Ухвала суду № 86949962, 15.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

15 січня 2020 р.Справа №160/11793/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у м. Дніпро заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсною державної реєстрації та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить з урахуванням уточненого позову від 02.12.2019 року, визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію ОСОБА_1 , в якості фізичної особи-підприємця - з дня внесення 18.05.2016 року державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Садиленко О.В. відомостей до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; визнати неправомірною вимогу від 11.05.2019 року №2175-52/04-63 ГУ ДФС України у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) на суму 21030,90 грн.; заборонити ГУДФС України у Дніпропетровській області вчиняти будь - які дії для примусового стягнення у позасудовому порядку суми 21030,90 грн. як заборгованості за оскаржуваною вимогою від 11.05.2019 року №2175-52/04-63.

13.01.2020 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області вчиняти будь-які дії для примусового стягнення у позасудовому порядку суми 21030,90 грн., як заборгованості за вимогою від 11.05.2019 року № 2175-52/04-63.

Свої вимоги про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що протягом судового розгляду, який може зайняти значний час Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не обмежено у можливості вчиняти будь-які дії для примусового стягнення у позасудовому порядку суми 21030,90 грн. за оскаржуваною вимогою.

Згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідні підстави і необхідність забезпечення позову, згідно статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у заяві про забезпечення позову.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Дослідивши позовну заяву, долучені до неї докази та заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

Зокрема, на час розгляду судом заяви, відсутні відомості, щодо звернення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області вимоги від 11.05.2019 року №2175-52/04-63 до примусового виконання.

У зв`язку із зазначеним суд не знаходить беззаперечних підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Крім того, суд зазначає, що в разі забезпечення адміністративного позову в зазначених позивачем межах, суд фактично ухвалить судове рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

З огляду на зазначене, суд вважає, що підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відсутні, а заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсною державної реєстрації та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська