Рішення № 86950015, 16.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 р. Справа№200/13272/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Зелінського, буд. 27а, м. Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ: 42171861) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2019 року ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплаті у вересні 2019 року позивачу ОСОБА_1 компенсації за втрату частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати щомісячної пенсії за період з квітня 2018 року по вересень 2019 року в сумі 120 626,56 грн., яка фактично була виплачена у вересні 2019 року;

- зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 компенсації за втрату частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати частини щомісячної пенсії за період з квітня 2018 року по вересень 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі № 200/5180/19-а адміністративний позов позивача задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 10 від 12.02.2019 року про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов`язано зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди навчання позивача з 01.09.1992 року по 28.06.1995 року в ПТУ № 99 м. Маріуполя Донецької області та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 26.04.2018 року № 1632.

Зазначає, що у вересні 2019 року позивач отримав заборгованість по пенсії з квітня 2018 року по вересень 2019 року в загальній сумі 120 626, 56 грн.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати компенсації за затримку виплати заборгованості за період з квітня 2018 року по вересень 2019 року в сумі 120 626, 56 грн., що склалась із щомісячної невиплати пенсії.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що між Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області та ОСОБА_1 був публічно-правовий спір щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/5180/19-а управлінням відповідача призначено пенсію та виплачено складену заборгованість. Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Зазначає, що судом не визнавалась вина або протиправні дії Маріупольського ОУПФУ Донецької області щодо невиплати пенсії позивачу, тому така обставина є недоведеною.

Зазначає, що оскільки між управлінням та позивачем був публічно-правовий спір, управління не порушувало строки виплати пенсії позивачу.

У зв`язку з чим, представник УПФ вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року вирішено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено засідання на 16 січня 2020 року.

Представники сторін до засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача 16 вересня 2019 року надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вказаних приписів процесуального законодавства, суд перейшов до розглянути справи в порядку письмового провадження 16 січня 2020 року.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є отримувачем пенсії. Перебуває на обліку в управлінні відповідача.

26 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 1632 про призначення пенсії за віком.

12 лютого 2019 року Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення №10 про відмову в призначенні пенсії. В рішенні зазначено, що до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховані періоди роботи на посаді міксерового у сталеплавильному виробництві з 28.06.1995 по 28.06.1995, з 07.07.1995 по 12.11.1995, з 22.07.1997 по 31.10.2015, з 01.11.2015 по 21.03.2018. Загальний стаж роботи складає 25 років 5 місяців 01 день, пільговий - 22 роки 06 місяців 15 днів.

Підставою для відмови є відсутність необхідного пільгового стажу роботи.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року по справі № 200/5180/19-а позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12.02.2019 №10 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язано Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 р .н. період навчання з 01.09.1992 по 28.06.1995 в ПТУ №99 м. Маріуполя Донецької області та повторно розглянути заяву від 26.04.2018 №1632 про призначення пенсії.

Вказане рішення суду по справі № 200/5180/19-а набуло законної сили на підставі ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року.

На виконання рішення суду у вересні 2019 року позивач отримав заборгованість по пенсії з квітня 2018 року по вересень 2019 року в загальній сумі 120 626,56 грн.(а.с. 12)

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно не виплати позивачу компенсацію втрати частини доходів за несвоєчасно виплачену пенсію.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ(надалі Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (надалі Порядок № 159).

Згідно з нормами статей1,2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії (довічне грошове утримання), соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченоїстаттею 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування",статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Оскільки тривале невиплата пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача, зокрема відмови в призначені позивачу пенсії, а фактична виплата заборгованості проведена лише у вересні 2019 року, то позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених йому на підставі рішення суду.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 20 лютого 2018 року № 522/5664/17 (провадження № К/9901/2999/17).

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з управління відповідача судового збору у розмірі 768,40 грн. на користь позивача, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Зелінського, буд. 27а, м. Маріуполь, Донецька область, код ЄДРПОУ: 42171861) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплаті у вересні 2019 року позивачу ОСОБА_1 компенсації за втрату частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати щомісячної пенсії за період з квітня 2018 року по вересень 2019 року в сумі 120 626,56 грн., яка фактично була виплачена у вересні 2019 року.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати частини щомісячної пенсії за період з квітня 2018 року по вересень 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16 січня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Арестова