Рішення № 86949961, 16.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 р. Справа№200/8173/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Харківської митниці Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 61003, Донецька область, м. Харків, вул. Короленка, 16-б, код ЄДРПОУ 39534151) про визнання незаконними, протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29.01.2019 №UA807000/2019/000591/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.01.2019 №UA807170/2019/002162, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у зв`язку із ввезенням в Україну автомобіля з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару представником митним брокером позивача ОСОБА_2 (ТОВ "Брокбізнестрейд) із застосуванням процедури електронного декларування до Харківської митниці Державної фіскальної служби подано митну декларацію від 28.01.2019 №UA807170.2019.004355. По вказаній декларації було заявлено до митного оформлення Форд Мондео, державний, рама WF04XXGBB43L62716. До митного оформлення позивачем заявлено вартість придбаного автотранспортного засобу вартістю 2200 болгарських лев за курсом 16,137382 грн. за 1 болгарський лев, вартість товару за курсом на день подання дорівнює 35502,24 грн. Позивачем застосовано основний метод визначення митної вартості №1 - на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу. На етапі перевірки митної вартості, відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості за основним (першим) методом у зв`язку з неможливістю здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийнято рішення про коригування митної вартості від 29.01.2019 №UA807000/2019/000591/2 видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.02.2019 №UA807170/2019/00216. Вказує, що з рішення відповідача не вбачається причин, чому позивачу відмовлено у митному оформленні товару за ціною 2200 болгарських лев за одиницю товару, як і не вбачається роз`яснення підвищення у рішенні митної вартості більш ніж у двічі до 4791,5 болгарських лев та застосування методу визначення митної вартості №6.

З цим рішенням та карткою відмови не погоджується, адже митним органом не надано доказів на підтвердження того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, не є достатніми чи такими, що у сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що всупереч вимогам ч.1 та ч.2 ст.53 МК України, на спростування сумнівів митного органу стосовно дійсного рівня митної вартості товару позивачем не було подано до митниці жодного платіжного документа, який стосується транспортного засобу, що підтверджується відсутністю у графі 44 митної декларації реквізитів документа за кодом "3001", який згідно з Класифікатором документів відповідає банківському платіжному документу, що стосується товару. За результатами вивчення документів, наданих до митниці на підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу позивача, посадовою особою митниці було встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Позивачем не надано жодного документа, що містить відомості про розмір витрат на транспортування транспортного засобу позивача до місця ввезення на митну територію. У відповідності до зазначеного інвойсу місце купівлі-продажу - Варна. Зазначене обумовило наявність у посадової особи митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості. Зазначили, що декларант не скористався правом оформити товар згідно частини 7 статті 55 Митного кодексу під фінансову гарантію. Декларантом позивача 29.01.2019 подано нову митну декларацію в лівому підрозділі графи 43 якої проставлено " 6" - тобто визначений декларантом резервний метод митної вартості. Правий підрозділ залишено пустим, що свідчить про самостійне вирішення декларантом митної вартості. Позивач мав можливість скористатись правом випущення товарів у вільний обіг на умовах, визначених частиною 7 статті 55 МК України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), однак не зробив цього, фактично погодившись з митною вартістю, визначеною митним органом.

Ухвалою суду від 20 серпня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/8173/19-а; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 20 вересня 2019 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17 жовтня 2019 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2019 року продовжено підготовче засідання на тридцять днів; відкладено підготовче засідання по справі № 200/8173/19-а на 07 листопада 2019 року о 12:30 год.

Ухвалою суду від 07 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 11 годину 00 хвилин 16 січня 2020 року.

Сторони до суду не прибули, про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

З метою поміщення у митний режим імпорту легкового автомобіля для перевезення пасажирів, що був у використанні марка FORD; модель MONDEO - 1 шт., VIN НОМЕР_2 , V=1999 куб.см, потужність 103 kW, з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням (бензин), номер двигуна - немає даних, екологічний клас - "Євро 3", тип кузова - сидан, календарний рік виготовлення - 2003, модельний рік виготовлення 2003, загальна кількість місць (включаючи місце водія) - 5, кількість дверей - 4, колір - сірий металік, колісна формула - 4х2, виробник - FORD, торгова марка FORD, країна виробник - De декларант ТОВ "Брокбізнестрейд" в інтересах ОСОБА_1 подано до органу доходів і зборів митну декларацію №807170/2019/004355 із зазначенням митної вартості автомобіля 2200 BGN вартість товару за курсом на день подання дорівнює 35502,24 грн.

До митної декларації додано: рахунок - фактуру (іновойс) №UA001 від 17.01.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 000218264 від 21.01.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 008460969 від 20.06.2017; некласифікований завнішньоекономічний договір (контракт) б/н від 17.01.2019; договір про надання послуг митного брокера 16е від 23.01.2019; інші некласифіковані документи лист б/н від 23.01.2019; інші некласифіковані документи посвідчення №190819000154 від 17.01.2019; касовий ордер, що підверджує сплату митних та інших платежів 377 від 23.01.2019; копія митної декларації країни відправлення BG00205 від 21.01.2019; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України ВК958077 від 27.10.2012; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA807170.2019.004355 від 28.01.2019 року.

