2019 звернувся до територіального органу управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Однак відповідач листом від 24.10.2019 №1326/03.9 повідомив про відмову у призначення пенсії на пільгових умовах з тих підстав, що у висновку державної експертизи умов праці від 18.02.2010 №10 в розділі "Гігієнічна оцінка умов праці" зазначено посаду - електрогазозварник (цех № 4), тому неможливо зарахувати період роботи з 30.12.2009 по 17.12.2014 до пільгового стажу.

Вважає, що вказані періоди мають бути зараховані до пільгового стажу роботи при призначенні пенсії, оскільки документально підтверджені відповідними довідками. З урахуванням зазначеного позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи ( у порядку письмового провадження)

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем 11.12.2019, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву за вх.№297/20.

Зазначає, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на умовах, визначених ст.114 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування», за результатами розгляду заяви від 01.08.2019, оскільки за наданими документами неможливо зарахувати до пільгового стажу період роботи з 30.12.2003 по 17.12.2014.

Зазначає, що разом з тим необхідною умовою права на пенсію на пільгових умовах відповідно до вищезазначених вимог Закону крім віку та стажу є атестація робочого місця.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників: трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування до пільгового стажу періоду роботи на робочому місці з пільговим пенсійним забезпеченням.

З урахуванням зазначеного вважає оскаржувану відмову правомірною та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.08.2019 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) (а.с.12).

Листом №1326/03.9 від 24.10.2019 позивачу повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі ст.114 Закону №1058-IV у зв"язку з відсутністю необхідного пільгового страхового стажу. За наданими документами пільговий стаж роботи становить 11 років 30 днів (20.01.1998 по 30.11.1998, з 01.01.2000 по 08.09.2000, з 26.12.2003 по 25.12.2008 та з 18.12.2014 по 26.06.2019).

Згідно із записами у трудовій книжці з 18.08.2003 по 31.07.2013 позивач працював електрогазозварником господарчого цеху ЛЗБ, а з 01.08.2013 по 28.02.2019 електрогазозварником виробничої дільниці №3.

Відповідно до наказу по виробничому підрозділу "Коростенська колійна машинна станція" "Про затвердження підсумків атестації робочих місць за умовами праці" від 30.12.2009 №174 підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 - електрогазозварник (цех №3).

Однак у висновку державної експертизи умов праці від 18.02.2010 №10 в розділі "Гігієнічна оцінка умов праці" зазначено посаду - електрогазозварник (цех №4). Саме тому неможливо зарахувати до пільгового стажу період роботи з 30.12.2009 по 17.12.2014 (а.с.19).

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Згідно з п. 2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Зазначене право визначене також п."б" ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII відповідно до якого, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно зі ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637).

За п.20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Разом з цим, відповідно до п. 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 зазначеного Порядку №442 встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з п.6 Порядку №442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до п. 4.2 Порядку №383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону №1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 та від 10 жовтня 2019 року у справі №234/4585/17.

Матеріали справи свідчать, що у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 наявні записи про посаду, яку він займав на підприємстві - ДТГО "Південно-Західна Залізниця" "Колійна машина станція-122", а саме: з 01.08.2013 по 28.02.2019 працював електрогазозварником шостого розряду виробничої механічної дільниці №3 (а.с. 10-11).

Проте, у встановленому порядку у трудовій книжці позивача відсутні повні дані про умови праці на підприємстві позивача, які є визначальними при віднесені займаних ним посад до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Водночас, на підтвердження пільгового стажу позивач разом із заявою про призначення пенсії надав, зокрема, такі документи:

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №19/1591 від 17.07.2019, видану Виробничим підрозділом "Коростенське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (а.с.13);

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №177 від 26.06.2019, видану Виробничим підрозділом "Колійна Машинна Станція-122" ДТГО "Південно-Західна Залізниця" (а.с.14).

Суд зазначає, що згідно із довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №177 від 26.06.2019, виданою Виробничим підрозділом "Колійна Машинна Станція-122" ДТГО "Південно-Західна Залізниця", ОСОБА_1 працював повний робочий день в період з 18.08.2003 по даний час (дата видачі довідки - 26.06.2019) та виконував роботи електрозварювальника, зайнятого на різанні і ручному зварюванні, що передбачені Списком №2 (а.с.14, 56).

Окрім того, для підтвердження атестації робочого місця позивачем надано органу Пенсійного фонду України копію наказу Виробничого підрозділу "Колійна Машинна Станція №122" ДТГО "Південно-Західна Залізниця" "Про затвердження підсумків атестації робочих місць за умовами праці" від 30.12.2009 №174, відповідно до змісту якого, підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2, зокрема електрогазозварника (цех №3), що відповідачем не заперечується (а.с.15-16).

Підставою відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стало те, що у висновку Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації від 18.02.2010 №10-23 у розділі "Гігієнічна оцінка умов праці" зазначено посаду - електрогазозварник (цех №4) (а.с.17-18).

Суд критично ставиться до вказаного твердження відповідача, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.33 Закону України «Про охорону праці» від 16.10.2012 №5459-VI (далі - Закон України №5459-VI) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, забезпечує проведення державної експертизи умов праці із залученням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Частиною 5 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 16.10.2012 №5462-VI (далі - Законом України №5462-VI) передбачено, що контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Реалізація повноважень місцевих державних адміністрацій, передбачених ст.24 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», щодо забезпечення соціального захисту працюючих, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності; якісної атестації робочих місць сьогодні може проводитися через перевірку матеріалів атестації робочих місць за умовами праці щодо якості та своєчасного її проведення, правильності встановлення пільг та компенсацій за роботу із шкідливими і важкими умовами праці на підприємствах і в організаціях, а також надання їм методичної допомоги та проведення роз`яснювальної роботи з названих питань.

З огляду на системний аналіз правових норм, суд дійшов до висновку, що висновок за результатами експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не породжує правових наслідків, спрямованих на регулювання тих чи інших суспільних відносин, і не має обов`язкового характеру для суб`єктів господарювання, які перевірялися.

Тобто, відповідно до чинного законодавства України, тільки наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці відповідного підприємства, організації є підставою для підтвердження впродовж певного п`ятирічного періоду умов праці, що дають право на надання працівникам пільг і компенсацій за роботу із шкідливим і важкими умовами праці.

Окрім того, відповідно до уточнюючої довідки №179 від 01.07.2019, виданої Виробничим підрозділом "Коростенська колійна машинна станція" Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", ОСОБА_1 з 18.08.2003 по 26.06.2019 (дата видачі довідки) працює у виробничому підрозділі "Коростенська колійна машинна станція" Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" електрогазозварником 6 розряду виробничої дільниці №3, також зазначено, що цех №4 з експлуатації електрообладнання входить до складу виробничої механічної дільниці №3 (а.с. зворот 56).

З огляду на викладене, посилання відповідача в оскаржуваній відмові, викладеній у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.10.2019 №1326/03.9 на ту обставину, що період роботи позивача на посаді електрогазозварника з 30.12.2009 по 17.12.2014 неможливо зарахувати до пільгового стажу в зв"язку з тим, що у висновку Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації від 18.02.2010 №10-23 у розділі "Гігієнічна оцінка умов праці" зазначено посаду - електрогазозварник (цех №4), спростовується наданими позивачем довідками.

А отже позивачем надано докази, які не спростовані відповідачем, про те, що він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, інших підстав відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідачем не зазначено.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Усі наведені обставини свідчать на користь висновку про існування у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки наявність у позивача достатнього загального страхового та пільгового стажу, визначеного п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пунктом б статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" доведена позивачем та підтверджена належними та допустимими доказами, які долучені до матеріалів справи.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

З метою обрання належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 30.12.2009 по 17.12.2014 на посаді електрогазозварника 6 розряду виробничої дільниці №3 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи дату звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії - 01.08.2019, та дату народження позивача - 12.05.1964, суд дійшов до висновку про те, що пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 слід призначити саме з 13.05.2019 (а.с.8-9).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, оформленої листом від 24.10.2019 №1326/03.9.

Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 30.12.2009 по 17.12.2014 на посаді електрогазозварника 6 розряду виробничої дільниці №3 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 13.05.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 (сорок) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 15 січня 2020 року.

Суддя А.В. Горовенко