Не погодившись з митною вартістю товару, визначеною декларантом, 29.01.2019 року Харківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000591/2, згідно якого вартість задекларованого автомобіля після коригування склала 4791,50 BGN.

Обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути заявлено декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.54, 55, 57, 58, 368 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта видати рішення про коригування заявленої митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та на загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару; - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення Харківською митницею ДФС оформлено картку відмови у митному оформленні пропуску товарів №UA807170/2019/00216, в якій зазначено, про неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000591/2 від 29.01.2019 (вимоги пунктів 3 та 6 статті 54 МКУ). Роз`яснено вимоги виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: подання нової МД з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000591/2 від 29.01.2019. Товари відносно яких винесено рішення про коригування митної вартості можуть бути випущені у вільний обіг на умовах, визначених підпунктом 4 пункту 4 статті 54 МКУ, Згідно підпункту 4 пункту 4 статті 54 МКУ декларант має право оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000591/2 від 29.01.2019 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/00216 від 29.01.2019, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами статті 52 МК України визначення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право, зокрема:

на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи згідно переліку, наведеного у цій нормі.

За вимогами частин першої, третьої, шостої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом цих норм митна вартість товарів визначається декларантом; водночас митний орган контролює правильність визначення такої вартості і за результатами здійснення такого контролю, у випадку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, приймає рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 МК України.

Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Частиною другою статті 263 МК України визначено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Тобто, у разі незгоди декларанта з митною вартістю, що визначена контролюючим органом передбачено подання нової МД, в якій зазначаються: сума митних платежів, обчислена згідно з митною вартістю, визначеною декларантом; сума платежів, обчислена згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

На різницю між зазначеними сумами декларант надає гарантії, зокрема шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом.

Як зазначено вище, 28 січня 2019 року декларант у цій справі подав до Харьківської митниці ДФС електронну МД (форма МД-2) UA807170/2019/004355, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом - за ціною договору (контракту) (графа 43, код МВВ - 1).

29 січня 2019 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/000591/2 та визначила митну вартість ТЗ за резервним методом (графа 31 рішення, код МВВ митного органу - 6).

Цього ж дня декларант подав до Харьківської митниці ДФС нову електронну МД (форма МД-2) №UA807170/2019/004839, у якій митна вартість товару визначена за резервним методом (ліва колонка графи 43, код МВВ - 6; права колонка не заповнена), а у п`ятій колонці графи 47 (код способу розрахунків вказано "01").

Правила заповнення граф митних декларацій(далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 визначає Порядок заповнення митних деклараційна бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651; зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 (далі - Порядок № 651).

Згідно глави 2 розділу ІІ "Заповнення граф митних декларацій" Порядку № 651 графа 43 "Метод визначення вартості" (далі також - МВВ) графа заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів.

У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався.

У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Тобто, у лівому підрозділі графи вказується порядковий номер МВВ, який застосовано декларантом, а у правому підрозділі - порядковий номер МВВ, який застосовано митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до графи 47 "Нарахування платежів" глави 2 розділу ІІ цього Порядку у п`ятій колонці "Спосіб платежу" зазначається код способу розрахунку відповідно до класифікатора способів розрахунку, у графі B "Подробиці розрахунків" - код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами.

Відповідно до Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Мінфіну від 20 вересня 2012 року № 1011, сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) показуються з кодами розрахунку " 01" (безготівкова форма сплати), " 02" (унесення готівки до каси митниці), " 15", " 72", " 91" або " 92".

Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку " 55".

Як зазначено вище, 29 січня 2019 декларант подав до Харьківської митниці ДФС нову електронну МД (форма МД-2) №UA807170/2019/004839, у лівому підрозділі графи 43 якої проставлено " 6" - тобто визначений декларантом резервний метод визначення митної вартості. Правий підрозділ залишено пустим, що свідчить про самостійне визначення декларантом митної вартості, без урахування рішення про коригування митної вартості.

Звертаючись із цим позовом до суду, позивач вказав, що він не згоден з митною вартістю, яка визначена митним органом у спірному рішенні.

Відтак, він мав право скористатись правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 МК України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), вказавши у правому підрозділі графи 43 порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом, а у п`ятій колонці графи 47 щодо способу оплати - код розрахунку " 55".

Однак він не зробив цього, фактично погодившись із митною вартістю, визначеною митним органом і у новій МД за № UA807170/2019/004839 від 29 січня 2019 року і, як уже було зазначено вище, праву колонку графи 43 не заповнив, а у п`ятій колонці графи 47 (код способу розрахунків вказано 01 - безготівкова форма сплати).

З урахуванням наведеного, до предмета доказування у цій справі входять обставини заповнення МД, яку подано до митного оформлення, а також обставини щодо подання нової МД у випадку прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості.

Дослідження відомостей з відповідних граф МД є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю.

Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір.

У випадку, якщо спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості необхідно відмовити.

Правова позиція з цього питання була висловлена Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі № 816/2396/17 ( ОСОБА_3 ).

Крім того, згідно положення ч. 6 ст. 307 Митного кодексу України, надання гарантії у спірних правовідносинах здійснюється відповідно до частини сьомої статті 55 МК України, зокрема шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов